Ф-ма держави — сук-сть найбільш заг.ознак держави, зумовлених інституціональними, територ. і функціональними способами орг-ції влади.
Ф-ма держ.правління — спосіб орг-ції держ.влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави — глави держави, парламенту, уряду. Визначальною ознакою Ф. д. п. є прав.статус глави держави. Залежно від прав.статусу глави держави і порядку формування цього вищого органу держ.влади розрізняють дві Ф. д. п. — монархію і республіку.
Монархія — ф-ма держ.правління, за якої главою держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює її за власним правом довічно. Осн.суч.різновиди М. – абсолютна і обмежена (дуалістична і парламентарна) - визначаються співвідношенням повноважень законод. і викон. влади, розподілених між монархом, парламентом і урядом в країні.
Абсолютній М.: юридичне і фактичне зосередження усієї повноти держ. влади в руках монарха.
Дуалістична М.: поділ держ. влади між монархом і парламентом за домінування влади монарха.
Парламентарна: формальне верховенство парламенту в сис-мі орг-ції держ.влади.
Республіка — ф-ма держ.правління, за якої суверенне право на владу належить громадянам (народу), а вищі органи держави або обираються населенням, або формуються парламентом.
За такими ознаками, як спосіб обрання глави держави (на заг. виборах чи парламентом); S формування уряду (президент чи парламент); пол.. відповідальність уряду (перед президентом чи парламентом),
розрізняють два основні різновиди Р. — президентську і парламентарну
Основними ознаками президентської республіки є:
1. жорсткий поділ влади і збалансована система стримувань і противаг;
2. обрання президента на загальних виборах;
3. поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента і, як правило, відсутність посади прем'єр-міністра;
4. формування уряду президентом за обмеженої участі парламенту;
5. відсутність пол..відповідальності уряду перед парламентом;
6. відсутність права президента на розпуск парламенту;
7. відсутність інституту контрасигнатури — скріплення актів президента підписами міністрів
8. відсутність у президента права законодавчої ініціативи.
Парламентарна республіка хар-ся:
1. обрання президента парламентом або особливою колегією, що утворена на його основі;
2. здійснення повноважень глави держави і глави виконавчої влади різними особами, наявність посади прем'єр-міністра;
3. обмеженість владних повноважень президента і віднесеність реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави;
4. формування уряду парламентом за номінальної участі президента;
5. пол.. відповідальність уряду перед парламентом;
6. право президента розпустити парламент, що контролюється урядом;
7. контрасигнування актів президента прем'єр-міністром та/або міністром, відповідальним за їх виконання.
Республіка змішаного типу — республік.ф-ма держ. правління, що хар-ся поєднанням елементів президентської і парламентарної республік.
Основними ознаками Р. з. т. є:
1. обрання президента, як правило, на заг. виборах і наділення його юридично й фактично шир. повноваженнями;
2. формування уряду спільно – президентом і парламентом
3. подвійна пол.. відповідальність уряду — перед президентом і парламентом:
4. механізм підпорядкув.президента уряду – інститут контрсигнатури
5. уряд – президенту – через інститут пол..відповідальності
6. дуалізм виконавчої влади — розподіл повноважень із її здійснення між президентом та урядом;
7. право президента на розпуск парламенту за настання певних підстав;
8. право президента на законодавчу ініціативу.
9. наявність інституту контрсигнатури, який може мати реальний або формальний характер.
Форми державного устрою.
Ф-ма держави — сук-сть найбільш заг.ознак держави, зумовлених інституціональними, територ. і функціональними способами орг-ції влади.
Ф-ма держ. устрою - це спосіб територ.орг-ції держави, який визначається принципами взаємовідносин держави як цілого та її територ.складових. 2 осн. Ф. д. у. — унітарну і федеративну;
Унітарна держава — держава, територія якої скл. з адміністр. або політико-адміністр.одиниць.
- єдина конституція, норми якої застосовуються на всій території держави без будь-яких вилучень або обмежень;
- єдина сис-ма вищих органів держ.влади, юрисдикція яких також поширюється на всю територію держави;
- єдина сис-ма права;
- єдина суд.сис-ма;
- єдине громадянство.
Федерат.держава — держава, територія якої скл. з держ.утворень, наділених юрид. і певною пол.. самостійністю.
Верховенство на території S-ів федерації мають центральні (федеральні) органи держ.влади.
- територія скл.з держ.утворень
- наявність поряд із федер. конституцією і федер.законами конституцій і законів S-ів федерації за верховенства федер. законодавства;
- наявність у S-ів федерації власної прав.сис-ми, яка грунт.на К. S федерації
- наявність у S-ів федерації власної сис-ми органів закон., вик., суд.влади
- двопалатна структура федер- парламенту, в якому верхня палата забезпечує представництво S-ів федерації;
- існування поряд із федеральним громадянством громадянства суб'єктів федерації.