В процесі вивчення психологічних аспектів пошуку сенсу життя ми вирішили звернути увагу на формування локусу контролю у старшокласників.
Діагностику суб’єктивного контролю старшокласників було проведено за допомогою тесту-опитувальника, розроблений Є. Ф. Бажіним на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера. Тест-опитувальник представлено в Додатку В.
З метою вивчення міжособистісних відносин в ранньому юнацькому віці нами було проведено емпіричне дослідження на базі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість дітей, які приймали участь у дослідженні - 26 старшокласників, віком 16-17 років. Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток.
Мета дослідження - визначити локус суб'єктивного контролю у старшокласників.
Для проведення дослідження необхідними матеріалами стали: тест-опитувальник, розроблений Є. Ф. Бажіним на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера, бланк для відповідей та ручка.
Методика дослідження дозволяє порівняно швидко й ефективно визначити рівень сформованості суб'єктивного контролю як в однієї, так і в кількох осіб. Кожного досліджуваного старшокласника ми забезпечили індивідуальним текстом опитувальника і бланком для відповідей з нумерацією тверджень, яка відповідає тесту опитувальника.
Інструкція досліджуваному: «Запропонований Вам опитувальник має 44 твердження. Прочитайте їх і дайте відповідь, чи згодні Ви з даним твердженням, чи ні. Якщо згодні, то в бланку для відповідей перед відповідним номером поставте знак «+», якщо ні - знак «-». Пам'ятайте, що в тесті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Свою думку висловлюйте відверто. Надавайте перевагу тій відповіді, яка перша спала Вам на думку».
За результатами дослідженнями отримали показник локусу суб'єктивного контролю у дітей раннього юнацького віку, тобто показник загальної інтернальності Іо. Це - сума збігів відповідей досліджуваного з відповідями, які наведено в ключі, що представлений в Додатку В.
Локус контролю - це характеристика вольової сфери людини, яка відображає її нахил приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Приписування відповідальності за результати своєї діяльності зовнішнім силам називається екстернальним, або зовнішнім, локусом контролю, а приписування відповідальності власним здібностям і зусиллям - інтернальним, або внутрішнім локусом контролю.
Таким чином, можливі два полярних типи особистостей залежно від локалізації контролю: екстернальний та інтернальний. Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі від екстернального до інтернального типу. У цілому, чим більша величина інтернальності, тим менша екстернальність.
Локус контролю, характерний для людини, є універсальним стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, з якими їй доводиться стикатися. Один і той же тип контролю проявляється як у разі невдач, так і в разі успіхів, причому це спостерігається в різних сферах життєдіяльності суб'єкта.
Для певного рівня локусу контролю користуються певними межами шкали інтернальності, що представлені в таблиці 3.5
Таблиця 3.5 Межі шкали інтернальності за шкалою локусу контролю Дж. Роттера
Показник інтернальності (Іо) | Рівень локусу контролю |
0-11 | Низький рівень інтернальності |
12-32 | Середній рівень інтернальності |
33-44 | Високий рівень інтернальності |
Характеристика рівнів локусу контролю за тестом-опитувальником представлена в таблиці 3.6
Таблиця 3.6 Загальна характеристика рівнів локусу контролю
Рівень локусу контролю | Характеристика рівнів локусу контролю |
Низький рівень інтернальності | Старшокласники майже не бачать зв'язку між своїми діями і важливими для них подіями життя. Вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і гадають, що більшість їх є результатом випадку чи вчинків інших людей. Тому «екстернали» емоційно нестійкі, схильні до неформального спілкування і поведінки, слабкокомунікабельні, у них поганий самоконтроль і висока напруженість. |
Середній рівень інтернальності | Властивий більшості людей. Особливості їхнього суб'єктивного контролю можуть дещо змінюватися залежно від того, чи здається людині ситуація складною чи простою, приємною чи неприємною тощо. Хоча їхня поведінка і психологічне почуття відповідальності за неї залежать від конкретних соціальних ситуацій, усе ж можна і в них встановити перевагу того чи іншого локусу контролю. |
Високий рівень інтернальності | Відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими подіями. Люди, які мають такий локус контролю, вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті - результат власних дій, що вони можуть ними керувати і відчувають відповідальність і за ці події, і за те, як складається їхнє життя в цілому. «Інтернали» з високими показниками суб'єктивного контролю мають емоційну стабільність, вони вперті, рішучі, відрізняються комунікабельністю, значним самоконтролем і стриманістю. |
Таким чином, суб'єктивний локус контролю пов'язаний з відчуттям людиною своєї сили, відповідальності за те, що відбувається в її житті, із самоповагою, із соціальною зрілістю і самостійністю особистості.
Результати дослідження за допомогою методики дослідження локусу суб’єктивного контролю старшокласників представлені в | таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 Результати дослідження локусу контролю старшокласників за тестом-опитувальником
Група старшокласників | Рівні локусу контролю | ||
Низький рівень інтернальності | Середній рівень інтернальності | Високий рівень інтернальності | |
% | % | % | |
Старшокласники жіночої статі (n=12) | 8,3 | 58,3 | 33,2 |
Старшокласники чоловічої статі (n=14) | 49,7 | 42,6 | 7,1 |
Загалом, група старшокласників жіночої та чоловічої статі (n=26) | 30,8 | 50,00 | 19,2 |
Таким чином, нами було визначено, що у дівчат раннього юнацького віку переважає середній рівень в розвитку інтернальності - 58,3% досліджуваних, тобто поведінка і психологічне почуття відповідальності старшокласниць за неї залежать від конкретних соціальних ситуацій. Крім того, у 4 дівчат - це 33,2 % високий рівень розвитку інтернальності.
У хлопців раннього юнацького віку переважає низький рівень в розвитку інтернальності - 49,7 % досліджуваних, тобто старшокласники не бачать зв'язку між своїми діями і важливими для них подіями життя, вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і гадають, що більшість їх є результатом випадку чи вчинків інших людей. Крім того, у 6 хлопців - це 42,6 % середній рівень розвитку інтернальності.
Загалом, серед досліджуваних старшокласників переважає група учнів з середнім рівнем розвитку інтернальності (50 %). Але, великий відсоток займають досліджувані з низьким рівнем розвитку інтернальності (30,8%).
Складаючи рекомендації для самовдосконалення старшокласників, ми враховували наступне:
конформна, поступлива поведінка більшою мірою притаманна людям з екстернальним локусом контролю;
інтернали менш схильні підкорятися тискові (думкам, емоціям та ін. інших людей);
людина з інтернальним локусом контролю краще працює на самоті;
інтернали більш активно шукають інформацію, як правило, більше ознайомлені із ситуацією, ніж екстернали;
в інтерналів більш активна, ніж в екстерналів, позиція щодо свого здоров'я.
Треба відзначити, що в роботі з інтернальним локусом контролю практичні психологи повинні надавати перевагу недирективним методам виховання і психокорекції. А в роботі з екстерналами важливо звертати увагу на тривожність та депресію.
Таким чином, дослідження показало: інтернали-старшокласники більш популярні, займають сприятливу позицію в системі міжособистісних стосунків. Вони більш бажані для суспільства, впевненіші в собі й терпимі.