2020-09-24
343
Проведення сівби є одним з найбільш відповідальних періодів в технології вирощування озимої пшениці.
Посівна придатність насіння - це відсоток чистих і схожих насінин у партії насіння.
Посівна придатність визначається за формулою:
Пп = Ч * С /100
де Ч - чистота насіння, %;
С - схожість насіння, %.
Пп = 96*94/100 = 90.2%
Розрахунок норми висіву проводиться за формулою:
Нв = Г*М 1000 * 104 / В * ПП
Нв - норма висіву, кг/га;
Г - оптимальна густота посіву на гектарі, млн. шт. схожих зерен;
М 1000 - маса 1000 насінин, г;
В - загальне виживання рослин, %.
ПП - посівна придатність насіння, %.
Нв = 5,0 * 40 * 10000 / 90.4 *88 = 250 кг/га.
Таблиця 9 - Технологія проведення сівби озимої пшениці
| Спосіб посіву | Строки посіву | Норма висіву, кг/га | Глибина загортання, см | Склад агрегату | Агротехнічні вимоги |
| Звичайний рядковий | II д.вересня | 230 | 6-7 | МТЗ-82 СЗ-3,6 | Без огріхів, із заданою глибиною посіву, в оптимальні строки, внесенням 10 кг/га.в д.р. суперфосфату. |
Висновок: Як видно із таблиці, посів проводиться звичайним рядковим способом, з міжряддям 15 см., нормою 230 кг/га. із дотриманням усіх агротехнічних вимог.
Догляд за посівами
Таблиця 10 - Основні заходи догляду за рослинами
| Культура озима пшениця. Сорт - Херсонська-86 | ||||||
| Заходи | Фаза розвитку рослин | Строки проведення | Назва, доза пестицидів, кг/га | Склад агрегату | Вимоги до якості робіт | |
| Марка трактора | Марка с/г машин и | |||||
| Коткування посівів | Після сівби | ДТ-75 М | ЗККШ-6 | Без огріхів | ||
| До сходове боронування | До сходів | ДТ-75 М | СГ - 11 БЗСС-1 | Впоперек посіву, без огріхів | ||
| Весняне боронування | Кущіння | Рано на весні | ДТ-75 М | СГ - 11 БЗСС-1 | Впоперек сівби, без огріхів | |
| Обробіток гербіцидами | Кущіння (весна) | Температура не нижче 15 °С | 2,4-Д, 1,3 - 1,5 л/га | ЮМЗ-6 | ОП-2000 | Рівномірне оприскування |
| Обробіток інсектицидами(проти жужелиці) | Фаза колосіння | Червен | Децис, 0,3 кг/га | МТЗ - 80 | ОП-2000 | Рівномірне оприскування, задана норма інсектициду. |
| Обробіток фунгіцидами проти борошнистої роси | Колосіння | Червен | Байлетон, 1 кг/га | ЮМЗ-6 | ОП-2000 | Рівномірне оприскування |
Висновок: Як видно з таблиці, основні заходи догляду за рослинами спрямовані на одержання дружних сходів, збереження вологи, знищення бур’янів, шкідників та хвороб і створення оптимальних умов розвитку рослин для забезпечення заданого врожаю. Обробіток проти хвороб і шкідників проводиться баковою сумішкою одночасно.
Агробіологічний контроль за посівами
Ґрунтова діагностика
Ґрунтова діагностика виконується для оцінки забезпеченості ґрунту основними живлення при підбиранні поля з ціллю його підготовки для вирощування озимих культур по інтенсивній технології. Ґрунтова діагностика полягає у визначенні вмісту в ґрунті доступного рослинам мінерального азоту (аміачної та нітратної його форм), а також рухомих форм фосфору і легкорозчинного калію, рН ґрунтового розчину. При ґрунтовій діагностиці з ціллю визначення потреби в азотному підживленні і корегуванні дози азоту ґрунтові зразки відбирають рано на весні після розмерзання ґрунту на зрошенні через кожні 20 см з профілю ґрунту 0-80 см на каштанових і чорноземних ґрунтах. На основі результатів аналізів і об’ємної маси ґрунту вираховують запаси мінерального азоту у кореневмісному шарі ґрунту. Після вирахування з цієї кількості фактично визначеної при ґрунтовій діагностиці запасу мінерального азоту можемо встановити потребу у проведенні першого весняного підживлення та необхідну дозу внесення.
Листкова діагностика
Краще всього застосовувати її, починаючи з весняного кущіння рослин для корегування дози при другому підживленні озимих. У фазі кущіння та трубкування для листкової діагностики відбирають надземну частину рослин, зрізуючи ножицями 20-30 рослин по діагоналі поля, а у фазі колосіння або краще перед нею відбирають три верхніх листки з нормально розвинутих і вторинних стебел.
Фактичний склад основних елементів живлення порівнюють з оптимальними параметрами, визначають його відхилення у відсотках, на основі чого корегують дози добрив на відповідну величину для створення рослинам оптимальних умов живлення. Якщо фактичний склад в рослинах елементів живлення відповідає оптимальному або перевищує його, то підживлення не проводять.
Тканинна діагностика
Вона необхідна в першу чергу для господарств, що вирощують зерно цінних і сильних пшениць, і проводиться з настанням фази виходу рослин в трубку. Зразки рослин відбирають по діагоналі поля. У 20-30 точках зрізують 100-120 рослин, з яких складають середню пробу з 20 продуктивних стебел. Її аналізують з допомогою польової експрес-лабораторії.Із середньої проби на кожному стеблі в 10-15 мм вище другого під кутом вирізають лезом пластинку стебла 1,5-2 мм, переміщають на предметне скло та наносять крапельницею одну краплю 1 %-вого розчину дифеніламіну, не торкаючись тканини.
Цей препарат накривають другим предметним склом, злегка прижимають, видавлюючи сік, який при взаємодії з дифеніламіном набуває забарвлення різної інтенсивності в залежності від наявності в тканині стебла нітратного азоту. Інтенсивність забарвлення соку порівнюють з еталонною забарвленою шкалою, роблять оцінку у балах і записують у робочий журнал. Після цього визначають середньоарифметичну величину балу з 20 проаналізованих проб. По цім показникам визначають необхідність проведення некореневих підживлень на конкретних полях, дози та строки внесення.
Таблиця 11
| Група (бал) | Ступінь забезпеченості | Вміст азоту у рослинах озимих зернових культур по фазах | |
| кущіння | трубкування | ||
| 1-2 3 4-5 6 | Дуже слабка Слабка Середня Висока | 0-100 101-200 201-710 більше 220 | 0-50 51-100 101-220 більше 220 |
Згідно цієї градації (див.таб.) при середній величині балу нижче 3,5 некореневе підживлення азотом проводити немає необхідності, так як при такому стані посіву цінну або сильну пшеницю отримати неможливо; при величині балу від 3,5 до 4,5 необхідно провести два підживлення азотом по 30 кг/га - першу від колосіння до цвітіння, другу - при наливі зерна; при величині балу від 4,5 до 5,5 потрібне одне підживлення з розрахунку 30 кг/га у фази від колосіння до цвітіння рослин, а при відмітці вище 5,5 балів проводити некореневе підживлення недоцільно, так як при такому вмісті в рослинах азоту отримання сильного зерна пшениці можливе без нього.
Таблиця 12 - Основи агробіологічного контролю за посівами озимої пшениці
| № п/п | Строки проведення, етапи органогенезу, фази розв. | Оперативна інформація | ||
| Біологічна | Агротехнічна | Фіто, ентомологічна | ||
| 1 | Осіннє обстеження до 15 листопада | Припинення вегетації, ІІ-ІІІ фази | Первинна перевірка: оцінка посівного матеріалу, ступінь та якість протравлювання, якість оранки та передпосівної обробки. Поточна перевірка: розбивка контрольних метрівок у посівах, визначення кількості сходів, фази розвитку, коефіцієнту кущіння, глибини загортання насіння глибини вузла кущіння. | Визначення ураженості посівів. Поява озимих бур’янів, хвороб. |
| 2 | Зимове обстеження, 2-3 рази за зиму. | Період спокою ІІ-ІІІ фаза після перезимівлі | Пошкодження та гибель рослин в зимовий період. | |
| 3 | Ранньовесняне обстеження посівів. | Приблизно ІІІ фаза після перезимівлі | Кількість рослин що перезимували, фаза росту, причини пошкодження озимих (вимерзання, випирання, випрівання, пошкодження кореневими гнилями і пошкодження гризунами), визначення засобів захисту посівів; визначення дози азотного підживлення, необхідність обробки рослин ретродентами, ремонту посівів | Облік бур’янів що зійшли, їх ботанічний вид, кількість на 1 м 2, уточнення гербіцидів для боротьби з дводольними бур’янами |
| 4 | Від 20.04 по 10.05 (в залежності від конкретних умов) | IV - V фази кущіння | Визначення кількості рослин, ступінь кущистості (уточнення дози регулятора росту); взяття зразків для агрохімічних аналізів з ціллю визначення дози азоту при підживленні рослин | Уточнення гербіциду для боротьби з дводольними бур’янами та вівсюгом; визначення необхідності хімічного захисту від грибкових хвороб |
| 5 | Кінець квітня - початок травня | VI - VII фази, вихід в трубку | Розрахунок сильних стебел та закладених генеративних органів. В залежності від отриманих результатів рішення про доцільність пізнього підживлення | Визначення необхідності хімічної боротьби з грибковими захворюваннями листків і попелиці. |
| 6 | Друга половина травня - перша половина червня | VIII - IX фаза, колосіння | Оцінка посівів для прогнозування врожаю; визначення структури врожаю (кількість колосся, колосків, зерен). Визначення необхідності і можливості останнього підживлення | Визначення необхідності в хімічному захисті від хвороб листя і колосу, попелиці і клопа шкідливої черепашки. |
Збирання врожаю
Таблиця 13 - Заходи збирання врожаю
| Назва робіт | Фаза розвитку рослин | Початок і закінчення робіт | Склад агрегату | Вимоги до якості робіт | |
| Марка трактора | Марка с/г машини | ||||
| Обкошування поля і прокошення транспортних магістралей | Воскова стиглість | Воскова стиглість | Дон-1500 або Лан | Не допускати втрат зерна | |
| Оборювання поля і оранка прокосів | Воскова стиглість | Після обкошування | ДТ-75 М | ПЛН - 4 - 35 | 20 - 22см |
| Скошення в валки | Воскова стиглість | Воскова стиглість | СК-5, Нива | ЖВН - 6А | Висота зрізу 15 см. |
| Підбір і обмолот валків | Через 3-4 дня | Воскова стиглість | Дон-1500 або Лан | Не допускати втрати зерна | |
Висновок: Як видно з таблиці, перед збиранням врожаю проводять підготовку поля; збирання врожаю проводять двохфазним способом (скошують в валки а через 3 - 4 дні їх підбирають).
