1. Вивчити порядок роботи з торсійними терезами (див. технічний опис і інструкцію по використанню терезів ВТ–500).
2. Виміряти штангенциркулем діаметр d тонкого кільця.
3. Визначити за допомогою торсійних терезів вагу Q кільця.
4. Чашку з досліджуваною рідиною розташувати на підйомному столику і обережно підняти його до дотику кільця з поверхнею рідини. Досягти рівноваги терезів шляхом малих переміщень підйомного столика.
5. За допомогою терезів визначити величину сили F, прикладеної до кільця в момент його відриву від поверхні рідини.
6. Всі виміри виконати три рази і результати занести в табл. 7.
Таблиця 7
Досліджувана рідина | № з/п | d, мм | Δd, мм | Q, мг | ΔQ, мг | F, мг | ΔF, мг |
1 2 3 | |||||||
Середнє значення |
7. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу за формулою:
.
8. Обчислити похибки вимірювань.
9. Порівняти одержаний результат з табличним значенням і зробити висновок.
ІІІ. МЕТОД ПІДНЯТТЯ РІДИНИ В КАПІЛЯРІ
|
|
1. Опустити вертикально капіляр у пробірку з дистильованою водою.
2. Визначити висоту стовпчика рідини над поверхнею рідини в пробірці з врахуванням того, що
,
де n – кількість поділок шкали капіляра, яка відповідає даній висоті стовпчика рідини в капілярі;
ho – ціна однієї поділки (вказана на капілярі).
3. Виміри провести три рази і результати занести в табл. 8.
Таблиця 8
Досліджувана рідина | № з/п | ρ, кг/м3 | r, мм | Δr, мм | h, мм | Δh, мм |
1 2 3 4 |
4. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу дистильованої води за формулою:
,
де ρ – густина рідини;
g – прискорення вільного падіння;
h – висота стовпчика рідини в капілярі.
r – радіус капіляра.
5. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок.
6. Вимірювання і обчислення (пп.1-5) виконати по одному разу для розчинів різних концентрацій, які вказані на пробірках.
7. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта поверхневого натягу розчину від його концентрації і зробити висновок.
ЗАНЯТТЯ №14
(практичне)
ОСНОВИ ГЕМОДИНАМІКИ
Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів для розуміння особливостей плину крові по судинній системі і методів вимірювання тиску крові та швидкості кровообігу.
Мета: в результаті проведення заняття студенти повинні: знати основні поняття гемодинаміки, рівняння нерозривності течії, рівняння Бернуллі, формулу Пуазейля-Гагена, число Рейнольдса; вміти розв’язувати типові задачі гемодинаміки.