Поняття про творчість

В.В.Клименко доктор

Психологічних наук, професор

Психологія творчості

 

Мініпідручник

Ключові поняття: теорії творчості, поетична душа, механізми творчості, відкриття. Винахід, художній образ, види енергії, види станів, відображення невідчутного, порівняння і оцінки, відображення неіснуючого, натхнення

Механізми творчості: сукупність функціональних органів відображення, проектування і матеріалізації людиною своїх психічних утворень, що є відкриттями, винаходами або художніми образами.

                                    

                     Структура механізму творчості

 

 

   Почуття — порівняння і        Мислення —відображення

    оцінювання предметів                                  неіснуючого

                                                                                             

        Уява — відтворення         Енергопотенціал — можливість дії      

              неіснуючого                                                                                          

                                                         Психомоторика матеріалізація

                                                                                відображеного

                              Продукти творчості

 

 

              відкриття                                               винаходи                       

                                             художні образи

 

 

Поняття про творчість

 

Психологія, переживаючи піднесення, інтегруючи знання, зберігаючи свою цілісність, знаходячи все у всьому, прагне пояснити внутрішній світ людини творчої. Пояснити людину, яка виконує (або намагається виконати) своє природне покликання —стати творцем.

Людина творча — homo creator. Людина діюча - людина здатна творити. Оскільки здатність до творчості - головна властивість людини. Якраз здатність до творчості і відрізняє людину від тварини.

Людина може бути дуже розумною і розсудливою, обмірковувати кожний свій крок (уявляєте, скільки вона завдає роботи своєму мозкові?), — і лишатися виконавцем, або (якщо вам більше подобається) — мовленнєвою машиною. (За часів Платона не було поняття “машина”, тому він говорив інакше: знаряддя, яке говорить.)

 Людина може читати дуже розумні книжки, насолоджуватися прекрасним, зберігати в своїй пам'яті прірву відомостей з будь-яких галузей знань, досягти вершин розвитку інтелекту, ­але при цьому не змінити світ навіть на крихту. Тому що вона більше ерудит, споживач (енергії або інформації), ніж виконавець: вона — суддя, охоронець, елемент у ланцюжку, який з’єднує людину з ноосферою — хто завгодно, тільки не творча людина.

Людина може бути малоосвіченою; вона може мати вельми туманні уявлення про загальну культуру; її пам'ять може бути з дірками і тому бідною на інформацію; в звичайній бесіді ви навряд або роздивитесь її розум; та й про розсудливість їй не заважало б подбати, попрацювати над собою.

Але як тільки перед нею з’являється задача (пізнавальна, моральна або естетична) — вона не обмірковує її, не аналізує, не ходить навколо, збираючи інформацію, — вона відразу ж починає її розв’язувати — діяти.

І уявіть собі — виходить! Створюється нове. Тільки так! — адже вона творець.

Разом з тим наука, захоплена диференціюванням, розчленувавши на елементи людину, як машину, приписала кожному органу людини певну функцію. Вухо необхідне людині, щоб чути, рука потрібна, щоб щось робити, серце — щоб штовхати кров, м'яз, ­щоб рухатись, і так кожний її орган.

А про орган творчості, його будову і розвиток вона нічого не говорить.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: