На підставі Конституції саме держава визначає систему державних органів. Тому орган держави — це певна державна інституція, яка засновується і утворюється державою у встановленому порядку і діє за її уповноваженням.
Державні органи України характеризуються певними основними рисами. Будь-який такий орган представляє Україну як державу як всередині країни, так і зовні. Державний орган діє за дорученням держави, яка законодавчо визначає правовий статус кожного з цих органів.
Орган Української держави є відносно самостійною частиною єдиної системи державних органів України, яка будується за принципом розподілу влади. Він виступає від імені держави і водночас від свого власного імені та посідає певне місце в державному апараті.
Державний орган утворюється у порядку, встановленому Конституцією і відповідними законами. Так, Верховна Рада України і Президент України обираються шляхом загальних виборів, склад Кабінету Міністрів формується Президентом України.
Залежно від власного правового статусу кожний з державних органів здійснює притаманні йому завдання та функції держави. Так, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина є глава Української держави — Президент України. Кабінет Міністрів України реалізує виконавчу владу. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
|
|
У межах свого статусу державний орган виступає від імені держави та за її дорученням, є її офіційним представником.
Для здійснення власних завдань і функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті і дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права та обов'язки державних органів, у межах яких вони мають право реалізовувати надані їм права, приймати відповідні акти, які є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.
Системи державних органів у різних країнах залежать від географічних факторів, національного складу населення, державного устрою, державного режиму країни. Важливу роль відіграють ідеологія, політична доктрина та конституційно-правова концепція.
З урахуванням цих факторів і розрізняють три сучасні моделі систем державних органів: централізовано-сегментну, моноцефальну (від грец. керЬаІе — голова) і монотеократичну.
|
|
Централізовано-сегментна система виходить з принципу розподілу влади, відповідного комплексу стримувань і противаг та постулату, згідно з яким органами державної влади є лише головні центральні органи, які діють у масштабі всієї країни (глава держави, парламент, уряд), а також їхні представники на місцях (голови місцевих державних адміністрацій та ін.)- Представницькі органи на місцях розглядаються лише як органи місцевого самоврядування. Враховуються при цьому також такі принципи, як демократизм держави, верховенство права тощо.
Ця система складається з кількох видів органів, які формуються специфічними засобами, мають власну компетенцію і особливості формування. Принцип розподілу влади визначає сегментність даної системи, проте це не розрізнений набір елементів. Органи держави об'єднані загальними завданнями, метою управління суспільством, методами управління, які мають загальні принципи. Тільки у своїй сукупності вони становлять цілісну систему, що зумовлює її централістську сутність.
Органи цієї моделі звичайно класифікуються за трьома видами, кожний з яких у свою чергу є певною системою. Це органи законодавчої, виконавчої та судової влади. У багатьох державах формується й четвертий вид влади — контрольний.
Конституційно-правова концепція України виходила з необхідності впровадження централізовано-сегментної системи державних органів як найбільш прогресивної. Тому види центральних і місцевих органів держави визначаються на основі принципів, закладених у згаданій системі. Згідно з ними у сукупності державні органи України становлять єдину систему центральних органів, склад якої об'єктивно випливає з принципу єдності державної влади в Україні.
Центральні органи державної влади — це ті органи держави, повноваження і діяльність яких поширюються на всю територію держави, а також на тих її громадян, які перебувають за межами країни. Єдність системи цих органів базується на принципах цілісності України, розмежуванні предметів відання між органами державної влади і водночас на їх взаємозв'язку один з одним, взаємодії та взаємозалежності, тобто між ними існує тісний організаційно-правовий зв'язок.
Будучи побудованою за принципом розподілу влади, єдина система органів державної влади складається передусім із органів трьох видів. Згідно зі ст. 6 Конституції України розрізняють органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.
Джерела, рекомендовані до заняття:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Конституція Автономної Республіки Крим, затверджена Законом України від 23 грудня 1998 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №5-6.
3. Бабенко К.А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз): Автореф.дис. канд..істор.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К,, 2004
4. Мельниченко В. Розподіл і єдність влади. Зарубіжна практика і потреби України //Віче. – 2000. - №9. – с.136-155.
5. Органи державної влади України /За ред..В.Ф.Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2002.
6. Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика: Монографія. – Х.: Факт, 2001.
7. Хабриева Т.Я., Чиркин В.Е. Теория современной конституции /Т.Я. Хабриева, В.Е.Чиркин. – М.: Норма, 2007. – 320с.
8. Шайо А. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / Пер. с венг. -М.: Юристь, 2001. -292 с.
ТЕМА 5. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ.
Лекція (6 год.)
Законодавча влада: порядок формування, структура, компетенція, порядок діяльності. Конституційно-правовий статус Президента України, порядок обрання, компетенція. Дострокове припинення повноважень Президента України. Виконавча влада: структура і компетенція. Кабінет Міністрів України в системі органів державної влади: місце та роль. Порядок формування, структура, повноваження Кабінету Міністрів України. Організація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
|
|
Семінар (2 год.)
І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:
1. Верховна Рада України в системі органів державної влади, її правовий статус, порядок формування, структура, функції та компетенція.
2. Статус народного депутата України: поняття, принципи, гарантії діяльності.
3. Президент України – глава держави: порядок обрання, повноваження, роль у системі державних органів. Адміністрація Президента.
4. Кабінет Міністрів: порядок формування, структура, компетенція.
5. Центральні і місцева державні адміністрації: поняття, порядок формування, структура, компетенція.
Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:
1. Форми та методи діяльності Верховної Ради України.
2. Становлення багатопартійності і політичний плюралізм в Україні.
3. Президент України в системі розподілу влади.
4. Конституційно-правовий статус Президента України до внесення змін в чинну Конституцію України.
5. Порядок взаємовідносин Президента України та Уряду України.
6. Особливості взаємодії Кабінету Міністрів з парламентом України.
5. Акти місцевих державних адміністрацій