2015-02-18
383
Посадовою особою органу ДПС України може бути особа, яка має освіту за фахом і відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим ДПА України.
У разі прийняття на роботу посадовій особі може бути встановлено випробувальний термін від шести місяців до одного року. На роботу до органів ДПС України не можуть бути прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів. Посадові особи органів ДПС України не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Посадовим особам органів ДПС України присвоюються такі спеціальні звання:
- головний державний радник податкової служби;
- державний радник податкової служби I рангу;
- державний радник податкової служби II рангу;
- державний радник податкової служби III рангу;
- радник податкової служби I рангу;
- радник податкової служби II рангу;
- радник податкової служби III рангу;
- інспектор податкової служби I рангу;
|
|
|
- інспектор податкової служби II рангу;
- інспектор податкової служби III рангу.
Положення про спеціальні звання і порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Посадовим особам і працівникам органів ДПС України видається службове посвідчення, зразок якого затверджує ДПА України.
Забороняється покладення на посадових осіб органів ДПС України обов’язків, не передбачених Законом та іншими актами законодавства України.
Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності та майна посадових осіб органів ДПС України та членів їх сімей від злочинних посягань й інших протиправних дій. Невиконання законних вимог посадової особи органу ДПС України, її образа, погроза вбивством, насильством, знищенням майна та насильницькі дії щодо посадової особи органу ДПС України, а також умисне знищення чи пошкодження її майна та інші протиправні дії зумовлюють встановлену законом відповідальність.
У разі загибелі посадової особи органу ДПС України у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків сім’ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він обіймав, за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Орган державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі, який здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизного збору.
|
|
|
Акцизним складом уважаються виробничі приміщення на території підприємства, де суб’єктом підприємницької діяльності виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби (далі — акцизний склад).
Представники органу державної податкової служби (далі — представники ДПС) на акцизному складі підприємства призначаються з числа посадових осіб державних податкових інспекцій за місцезнаходженням акцизних складів відповідно до наказів керівників цих державних податкових інспекцій. У наказі також визначаються розпорядок роботи представників ДПС на акцизному складі, який повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, порядок контролю за їх роботою, заходи матеріально-технічного забезпечення, транспортного обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення ефективності контролю.
Копія наказу про призначення представників ДПС на акцизний склад у день прийняття такого наказу надсилається керівництву підприємства, яке у триденний строк зобов’язане видати відповідний наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи представників ДПС.
Представники ДПС не призначаються на акцизні склади в місцях роздрібної торгівлі структурних підрозділів суб’єктів господарювання, що виробляють, обробляють (переробляють) горілку та лікеро-горілчані вироби.
Основним завданням представників ДПС на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням встановленого порядку відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів та сплати акцизного збору, вжиття заходів щодо недопущення незаконного виробництва та реалізації горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Відповідно до покладених завдань представники ДПС на акцизному складі:
а) здійснюють контроль за:
своєчасністю та повнотою складського і бухгалтерського обліку горілки та лікеро-горілчаних виробів;
обліком, зберіганням, використанням марок акцизного збору та додержанням встановленого порядку позначення продукції марками акцизного збору;
зберіганням, відпуском та обігом горілки та лікеро-горілчаних виробів;
обліком надходження, витрачання спирту та сировини, яка використовується для виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів;
додержанням установленого порядку обчислення та сплати акцизного збору;
б) беруть участь у проведенні інвентаризації горілки та лікеро-горілчаних виробів;
в) у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання та відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів надають керівнику підприємства пропозиції щодо усунення виявлених порушень;
г) вносять пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за обліком, зберіганням, відпуском та транспортуванням горілки та лікеро-горілчаних виробів.
При ввезенні спирту представник ДПС на акцизному складі підприємства, що виробляє горілку та лікеро-горілчані вироби, робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа «В’їзд дозволено» і особистого підпису та запис в журналі реєстрації отримання спирту етилового (додаток 1).1 Представник ДПС протягом 3 діб надсилає довідку про отримання спирту етилового (додаток 2) контрольному посту підприємства, що відпустило спирт, про що робиться відмітка в зазначеному журналі.
2У разі виявлення випадків непроведення оприбуткування або неповного оприбуткування спирту органи державної податкової служби вживають відповідних заходів згідно з чинним законодавством.
|
|
|
2.Об"єкт оподаткування і база оподаткування податку на прибуток підприємств: визначити їх економіко-правовий зміст,співвідношення та особливості обчислення. Дати визначення понять "доходи","витрати", "пасивні доходи", "амортизаційні відрахування" та їх співвідношення.
амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;
витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
Пасивний дохід (резидуальный дохід) - це дохід, який не залежить від щоденної діяльності. Це дохід, наприклад, що отримується від фінансових активів. Пасивний дохід є складовою і органічною частиною такого поняття як фінансова незалежність. Від (Цінними паперами (паперовий дохід),Нерухомістю (здача в оренду), Авторськими правами, Коштами на банківському депозиті).
об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.
Доходи поділяються на догоди від здійснення операційної діяльності та інші доходи.
|
|
|
Витрати – витрати від операційної діяльності та інші витрати.
Амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту
сума переоцінки вартості основних засобів,
вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів;
вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;
вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;
вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію
