Всесвітня спадщина - надбання всього людства

Історико-культурне надбання Європи

План

 

Вступ

1. Всесвітня спадщина - надбання всього людства

2. Поняття, характеристика та критерії об`єктів культурної спадщини

3. Історико-культурне надбання Європи

4. Використання історико-культурної спадщини для розвитку туризму

5. Історико-культурне надбання України

6. Історико-культурне надбання Іспанії

Висновок

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

Кожна країна має успадковані від минулого витвори культури та природи, гідні того, щоб бути збереженими для нащадків. Кожний із таких рукотворних і нерукотворних пам'ятників має значення як для всіх жителів нашої планети, так і для кожної окремої людини.

Історико-культурні об’єкти всесвітньої спадщини є важливим орієнтиром для нашого світу. Вони символізують свідомість держав і народів, про значення цих місць і відображають їх прихильність до колективної власності і передачі цієї спадщини майбутнім поколінням.

Історико-культурна спадщина є ключовим елементом розвитку історичної свідомості, впливовим чинником формування єдиної національної ідентичності та утвердження об’єднавчих цінностей у суспільстві. Ефективне збереження, відновлення та відповідне використання історико-культурної спадщини потребує науково обґрунтованої державної стратегії та чіткої діяльності всіх органів влади щодо її втілення, тісної їх взаємодії з інституціями громадянського суспільства. Це підтверджено успішним досвідом активної й послідовної гуманітарної політики найрозвинутіших країн сучасної демократії.

Історико-культурна спадщина та мистецтво залишаються головною принадою для відвідувачів. Протягом останніх двадцяти років обсяги туризму в Європі майже подвоїлися і надходження від цієї галузі становить до 12% ВВП.

Використання історико-культурної спадщини в якості туристичних об’єктів стало головним джерелом доходів для багатьох громад та країн по всьому світу.

Cаме в Європі найбільше зосереджено об`єктів історико-культурної спадщини. Європа має багатовікове культурне надбання та є найпривабливішим у світі місцем для туристів. Європейські країни увібрала в себе безліч різних світів і стилів. Кожен куточок Європейських держав представляє своєрідну мозаїку історико-культурних та природних об`єктів, які включені в список всесвітнього надбання людства. Європа – це любов і скромність, Європа - найцінніша скарбниця досягнень та пам'ятників культури, Європа - це багаторічна історія, досвід, політичні, духовні традиції європейських народів.

Збереження історико-культурної спадщини людства є обов'язковим для існування та розвитку людської цивілізації.

Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні об’єктів історико-культурної спадщини Європи.

Для поставленої мети необхідно вирішити низку завдань:

1. дослідити сутність проблем історико-культурної спадщини Європи;

2. розглянути підходи до аналізу об’єктів всесвітньої спадщини;

3. проаналізувати використання об’єктів історико-культурної спадщини для розвитку туризму;

4. виявити регіональні особливості розміщення об’єктів всесвітньої спадщини в Європі.

 

 

Всесвітня спадщина - надбання всього людства

Сутність проблеми культурної спадщини полягає в тому, що кожне нове покоління, яке вступає у життя, певною мірою переосмислює культурні цінності минулого порівняно зі ставленням до них попереднього покоління, водночас зберігаючи основні традиції вітчизняної й світової культури у найістотнішому. Могильний А.П.

Всесвітня спадщина (англ. World Heritage, фр. Patrimoine Mondial) – це видатні культурні й природні цінності, що становлять надбання всього людства. Основна ціль Конвенції - залучення міжнародних інструментів для виявлення, охорони й всебічної підтримки видатних у світовому масштабі пам'ятників культури й природних об'єктів. Для посилення ефективності роботи Конвенції в 1976 році були організовані Комітет і Фонд всесвітньої спадщини, а через два роки перші культурні й природні об'єкти були включені в Список всесвітньої спадщини.

За станом на жовтень 2009 року, у Списку всесвітньої спадщини 878 об'єктів (у тому числі 679 культурних, 174 природних і 25 змішаного типу) із 145 країн. Держави, на території яких розташовані об'єкти Світової спадщини, беруть на себе зобов'язання по їх збереженню. Конвенцію про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини ратифікували 186 держав.

ЮНЕСКО – (англ. UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, укр. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) спеціалізована установа ООН, що ініціює й координує міжнародну співпрацю в галузі освіти, науки й культури.

Об’єкти, включені до Списку всесвітньої спадщини позначаються меморіальною дошкою та емблемою разом з логотипом ЮНЕСКО, що ознаменовує це включення. Такі дошки призначені для інформування людей, громадян країни або іноземців, про те, що об’єкт, який вони відвідують, має особливе, визнане всією міжнародною спільнотою, значення. Дошку має бути розміщено в добре видному для глядачів місці, не порушуючи при цьому красу об’єкта, на ній повинна бути зображена емблема всесвітньої спадщини. Об’єкти повинні бути забезпечені дошками з текстом на декількох мовах: “На підставі Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, (назва цінності) занесено в Список всесвітньої спадщини.

Включення в цей Список закріплює виключне універсальне значення культурної чи природної цінності з метою її охорони на користь всього людства.”Емблема Світової спадщини ЮНЕСКО символізує взаємозалежність природних і культурних можливостей. Чотирикутник відображає форми, зроблені руками людини. Коло – ознака природи, яка знаходиться над людиною і водночас символізує землю та захист.

 

Регіон ЮНЕСКО	Кількість обє`ктів	Частка в загальній кількості %
Країни СНГ	33	4,5
Зарубіжна Європа	299	40,9
Зарубіжна Азія	151	20,6
Африка	94	12,9
Північна Америка	31	4,2
Латинська Америка	104	14,2
Австралія і Океанія	20	2,7
Всього	732	100,0

 

Основна мета створення цього списку: збереження, популяризації, використання в суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Статус об'єкту Світової спадщини дає наступні переваги:

· Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.

· Підвищує престиж територій і керуючих ними установ.

· Сприяє популяризації включених в Список об'єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (в першу чергу, екологічного туризму).

· Забезпечує пріоритетність в залученні фінансових коштів для підтримки об'єктів Світової культурної і природної спадщини, в першу чергу, з Фонду Світової спадщини.

· Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об'єктів.