Введение. Под общей редакцией проф

ОХРАНА ТРУДА И

ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Под общей редакцией проф. Николина В.И.

УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ

Донецк 2000

УДК 658.382.502.3

Николин В.И., Крот В.И., Зубков В.В., Темнохуд В.А.

Охрана труда и жизнедеятельности, Донецк: ДонГТУ, 2000 г. – 334 с.

Учебное пособие написано по трем нормативным дисциплинам «Безопасность жизнедеятельности», «Основы охраны труда», «Охрана труда в отрасли» на базе учебных программ, утвержденных Министерством образования и науки Украины, в в соответствии с решением учебно-издательского Совета ДонНТУ.

Все названные дисциплины, отражающие непрерывность образования в вузе по вопросам охраны труда и объединяемые единой законодательной основой, излагаются последовательно с учетом преподавания их от 1-2 до пятого курсов.

Учебное пособие предназначено для студентов горных, металлургических и энергетических специальностей, преподавателей вузов и техникумов, учащихся техникумов, может быть полезно работникам научно-исследовательских, проектно-конструкторских и производственных организаций.

ВВЕДЕНИЕ

В соответствии с решением Министерства образования Украины от 02.12.98г. (№420) по уровню подготовки специалистов для различных отраслей промышленности и сельского хозяйства в области охраны труда и жизнедеятельности предусматривается изучение трех дисциплин: «Безопасность жизнедеятельности», «Основы охраны труда», «Охрана труда в отрасли». Учебная программа по первому предмету Минобром была утверждена 04.12.98., по второму 31.07.97, а третьему - 02.08.99г.

Нам ранее неоднократно приходилось на самых различных научно-методических уровнях: Всеукраинском, Всероссийском и Международном доказывать, что предмет «Безопасность жизнедеятельности» как самостоятельный не имеет право на существование в вузе. У этого предмета нет границ, ибо сама по себе безопасность жизнедеятельности простирается от обучения умению безопасно действовать еще в детских яслях до знания того, как предотвратить аварию на атомной электростанции. Под безопасностью жизнедеятельности вполне можно и нужно понимать преподавание только цикла дисциплин.

В учебной программе нормативной дисциплины «Безопасность жизнедеятельности» (БЖД) оказалась значительная часть вопросов по окружающей среде. Думаем, это излишне, ибо уже на первом курсе студентам всех специальностей Украины читается курс «Основы экологии».

Безусловно, знание негативного влияния той отрасли, в которой специализируется студент, на экологию региона, страны, континента является основой как нравственной позиции будущего специалиста, так и его способности выбрать такие технические решения, при которых минимизируется техногенная нагрузка на природные объекты. Но зачем растаскивать эти важнейшие вопросы по другим предметам, если в цикле экологических дисциплин они рассматриваются гораздо глубже, детальней.

Высказываемое утверждение нашло достаточно убедительное подтверждение на четвертой Всероссийской научно-практической конференции «Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности», прошедшей 16 - l8 июня 1999г. в Санкт-Петербурге.

В двухтомнике докладов есть раздел «Безопасность жизнедеятельности», который содержит 29 докладов. Все они по содержанию и названиям относятся к охране труда. Например, доклад № 1 – «Оценка деформации каски в точке удара при испытании на прочность; № 20 – «Проблемы формирования качественной ионизированной воздушной среды в помещениях» и № 29 – «Гибридная схема воздуховодной части дыхательного аппарата на химически связанном кислороде».

Авторы учебного пособия - вполне законопослушные, но одновременно с этим не так уж и мало знающие, достаточно опытные специалисты в области охраны труда. Именно поэтому, принимая существование предмета БЖД, считаем необходимым и правильным рассматривать его по существу как введение в проблему охраны труда и жизнедеятельности населения, скорректировав при этом его содержание.

Травматизм непроизводственного характера по масштабам, по ущербу, по сложности и непредсказуемости, по социальной значимости, как стало очевидным это примерно в последнее десятилетие, оказывается гораздо более значимым и не менее сложным по сравнению с производственным травматизмом.

При общем среднегодовом производственном травматизме по отраслям надзора Комитета госохрантруда на территории Донецкой области в 1993-1999г.г. 25,8 тыс. случаев общий непроизводственный составил 284.7 тыс., т.е. был в 11 раз большим. Еще значительнее различие по смертельному травматизму: соответственно 344 и 9200 случаев, т.е. увеличение почти в 27 раз (26,7).

Громадный объем статистических данных (тысячи, десятки тысяч) и продолжительность периода времени, за который они накапливались (8-9 лет), позволяют предположить возможным использование положений теории вероятностей для корреляционного анализа. Рассмотрение его результатов позволит хотя бы ориентировочно оценивать зависимость (или тенденции) изменения травматизма во времени. При преподавании «Безопасности жизнедеятельности» в первую очередь это должно быть выполнено на основе данных о непроизводственном травматизме в регионе (области).

Принципиальное различие между непроизводственным и производственным травматизмом, которое непременно надо знать и о котором ни в коем случае нельзя забывать, предельно отчетливо просто.

В первой группе случаев это, все-таки, быт, т.е. ситуация, когда человек в своих поступках сам себе хозяин. Да, нередко он оказывается в травмоопасной ситуации из-за недостатка знаний, недопонимая, но поступает он так, как сам считает нужным.

Во второй группе случаев все принципиально иначе. Наряд на работу человек получает, а направившее его на работу должностное лицо обязано гарантировать ему сохранность, безопасность.

В высших учебных заведениях готовят специалистов, которые после окончания обучения направляются на производство. Но срок обучения - формирование специалиста значителен, а опасностей вокруг студента в период обучения еще больше. И мы, обучающие наиболее образованную и понятливую часть молодых людей, не имеем права толковать о всяких высоких материях, не сказав о том, какие непроизводственные опасности и почему его на каждом шагу подстерегают. В первую очередь этому, наряду с чрезвычайными ситуациями, и следует, по нашему мнению, обучать при преподавании дисциплины «Безопасность жизнедеятельности» уже на первом (втором) курсе.

Содержание предмета «Основы охраны труда» достаточно полно определяется учебной программой Минобра Украины» При этом содержание отдельных ее разделов излагается с учетом специфики травмоопасности тех отраслей промышленности, для которых преподается предмет. Неудачно озаглавлен последний раздел, как пожарная безопасность. Практически она всегда пересекается со взрывобезопасностью. Однако считаем необходимым содержание всех трех предметов дополнить положениями, которые можно определить как «Психология безопасности и взаимоотношений». Необходимость эта обусловливается следующими соображениями.

Во-первых, «Законодательство Украины об охране труда» содержит «Типовое положение об обучении по вопросам охраны труда». В нем третья тема (при общем их количестве 9) называется «Психология безопасности труда. Организация работ по охране труда». Если вторая группа вопросов нашла место в утвержденной учебной программе «Основы охраны труда», то первая (психология безопасности труда) осталась без внимания. И хотя студенты не являются, а пока только готовятся стать работниками, в обязанности которых входят в том числе вопросы по охране труда, думаем, что это упущение, которое необходимо восполнить.

Во-вторых, в течение продолжительного времени изучение психологии безопасности труда совершенно необоснованно игнорировалось. Но в соответствии с изложенным, по нашему мнению, оно имеет одинаково существенную значимость как при изучении безопасности труда, так и непроизводственного травматизма.

По предмету «Охрана труда в отрасли» учебная программа по существу кратко повторяет программу «Основ охраны труда», так как основывается на концепции этой дисциплины. Давным-давно так получилось, что в учебниках по охране труда для различных специальностей разными авторами одни и те же разделы были представлены существенно неодинаковыми объемами и с неодинаковой детализацией отдельных вопросов в разделах. Объяснялось это личными «симпатиями» авторов учебников к частным вопросам курсов «Охраны труда», т.е. направленностью научно-исследовательских работ авторов учебников. Но основное (конечное) предназначение изучения курсов охраны труда студентами - это снижение (устранение) травматизма на тех предприятиях, где они будут работать.

При изложении курса, помня о конечной цели обучения, следует исходить из единых, концептуальных положений о том, что оно должно основываться на результатах рассмотрения травматизма по опасным производственным факторам и профессиональных заболеваний. Полнота изложения определится двумя основополагающими соображениями:

- степенью совершенства научно-технических решений по конкретным вопросам охраны труда и профессиональных заболеваний в отрасли; - значимостью (долей) травматизма по отдельным опасным производственным факторам и профессиональным заболеваниям в его общем количестве (числе).

Традиционно повелось так, что всегда учебники (учебные пособия) издавались по отдельным предметам. Считаем, что по отношению к вопросам охраны труда традиция должна изменяться. Необходимо готовить общее для всех трех предметов учебное пособие (учебник) по следующим учебно-методическим соображениям.

Во-первых, должна подчеркиваться их единая законодательно-правовая основа, исключающая ненужные повторы, что приведет к существенной экономии объема издания.

Во-вторых, предметы изучаются на различных этапах обучения (от первого до пятого курсов), они взаимосвязаны, поэтому вполне полезными будут периодические повторения отдельных фрагментов предметов, находящихся в общем учебнике.

И, наконец, в-третьих. Вопроса психологии безопасности и взаимоотношений, содержащиеся во второй главе, являются составной частью всех трех дисциплин, по которым написано учебное пособие. Но понятно, что значимость их не может быть одинаковой для каждого из предметов. Именно поэтому при изучении «Безопасности жизнедеятельности» обязательным является понимание и учет положений §§ 2.1, 2.3, 2.4, 2.6. При изучении предмета «Основы охраны труда» рекомендуем усвоение положений §§ 2.2, 2.5 и 2.7, а при изучении «Охраны труда в отрасли» полезно повторное рассмотрение материалов §§2.2, 2.6, 2.7 и усвоение § 2.8.

Более того, учебное пособие написано для студентов трех отраслей промышленности: угольной, металлургической, энергетической. При общем среднегодовом травматизме по отраслям надзора территориального управления Госкомохрантруда по Донецкой области в 1993-1999г.г. составившем 25,8 тыс случаев, в трех названных отраслях он составил 23,3 тыс., т.е. примерно 90%. Среднегодовой смертельный травматизм соответственно составил 344 и 253 случаев, т.е. около 74%. Приведенные сведения особенно убедительно доказывают первоочередную необходимость написания учебного пособия для студентов трех названных отраслей промышленности.

Если учесть значительное сходство по этим вопросам нашего региона с Луганской и Днепропетровской областями, то вполне можно считать полезным использование учебного пособия преподавателями и студентами вузов двух областей - соседей.

В главе 4 разделы 4.А1. и 4.А2 написаны совместно с канд.техн.наук Мордасовым В. И., а раздел 4.А4 - совместно с докт.техн.наук Пашковским П.С.

Вполне допускаем, что учебное пособие не лишено недостатков, особенно с учетом того, что оно по специфике построения, изложения и содержания отдельных глав не имеет аналогов. Мы с благодарностью воспримем доброжелательные замечания, особенно конструктивные.

ВСТУП

Відповідно до рішення Міністерства освіти України від 02.12.98р. (№420) по рівню підготовки фахівців для різних галузей промисловості та сільського господарства в області охорони праці та життєдіяльності передбачається вивчення трьох дисциплін: «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі». Учбова програма по першому предмету Міносвітою була затверджена 04.12.98р., по другому 31.07.97р., а третьому - 02.08.99р.

Нам раніше неодноразово доводилося на самих різних науково-методичних рівнях: Всеукраїнському, Всеросійському і Міжнародному доводити, що предмет «Безпека життєдіяльності» як самостійний не має права на існування у ВНЗ. У цього предмета немає кордонів, бо сама по собі безпека життєдіяльності тягнеться від навчання вмінню безпечно діяти ще в дитячих садках до знання того, як запобігти аварії на атомній електростанції. Під безпекою життєдіяльності цілком можна і треба розуміти викладання тільки циклу дисциплін.

В учбовій програмі нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» (БЖД) виявилася значна частина питань, які охоплюють навколишнє середовище. Думаємо, це занадто, бо вже на першому курсі студентам усіх спеціальностей України читається курс «Основи екології».

Безумовно, знання негативного впливу тієї галузі, в якій спеціалізується студент, на екологію регіону, країни, континенту є основою як етичної позиції майбутнього фахівця, так і його здатності вибрати такі технічні рішення, при яких мінімізується техногенне навантаження на природні об'єкти. Але навіщо розтягувати ці найважливіші питання по інших предметах, якщо у циклі екологічних дисциплін вони розглядаються набагато глибше, детальніше.

Ствердження, що висловлюється, знайшло досить переконливе підтвердження на четвертій Всеросійській науково-практичної конференції «Нове в екології і безпеці життєдіяльності», що пройшла 16 - l8 червня 1999 р. в Санкт-Петербурзі.

У двотомнику доповідей є розділ «Безпека життєдіяльності», який містить 29 доповідей. Всі вони за змістом і назвам відносяться до охорони праці. Наприклад, доповідь № 1 – «Оцінка деформації каски в точці удару при випробуванні на міцність; № 20 – «Проблеми формування якісного іонізованого повітряного середовища в приміщеннях» і № 29 – «Гібридна схема повітряноводної частини дихального апарату на хімічно пов'язаному кисні».

Автори учбового посібника - цілком законослухняні, але одночасно з цим не так уже і мало знаючі, досить досвідчені фахівці в області охорони праці. Саме тому, приймаючи існування предмета БЖД, вважаємо за необхідним і правильним розглядати його по суті як введення в проблему охорони праці і життєдіяльність населення, скорегував при цьому його зміст.

Травматизм невиробничого характеру за масштабами, по збитку, по складності та непередбачуваності, по соціальній значущості, як стало очевидним це приблизно в останнє десятиріччя, виявляється набагато більш значущим і не менш складним в порівнянні з виробничим травматизмом.

При загальному середньорічному виробничому травматизмі по галузях нагляду Комітету Держохоронпраці на території Донецької області в 1993-1999г. г. 25,8 тис. випадків загальний невиробничий становив 284.7 тис., тобто був в 11 раз більшим. Ще значніше відмінність по смертельному травматизму: відповідно 344 і 9200 випадків, тобто збільшення майже в 27 раз (26,7).

Величезний об'єм статистичних даних (тисячі, десятки тисяч) і тривалість періоду часу, за який вони нагромаджувалися (8-9 років), дозволяють передбачити можливим використання положень теорії імовірностей для кореляційного аналізу. Розгляд його результатів дозволить хоч би орієнтовно оцінювати залежність (або тенденції) зміни травматизму у часі. При викладанні «Безпеки життєдіяльності» насамперед це повинно бути виконане на основі даних про невиробничий травматизм в регіоні (області).

Принципова відмінність між невиробничим і виробничим травматизмом, яку неодмінно треба знати і про яке ні в якому разі не можна забувати, гранично виразна просто.

У першій групі випадків це, все-таки, побут, тобто ситуація, коли людина в своїх вчинках сам собі господар. Так, нерідко вона виявляється в травмонебезпечній ситуації через нестачу знань, недостатньо розуміючи, але чинить вона так, як сама вважає потрібним.

У другій групі випадків все принципове інакше. Наряд на роботу чоловік отримує, а посадова особа, що направила його на роботу зобов'язана гарантувати йому збереження, безпеку.

У вищих навчальних закладах готують фахівців, які після закінчення навчання прямують на виробництво. Але термін навчання - формування фахівця значний, а небезпек навколо студента в період навчання ще більше. І ми, викладачі, навчаючі найбільш освічену і тямущу частину молодих людей, не маємо права тлумачити про всякі високі матерії, не сказавши про те, які невиробничі небезпеки і чому його щокроку підстерігають. Насамперед цьому, нарівні з надзвичайними ситуаціями, і потрібно, на нашій думку, навчати при викладанні дисципліни «Безпека життєдіяльності» вже на першому (другому) курсі.

Зміст предмета «Основи охорони праці» досить повно визначається навчальною програмою Міносвіти України» При цьому зміст окремих її розділів викладається з урахуванням специфіки травмонебезпеки тих галузей промисловості, для яких викладається предмет. Невдало озаглавлений останній розділ, як пожежна безпека. Практично вона завжди перетинається з вибухонебезпечністю. Однак вважаємо за необхідним зміст всіх трьох предметів доповнити положеннями, які можна визначити як «Психологія безпеки і взаємовідносин». Необхідність ця зумовлюється наступними міркуваннями.

По-перше, «Законодавство України про охорону праці» містить «Типове положення про навчання з питань охорони праці». У ньому третя тема (при загальній їх кількості 9) називається «Психологія безпеки праці. Організація робіт з охорони праці». Якщо друга група питань знайшла місце в затвердженій навчальній програмі «Основи охорони праці», то перша (психологія безпеки праці) залишилася без уваги. І хоч студенти не є, а поки тільки готуються стати працівниками, в обов'язок яких входять в тому числі питання з охорони праці, думаємо, що це упущення, яке необхідно заповнити.

По-друге, протягом тривалого часу вивчення психології безпеки праці абсолютно необґрунтовано ігнорувалося. Але відповідно до викладеного, на нашу думку, воно має однаково істотну значущість як при вивченні безпеки праці, так і невиробничого травматизму.

По предмету «Охорона праці в галузі» навчальна програма по суті стисло повторює програму «Основ охорони праці», так як засновується на концепції цієї дисципліни. Давним-давно так вийшло, що в підручниках з охорони праці для різних спеціальностей різними авторами одні й ті ж розділи були представлені істотно неоднаковими об'ємами і з неоднаковою деталізацією окремих питань в розділах. Пояснювалося це особистими «симпатіями» авторів підручників до приватних питань курсів «Охорони праці», тобто спрямованістю науково-дослідних робіт авторів підручників. Але основне (кінцеве) призначення вивчення курсів охорони праці студентами - це зниження (усунення) травматизму на тих підприємствах, де вони будуть працювати.

При викладанні курсу, пам'ятаючи про кінцеву мету навчання, потрібно виходити з єдиних, концептуальних положень про те, що воно повинно засновуватися на результатах розгляду травматизму по небезпечних виробничих чинниках і професійних захворювань. Повнота викладу визначиться двома основоположними міркуваннями:

- мірою досконалості науково-технічних рішень з конкретних питань охорони праці і професійних захворювань в галузі; - значущістю (часткою) травматизму по окремих небезпечних виробничих чинниках і професійних захворюваннях в його загальній кількості (числі).

Традиційно повелося так, що завжди підручники (навчальні посібники) видавалися по окремих предметах. Вважаємо, що по відношенню до питань охорони праці традиція повинна змінюватися. Необхідно готувати загальний для всіх трьох предметів навчальний посібник (підручник) з наступних навчально-методичних міркувань.

По-перше, повинна підкреслюватися їх єдина законодавчо-правова основа, що виключає непотрібні повтори, що приведе до істотної економії об'єму видання.

По-друге, предмети вивчаються на різних етапах навчання (від першого до п'ятого курсів), вони взаємопов'язані, тому цілком корисними будуть періодичні повторення окремих фрагментів предметів, що знаходяться в загальному підручнику.

І, нарешті, по-третє. Питання психології безпеки і взаємовідносин, що містяться у другому розділі, є складовою частиною всіх трьох дисциплін, по яких написаний навчальний посібник. Але зрозуміло, що значущість їх не може бути однаковою для кожного з предметів. Саме тому при вивченні «Безпеки життєдіяльності» обов'язковим є розуміння і врахування положень §§ 2.1, 2.3, 2.4, 2.6. При вивченні предмета «Основи охорони праці» рекомендуємо засвоєння положень §§ 2.2, 2.5 і 2.7, а при вивченні «Охорони праці в галузі» корисний повторний розгляд матеріалів §§ 2.2, 2.6, 2.7 і засвоєння § 2.8.

Більш того навчальний посібник написаний для студентів трьох галузей промисловості: вугільної, металургійної, енергетичної. При загальному середньорічному травматизмі по галузях нагляду територіального управління Держкомохоронпраці по Донецькій області в 1993-1999р.р. склав 25,8тис. випадків, в трьох названих галузях він становив 23,3 тис., тобто приблизно 90%. Середньорічний смертельний травматизм відповідно становив 344 та 253 випадки, тобто біля 74%. Приведені відомості особливо переконливо доводять першочергову необхідність написання навчального посібника для студентів трьох названих галузей промисловості.

Якщо врахувати значну схожість з цих питань нашого регіону з Луганською і Дніпропетровською областями, то цілком можна вважати корисним використання навчального посібника викладачами і студентами вузів двох областей – сусідів.

У розділі 4 розділи 4.А1 та 4.А2 написані спільно з канд.техн.наук Мордасовим В. І., а розділ 4. А4 - спільно з докт.техн.наук Пашковським П.С.

Цілком припускається, що навчальний посібник не позбавлений недоліків, особливо з урахуванням того, що він по специфіці побудови, викладу і змісту окремих розділів не має аналогів. Ми з вдячністю сприймемо доброзичливі зауваження, особливо конструктивні.