1. При проведенні наукових досліджень з льоном-довгунцем слід використовувати виявлені нами закономірності добової періодичності і ритмічності росту, його синусоїдальний вигляд з фазами максимуму у вечірні і мінімуму у ранкові години та залежність від абіотичних факторів: температури і вологості повітря, суми ефективних температур, інтенсивності сонячного випромінювання, які впливають на амплітуду максимальної і мінімальної швидкості росту.
2. Використовувати ауксанографічний метод визначення характеру росту і розвитку рослин як тест ефективності певних прийомів, що вивчаються, а також електрично-оптичний прилад визначення площі листкової поверхні.
3. Льоносіючим господарствам в умовах Полісся України застосовувати розроблену високоефективну технологію вирощування льону-довгунця, яка забезпечує врожайність волокна 13,5 ц/га, зниження енергоємності на 3905МДж. Вона передбачає застосування таких основних технологічних операцій:
- на дерново-середньопідзолистих оглеєно-супіщаних і сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах здійснювати поверхневе розпушування ґрунту за допомогою дискових знарядь на глибину 10-12см;
|
|
- дерново-глейові осушені гончарним дренажем ґрунти орати на глибину 20-22см з наступним рихленням підорного шару на глибину 30-40см;
- фосфорно-калійні добрива в дозі Р45К60 вносити восени, а азотні в дозі N15-30 навесні у передпосівний обробіток ґрунту;
- ранньовесняне рихлення здійснювати широкозахватними дисковими знаряддями, а передпосівний обробіток комплексним агрегатом ВПН–5,6+3ККШ–6М, що забезпечує польову схожість насіння 92%;
- норму висіву насіння при безполицевому обробітку ґрунту встановлювати 25млн. штук схожих насінин на 1 га.