Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей.
Науково обґрунтована класифікація ризиків дозволяє чітко визначити місце кожного ризику в їх загальній системі. Вона створює можливості для ефективного застосування відповідних методів і прийомів керування ризиком. Кожному ризику відповідає своя система прийомів управління ризиком.
У залежності від можливого результату (ризикової події) ризики можна розділити на дві великі групи: чисті і спекулятивні.
Чисті ризики означають можливість отримання негативного або нульового результату. До цих ризиків належать: природні, екологічні, політичні, транспортні і частина комерційних ризиків (майнові, виробничі, торгові).
До природних належать ризики, пов'язані з проявами стихійних сил природи: землетрус, повінь, буря, пожежа, епідемія і т. п.
Екологічні ризики – це ризики, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища.
Політичні ризики пов'язані з політичною ситуацією в країні і діяльністю держави. Політичні ризики виникають при порушенні умов виробничо-торгового процесу з причин, безпосередньо не залежних від підприємства.
|
|
До політичних ризиків належать:
– неможливість здійснення господарської діяльності внаслідок військових дій, революції, загострення внутрішньополітичної ситуації в країні, націоналізації, конфіскації товарів і підприємств, введення ембарго із-за відмови нового уряду виконувати взяті попередниками зобов'язання і т. п.;
– введення відстрочки (мораторію) на зовнішні платежі на певний термін у результаті настання надзвичайних обставин (страйк, війна і т. п.);
– несприятлива зміна податкового законодавства;
– заборона чи обмеження конверсії національної валюти у валюту платежу (у цьому випадку зобов'язання перед експертами можуть бути виконані в національній валюті, яка має обмежену сферу застосування.
Транспортні ризики – це ризики, зв'язані з перевезеннями вантажів транспортом: автомобільним, морським, річковим, залізничним, літаками та ін.
Комерційні ризики означають небезпеку втрат у процесі фінансово-господарської діяльності. Комерційні ризики означають невизначеність результату від комерційної операції. За структурною ознакою комерційні ризики поділяються на:
– майнові;
– виробничі;
– торгові.
Майнові ризики – це ризики, пов'язані з вірогідністю втрат майна підприємця унаслідок крадіжки, диверсії, халатності, перенапруження технічної і технологічної систем і т.п.
Виробничі ризики – ризики, пов'язані зі збитками від зупинки виробництва внаслідок впливу різних факторів і насамперед із втратою чи ушкодженням основних і оборотних фондів (устаткування, сировина, транспорт і т.п.), а також ризики пов'язані із впровадженням у виробництво нової техніки і технології.
|
|
Торгові ризики – це ризики, пов'язані зі збитками через затримку платежів, відмову від платежу в період транспортування товару, недопоставки товару і т.п.
Спекулятивні ризики полягають у можливості одержання як позитивного, так і негативного результату. До них належать фінансові ризики, що є частиною комерційних ризиків.
Фінансові ризики пов'язані з імовірністю втрат фінансових ресурсів. Фінансові ризики поділяються на два види: ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей, і ризики, пов'язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики).
До ризиків, пов'язаних з купівельною спроможністю грошей, відносяться інфляційні, валютні і дефляційні ризики, ризик ліквідності.
Інфляційний ризик – це ризик того, що при зростанні інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з точки зору реальної купівельної спроможності швидше, ніж зростають. У таких умовах підприємець несе реальні втрати.
Дефляційний ризик – це ризик того, що при рості дефляції відбувається падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприємництва і зниження прибутків.
Валютні ризики є небезпекою валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти відносно іншої при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.
Ризики ліквідності – це ризики, пов'язані з можливістю втрат при реалізації цінних паперів інших товарів або через зміну оцінки їхньої якості і споживчої вартості.
Інвестиційні ризики включають наступні підвиди ризиків: ризик втраченої вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик фінансових втрат.
Ризик втраченої вигоди – це ризик настання непрямих (побічних) фінансових збитків (неодержаний прибуток) в результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування, хеджування, інвестування тощо).
Ризик зниження прибутковості – це ризик, який може виникнути в результаті зменшення розміру відсотків і дивідендів з портфельних інвестицій, з внесків і кредитів. Ризик зниження прибутковості містить у собі такі різновиди: процентні ризики і кредитні ризики.
До процентних ризиків відноситься небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними інститутами, селінговими компаніями в результаті перевищення процентних ставок, виплачуваних ними по залучених коштах, над ставками по наданих кредитах.
Кредитний ризик – небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків, які належать кредиторові. До кредитного ризику відноситься також ризик такої події, при якій емітент, що випустив боргові цінні папери виявиться не в змозі виплачувати відсотки по них або основну суму боргу. Кредитний ризик може бути також різновидом ризиків прямих фінансових втрат.
Ризики прямих фінансових втрат включають наступні різновиди: біржовий ризик, селективний ризик, ризик банкрутства, а також кредитний ризик.
Біржові ризики є небезпекою втрат від біржових угод. До цих ризиків належать ризик неплатежу по комерційних справах, ризик неплатежу комісійної винагороди брокерської фірми та ін.
Селективні ризики (лат. selektio – вибір, відбір) – це ризик неправильного вибору способу вкладення капіталу, виду цінних паперів для інвестування в порівнянні з іншими видами цінних паперів при формуванні інвестиційного портфеля.
Ризик банкрутства є небезпекою в результаті неправильного вибору способу вкладення капіталу, повної втрати підприємцем власного капіталу і нездатності його розраховуватися по взятих на себе зобов'язаннях. У результаті підприємець стає банкрутом.