2020-09-24
268
1 января 1864 г.
1. Для заведывания делами, относящимися к местным хозяйственным пользам и нуждам каждой губернии и каждого уезда, образуются губернские и уездные земские учреждения, состав и порядок действия коих определяются настоящим положением.
9. Начальник губернии имеет право остановить исполнение всякого постановления земских учреждений, противного законам или общим государственным пользам... Министр внутренних дел, с своей стороны, в промежуток времени между двумя сроками заседаний земского собрания может остановить постановление, противное законам или государственным пользам; сообщая о том собранию в первое назначенное для его заседаний время.
13. Уездные земские учреждения суть: уездное земское собрание и уездная земская управа.
14. Уездное земское собрание составляется из земских гласных, избираемых: а) уездными землевладельцами, б) городскими обществами, в) сельскими обществами.
23. В избирательном съезде уездных землевладельцев имеют право голоса:
а) лица, владеющие в уезде на праве собственности пространством земли, определенным для того уезда в прилагаемом расписании;
б) лица, владеющие в уезде другим недвижимым имуществом ценою не ниже 15 тысяч рублей, а также владеющие в уезде промышленным или хозяйственным заведением, не ниже той же капитальной ценности или имеющим общий годовой оборот производства не менее 6 тысяч рублей;
г) уполномоченные от нескольких землевладельцев, а также от разных учреждений, обществ, компаний и товариществ, владеющих в уезде пространством земли, не достигающим положенного в первом пункте сей статьи размера, но составляющим не менее двадцатой доли оного;
д) уполномоченные от священнослужителей, владеющих в уезде церковною землею в размере, определенном в 462- 465 ст. Свода законов. <...> 28. В городских избирательных съездах участвуют:
а) лица, имеющие купеческие свидетельства;
б) владельцы находящихся на городской земле фабрик и других промышленных или торговых заведений, годовой оборот производства коих не менее 6 тысяч рублей;
в) лица, владеющие на городской земле недвижимою собственностью, оцененною для взимания налога в городских поселениях, имеющих более 10 тысяч жителей, не ниже 3 тысяч рублей и во всех прочих городских поселениях — не ниже 500 рублей;
30. Съезды для избрания уездных гласных от сельских обществ образуются из выборщиков, назначаемых волостными сходами из своей среды. Этих выборщиков полагается не свыше трети общего числа лиц, имеющих право по закону участвовать в волостном сходе, с тем, чтобы от каждого сельского общества находилось в среде выборщиков не менее одного представителя. <...>
43. В уездном земском собрании председательствует уездный предводитель дворянства. <...>
48. Избранный земским собранием председатель уездной управы... утверждается в этой должности начальником губернии. В случае отсутствия председателя место его заступает один из членов управы, также с утверждения начальника губернии. <...>
50. Губернские земские учреждения суть: губернское земское собрание и губернская земская управа.
51. Губернское земское собрание составляется из гласных, избираемых уездными земскими собраниями на три года. <...>
53. В губернском земском собрании в тех случаях, когда государю императору не угодно будет назначать для председательствования в оном особое лицо, председательствует губернский предводитель дворянства. <...>
56. Губернская земская управа состоит из председателя и шести членов, избираемых на три года губернским земским собранием из своей среды... Избранный земским собранием председатель губернской управы утверждается в должности министром внутренних дел.
В случае отсутствия председателя место его заступает один из членов управы, также с утверждением министра внутренних дел.
Міська реформа.
1.Згідно з Міським положенням, затвердженим царем 16 червня 1870, міську реформу первісне було проведено в Києві, Катеринославі, Миколаєві, Полтаві, Харкові і Херсоні.
2.За міською реформою в містах країни створювалися виборні міські думи як розпорядні органи й міські управи як виконавчі. Члени думи (гласні) обиралися всіма платниками податків міста (власники торговельно-промислових підприємств, домовласники, дрібні власники) за безстановим принципом.
3.Всі виборці поділялися на три курії, кожна з яких мала рівну кількість гласних. Установлений порядок забезпечував явне переважання в думах і управах найзаможніших прошарків населення міста, оскільки перші дві курії мали 2/3 гласних, становлячи при цьому лише 13 % загальної кількості виборців.
4.Міські думи обирали міські управи у складі голови (міського голови) та кількох членів.
5.Органи міського управління займалися питаннями благоустрою, торгівлі, промисловості, охорони здоров'я та ін.
Р. міська реформа
В Україні запроваджувалася спочатку у Києві, Катеринославі, Миколаєві, Полтаві, Харкові і Херсоні. При наявності майнового цензу у містах створювалися виборні на чотири роки:
1.міські думи - розпорядчі та
2.міські управи - виконавчі органи.
Органи місцевого самоврядування вирішували дрібні господарські питання
(освітлення вулиць, ремонт тротуарів), складали списки присяжних засідателів і цілком підлягали губернаторові.
ГОРОДОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ
16 июня 1870 г.
1. Попечение и распоряжение по городскому хозяйству и благоустройству предоставляются городскому общественному управлению, а надзор за законным сего исполнением — губернатору, на точном основании правил настоящего положения. <...>
9. Городское общественное управление в постановлениях и распоряжениях своих не может выходить из круга указанных ему дел. Всякое постановление его, в противность сего состоявшееся, не действительно. <...>
15. Учреждения городского общественного управления суть: 1) городские избирательные собрания, 2) городская дума и 3) городская управа.
16. Городские избирательные собрания составляются единственно для избрания гласных городской думы, чрез каждые четыре года; время созвания их определяется думою.
17. Всякий городской обыватель, к какому бы состоянию он ни принадлежал, имеет право голоса в избрании гласных, при следующих условиях: 1) если он русский подданный; 2) если ему не менее 25 лет от рождения; 3) если он при этих условиях владеет в городских пределах... на праве собственности недвижимым имуществом, подлежащим сбору в пользу города, или содержит торговое или промышленное заведение по свидетельству купеческому или же, прожив в городе в течение двух лет перед производством выборов хотя бы и с временными отлучками, уплачивает в пользу города установленный сбор со свидетельств: купеческого или промыслового на мелочный торг, или прикащичьего первого разряда, или с билетов на содержание промышленных заведений, указанных в ст. 37 «Положения о пошлинах за право торговли»... и 4) если на нем не числится недоимок по городским сборам. <...>
21. Разные ведомства, учреждения, общества, компании, товарищества, а равно монастыри и церкви, если владеют в городах недвижимым имуществом, с коих взимается в пользу города сбор, или уплачивают в пользу города установленные сборы с документов за право торговли и промыслов (ст. 17), пользуются правом голоса на городских выборах чрез своих представителей. <...>
48. Городская дума составляется под председательством городского головы из гласных, избираемых на четыре года (ст. 16), в числе, соответствующем числу лиц, пользующихся правом голоса на выборах. <...>
70. Городская управа состоит под председательством городского головы. <...>
82. Должности городского головы, членов городской управы и городского секретаря (секретаря думы) замещаются по выбору городской думы. <...>
88. Евреи не могут быть избираемы в городские головы, ни исправлять их должность. Число членов городской управы из нехристиан не должно превышать одной трети всего ее состава. <...>
92. Лица, избранные на должность городского головы, а также назначенные для временного замещения сей должности, утверждаются в сих званиях в губернских городах министром внутренних дел, а в прочих городах губернатором.
Судова реформа.
1.Документи: 20 листопада 1864р. 1.„Устав о наказаних налагаемых мировыми судьями” – кодекс матеріального права, який містив норми права, що стосується кримінальних і адміністративних порушень, 2.Устав уголовного судопроизводства, 3. устав гражданского судопроизводства, 4.Указ правительствующему Сенату учреждение судебных установлений.
Відповідно до цих статутів було утворено загальний та формально рівний для всіх суд:
1.суди загальної юстиції (окружний суд — судова палата — Сенат) та
2.суди мирової юстиції (одноособовий дільничий мировий суддя — повітовий з’їзд мирових суддів — Сенат).
Було запроваджено інститут присяжних засідателів.
Судова реформа проголошувала ряд формальних принципів: виборність, незалежність і незмінність суддів, рівність усіх перед законом, гласність, усність, засновувалася адвокатура.
Судові статути 1864 передбачали утворення в містах і повітах інституту мирових судів, які розглядали дрібні кримінальні (проступки проти громад, порядку, особисті образи і побої, шахрайство і крадіжки на суму до 300 крб.) справи. Мирові судді обиралися повітовими земськими зборами і міськими думами із осіб, які мали віковий, освітній та досить високий майновий ценз. Крім дільничих мирових суддів, що одержували за свою працю винагородження, вводилися посади так званих почесних мирових суддів, які не мали своєї визначеної дільниці. Вони чинили "суд та розправу", коли обидві сторони просили про це. Збори почесних та дільничих суддів повіту або міста становили вищу мирову інстанцію — з'їзд мирових суддів, в якому головував один із суддів, обраний ними із свого середовища.
Прогресивні елементи судової реформи, зокрема створення мирової юстиції, стали об'єктами нападок реакційних кругів царської Росії. Це потягло за собою здійснення судової контрреформи, що на Правобережній Україні впроваджувалася одночасно з проведенням судової реформи 1864. Уже в кінці 1866 були здійснені перші вилучення справ з ведення суду присяжних. У 1889 були внесені реакційні зміни до судової реформи, які скасовували або суттєво порушували її найважливіші засади — принципи відокремлення судової влади від влади адміністрації, всестановості суду, виборності судових органів. У більшості губерній країни мирова юстиція ліквідовувалася і замість неї створювалася нова, складна система судових органів, низовими ланками якої були земський начальник, міський суддя, повітовий член окружного суду, які тепер призначалися.
Шкільна реформа.
1.Згідно з "Положенням про початкові народні училища від 14 липня 1864" засновувалася єдина система початкової освіти, як державної, так і приватної з обмеженою програмою навчання.
2.Статут від 19 листопада 1864 визначив зміни в галузі середнього навчання: були створені класичні та реальні чоловічі та жіночі гімназії.
3.Новий статут від 18 червня 1863 вніс певні зміни в систему нагляду за вищою школою: відновлялась академічна автономія університетів, створювалася рада професорів, яка керувала життям навчального закладу, здійснювала нагляд за студентами.
Реформа цензури.
1.Новий цензурний статут 1865 реорганізував цензурні установи: вони були передані з відання м-ва народної освіти в підпорядкування м-ва внутрішніх справ. Установлювався більш суворий нагляд за органами друку.
Фінансові реформи.
1.Фінансові реформи, які були проведені в 1860-1864, стосувалися як податкової та кредитної системи, так і бюджету і держ. фінансового контролю.
2.Зокрема, в 1860 був створений Державний банк, розширена мережа приватних комерційних акціонерних банків, введено акцизне обкладання спиртних напоїв, збільшені податки на товари широкого споживання, створені держ. каси, єдиний держ. ревізійний центр та ін.
