Теоретичні основи управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань

Управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань

 

Вступ

загальноосвітній учень вчитель контроль

Актуальність дослідження. На початку третього тисячоліття школа України переживає процес перетворення, розробки нових концепцій навчання. Ці процеси зумовлені переходом нашої держави від індустріального до інформаційного суспільства, в якому вирішальним чинником, що визначає розвиток суспільства в цілому, є інформація та її вища форма - знання. В умовах постійно зростаючого обсягу інформації школа покликана забезпечити учнів цілісними знаннями, що відбивають сучасний рівень науки і культури, навчити використовувати інформаційні технології для вдосконалення своєї практичної діяльності та орієнтації в інформаційному просторі. У цих умовах доцільною виявляється розробка питань формування якісних знань, що складають основу цілісного наукового світогляду, творчості суб’єктів навчання. Якість - це той нормативний рівень, якому повинна відповідати продукція галузі освіти. У цій категорії втілюється соціальне замовлення до навчально-виховної діяльності освітньої установи. У педагогічній та психологічній науках ця проблема розглядалася у багатьох ґрунтовних дослідженнях (Ю.К. Бабанський, Б.С. Гершунський, З.Г. Григор’єва, І.А. Зязюн, Р.І. Капацина, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, В.А. Онищук, Т.Д. Пускаєва, М.М. Скаткін, В.А. Сластьонін та інші). Вивчення проблеми здійснювалося за такими напрямами: філософський аналіз категорії «знання» (В.І. Генецинський, В.В. Орлов, В.А. Чечнєв та інші); визначення ролі діяльності і реалізація діяльнісного підходу в процесі формування якісних знань учнів (Є.П. Бруновт, В.К. Буряк, В.В. Давидов, Т.О. Дмитренко, П.Я. Гальперін, Є.М. Кабанова-Меллер, Л.В. Ричкова, В.С. Стьопін, Н.Ф. Тализіна, І.Ф. Харламов, Г.І. Щукіна та інші); визначення особливостей формування знань при використанні різних педагогічних технологій (О.С. Андрієнко, В.П. Беспалько, В. І Євдокимов, М.В. Кларін, І.Ф. Прокопенко, Н.Є. Щуркова та інші); характеристика окремих якостей знань, умов і засобів їх формування (І.Я. Бесонова, А.Н. Зв’ягін, С.К. Золотарьова, Л.Я. Зоріна, В.П. Іржавцева, А.В. Усова, Л.А. Федченко, В.В. Черніков, Н.Р. Шило та інші); розгляд основних аспектів дослідження формування цілісної системи якостей знань (Т.М. Давиденко, Т.Л. Коган, Є.А. Красновський, І.І. Кулібаба, І.Я. Лернер, М.Н. Скаткін, Т.І. Шамова та інші); застосування нових інформаційних технологій навчання для формування якісних знань учнів (Н.В. Апатова, Л.І. Білоусова, В.Г. Болтянський, Е.П. Веліхов, Б.С. Гершунський, М.С. Головань, М.І. Жалдак, Ю.І. Машбиць, І.І. Мархель, Н.Ф. Тализіна та інші).

Управління навчально-виховним процесом залежить від ступеня володіння керівником школи повною об'єктивною інформацією про зміни, що відбуваються в знаннях учнів; проведення аналізу рівня засвоєння знань учнями з окремих предметів.

Керівник школи повинен уміти здійснювати діагностику по виявленню змін у знаннях учнів; надавати методичну допомогу в усуненні недоліків реально існуючих у досвіді вчителів; створювати умови для удосконалювання діяльності педагогічного колективу.

Управління засноване на системному знанні суб'єктом, як протікає керований процес. Для цього в школах створюється система моніторингу - постійного спостереження за ходом навчального процесу з метою виявлення й оцінювання його проміжних результатів, чинників, що вплинули на них, а також прийняття і реалізація управлінських рішень з регулювання і корекції навчального процесу.

Визначення кінцевих результатів навчального процесу пов'язане з основною його метою - забезпечення можливості кожному учню для розвитку своїх здібностей і пізнавальних інтересів, використовування інноваційних підхідів у навчальному процесі, який повинен будуватися таким чином, щоб кожний учень засвоював новий досвід на основі цілеспрямованого формування творчого і критичного мислення, досвіду і інструментарію навчально-дослідницької діяльності, рольового й імітаційного моделювання.

На основі цього можна виділити провідні кінцеві результати, за якими повинний здійснюватися моніторинг. Основні з них: навченість, загальні навчальні вміння, пізнавальні інтереси, стиль навчальної діяльності, пам'ять, мова, мислення. Це самий мінімальний рівень кінцевих результатів аналізуючи які можна судити про ефективність навчального процесу.

Питання управління якістю навчання розглядається в наукових працях Г.В. Єльнікової, В.О. Симонова, Т.М. Хлєбнікової, Т. І. Шамової та інших. Розробкою моніторингу навчального процесу займалися такі науковці як Г.В. Єльнікова, В.М. Зайцев, О.М. Касьянова, В.М. Лізінський, А.М. Майоров, О.М. Макарова, Н.Ф. Тализіна, Т.М. Хлєбнікова, В.В. Григораш, О. Є. Гречаник.

Впровадження діагностики в процес управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань стає необхідним для сучасного керівника. Тому що це знання не тільки про те, як протікає навчальний процес, а і створення умов для організації постійного спостереження за навчальним процесом, реалізація управлінських рішень щодо контролю та корегування недоліків навчального процесу, що сприяє поліпшенню якості навчання і є актуальним на сучасному етапі розвитку школи.

Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх шкіл показало, що вчителі-предметники використовують різні засоби для формування знань учнів, але вони здебільшого застосовуються ними емпірично, на основі інтуїтивних уявлень, без належного наукового обґрунтування. Серед вживаних засобів практично відсутні експертні системи, хоча у психолого-педагогічній літературі наголошується на їх дидактичній значущості. Причини багатьох прорахунків у формуванні повноцінних знань учнів криються в низькому рівні управління діяльністю вчителів. Керівники шкіл не мають у своєму розпорядженні повної об'єктивної інформаціїї про зміни, що відбуваються в знаннях учнів, що, у свою чергу, не дозволяє адекватно оцінювати діяльність учителів при атестації.

Аналіз управлінської практики дозволив виділити протиріччя: між прагненням керівників шкіл до виявлення змін у знаннях учнів і відсутністю вмінь здійснювати їхню діагностику; між прагненням до визначення реально існуючих у досвіді вчителів недоліків та непідготовленістю керівників до надання методичної допомоги в їхньому усуненні; між необхідністю розкривати причини неуспіху, намічати заходи щодо вдосконалювання діяльності педагогічного колективу й готовністю вчителів здійснювати їх.

Всі ці питання й стали причиною вибору теми нашої дипломної роботи: «Управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань»

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати основи управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань, практично розробити комплексно - цільову програму з питань удосконалення управління з проблеми в навчальному закладі.

Поставлена мета та направлення логіки дослідження зумовили визначення наступних завдань роботи:

. Розкрити сутність діяльності учителя щодо формування якостей знань учнів.

. Проаналізувати зміст управління діяльністю вчителів щодо формування системи якостей знань учнів та визначити сутність основних напрямків і заходів внутрішкільного контролю і регулювання діяльності вчителів із проблеми з використанням комп'ютера.

. Визначити якість управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань в навчальному закладі.

. Розробити комплексно-цільову програму з проблеми дослідження, здійснити її експертизу та фінансово - економічне обґрунтування.

Об’єктом дослідження є управління діяльністю педагогічного колективу.

Предмет - управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань.

У процесі написання роботи були використані такі методи дослідження:теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення наукової літератури з філософії, педагогіки, психології, інформатики, - для узагальнення теоретичних питань щодо формування якісних знань учнів в умовах інформатизації суспільства та освіти; аналіз педагогічної практики, різні види та форми бесід, опитувань, анкетувань, спостережень - для виявлення практичного стану досліджуваної проблеми; якісний і кількісний аналіз результатів із застосуванням методів математичної статистики.

Базовим навчальним закладом для проведення дослідження було обрано Малороганську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. Харківського району, Харківської області.

Практичне значення роботи визначається розробкою змісту управлінської діяльності, яка базується на використанні експертних систем, а також програмно-методичних засобів підтримки цієї діяльності та систематизації інструментарію оцінки стану організації моніторингу в управлінні навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі.

Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів забезпечено відповідністю методів дослідження його меті, предмету та завданням; репрезентативністю педагогічного експерименту; результатами статистичного опрацювання даних, отриманих у ході його проведення; апробацією одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження було висвітлено у статті «Управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань» та оприлюднено під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ресурсне забезпечення якості освіти» (Харків 2014 р.).

Структура роботи обумовлюється поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел на 7 сторінках (80 найменувань), додатків (19 сторінок), 15 таблиць і 16 рисунків. Загальний обсяг роботи 146 сторінок, із них основного тексту 120 сторінок.

Основним висновком роботи є досягнення висунутої мети та поставлених завдань.

 

Теоретичні основи управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань