Література. 1. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002

1. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

2. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. - М., 1973.

3. Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. - М., 1974.

4. Филоновский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. − Л., 1970.

5. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

Роботу над темою рекомендується починати з наведення визначення вини, а потім слід звернути увагу на поняття умислу (ст. 24 КК), на підставі якого встановлюється, що являє собою непрямий і прямий умисли. Звернути увагу на вплив прямого і непрямого умислів на кваліфікацію злочинів і індивідуалізацію кримінальної відповідальності та покарання, встановлюючи при цьому існуючи відмінності і особливості.

Теорія ж кримінального права крім прямого та непрямого умислу виділяє й інші види умислу. Це види умислу в залежності від часу виникнення та в залежності від визначеності наслідків.

В першому випадку виділяють умисел, що винник раптово та його різновидність - афектований, а також умисел, що обдуманий заздалегідь. В другому випадку визначений та невизначений умисли (конкретизований та неконкретизований). Далі слід дати їм характеристику і визначити їх кримінально-правове значення (який умисел найбільш небезпечний, а який виступає як обставина, що пом’якшує вину). Необхідно розглянути також види невизначеного умислу: простий та альтернативний, описати їх особливості.

На завершення треба дати оцінку впливу спеціальних видів умислу на визначення кримінальної відповідальності та призначення покарання. Особливу увагу слід приділити проблемним питанням кваліфікації злочинів, вчинених з невизначеним умислом. Характеристику видів умислу обов'язково слід підкріплювати практичними прикладами.

В кінці роботи слід зробити загальний висновок.

Тема 23. Злочинна самовпевненість як вид необережності

План

Вступ.

1. Поняття злочинної самовпевненості.

2. Характеристика інтелектуального моменту злочинної самовпевненості.

3. Характеристика вольового моменту злочинної самовпевненості.

4. Відмінність злочинної самовпевненості від злочинної недбалості та від непрямого умислу.

Висновки.