Завдання землеустрою

Мета землеустрою

Статтею 182 земельного кодексу України Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціо­нального використання та охорони земель, створен­ні сприятливого екологічного середовища та поліп­шенні природних ландшафтів.

Мета землеустрою визначається відповідними на­прямками його проведення, а саме: забезпечення раціонального використання земель; охорона земель; ство­рення сприятливого екологічного середовища; поліп­шення природних ландшафтів.

Історично землеустрій в своєму розвитку пройшов декілька етапів становлення. Його зародження та по­чатковий етап розвитку був пов'язаний із виконанням землемірно-технічних заходів, за допомогою яких про­водився лише вимір та поділ земельних ділянок, нарі­зка полів і бригадних ділянок, відвід земельних діля­нок землекористувачем.

При подальшому розвитку землеустрою, його розу­міння як суто землемірно-технічну діяльність зміни­лося. В одній із наукових робіт, що вийшла в світ у 1955 р. професор С.О. Удачін писав: «Исторический опыт показывает, что сущность землеустройства заклю­чается не в землемерной технике, а в регулировании земельных отношений, в организации земли как важ­ного средства производства, как объекта социальных связей в общественном производстве».

В подальшому землеустрій пов'язується саме із ви­рішенням питань, які забезпечують організацію раці­онального та ефективного використання земель, підви­щення культури землеробства та охорони земель.

На сучасному етапі землеустрій, окрім означених напрямів забезпечує також створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів. Як зазначено в Наказі Держкомзему України від 11 березня 1997 р. зі змінами, внесеними наказом Держкомзему України від ЗО жовтня 1997 р. «Положення про здійснення державної землевпоряд­ної експертизи»², при проведенні державної землевпо­рядної експертизи повинна визначатися еколого-економічна ефективність передбачення заходів щодо за­побігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів. Тобто мова йде саме про забезпечення в процесі проведення землеустрою дій, пов'язаних не тільки із забезпеченням раціонального та ефективного використання земельних ділянок, але й створення сприятливого екологічного середовища та формування природних ландшафтів за межами діля­нок, на яких проводиться землеустрій.

Основними завданнями землеустрою, відповідно до статті 183 Земельного кодексу України, є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях
шляхом розробки пропозицій по встановленню особ­ливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію вико­ристання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм ор­ганізації управління землекористуванням, удоскона­лення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації поруше­них земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущіль­нення, забруднення промисловими відходами і хіміч­ними речовинами та інших видів деградації, по кон­сервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

є) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створен­ня умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Землеустроєм, як сукупністю соціально-економічних заходів, виконуються найрізноманітніші завдання, по­в'язані з забезпеченням раціонального використання та охорони земель, безвідносно до цільового призначен­ня останніх: сільськогосподарського виробництва; промисловості, лісового та водного господарства, місто­будування тощо.

Всі завдання землеустрою, які перераховані у комен­тованій статті можливо поділити на: загальнодержав­ні, галузеві, відомчі.

На рівні загальнодержавних заходів по землеустрою проводяться: реалізація державної політики в галузі земельних правовідносин; визначення основного цільо­вого призначення земельних масивів, розробка круп­них регіональних комплексних програм охорони та регіонального використання земельних ресурсів; пла­нування та прогнозування (розробка державних, обла­сних, районних і регіональних схем використання зе­мель та схем землеустрою, крупних заходів щодо охо­рони земель), розробка цільових програм меліорації та рекультивації земель, боротьба з водною та вітровою ерозією ґрунтів і т.ін.

Галузеві та відомчі завдання землеустрою залежать від характеру виробництва, його особливостей, спеціа­лізації. Зокрема, до завдань землеустрою в галузі сіль­ськогосподарського виробництва необхідно віднести: створення та вдосконалення всіх форм власності на землю та землекористування; організація господарств, які володіють землею на праві власності, користуван­ні (в т.ч. і на умовах оренди); раціональна організація територій господарств, які є виробниками сільськогос­подарської продукції з метою найбільш ефективного ведення сільськогосподарського виробництва в нових умовах ринкової економіки; розробка заходів, які за­безпечують охорону і покращення земель, систематич­не підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва; розробка за­ходів, які б забезпечували стійкі і оптимальні міжгос­подарські економічні зв'язки.

Задачами землеустрою в області промислового та інших видів несільськогосподарського виробництва є: пошук земель з метою їх використання в промисловос­ті, будівництві і т.ін., які б в мінімальній мірі торкали­ся інтересів сільськогосподарського виробництва; від­від земель і утворення нових землекористувань; розроб­ка заходів з охорони і раціонального використання зе­мель з дотриманням екологічних вимог.

Важливе значення мають також прогнозні і перед-проектні задачі землеустрою, до яких відносяться: роз­робка схем використання й охорони земельних ресур­сів держави і її окремих регіонів, в т.ч. протиерозій­них та інших ґрунтозахисних заходів; розробка схем землеустрою областей і регіонів; розробка прогнозів, регіональних програм використання і охорони земель; обґрунтування розміщення, встановлення та зміни меж територій з особливими природоохоронними, рекреацій­ними і заповідними режимами.

В процесі реалізації зазначених завдань важливим є проведення державної землевпорядної експертизи, яка визначає: питання правового забезпечення проектних рішень; відповідність передбачених заходів завданню на проектування, вимогам раціонального використання і охорони земель та нормативно-технічним документам; запропоновані проектною документацією рішення від­носно знімання, збереження і використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних із пору­шенням земель, проведенням їх рекультивації.