Економічний зміст природної монополії, причини, що обумовлюють

Суть природної монополії, її причини та наслідки

 

 

Природна монополія - це стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні іншими, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари. [7].

Щоб максимізувати прибуток, виробник повинен постійно нарощувати обсяги виробництва і продажу товарів, поступово усувати своїх конкурентів. Врешті-решт виробник захоплює і контролює велику частину виробництва і збуту товарів, перетворюється на монополіста. Це свідчить, що конкуренція породжує свій антипод - монополію. Конкуренція і монополія завжди існують в реальній ринковій економіці як дві протилежні і взаємообумовлюючі її характеристики. Вона відбиває ситуацію, коли попит на поданий товар чи послугу найкраще задовольняється однією або декількома фірмами. В її основі полягають особливості технології виробництва та обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива, та вона й небажана. Прикладом можуть слугувати енергозабезпечення, телефонні послуги, зв’язок, трубопровідний транспорт і т.д. Монопольне становище є бажаним для кожного підприємця. Воно дає змогу йому уникнути цілої низки проблем і ризиків, пов'язаних із конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку. Найвідомішими організаційними формами такої монополії є картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати. Цей тип монополізму становить найбільшу загрозу ринковій економіці, він постійно перебуває у полі зору держави, виступає головним об'єктом демонополізації. Якщо процес концентрації держава не може повністю контролювати, то централізацію сучасна держава регулює ретельно, забороняючи незаконні форми об'єднання Концентруючи у своїх руках визначену господарську владу, вони мають можливість із позицій сили впливати на інших учасників ринку, нав'язувати їм свої умови і досягати найбільшої вигоди. Причиною виникнення монополії є дія закону концентрації капіталу і виробництва і централізація капіталу.

Концентрація капіталу - це процес збільшення розмірів індивідуального капіталу за рахунок капіталізації прибутку, тобто використання певної його частини на розширення виробництва.

Централізація капіталу - це збільшення розмірів капіталу внаслідок поглинання або об'єднання кількох раніше самостійних індивідуальних капіталів в один, більший. [5, c. 159-161].

До переліку таких ринків згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про природні монополії» відносяться ринки:

транспортування та зберігання природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

передачі та розподілу електричної енергії;

- централізованого водопостачання та водовідведення;

- транспортування теплової енергії.

Основними ознаками природної монополії є наступні:

. Діяльність суб'єктів природних монополій ефективніше у відсутності конкуренції, що пов'язано із суттєвою економією на масштабах виробництва і високими умовно-постійними витратами. До таких сфер відносять, наприклад, транспорт. Витрати на доставку вантажу або перевезення одного пасажира тим нижче, чим більше вантажів або пасажирів перевозяться в даному напрямку.

. Високі бар'єри входу на ринок, оскільки фіксовані витрати, пов'язані з будівництвом таких споруд, як дороги, лінії зв'язку, настільки високі, що організація подібної паралельної системи, що виконує ті ж самі функції (будівництво доріг і трубопроводу або прокладка залізничного полотна проблематична) навряд чи може окупитися.

. Низька еластичність попиту, оскільки попит на продукцію або послуги, що виробляються суб'єктами природної монополії, у меншій мірі залежить від зміни ціни, ніж попит на інші види продукції (послуг), оскільки їх не можливо замінити іншими товарами. Дана продукція задовольняє найважливіші потреби населення або інших галузей промисловості. До таких товарів належать, наприклад, електроенергія. Якщо запропонуємо, зростання цін на автомобілі змусить багатьох споживачів відмовитися від придбання власної машини, і вони будуть користуватися громадським транспортом, то навіть значне підвищення тарифів електроенергію навряд чи приведе до відмови від її споживання, оскільки замінити її еквівалентним енергоносієм складно.

. Мережевий характер організації ринку, тобто наявність цілісної системи протяжних у просторі мереж, за допомогою яких здійснюється надання певної послуги, в тому числі наявність організованої мережі, для якої необхідно Управління та контроль з єдиного центру в реальному масштабі часу [2, c. 159-161].

Маючи високі фінансові та економічні можливості, монополіст отримує значний прибуток в сфері своєї діяльності та впливає на економіку країни в цілому. Відсутність конкуренції, невеликі затрати та контроль над цінами, перетягує грошову масу в бік монополіста, де ним рідко виступає держава. І частіше за все фірма чи акціонерна компанія, яка має монопольну владу на ринку також впливає на ВВП країни і на її саму, включаючи політику та людей в цілому. Таким чином, вищезазначений нормативно-правовий акт свідчить про те, що водопостачальні організаціїє суб'єктами природних монополій на ринку централізованого водопостачання і водовідведення, та дає підстави стверджувати, що зазначені суб'єкти господарювання займають монопольне (домінуюче) становище на вказаному ринку в межах інженерних мереж, розміщених на певній території.

Окрім цього, існують товарні ринки, що не перебувають у стані природної монополії, але для суб'єктів, які діють на таких ринках, реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможлива без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. [17, ч. 1 ст. 1].

Об’єктивною основою монополізму є домінуюче положення фірми на ринку, що дозволяє їй проявляти вирішальний вплив на конкуренцію, підвищувати ціни і знижувати обсяг виробництва, ускладнювати доступ на ринок іншим фірмам.

Продавець має монопольну владу, якщо він може підвищувати ціни на свою продукцію шляхом обмеження випуску цієї продукції. Підтримці монопольної влади сприяють вхідні бар’єри, які блокують входження у монополізовану галузь завдяки чинникам, що створюють несприятливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою яка вже працює в галузі. Серед основних типів бар’єрів можна виділити такі:

) Виняткові права отримані від влади. Так органи влади зазвичай надають право монополії на надання транспортних послуг, послуг зв’язку, а також комунальні послуги. В багатьох випадках влада сама ж і керує монополіями.

) Патенти і авторські права, які забезпечують винахідникам нових продуктів або творів мистецтва виключні права, щоб продавати або надавати ліцензії, які б дозволяли користуватись цими винаходами. Але патенти і авторські права можуть забезпечувати монопольні позиції тільки на обмежену кількість років. Після закінчення строку дії патенту монопольні права на винахід зникають. [11].

Коли яка-небудь фірма випускає товар не придбавши патенту її можуть примусити припинити продаж за рішенням суду. Так, наприклад, в 1985 р. федеральний суд постановив, що «Кодак корпорейшн» порушила сім патентів, виданих фірмі «Поларойд корпорейшин», виготовляючи з 1976 р. фотоапарати миттєвої зйомки.

Коли була видана постанова суду, компанія «Кодак», на долю якої приходилось 25% річних продажів фотоапаратів миттєвої зйомки, змушена була припинити виробництво цих фотоапаратів.

)Монопольне володіння всім обсягом пропозиції окремого ресурсу.Beers має монопольну владу на ринку алмазів завдяки її контролю над продажем 85% необроблених алмазів, придатних для виготовлення коштовностей.

) Економія на масштабі виникає тоді, коли одна фірма виробляє продукцію з меншими витратами, чим це було б можливо, якщо б ринок обслуговувався двома чи більшою кількість фірм.

) Недобросовісна конкуренція. Деякі фірми-монополісти застосовують методи боротьбу з конкурентами, які не тільки не відповідають кодексу честі підприємця, а й у більшості випадків заборонені законом. Це може бути тиск на постачальників сировини, профспілки, банки, переманювання провідного персоналу, цінова війна з метою банкрутства конкурента тощо. Однак виявити порушника закону та застосувати до нього відповідне покарання досить складно.

На основі вище сказаного можна зробити такі висновки про причини виникнення монополій:

) через процес концентрації виробництва, коли підприємства замість введення між собою всеможливої конкурентної боротьби укладають між собою угоди, тобто об'єднують капітал.

) на основі централізації виробництва і капіталу.

Централізація виробництва - це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднань кількох підприємств в одне із загальним управлінням.

) внаслідок дій держави, спеціальних або навмисних її кроків.

) поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальма розвитку продуктивних сил. Вона виникає в результаті злиття, об'єднання декількох капіталістів.