Які суспільно-економічні фактори на Україні сприяли розвитку соціальної допомоги в к. 19- поч. 20 ст. Охарактеризуйте процес становлення системи державної соціальної політики

Проаналізуйте діяльність благодійних товариств і громадських організацій в Україні в к. 19- поч. 20 ст.

Наукові дослідження соціальних проблем та їх роль у розробці питань соціальної допомоги в Україні в к. 19- поч. 20 ст.

Виділіть і охарактеризуйте групи та рівні соціальних об'єктів і суб'єктів соціальної роботи.

Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи є її основними структурними елементами. Під об'єктом розуміють усіх, хто потребує допомоги незалежно від її характеру та специфіки. Усі, хто надає таку допомо­гу, належать до суб'єктів соціальної роботи. Отже, соціальна робо­та — це своєрідна взаємодія об'єкта і суб'єкта, результатом якої є допомога людям у розв'язанні їхніх життєвих проблем.

Зауважимо, що така взаємодія, яку ще можна визначити як об'єктно-суб'єктні відносини, не є незмінною. Адже об'єкт сприймає соціальну допомогу, фігуруючи певною мірою як суб'єкт соціальної роботи. У цьому разі соціальна робота набирає суб'єкт-суб'єктного характеру. Саме посилення суб'єктивної ролі людей, яким надається соціальна допомога, вважається прогресивною тенденцією розвитку соціальної роботи у світі. б'єкти соціальної роботи на три основні категорії: соціально незахищені групи, маргінальні групи і люди з відхиленнями у поведінці. Більш узагальнену класифі­кацію здійснено за критерієм масштабності об'єкта. У цьому розумін­ні об'єктами соціальної роботи є індивіди, сім'ї, групи і спільноти, які перебувають у скрутній життєвій ситуації. Скрутною зазвичай нази­вають ситуацію, що порушує нормальне соціальне функціонування чи ефективну соціалізацію зазначених об'єктів або загрожує їм.

Основним суб'єктом соціальної роботи, центральною дійовою особою будь-якої системи соціальної роботи є соціальний праців­ник. Саме він, безпосередньо контактуючи і взаємодіючи з клієн­тами, надає їм допомогу, підтримує їхні зусилля щодо виходу із скрутної життєвої ситуації (її поліпшення).

За критерієм організаційних рівнів діяльності соціальних інститу­цій соціальної роботи розрізняють п'ять рівнів:

• перший — розробка політики й планування, окреслення меж
служб (Верховна Рада і місцеві ради, Адміністрація Президента,
Кабінет Міністрів);

• другий — забезпечення всебічності та широкого територіального
охоплення механізмів для організації та формування служб (мі­
ністерства й відомства);

• третій — створення системи, управління цією системою,
розв'язання певного кола проблем (Державний центр зайнятості
населення, Державний центр соціальних служб для молоді);

• четвертий — розв'язання проблеми як окремої ситуації (з клієнта­
ми працюють професіонали: правники, лікарі, соціальні праців­
ники у відповідних установах і службах);      

• п'ятий — розв'язання проблеми як вимоги (інформаційні, кон­
сультативні служби, відділи, які визначають суть проблеми і нап­
равляють клієнтів до відповідних спеціалістів).

Виділіть напрями використання соціологічних знань в соціальній роботі. У чому полягає сутність системної моделі соціальної роботи?

Системна модель соціальної роботи – модель соціальної роботи, яка грунтується на ідеї, що задовільне життя людини залежить від систем, які її оточують, а сім'я є системою, всередині якої існують від­носини між подружжям, дітьми / родичами, і яка включена у взаємо­дію з різноманітними соціальними інститутами – державою, систе­мою освіти і виховання, економічними та іншими організаціями. У соціальній роботі функціонують такі базисні системи:

- система агента змін (соціальні працівники та органі­­зації, покликані надавати підтримку і допомогу клієнтам);

- система клієнта (люди, групи, сім'ї, що потребують

допомоги);

- система мети (люди, яких система агента змін праг­­не змінити, щоб досягти мети у своїй роботі);

- система дії (люди, з якими працює система агента ­змін, щоб досягти своїх цілей).

Для соціальних працівників, які використовують у своїй роботі теорію систем, важливо враховувати такі чинники, як еквіфінальністпь (можливість досягнення результату різними способами) та мультифінальністпь (ймовірність отримання за одних і тих самих умов різних результатів, оскільки елементи системи взаємодіють по-різному). Це означає, що використовуваний соціальним працівником у двох схожих ситуаціях один і той самий план роботи може мати різні наслідки для клієнта.
У соціальній роботі часто доводиться враховувати такий системний процес, як реверберація (лат. відбиваю, відкидаю) – повільне зниження рівня соціального функціонування клієнта. Цей процес має назву «ефект доміно». Наприклад, вживання наркотиків здебільшого спричинює такі наслідки: втрата роботи – нестача грошей – розпад соціальних відносин – конфлікти, розпад сім'ї – втрата житла – проблеми зі здоров'ям – моральна деградація – цілковита криза. Теорію систем широко застосовують у роботі з сім'ями, зокрема в сімейній терапії