Розглядаючи форми та методи роботи з жінками, які зазнали насильства, зазначимо, що в зарубіжній практиці соціальної роботи найчастіше вдаються до профілактичної роботи; роботи з правоохоронними органами; організації притулків (шелтерів) для побитих жінок; надання консультацій].
Загалом консультативні стратегії ґрунтуються на про-веденні первинного інтерв'ю; наданні підтримки; заохочуванні вираження; акцентуванні на сильних якостях жінки; наданні інформації; аналізі альтернатив; визначенні плану; адвокатуванні (представництві інтересів).
Щодо особливостей методу первинного інтерв'ю, то тут особливу увагу слід звертати на стан жінок.Чимало жінок під час консультування проявляють такі емоційні реакції, як страх, образу, почуття провини і навіть сумніви щодо власного психічного здоров'я. Важливим аспектом консультування є фокусування на сильних сторонах постраждалої.Загалом соціальні працівники можуть допомогти жінці повернути владу та контроль над своїм життям.
У роботі з жінками – жертвами насильства в сім'ї останнім часом набула поширення модель груп взаємопідтримки. Спеціалісти наголошують на потребі профілактики жор-стокого поводження.
Спеціалісти в галузі роботи з дітьми, які зазнали фі-зичного чи сексуального насильства, вважають, що загально-прийнятої формули кризового втручання не існує. Інтервенції у вигляді кризового втручання і короткострокове психологічне консультування ефективні у разі одиничного інциденту. Щоб подолати наслідки тривалих виявів насильства необхідна і тривала робота не лише з дитиною, а й з усією сім'єю.
Працівники соціальних служб можуть допомогти клієнтам, що страждають від насильства та зловживань у сім'ї, в такий спосіб:
- проводити опитування з метою встановлення наявності фактів насильства в родині;
- розробляти всебічний план допомоги, аналізувати ефективність розпочатих дій;
- допомагати в розв'язанні важливих життєвих справ потерпілих;
- надавати юридичну та психологічну консультації або вказувати місця, де можна отримати потрібну допомогу;
- надавати фінансову допомогу у вигляді постійних, тим-часових чи цільових виплат;
- надавати гуманітарну допомогу, наприклад, одягом, харчами;
- вказувати адресу, де жертва домашнього насильства може отримати допомогу, притулок, надавати номер телефону «Довіри»; та ін..
Таким чином, методи і методики соціальної роботи з людьми, які зазнали насильства, варіюються залежно від віку клієнта, його самостійності у розв'язанні власних проблем, виду насильства, яке він чи вона зазнають, тощо