2020-08-05
88
Побудова кривої градуювання та ідентифікації радіоактивного ізотопу у зразках гірських порід
Мета роботи
Вивчити роботу, принцип дії та побудови кривих градуювання газорозрядних і сцинтиляційних детекторів гамма-випромінювання.
Завдання
1. Визначити плато лічильника Гейгера-Мюллера, побудувавши залежність зареєстрованої інтенсивності гама-випромінювання від напруги, що подається на детектор.
2.Визначити чутливість газорозрядного і сцинтиляційного детекторів при оптимальних режимах їх роботи.
Теоретичні відомості
Дія всіх детекторів ядерного випромінювання, в тому числі і детекторів гама-випромінювання, базується на ефектах іонізації або збудження атомів чутливої речовини.
В газорозрядних детекторах використовується іонізаційний метод реєстрації ядерних випромінювань, який полягає у вимірюванні електричного струму, що виникає після іонізації газу зарядженою частинкою. Конструктивно газонаповнений лічильник (рис.2.1) складається із заповненого газом (переважно скляного) балону 1, в якому розташовано два електроди. Внутрішня стінка балону напилюється графітом, вольфрамом чи міддю і служить катодом 2:по осі балону розміщується анод 3 у вигляді металевої нитки.
|
|
|
На лічильник подається постійна напруга 300-1200В. В якості газового наповнювача балону використовують інертний газ з парами високомолекулярних органічних сполук (спиртів, ефірів) чи галогенів (хлор,бром). Тиск газу в балоні складає близько 104Па.
При взаємодії гама-квантів з матеріалом катода (фото-, комптон-ефект) утворюються електрони, які під дією електричного поля рухаються до анода, іонізуючи на своєму шляху молекули газу. Заряджені частинки (іони та електрони), рухаючись до відповідних електродів, викликають появу в детекторі іонізаційного струму.
1-скляний балон; 2-катод; 3-анод.
