Сприйняття, його види та властивості

а) усвідомленість б) узагальненість в) цілісність г) контрастність д) об‘єм

а) прості

	сприйняття величини		сприйняття форми
		простору

б) складні

в) спеціальні

	Сприйняття простору		Сприйняття руху		Сприйняття часу

Сприйняття є багатофункціональним психічним пізнавальним процесом.

Функції \сприйняття:(Мал.6).

- орієнтаційна - комунікативна - пізнавальна - регулятивна - діяльна

С

П

Р

И

Й

Н

Я

Т

Т

Я

Мал.6. Основні функції сприйняття.

Мал. 6.Функції сприйняття.

Помилки сприйняття мають назву ілюзії. Моряку-професіоналу корисно звертати увагу на ефект ілюзії в межах його професійної іяльності (Мал. 7).

а) б)

Мал. 7. Приклади зорових ілюзій (помилок сприйняття).

Високий рівень розвитку прийняття дозволяє моряку легко орієнтуватися в природному та соціальному середовищі за рахунок адекватного, швидкого усвідомлення суті явищ, предметів, певних взаємозв’язків тощо, що сприятиме значному підвищенню рівня його професійної діяльності.

Висновки.

Елементарні психічні пізнавальні процеси дозволяють моряку сприймати нову інформацію о характері явищ природного та соціального середовища на підставі роботи аналізаторів. Більш повну інформацію об ознаках предмета, процесу чи явища надають моряку сприйняття, меншу – відчуття. В обох випадках є необхідним, щоб предмет інтересу особи знаходився в межах можливостей роботи її аналізаторів. Відчуття та сприйняття можна удосконалювати на підставі цілеспрямованого тренування.

Питання та завдання:

1. Відчуття: функції, психофізіологічна основа, класифікація, загальні закономірності.

2. Сприйняття: значення, властивості, класифікація, характеристика.

3. Значення відчуттів та сприйняття в професійної діяльності моряка.

Теми рефератів:

1. Відчуття та їх значення у професійної діяльності моряка.

2.Сприйняття простору.

3. Шляхи удосконалення відчуттів та сприйняття курсанта морського ВНЗ.

ТЕМА №3: ВИЩИ ПСИХІЧНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

План

Вступ.

1. Пам’ять: сутність, закономірності, шляхи удосконалення.

2. Уява: види, закономірності, значення в професійної діяльності моряка.

3. Мислення: сутність, види, значення.

Висновки.

Компетентність:

1)Здатність до аналізу та синтезу

2)Здатність до виконання звичайних обов’язків стосовно вахти

Зміст компетентності:

1)Уміння самостійно находити принципово нову інформацію на підставі активізації розумових дій, а саме аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, моделювання, інше.

2)Уміння керувати своїми психічними пізнавальними процесами, емоційно-вольовими станами, здійснювати контроль за особистими професійними діями на підставі відповідальності та цілеспрямованості.

Література.

1. Психологія /За ред. чл.-кор.-та АПН України Ю.Л.Трофімова. Підручник для ст-в вищих навч. закладів. Київ, «Либідь», 2001. – 556 с.

2. Платонов К.К., Голубев Г.Г. Психология. Учеб. пособие. М., «Высшая школа», 1977. – 247 с.

3. Основи психології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів /А.І. Веракіс, Ю.І.Завалевський, К.М.Левинський. – Х. –К., 2005. – 416 с.

4. Загальна психологія: Підручник /О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та інш. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

5. Мясоїд П.А Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001.-487 с.

Вступ

До психічних пізнавальних процесів більш досконалого рівня вчені відносять пам’ять, уяву та мислення. Звернення моряка до них не вимагає наявності промету уваги чи професійного інтересу поряд аналізаторів працівника водного транспорту.

1. Пам’ять: сутність, закономірності, шляхи удосконалення.

Іншим психічним пізнавальним процесом є пам’ять, яка належить до групи вищих, оскільки її можливості не обумовлюються безпосередньою роботою аналізаторів. Тому представник морської професії користується цим процесом поза певних обмежень.

Пам’ять - це вищий психічний пізнавальний процес, який дозволяє особі запам’ятовувати, зберігати, відтворювати знайому інформацію в своєї свідомості, а також забувати з метою розвантаження.

Класифікація видів психологічної пам’яті здійснюється на підставі різних підходів, зокрема:

- за специфікою аналізаторів: зорова, слухова, нюхова, інше;

- за змістом: рухова, сенсорна, емоційна, образна, мовна;

- за часом збереження: короткочасна, довгочасна;

- за механізмом регуляції: вольова, невольова.

Пам’ять незалежно від її виду має структуру (Табл. 7).

Структура та класифікація психологічної пам'яті.

Таблиця 7.

Пам’ять кожної особи має індивідуальні характеристики. Характеристики пам’яті: швидкість, точність, міцність, об’єм.

Типи пам’яті: наочно-образний, мовно - абстрактний, змішаний.

Пам’ять можна удосконалювати шляхом виконання спеціальних вправ, практичних завдань, а також на підставі звернення до аутотренгінгу.

Пам’ять можна цілеспрямовано удосконалювати шляхом тренування. Якість пам’яті залежить від багатьох факторів, серед яких є інтерес, різноманітні потреби особи, увага тощо (Мал.. 8).

Потреби, інтереси

Мотивація

Увага

Концентрація

Організація

Мал.8. Фактори, що активізують пам'ять.

Уява є іншим вищим психічним пізнавальним процесом, який дозволяє моряку будувати в своєї свідомості образи об’єктів чи явищ, які він не може сприймати безпосередньо завдяки відчуттів та сприйняття, тобто на підставі роботи аналізаторів. Основні види уяви: пасивна та активна. До проявів пасивної уяви традиційно відносять мрії, сни та інше (Мал. 9).

Мал. 9. Види уяви.

Активна уява поділяється на творчу та відтворювану.

Підставою активізації відтворюваної уяви є певна інформація у вигляді схем, малюнків, тез, текстів тощо. Відтворювана уява дозволяє сформувати образи предметів, явищ, подій, які вже існують, чи можуть існувати в дійсності. Творча – створювати принципове нові образи.

Студентам та курсантам слід пам'ятати, що завдяки уяві працівники водного транспорту забезпечують планування свого робочого часу, професійних завдань. Також вона є важливим компонентом творчої діяльності особистості. (Табл. 8).

Таблиця 8.