Технологія управління іммунізацією баланса та спредом як захід забезпечення прибутковості, рентабельності та фінансової стійкості банку

 

Одним із методів УАП є управління інвестиційним горизонтом фінансових інструментів. Аналіз інвестиційним горизонтом покладено в основу такого методу зниження відсоткового ризику, як портфельна імунізація (portfolio immunization). Теорія портфельної імунізації та основні прийоми її практичного застосування вперше були сформульовані Ф.М. Редінгтоном 1952 року [53].

Теоретичні положення портфельної імунізації були свого часу сформульовані і зараз здебільшого розглядаються як інструменти загального інвестиційного аналізу, тобто стосуються будь-яких інвестиційних портфелів. У найширшому сенсі імунізацією портфеля називають підбір і включення до портфеля таких фінансових інструментів, які мінімізують його чутливість до зміни відсоткових ставок на ринку. Іншими словами, імунізацію можна трактувати як нечутливість портфеля до коливань відсоткових ставок на ринку.

Щодо банківської діяльності зміст цього методу зниження відсоткового ризику полягає в підборі та включенні до складу банківських портфелів таких фінансових інструментів, які дають змогу мінімізувати чутливість різниці між вартістю активів і зобов'язань банку до зміни відсоткових ставок на ринку, а отже, захищають банківський капітал від впливу відсоткового ризику. Це означає, що переоцінка активів і зобов'язань, які змінюють свою вартість за зміни відсоткових ставок, відбувається у встановленому порядку. Однак відповідно підібрана структура балансу дає змогу досягти того, щоб результати переоцінки однаково відобразилися на вартості обох сторін балансу і не мали негативного впливу на капітал банку. Таким чином, у процесі переоцінки підсумок (валюта) балансу може збільшитись або зменшитись, але за умови створення імунізації вартість капіталу банку залишиться стабільною. Отже, метою імунізації є захист балансу банку від будь-яких змін ринкових відсоткових ставок упродовж певного зафіксованого періоду (планового горизонту).

Головне завдання в процесі імунізації банківського балансу полягає в підборі такої комбінації активів і пасивів, яка дає змогу балансу в цілому стати нечутливим до змін ринкових ставок. Окремі статті балансу залишаються чутливими до зміни параметрів ринку, але результати переоцінки активів і зобов'язань взаємно погашаються. Дібравши склад і структуру балансових статей так, щоб середній строк погашення активів приблизно збігався із середнім строком погашення зобов'язань, банк може захиститися від негативного впливу ризику зміни відсоткових ставок.

Оскільки методика портфельної імунізації передбачає зниження чутливості фінансових інструментів до впливу відсоткового ризику, виникає потреба у вимірюванні такої характеристики, як чутливість. Показником, який найчастіше застосовують для цього, є середньозважений строк погашення фінансового інструменту - дюрація. Дюрація фінансових інструментів обчислюється за формулою Ф. Макуолі і є відношенням приведеної вартості суми всіх очікуваних потоків доходів за цінним папером, зважених за часом надходження, до його ринкової ціни.

Практична реалізація методики імунізації передбачає розрахунок дюрації всіх надходжень грошових коштів за активами та всіх виплат за пасивними операціями банку, які направляються вкладникам, кредиторам і акціонерам банку. Оскільки вартість активів перевищує вартість зобов'язань на величину капіталу банку, то співвідношення між дюрацією активів і зобов'язань банку в задачі управління GAP-розривами описують за допомогою моделі [41]:

 

 ( 3.6)

 

де DА - зважений за вартістю надходжень строк погашення (дюрація)

активів; DL - дюрація зобов'язань; L - загальний обсяг зобов'язань;

А - обсяг активів.

Відношення зобов'язань до активів має бути меншим за одиницю, тому із співвідношення випливає, що дюрація портфеля активів має бути коротшою за дюрацію портфеля зобов'язань. Це означає, що незалежно від напряму зміни відсоткових ставок активи банку мають переоцінюватися швидше, ніж зобов'язання.

Аналогічно до моделі гепу в процесі управління інвестиційним горизонтом банк може застосувати дві альтернативні стратегії - імунізації балансу (мінімізація ризику) та управління дюрацією (максимізація прибутку). За реалізації стратегії імунізації приведена вартість банківських активів урівноважує приведену вартість банківських зобов'язань. Це практично повністю захищає банк від фінансових втрат внаслідок коливань ринкових ставок. Добір дюрації портфелів, тобто всієї сукупності балансових позицій, утворює макрохедж лише в тому разі, коли приведена вартість активів дорівнює приведеній вартості зобов'язань. Ситуація, коли активи і пасиви банку повністю збалансовані і за середньозваженими строками погашення, так і за приведеними вартостями, створює імунізацію балансу і означає захист від будь-яких змін відсоткових ставок у межах планового горизонту, який за тривалістю дорівнює дюрації.

Якщо ж банку з якоїсь причини не вдалося досягти імунізації балансу, то коливання ринкових ставок відображатимуться на вартості його активів і зобов'язань, адже згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку монетарні статті (а їхня питома вага в банківському балансі становить понад 90%) мають переоцінюватися у зв'язку зі зміною ринкових цін. У такому разі реалізується стратегія управління дюрацією. Банк наражається на відсотковий ризик, але водночас має потенційну можливість отримання підвищених прибутків.

Що більша різниця між дюрацією активів і дюрацією зобов'язань банку, то чутливішою до коливань відсоткових ставок на ринку буде чиста вартість банківської установи, тобто величина акціонерного капіталу. За умови, коли дюрація зобов'язань суттєво коротша порівняно з дюрацією портфеля активів, капітал банку зростатиме зі зниженням ринкових ставок і зменшуватиметься з їх підвищенням.

Отже, загальне правило управління відсотковим ризиком залишається незмінним:

за наявності додатного розриву між дюраціями активів і зобов'язань (DА > D L) вартість капіталу зростатиме в разі підвищення ставок на ринку і зменшуватиметься зі зниженням відсоткових ставок;

якщо розрив від'ємний (DА < D L), підвищення ставок призведе до скорочення капіталу, а їх зниження - до збільшення капіталу.

У процесі практичного застосування розглянутого підходу до управління балансом банку виникає кілька проблем. Одна з них пов'язана з тим, що з плином часу дюрації окремих фінансових інструментів змінюються, причому не-синхронно. Як наслідок, обчислені значення дюрацій можна визнати надійними тільки в коротких часових інтервалах, коли ринкова дохідність не може суттєво змінитися. Отже, модель імунізації банківського балансу, побудована сьогодні, можливо не відповідатиме завтрашнім потребам банку.

Інша проблема полягає в тому, що теорія імунізації, втім, як і будь-яка інша теоретична концепція, грунтується на певних припущеннях, що не завжди існують у реальному житті. Зокрема одне із них зводиться до того, що і короткострокові, і довгострокові ставки відсотка характеризуються однаковою чутливістю, хоча насправді короткострокові ставки чутливіші і змінюються швидше.

Ці проблеми вирішуються в процесі автоматизації обчислювальних процедур. Впровадження відповідних програмних продуктів дає змогу банку частіше проводити перерахунок дюрації з урахуванням кон'юнктури ринку і у відповідний спосіб корегувати окремі портфелі та баланс у цілому.

Для дослідженої картини часових GAP-розривів в строках та сумах повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів в ВАТ АБ "Укргазбанк" ефективними інструментами імунізації балансу можуть бути запропоновані наступні:

короткове рефінансування довгострокової іпотечної заборгованості випуском іпотечних облігацій під іпотечні закладні, отримані від клієнтів при видачі іпотечних кредитів;

додаткова емісія акцій банку як відкритого акціонерного товариства та отримання поточних готівкових коштів (активів) під акції, за якими виплата дивідендів наступить тільки через 1 рік, а ринковий курс акції ВАТ АБ "Укргазбанк" за станом результатів 2008 року становить не менше 150 від номіналу, тобто масового повернення в банк акцій додаткової емісії не очікується.

Імунізація балансу банку при рекапіталізації за допомогою держави у 2009 році виглядає наступним чином: ВАТ АБ "Укрназбанк" відкриває додаткову емісію акцій на суму 7 млрд. грн., тобто статутний капітал банку стане 7,7 млрд. грн.; Кабінет Міністрів, як представник держави, скупає акції додаткової емісії, надаючи взамін банку невикуплені облігації державної позики 2008 року на суму 7,0 млрд. грн.; ВАТ АБ "Укргазбанк", використовуючи отримані облігації державної позики, рефінансуємі НБУ, отримує в Національному банку України стабілізаційний 3-річний кредит на суму не менше 6,8 млрд. грн. коштами на коррахунок банку; отримані кошти рефінансування дозволять банку суттєво змінити часову картину GAP-розривів в сумах та строках повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів згідно прогнозу, наведеному на рис.3.5, розвинувши позитивний геп - короткострокові активи;поява власного оборотного капіталу, не іммобілізованого в основні засоби та нематеріальні активи, дозволить суттєво підняти рентабельність роботи банку та отримати прибутки для повернення стабілізаційного кредиту Національному банку України.

Таким чином, запропонований в дипломному дослідженні інструментарій управління фінансовою стійкістю банка не за допомогою інтегральних показників методології НБУ [12], а з використанням GAP-менеджменту є дійовим.

 

Рис.3.5 Прогноз позитивної динаміки зміни величин та розподілів GAP-розривів невідповідності активів та пасивів по тривалості строків до повернення в ВАТ АБ "Укргазбанк" за результатами рекапіталізації банка у 2009 році (балансовий облік)



Висновки

 

Проведене наукове дослідження в рамках завдань дипломного проекту по оцінці методів забезпечення та контролю фінансової стійкості комерційних банків України на прикладі діяльності ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 - 2009 рр. дозволяє зробити ряд наступних висновків:

1. Основними негативними наслідками світової фінансової кризи для українських банків у 2008 - 2009 роках, які реалізовані як зниження фінансової стійкості в досліджуємому ВАТ АБ "Укргазбанк", є наступні:

масовий відток депозитів підприємств та населення;

відсутність коштів на міжбанківському ринку для поповнення ресурсів банку, дефіцит яких спричинений відтоком депозитів;

падіння грошових валютних потоків експортної виручки клієнтів банку за рахунок різкого зниження світового попиту на експортну продукцію з України;

різке зростання курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти та виникнення проблем для клієнтів, які отримують доходи в національній валюті (підприємства-імпортери та фізичні особи), по поверненню валютних кредитів в валюті, яку треба купити по новому курсу (зростання на 69%);

масове неповернення кредитів та несплата відсотків фізичними особами при скороченні робочих місць, закритті виробництв та відсутності джерел доходів для погашення кредитів.

2. Виникнення в ВАТ АБ "Укргазбанк" класичної кризи "касового розриву", коли строковість ресурсної бази банку є коротше, ніж строковість активної бази операцій банку:

частка короткострокових та середньострокових залучених депозитних ресурсів, а також вільна від вкладення в необоротні активи банку частка власного капіталу банку, були вкладені банком в довгострокові кредити;

частка поточних та короткострокових залучених депозитних ресурсів були вкладені банком в короткострокові та середньострокові кредити;

більша частка поточних вимог клієнтів та "миттєвих" кредитів за безпечувалась поточними надходженнями готівки на рахунки клієнтів та запозиченням коштів на міжбанківському короткостроковому ринку.

при ажіотажі всі короткострокові та середньострокові депозити клієнтів були достроково відкликані та з строкових перемістились в поточні ("касові") вимоги до повернення;

міжбанківський ринок не зміг задовольнити обсяги необхідних запозичень банками, оскільки у всіх банків одночасно виникли проблеми з ажіотажним попитом вимог на повернення готівкових коштів;

іноземні міжбанківські ринки також не мають вільного обсягу готівкових коштів;

всі кредити (активи до повернення) перемістилися з короткострокових та середньострокових у довгострокові (пролонговані та неповерненні), тобто планова база короткострокових надходжень коштів до банків була практично ліквідована;

падіння обсягів виробництва та закриття виробництв в Україні (криза попиту на продукцію) привела до різкого падіння надходження готівкових коштів на рахунки підприємств.

3. Відток залучених та запозичених коштів в банківській системі України за 4 місяці 2009 року склав:

а) по фізичним особам - 23,2 млрд. грн., або - 10,88% від рівня 01.01.2009;

в) по юридичним особам - 24,6 млрд. грн., або - 17,1% від рівня 01.01.2009;

Станом на 01.04.2009 року (за 1 квартал 2009 року) в діяльності ВАТ АБ "Укргазбанк" відчуваються суттєві наслідки впливу світової фінансової кризи, але банк продовжив утримання у першій 20-ти банків України по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України та відносні частки фінансів банківської системи України:

Обсяг валюти активів балансу - 12 495,8 млн. грн. (17 місце - 1,511%), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відток коштів валюти балансу банку становить (-2,3 млрд. грн), або 17% обсягу валюти балансу;

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб - 4 507,7 млн. грн. (10 місце - 2,704%), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відток коштів фізичних осіб в банку становить (- 0,975 млрд. грн);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб - 1 673,7 млн. грн. (27 місце), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відток коштів фізичних осіб в банку становить (- 0,73 млрд. грн);

Прибутковість статутного капіталу - становить 2,2%, тобто впала більш ніж в 14 раз у порівнянні з результатами 2008 року;

Прибутковість активів балансу - 0,12% (при нормі не менше 1%).

4. Єдиним виходом системи комерційних банків України із кризи є залучення довгострокових готівкових коштів в ресурсну базу джерел пасивів банку. Реальними шляхами такого залучення можуть бути:

довгостроковий стабілізаційний кредит Національного банку України;

додаткова емісія акцій банків та залучення готівкових коштів власного капіталу для покриття тимчасового "касового розриву" забезпечення поточних вимог клієнтів банку;

довгострокова фінансова допомога інвесторів;

довгострокова фінансова допомога нерезидентів - інвесторів;

довгострокова фінансова допомога міжнародних фінансових фондів.

При реалізації цих шляхів відновлення фінансової стійкості на першому етапі в 4 кварталі 2008 року ВАТ АБ "Укргазбанк" отримав стабілізаційний кредит в 1,2 млрд. грн. від Національного банку України під заставу акцій статутного фонду, тобто фактично власність банку є закладеною в Національному банку України (беззаставні стабілізаційні кредити НБУ не надає за законом)

На другому етапі 13 березня 2009 акціонери Укргазбанку затвердили антикризову програму діяльності і ухвалили рішення про пропозицію державі увійти до акціонерного капіталу кредитно-фінансової установи при додатковій розширеній емісії акцій. При цьому весь обсяг додаткової емісії (5,5 - 7,0 млрд. грн) викупається державою, що при існуючому статутному фонді в 0,7 млрд. грн. приводить до фактичного переходу ВАТ АБ "Укргазбанк" у власність держави Україна.

5. При проведенні детального аналіз динаміки показників діяльності ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 - 2009 роки та пошуку причин недостатнього рівня фінансової стійкості банку виявлено:

джерелами для видачі депозитних коштів клієнтам при згортанні ресурсної бази банку у 1 кварталі 2009 року було згортання обсягів міжбанківських активних операцій на суму 2,3 млрд. грн., що забезпечило згортання депозитної бази банку без банкрутства;

ліквідний обсяг активів першої черги зріс в банку майже в 2 рази, перевищивши рівень 1 млрд. грн., що суттєво знижує доходність банку, але підвищує стійкість до форс-мажору кризи.

весь обсяг статутного капіталу імобілізований в необоротних основних засобах та нематеріальних активах, тобто ліквідна вартість акцій банку забезпечена реальними основними засобами;

значна частка резервів банку, створених за рахунок прибутку банку також імобілізована в необоротних основних засобах та нематеріальних активах;

вартість основних засобів, які є у власності банку на ринку постійно зростає, що враховується як додатковий пасивний прибуток власного капіталу.

власних оборотних коштів у банка практично немає, тобто активні операції банка виконуються тільки за рахунок економічного важілю залучених та запозичених грошових коштів.

розраховані за інтегральною методологією НБУ рівні показників діяльності ВАТ АБ "Укргазбанк" у 2007 - 2008 роках відповідають всім нормативам фінансової стійкості, декларуємим НБУ.

6. Очевидну хибність методології НБУ для умов фінансової кризи 2008 - 2009 року дає практика - при розрахунку регулятивного капіталу банку необхідно з власного капіталу вираховувати від 50 до 70% коштів, імобілізованих не тільки в нематеріальні активи, але і в основні засоби, оскільки ця частина активів банку виявилася в умовах фінансової кризи - неліквідною. Відповідно, 100% комерційних банків мають реальний показник Н2, який не відповідає нормативу (не менше 10%). Так для ВАТ АБ "Укргазбанк" величина Н2 за умов кризи 2009 року знаходиться на рівні 2,0 - 2,5%, що потребує негайного нарощування власного капіталу в 5-8 разів.

7. За 2006 - 2008 передкризові роки ресурсна політика банку під впливом зовнішніх факторів та внутрішньої політики сформувала наступні результати:

банк суттєво втратив частку коштів юридичних осіб в джерелах ресурсів, що веде до зростання вартості залучених коштів;

банк суттєво наростив питому вагу міжбанківських коштів, які є нестабільним короткостроковим ресурсом та мають досить непрогнозовану вартість, що веде до нестабільності прибутковості залучених міжбанківських коштів;

банк суттєво наростив обсяги статутного капіталу з рівня 300 млн. грн. станом на 01.01.2007 до 700 млн. грн. станом на 01.04.2009 року, що є позитивним явищем, але аналіз рентабельності діяльності інших нових великих банків банківської системи України з іноземним капіталом та іноземною технологію банківського менеджменту показує, що оптимум питомої ваги власного капіталу знаходиться в районі 19-21% від обсягів джерел ресурсів банку, а не 9,0 - 11,0% застосовуємих в українських банках для підвищення фінансового важелю залучених та запозичених коштів.

8. За 2006 - 2008 передкризові роки кредитно-активна політика банку під впливом зовнішніх факторів та внутрішньої політики сформувала наступні результати:

банк використовує політику переважного короткострокового та середньострокового кредитування юридичних осіб, стримуючи розширення надання іпотечних довгострокових кредитів фізичним особам, оскільки депозитна залучена база депозитів має короткостроковий характер, а база оборотного власного довгострокового капіталу дуже обмежена;

для стабілізації наслідків ажіотажного відтоку залучених депозитів фізичних та юридичних осіб банк згорнув міжбанківське кредитування.

середній рівень маржі між кредитами, наданими клієнтам, та коштами залученими від клієнтів, з рівня 5-6% у 2005 році поступово знижується до 3-4% у 2008 році, тобто ризик недоотримання доходів за рахунок неповернення частки кредитів зростає;

відсоткові ставки за кредитами та депозитами в національній валюті на 3-4% річних вище ніж аналогічні ставки по долару США та евро;

депозитні та кредитні ставки по евро на 0,5 - 1,0% нижче, ніж по долару США, оскільки основний міжнародний оборот та готівковий оборот в Україні виконується в доларах США;

розкриття "короткої" валютної позиції по евро (залучення депозитів в евро та їх переведення в активи в гривні) дозволяє підвищити маржу операції з 3-4% до 7-9%, але різко підвищує курсовий валютний ризик відсутності евро на міжбанківському ринку на момент повернення депозитів в евро;

відсоткові ставки активних операцій в державних цінних паперах на перевищують 8% річних, тому депозитна база клієнтів з середніми ставками вище 10% річних не може бути використана як джерело цих активних операцій. В якості джерела цих операцій по відсотковим ставкам можуть бути використані тільки кошти міжбанківського ринку, але тільки в короткостроковому періоді;

9. Як показав проведений аналіз даних станом на 01.01.2006 та 01.01.2007 ВАТ "Укргазбанк" працював в режимі інтегральної збалансованої безризикової "нульової" валютної позиції, тобто сумарний повалютний обсяг активів практично дорівнював суммарному повалютному обсягу зобов'язань банку. Інтегральний валютний ризик був мінімізований на рівні баланса.

Станом на 01.01.2008 ВАТ "Укргазбанк" почав активно працювати в режимі інтегральної незбалансованості валютної позиції, при цьому повалютний балансовий ризик (обсяг активів мінус обсягу зобов'язань банку) досяг значних величин:

"коротка" валютна позиція по EUR становила 272,6 млн. грн. (гривневий еквівалент);

"довга" валютна позиція по USD становила 221,9 млн. грн. (гривневий еквівалент);

Тобто банк перевів залучені депозити в EUR, які не користувались попитом в активних операціях в долари США (USD) та гривню (UAH), після чого розмістив їх у кредитні операції (видача довгострокових іпотечних кредиті в населенню), таким чином подвоївши ризики:

курсовий ризик втрат від покупки на біржі необхідної суми в EUR для повернення депозитів та

власне ризик неповернення іпотечних кредитів в доларах США населенням, яке має доходи в національній валюті.

10. Порівняльний аналіз ефективності управлінням часовими GAP-розривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ АБ “Укргазбанк" станом на 01.01.2006 - 01.01.2008 показує, що:

GAP-розрив для перевищення поточних вимог над поточними активами в банку з кожним роком зростає, тобто ризикованість діяльності при ажіотажному попиті на зняття коштів з поточних рахунків, який реалізувався у 4 кварталі 2008 року складалося в напрямку негативної тенденції;

при стрес-тестуванні ажіотажного попиту на повернення 680 млн. грн. поточних депозитів станом на 01.01.2008 року - перша частина в 45 млн. грн. може бути повернена через 7 днів, друга частина в 100 млн. грн. - через 32 дні, третя частина в 250 млн. грн. - через 93 дні, остання частина в 300 млн. грн - тільки через 365 днів.

для короткострокових активів та пасивів часткові (в періодах) гепи (розрив між активами та пасивами) та кумулятивний геп мають позитивний характер, тобто для надання короткострокових кредитів використовуються залишки коштів на поточних рахунках клієнтів та моментальні міжбанківські кредити, що є надто ризиковою політикою управління GAP-розривами, або свідчить про незастосування GAP-аналізу при управлінні строковістю повернення активів та пасивів;

джерелами довгострокових активних операцій (більше року) є депозитний пул в 700 млн. грн. із строком повернення через 1 рік, що є ще однією "міною" ризику довгострокового управління строками повернення активів та пасивів, оскільки аналіз часового ряду показує, що джерел для накоплення та повернення пасивного пулу зобов’язань через рік у банка немає, тож бо кошти повинні бути додатково залучені на міжбанківському ринку чи при додатковій емісії акцій ВАТ АБ "Укргазбанк".

11. Для дослідженої картини часових GAP-розривів в строках та сумах повернення в в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів в ВАТ АБ "Укргазбанк" ефективними інструментами імунізації балансу в дипломному проекті запропоновані наступні:

короткове рефінансування довгострокової іпотечної заборгованості випуском іпотечних облігацій під іпотечні закладні, отримані від клієнтів при видачі іпотечних кредитів;

додаткова емісія акцій банку як відкритого акціонерного товариства та отримання поточних готівкових коштів (активів) під акції, за якими виплата дивідендів наступить тільки через 1 рік, а ринковий курс акції ВАТ АБ "Укргазбанк" за станом результатів 2008 року становить не менше 150 від номіналу, тобто масового повернення в банк акцій додаткової емісії не очікується.

12. Імунізація балансу банку при рекапіталізації за допомогою держави у 2009 році пропонується за наступним алгоритмом:

ВАТ АБ "Укрназбанк" відкриває додаткову емісію акцій на суму 7 млрд. грн., тобто статутний капітал банку стане 7,7 млрд. грн.;

Кабінет Міністрів, як представник держави, скупає акції додаткової емісії, надаючи взамін банку невикуплені облігації державної позики 2008 року на суму 7,0 млрд. грн.;

ВАТ АБ "Укргазбанк", використовуючи отримані облігації державної позики, рефінансуємі НБУ, отримує в Національному банку України стабілізаційний 3-річний кредит на суму не менше 6,8 млрд. грн. коштами на коррахунок банку;

отримані кошти рефінансування дозволять банку суттєво змінити часову картину GAP-розривів в сумах та строках повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів згідно прогнозу;

поява власного оборотного капіталу, не іммобілізованого в основні засоби та нематеріальні активи, дозволить суттєво підняти рентабельність роботи банку та отримати прибутки для повернення стабілізаційного кредиту Національному банку України.

Таким чином, практична цінність запропонованої в дипломному дослідженні методології управління фінансовою стійкістю банка з використанням GAP-менеджменту грошовими потоками банку полягає в обґрунтуванні дієвості пропонуємого методологічного інструменту для прийняття практичних заходів по виведенню ВАТ АБ "Укргазбанк" з кризового стану, який є наслідком як впливу загальної фінансової кризи в світовій фінансово-кредитній системі, так і надмірної ризикованості політики управління ресурсними та кредитними грошовими потоками в банку з застосуванням тільки інтегральних показників фінансової стійкості банку.




Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: