Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебло пряме, порожнисте. Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Листки чергові, матові, голі, дрібновиїм-часто-зубчасті, зубці витягнуті в м'які колючки, нижні листки перистороздільні, крилатий черешок розширюється в стріловидну основу, що окутує стебло. Кошики на верхівці стебла та його розгалужень зібрані в зонтиковидні щитки; квітки в них двостатеві, язичкові, жовті. Цвіте в червні — вересні.
Де росте? На вогких луках, як бур'ян на полях і городах, при дорогах. Поширений в Карпатах, на Розточчі-Опіллі і в Лісостепу (на Правобережжі).
Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння. Рослина містить дубильні речовини, гуму.
Коли застосовують? її застосовують при простудах, болях у сечовому міхурі, зокрема при каменях, при жовтяниці, кровохарканні, проти глистів. Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави осоту і настоюють 10 хвилин. Застосовують так: 1 склянку треба випити натщесерце і 1 ввечері, ковтками.
При геморої в 1 л води варять 2—5 хвилин 1 повну жменю рослини і відвар додають до сидячої ванни (прохолодні ванни по 15—20 хвилин приймають тричі на тиждень).
На побиті рани прикладають потовчені свіжі листки (кровоспинна дія).
Використана література
В.В.Кархут “Ліки навколо нас”