+виникненням державної скарбниці та її відділенням від власності монарха;
виникненням держави по розшаруванні суспільства на класи;
утворенням монополістичних об’єднань, злиттям держави з монополіями;
виникненням місцевих фінансів, позабюджетних спеціальних урядових фондів, фінансів державних підприємств;
Суспільне призначення фінансів:
+забезпечення раціонального формування і використання грошових фондів у державі;
рух вартості без участі готівки перерахуванням коштів по рахунках кредитних установ;
грошові відносини щодо мобілізації фінансових ресурсів у розпорядженні держави;
грошові відносини, пов'язані з використанням державних засобів на потреби держави;
Сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах кордонів країни за рік, – це:
чистий внутрішній продукт;
+валовий внутрішній продукт;
валовий національний дохід;
валовий прибуток держави;
Основними формами прямої участі державного впливу на розвиток економіки є:
|
|
інформатизація;
стандартизація;
+бюджетне фінансування і перерозподіл ВВП;
моніторинг;
Складова фінансової системи, що не належить до державних фінансів:
податкова система;
+фінансовий ринок;
бюджетна система;
місцеві фінанси;
Складова фінансової системи, що належить до фінансів підприємств:
загальні позабюджетні фонди;
митні тарифи;
страховий ринок;
+грошові фонди підприємств;
Складова фінансової системи, що належить до фінансів суб’єктів господарювання:
фінанси домогосподарств;
+страховий ринок;
загальне державне управління;
державі корпорації;
Слово «finance» в перекладі з латинської означає:
+платіж;
гроші;
кредит;
депозит;
Грошові фонди за своїм обсягом:
дорівнюють грошовій масі, адже це одне й те саме;
перевищують грошову масу, адже вона є їх складовою;
+є меншими за грошову масу, адже її частина знаходиться у нефондовій формі;
це зовсім різні речі й їх не слід порівнювати;
У фінансовому розумінні ліміт – це:
доступна на депозитному рахунку сума коштів;
+певне обмеження витрат;
фінансове заохочення;
фінансовий резерв;
Поняття «державні фінанси», «державний бюджет», «державний кредит» у 15-17 ст; виникли внаслідок:
+відокремлення державної казни від казни сімей монархів;
великої Французької революції;
виникнення податків;
зростання добробуту населення;
Фінансова наука виникла у:
+15 столітті;
5 столітті;
21 столітті;
10 столітті;
Уперше у 1573 році ввів у науковий обіг термін «Фінанси»:
+Жан Боден;
Аристотель;
Платон;
Архімед;
Учені античного світу, в працях яких містяться елементи економічного та фінансового аналізу:
|
|
Монтескьє, Руссо, Дідро, Кант;
+Арістотель, Платон, Ксенофонт, Цицерон;
Платон, Цицерон, Фрідмен;
Фома Аквінський, Юсті, Цицерон, Дідро;
Учений, який написав працю «Про доходи Афінської республіки», – це:
Аристотель;
+Ксенофонт;
Гіппократ;
Фома Аквінський;
Державні фінансові ресурси становлять:
+державні та місцеві бюджети;
фінанси підприємств державної форми власності;
фінанси підприємств приватної форми власності;
фінанси домогосподарств
Державна субсидія – це:
непрямий податок;
+форма виділення коштів із бюджету;
мито;
обов’язковий платіж до Державного бюджету;
Автором праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" є:
Д. Рікардо;
+А. Сміт;
Сен-Сімон;
К. Маркс;
Представники української фінансової науки:
І.Я. Франко, М.І. Туган-Барановський, М. Добриловський, К. Маркс;
М.І. Мітіліно, М.І. Туган-Барановський, Сен-Сімон, М.П. Яснопольський;
Х.Мінський, Ф. Петрарка, А. Сміт, М.І. Мітіліно, М.М. Алексєєнко;
+М.І. Туган-Барановський, М.М. Алексєєнко, М.Х. Бунге, І.Я. Франко,
М.А. Балудянський;
Автором «Теорії кредиту» (1852) є український учений-економіст:
+М. Бунге;
І. Янжул;
Л. Яснопольський;
П. Мігулін;
Сукупність цілей та заходів з мобілізації фінансових ресурсів, їх раціонального розподілу і використання, які держава здійснює через фінансову систему являє собою:
фінансову стратегію;
+фінансову політику;
фінансовий механізм;
грошово-кредитну політику;
Фінансовий план – це:
бізнес-план;
форма плану, в якій показники відображено в натуральному вимірі та обгрунтовано рух ресурсів та продукції;
+форма плану, в якій показники відображено в грошовому виразі та рух фінансових ресурсів на певний період;
прогноз соціально-економічного розвитку;
Фінансова централізація передбачає:
+збільшення питомої ваги частки національного доходу, що концентрується в державному бюджеті;
зменшення питомої ваги частки національного доходу, що концентрується в бюджеті;
збільшення фінасових ресурсів міжнародних фінансових установ;
лібералізацію економіки та послаблення її державного регулювання;
Фінансове право – це:
засіб впливу фінансових відносин на економічний та соціальний розвиток суспільства;
+сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини;
інструмент формування та використання централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів;
сукупність організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави;
Тип фінансової політики, який не існує:
кейнсіанська;
неокласична;
+мордорська;
класична;
За характером заходів, ступенем їх деталізації, часом реалізації у складі фінансової політики виділяють:
фінансову стратегію і бюджетне регулювання;
+фінансову стратегію і фінансову тактику;
оперативну фінансову політику і фінансову тактику;
фінансову стратегію і бюджетне регулювання;
Фінансова стратегія – це:
напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів;
+сформована система довгострокових цілій фінансової діяльності і шляхів їх досягнення;
система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з рухом фінансових ресурсів;
процес визначення оптимальної структури капіталу;
Об’єктом фінансового планування є:
+фінансові ресурси;
грошові кошти;
частина ВВП на загальнодержавні потреби;
перспективні фінансові плани;
Податки – це:
платежі за товари, роботи, послуги між підприємствами;
платежі юридичних, фізичних осіб страховим компаніям по об’єкту страхування;
+обов'язкові, безумовні платежі до відповідного бюджету, що справляються з платників податку на умовах, визначених законом;
|
|
сума коштів, які повертаються державі;
Факторами, що впливають на розмір фіксованого сільськогосподарського податку, виступають:
балансовий прибуток та кількість працюючих;
обсяг реалізованої продукції власного виробництва, у тому числі виготовленої на давальницьких умовах;
+площа сільськогосподарських угідь та нормативна оцінка їх вартості;
валовий дохід та спеціалізація;
Податкова система у вузькому розумінні – це:
сукупність податків, що їх установлює держава;
сукупність зборів, що їх установлює держава;
+сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів;
сукупність загальнодержавних податків та зборів;
Податкова система України включає:
державні податки і збори;
+сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку;
державні та місцеві податки і збори, амортизаційні відрахування державних підприємств;
правильна відповідь відсутня;
До загальнодержавних податків в Україні відносять:
+акцизний податок;
податок на нерухоме майно;
туристичний збір;
єдиний податок;
До місцевих податків в Україні відносять:
+податок на нерухоме майно;
мито;
податок на прибуток підприємств;
плата за землю;
Розмір прямих податків залежить:
від споживання товарів;
+від розміру об’єкта та бази оподаткування;
від використання доходів;
правильна відповідь відсутня;
За формою оподаткування податки поділяються на:
місцеві та загальнодержавні;
загальні та спеціальні;
особисті та реальні;
+прямі та непрямі;
Прямими називаються податки:
податки, які сплачуються покупцями в цінах на товари і послуги, а перераховуються в бюджет продавцями відповідних товарів і послуг;
+податки, що безпосередньо встановлюються на майно і доходи платників;
податки, що встановлюються персонально для кожного конкретного платника;
податки, що прямо зараховуються до Державного бюджету країни;
Базовою (основною) ставкою ПДВ в Україні Податковим кодексом передбачено:
|
|
20 %;
25% від вартості товару;
16% від різниці між податковим зобов’язанням та податковим кредитом;
+17%;
Вид податків, який формують як надбавку до ціни товару та вносять в ціну товару:
податок на прибуток;
податок з власників транспортних засобів;
+акцизний податок;
податок на землю;
За нульовою ставкою обкладаються ПДВ операції з:
імпорту товарів;
+експорту товарів;
продажу книг вітчизняного виробництва;
реалізації основних засобів;
Платники податків і зборів зобов'язані:
ревізувати й перевіряти у міністерствах бухгалтерські документи;
накладати на керівників та інших службових осіб підприємств адміністративні стягнення;
+подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обрахуванням і сплатою податків та зборів;
забезпечувати захист державного суверенітету;
Тверді податкові ставки – це:
+єдині відсоткові ставки, які не залежать від розмірів об'єкта оподаткування;
встановлюються в грошовому виразі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обрахуванні;
побудова шкали прогресивних ставок;
ставки, встановлені місцевими органами виконавчої влади;
База оподаткування – це:
сукупність податкових органів;
+фізичний, вартісний чи інший вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка;
встановлений розмір податку на одиницю оподаткування;
всі доходи платників податків, з яких сплачується податок;
Податковим кодексом платники податків визначені, як:
особи, які купують товари та у складі їх ціни оплачують податок на додану вартість;
підприємства;
підприємства з іноземними інвестиціями;
+фізичні та юридичні особи, які мають, одержують об’єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок із сплати податків згідно із законом;
Нові податки та зміни в порядку оподаткування затверджують:
Постановою Кабінету Міністрів України;
Указом Президента України;
+Верховною Радою України шляхом прийняття закону;
розпорядженням Національного банку України;
Державний бюджет – це:
+план формування та використання фінансових ресурсів держави для забезпечення її завдань і функцій протягом бюджетного періоду;
єдине систематизоване згрупування доходів держави;
фінансові звіти державних установ;
комплекс заходів, спрямованих на розвиток галузей економіки;
Державний бюджет України, як фінансовий план держави, затверджують:
Постановою Кабінету Міністрів України;
Указом Президента України;
+Верховною Радою України і має силу закону;
розпорядженням Національного банку України;
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи країни, має назву:
бюджетний устрій;
+зведений бюджет;
бюджетна система;
дефіцит бюджету;
Бюджетний процес включає такі етапи:
складання та затвердження проектів бюджетів;
розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України та місцеві бюджети;
виконання бюджету, підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення про нього
+усі відповіді правильні;
Призначення видатків, що не є властивим Державному бюджету України:
виплати видатків, зв'язаних з обороною країни;
+виплати заробітної плати робітникам промислових підприємств;
виплати заробітної плати службовцям державного апарату,
виплати заробітної плати робітникам сільськогосподарських підприємств;
Порядок і терміни складання проекту Державного бюджету України визначає:
Верховна Рада України;
+Кабінет Міністрів України;
Президент України;
Міністерство фінансів України;
Зведений бюджет України:
затверджує Верховна Рада України;
затверджує Кабінет Міністрів України;
+не затверджується, використовується з метою аналізу та визначення засад державного регулювання;
затверджує Міністерство фінансів;
Міжбюджетний трансферт для цільового використання в порядку, передбаченому органом, який прийняв рішення про його надання, має назву:
дотація;
+субвенція;
державний кредит;
державний борг;
Призначення поточних бюджетних видатків полягає у:
фінансуванні інвестиційної діяльності;
+фінансуванні бюджетних установ;
фінансуванні інноваційної діяльності;
фінансуванні сільського господарства;
До складу бюджетного законодавства України входять:
Конституція України;
Закон про Державний бюджет України;
Бюджетний кодекс;
+всі нормативні акти, зазначені вище;
Принцип обґрунтованості під час складання бюджету передбачає, що:
до складу бюджетів підлягають внесенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів;
+бюджет формують на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, які здійснюють відповідно до затверджених методик та правил;
розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
Орган, що затверджує бюджетну класифікацію:
Президент України;
Кабінет Міністрів України;
+Міністерство фінансів України;
Верховна Рада України;
Дефолт –– це:
дефіцит бюджету;
держаний борг;
бюджетний борг;
+нездатність держави покрити свої боргові зобов’язання;
Спеціальна постанова Верховної Ради України, в якій висвітлюються основні напрями бюджетної політики, – це:
+бюджетна резолюція;
основні напрями бюджетної політики;
бюджетна система;
бюджетний кодекс;
Внутрішній державний борг:
включає видатки держави, які зв’язані із сплатою суми відсотків за поточними тиражами;
сума державних зобов’язань відносно іноземних кредиторів;
включає всю суму заборгованості за раніше випущеними облігаціями;
+сума державних зобов’язань перед вітчизняними кредиторами;
Зовнішній державний борг:
включає видатки держави, які пов’язані із сплатою суми відсотків за поточними тиражами;
+сума державних зобов’язань відносно іноземних кредиторів;
включає всю суму заборгованості за раніше випущеними облігаціями;
сума державних зобов’язань відносно вітчизняних кредиторів;
Цінні папери, які виступають формою реалізації внутрішнього державного боргу:
+облігації внутрішньої державної позики;
векселі державних підприємств;
акції державних підприємств;
казначейські зобов’язання;
Суми, отримані від місцевих податків і зборів, зараховуються до:
+місцевого бюджету;
державного бюджету;
бюджету суб’єктів економічної діяльності;
правильна відповідь відсутня;
Показник бюджетного дефіциту свідчить про:
перевищення доходів бюджету над його видатками;
збалансованість бюджету;
+перевищення видатків бюджету над його доходами;
розподіл доходів між бюджетами різних рівнів відповідно до розподілу їх видаткових повноважень;
Перевищення доходів бюджету над його видатками –– це:
+бюджетний профіцит;
бюджетний дефіцит;
збалансованість бюджету;
правильна відповідь відсутня;
Причини утворення бюджетного дефіциту:
неефективність фінансової системи та податкової політики;
скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи;
зростання державних витрат у зв'язку зі структурною перебудовою економіки;
+всі відповіді правильні;
Найбільш інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є:
+монетизація дефіциту;
внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках;
фінансування у вигляді безоплатної допомоги;
прострочення платежів за боргами або куплені товари;
За тривалістю бюджетний дефіцит може бути:
первинним або вторинним;
випадковим або дійсним;
плановим або позаплановим;
+постійним або тимчасовим;
Бюджетний дефіцит залежно від планування може бути:
структурним;
циклічним;
+плановим або позаплановим;
первинним або вторинним;
З урахуванням витрат з обслуговування державного боргу бюджетний дефіцит може бути:
плановим або позаплановим;
+первинним або вторинним;
циклічним;
структурним;
Державна позика – це:
кредит, що видається банком, який має статус державного;
+залучення державними органами управління грошових коштів на умовах позики;
отримання від державних органів управління грошових коштів на умовах позики;
залучення державними органами управління грошових коштів з відсутністю необхідності повернення;
Бюджетний устрій визначається:
державним устроєм;
+адміністративно-територіальним поділом країни;
економічним потенціалом держави;
банківською системою України;
Зведений бюджет України – це:
показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення;
сума показників місцевих бюджетів;
+сукупність Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя;
показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення;
Дотації в бюджетній системі – це:
кошти для бюджетних установ;
кошти для виплати заробітної плати працівникам підприємств державної форми власності;
+кошти, які передаються з бюджету вищого рівня бюджетам нижчого рівня для збалансування в разі їх дефіциту;
кошти, які передаються з бюджету вищого рівня бюджетам нижчого рівня з метою фінансування заходів цільового призначення
Джерелами покриття бюджетного дефіциту є:
прибутки підприємств;
+державна позика, грошова емісія;
надзвичайний податок, комерційний кредит, амортизаційні відрахування;
євровалюта, промислове золото, національний дохід;
Циклічний дефіцит державного бюджету – це:
+дефіцит державного бюджету, викликаний спадом ділової активності та скороченням податкових надходжень;
різниця між запланованими видатками і запланованими доходами держави;
позитивне або негативне сальдо бюджету за наявності природного рівня безробіття, рівня ВВП;
сумарний дефіцит державного та місцевих бюджетів;
Фактичний дефіцит державного бюджету – це:
сума фактичних доходів державного бюджету;
+перевищення фактичних видатків над фактичними доходами держави;
сума фактичних видатків держави;
загальний дефіцит за винятком інфляційної частки відсоткових платежів;
Структурний дефіцит державного бюджету – це:
дефіцит державного бюджету, спричинений спадом ділової активності та скороченням податкових надходжень;
різниця між поточними видатками і поточними доходами держави;
загальний дефіцит за винятком інфляційної частки відсоткових платежів;
+негативне сальдо державного бюджету за наявності природного рівня безробіття та потенційного рівня ВВП;
Невідплатні і безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, що не являють собою оплату придбаних товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу, називають:
бюджетні процедури;
+бюджетні трансферти;
бюджетні інвестиції;
бюджетне асигнування;
Призначенням страхування є:
+захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і людського суспільства від несприятливих подій (ризиків);
створення сезонних запасів у харчовій промисловості;
збільшення обсягів виробництва;
здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику;
Форми, у яких існує сукупний фонд страхового захисту:
+резерви страхових організацій, централізованих резервів держави, фонди самострахування підприємств;
резервні фонди підприємств;
кредити банку;
статутний фонд;
Функціями страхування є:
формування і використання фінансових ресурсів;
відтворювальна і стимулююча;
+ризикова, превентивна, заощадження коштів і контрольна;
фіскальна і економічна;
Суть ризикової функції страхування розкриває:
створення системи страхових резервів;
+передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;
зменшення наслідків страхових подій;
перерозподіл коштів між страхувальниками;
Структура страхового ринку за територіальною ознакою – це:
+внутрішній, регіональний і міжнародний;
майнового, особистого страхування і страхування відповідальності;
юридичних і фізичних осіб;
державного і комерційного страхування;
Організаційно-правові форми підприємств, в яких можуть створюватися страховики в Україні – це:
+юридичні особи у формі акціонерних, повних, командитних товариств і товариств з додатковою відповідальністю;
юридичні особи у формі товариств з обмеженою відповідальністю і приватних підприємств;
фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності;
іноземні юридичні особи;
Страховими посередниками є:
фондові біржі;
банки та інші фінансово-кредитні установи;
+страхові агенти і страхові брокери;
інвестиційні фонди і компанії;
Суб’єктами страхового ринку є:
промислові і торгові підприємства;
+страховики, страхувальники і страхові посередники;
банки і кредитні спілки;
державний бюджет і позабюджетні фонди;
Діяльність страхових брокерів може бути визначена, як:
+професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва, пов’язана із посередництвом у сфері страхування;
діяльність, яка обслуговує «життєвий цикл» страхового поліса на різних його стадіях;
професійна діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи більше страхових компаній, з укладення договорів;
фінансова діяльність у сфері страхування;
Страховий поліс – це:
+документ, який видається страховиком страхувальнику і засвідчує факт укладення договору страхування;
договір страхування майна;
документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
документ, що визначає розмір збитків страхувальника;
Страхові агенти можуть виконувати:
вдосконалення правил страхування;
+пошук страхувальників і укладання договорів страхування;
розрахунок страхових тарифів;
пошук страховиків;
Форми, у яких здійснюється державне регулювання страхової діяльності в Україні:
розробка правил страхування державними органами;
+ліцензування страхової діяльності й реєстрація страховиків;
визначення страхових премій;
роздержавлення і приватизація майна державного страхування;
Розрізняють такі форми страхування залежно від його обов’язковості:
державне та приватне;
добровільне та обов’язкове;
соціальне та особисте;
економічне та юридичне;
Правила страхування – це:
статут страховика;
+документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування;
страховий поліс;
перелік претензій страхувальника до страховика;
Страхові послуги відносять до:
+фінансових послуг;
кредитних послуг;
банківських послуг;
виробничих послуг;
Головними суб’єктами страхового ринку України є:
страхові агенти;
органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;
страхові брокери;
+страховик та страхувальник;
Ринок страхових послуг – це:
сфера обігу цінних паперів;
+частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі–продажу є страховий захист, і на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;
частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;
частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на позичковий капітал;
Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право надання страхових послуг, є:
Міністерство фінансів України;
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
+Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
Національний банк України;
Вид страхування, яке не належать до майнового:
страхування фінансових ризиків;
+страхування дітей;
страхування кредитів;
правильна відповідь відсутня;
До витрат страховика відносять:
відрахування в централізовані страхові резервні фонди;
витрати на проведення страхування;
витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;
+усі відповіді правильні;
Страховий продукт – це:
страхове відшкодування;
+комплекс зобов’язань страховика перед страхувальником;
страховий поліс;
процес складання договору страхування;
Страховий агент є уповноваженою особою:
+страховика;
страхувальника;
брокера;
перестраховика;
Плату за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику відповідно до договору страхування, називають:
страховим тарифом;
страховою сумою;
+страховою премією;
страховим забезпеченням;
Страховий тариф – це:
нетто-ставка;
страховий платіж;
+брутто-ставка;
правильна відповідь відсутня;
Договір страхування набирає чинності з:
з моменту підписання;
+з моменту сплати страхових внесків, або іншого, передбаченого договором;
з початку терміну страхування;
з моменту укладання договору;
Страховий платіж – це:
+плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування;
оплата послуг страхового брокера;
ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;
грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату з настанням страхового випадку;
Форми, у яких існує сукупний фонд страхового захисту – це:
+резерви страхових організацій, централізовані резерви держави, фонди самострахування підприємств;
амортизаційні фонди підприємств;
кредити банку;
статутний фонд;
Функції, які виконує страхування:
контролю за розподілом фінансових ресурсів;
відтворювальну і стимулюючу;
+зниження ризиків, превентивну, заощадження коштів і контрольну;
фіскальну і економічну;
Суть ризикової функції страхування розкриває:
створення системи страхових резервів;
+передача за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;
зменшення наслідків страхових подій;
перерозподіл коштів між страхувальниками;
Під страховим ринком розуміють:
інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання;
сферу обігу цінних паперів;
+особливу сферу грошових економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар – страхова послуга;
механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси;
Договір страхування, буде дійсним якщо його укладено після страхового випадку:
так;
так, якщо його укладено за погодженням з Міністерством фінансів;
так, якщо його укладено за погодженням із Нацкомфінпослуг;
+ні;
Серед видів державного соціального страхування в Україні фактично не запроваджене як загальнообов'язкове на державному рівні:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
+медичне страхування;
страхування на випадок безробіття;
Основне джерело формування доходів Пенсійного фонду України:
+єдиний соціальний внесок;
внески добровільно застрахованих осіб;
обов'язкові збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій;
кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством;
Розміри соціальних виплат не мають бути:
+меншими від прожиткового мінімуму;
меншими від мінімальної заробітної плати;
більшими за прожитковий мінімум;
більшими за мінімальну заробітну плату;
Фінансування заходів, зв'язаних із соціальним захистом, охороною життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, здійснюється:
Пенсійним фондом;
Фондом соціального страхування на випадок безробіття;
+Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами;
До складу Єдиного соціального внеску включено:
50 % від фонду оплати праці;
+внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування;
внески до Пенсійного фонду та внески на медичне страхування;
100 неоподаткованим мінімумам;
Фінанси підприємств являють собою:
грошові кошти;
наявні на підприємстві кредитні ресурси;
+економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення;
грошові фонди підприємства;
До складу фінансів підприємств не входять відносини:
+між працівниками підприємства та торговельними організаціями;
між підприємством та його працівниками;
між підприємством і державою;
між підприємствами;
Основними функціями фінансів підприємств є:
контроль за сплатою податків;
формування та розподіл фінансових ресурсів;
розподіл та контроль фінансових ресурсів;
+відтворювальна, розподільча, контрольна, регулююча;
Об’єктом фінансів підприємств виступають:
рух грошових потоків підприємства;
+економічні відносини, зв’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів підприємств;
грошові доходи та фонди підприємства;
відтворювальний процес;
Фінансові відносини, які не входять до складу фінансів підприємств:
між державою та підприємством;
+між працівниками підприємства і банківською системою;
між підприємством і його акціонерами;
між підприємством і його постачальниками та покупцями;
Не розглядається як фінансовий результат підприємства:
прибуток;
збиток;
+амортизація;
правильна відповідь відсутня;
Джерелом сплати податку на прибуток підприємства є:
собівартість продукції;
+прибуток від звичайної діяльності;
чистий прибуток;
виторг від реалізації продукції, робіт, послуг;
До фінансових ресурсів підприємства належать:
тільки власний капітал;
+кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства;
кошти, спрямовані тільки на погашення кредитів банків;
тільки власні обігові кошти підприємства;
Чистий прибуток підприємства – це:
+прибуток підприємства після сплати податку на прибуток;
прибуток від реалізації продукції;
прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після його використання для погашення банківського кредиту;
прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати штрафів за рахунок прибутку;
На рівні підприємств фінансові відносини не охоплюють:
відносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання за постачаннями сировини і матеріалів;
відносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання з приводу придбання основних засобів;
+відносини між державою і населенням;
відносини підприємств з банківськими установами;
Фінансовий стан підприємства характеризується:
системою показників, що відображають наявність фінансових ресурсів;
+системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства;
сукупністю виробничо-господарських факторів;
формуванням і використанням фінансових ресурсів;
Фінансування не лише відтворення, а й розвитку підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів – це принцип:
самоокупності;
саморегулювання;
+самофінансування;
розмежування;
Для утворення підприємства формується:
резервний капітал;
вилучений капітал;
запозичений капітал;
+статутний капітал;
Кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства, – це:
фінанси;
грошові накопичення;
фонди грошових ресурсів;
+фінансові ресурси;
До складу позикових джерел формування фінансових ресурсів підприємства не належать:
+амортизаційні відрахування;
кредиторська заборгованість;
довгострокові банківські кредити;
короткострокові банківські кредити;
До грошових коштів підприємства відносять:
амортизаційні відрахування і прибуток;
+кошти, що перебувають на всіх рахунках і в касі підприємства;
фонд оплати праці;
резервний і страховий фонд;
Вартість частини активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань, дорівнює:
статутному капіталу;
+власному капіталу;
резервному капіталу;
додатковому капіталу;
Основним джерелом відшкодування коштів на виробництво та реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів підприємства є:
банківські кредити;
кредиторська заборгованість;
+чистий дохід від реалізації продукції;
сплачені податкові зобов'язання;
До складу необоротних активів підприємства входять:
незавершене виробництво;
гроші та їх еквіваленти;
+основні засоби;
дебіторська заборгованість;
До доходів, отриманих від основної діяльності підприємства, належать:
+доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
доходи від реалізації оборотних активів підприємства;
доходи, отримані від фінансової оренди активів;
доходи, отримані від реалізації необоротних активів;
До складу оборотних активів підприємства входять:
+виробничі запаси;
довгострокові фінансові інвестиції;
нематеріальні активи;
кредиторська заборгованість;
Власними та прирівняними до власних фінансових ресурсів підприємства є:
+чистий прибуток, амортизаційні відрахування, резервний фонд;
довгострокові банківські позики;
лізинг;
веселі видані;
Надання одним підприємством іншому права на виробництво і продаж товарів під його товарним знаком або за його технологією – це:
оперативний лізинг;
фінансовий лізинг;
+франчайзинг;
іпотечні кредити;
Фінансове планування – це:
процес фінансового аналізу виробничого підприємства;
прогноз грошових надходжень;
+процес узгодження фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямами їх використання в обсягах і часі;
баланс доходів і витрат;
Ліквідність підприємства – це:
+спроможність підприємства швидко перетворити активи на грошові кошти;
зростання прибутку підприємства;
збільшення обсягів реалізації підприємства;
первищення власного капіталу підприємства над його зобов`язаннями;
Фінансовий ринок – це:
економічна система, пов’язана з фінансами держави;
система правових відносин;
+система економічних і правових відносин, пов’язаних з емісією, купівлею – продажем та обігом фінансових активів;
відносини між фізичними та юридичними особами;
Цінні папери – це:
+документи установленої форми, що посвідчують грошове або інше майнове право, визначають взаємовідносини емітента та їх власника, і передбачають виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам;
документи, що засвідчують передачу прав на володіння нерухомим майном;
облікові реєстри з ведення рахунків цінних паперів;
розрахункові документи, що використовуються для здійснення платежів між юридичними особами;
Правильне визначення терміна «вексель»:
доручення банку-покупця банкові-постачальника здійснити оплату рахунків постачальника;
+письмове зобов'язання відповідної форми, яке надає право його власникові вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін;
форма розрахунку, за якою банк-емітент за дорученням свого клієнта має здійснити платіж;
форма розрахунку, за якою банк-емітент на доручення свого клієнта має здійснити платіж;
До вторинних фінансових інструментів належать:
+ф’ючерсні та форвардні угоди, опціони, свопи, варанти;
акції, облігації, чеки, векселі, депозитні сертифікати;
акції, інвестиційні сертифікати, опціони, свопи, облігації;
державні та корпоративні облігації, казначейські та комерційні векселі, чеки;
Опціон – це:
боргове зобов'язання;
частковий цінний папір;
розписка;
+право на купівлю або продаж цінних паперів за обумовленою ціною й у встановлений термін;
Основна мета діяльності кредитного союзу:
кредитування держави;
+підвищення добробуту учасників шляхом взаємного кредитування їх фінансових потреб на умовах платності та повернення;
фінансова допомога місцевій владі;
організація кредитних відносин між державою та членами союзу;
Випуск в обіг грошей або цінних паперів має назву:
міжнародне запозичення;
+емісія;
спеціальні права запозичень;
міжнародна допомога;
Цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику цінного папера його номінальну вартість у встановлений термін із сплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску, – це:
+облігація;
вексель;
акція;
дивіденди;
Юридична особа, що від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов’язки, що випливають з умов їхнього випуску, – це:
інвестор;
комерційні банки;
брокер;
+емітент;
Акції, які гарантують виплату дивідендів у заздалегідь визначеному розмірі, незалежно від суми отриманого прибутку:
іменні акції;
звичайні акції;
+привілейовані акції;
акції трудового колективу;
Прикладом деривативу є:
вексель;
акція;
+опціон;
дилер;
Правильне визначення терміна «платіжне доручення»:
документ, що засвідчує відносини позики між емітентом та власником;
письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати від боржника сплати відповідної суми;
+письмове доручення власника рахунка банку перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів;
комбінований документ, який містить вимогу постачальника та доручення платника;
Витрачання грошових коштів підприємства здійснюється за розпорядженням:
установи банку;
+керівника підприємства;
вищого органу управління;
головного бухгалтера підприємства;
Кошти підприємств підлягають зберіганню в банку:
обов’язково у повному обсязі;
на умовах, визначених у статуті підприємства;
на бажання підприємства;
+обов’язково за винятком ліміту;
Фінансовий менеджмент – це:
+процес управління формуванням, розподілом й використанням фінансових ресурсів підприємств;
система принципів та форма організації грошових відносин підприємства;
моніторинг фінансування діяльності підприємства;
розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства;
За ставку дисконтування може бути використана:
рівень інфляції;
ставка податку на прибуток;
ставка податку на додану вартість;
+депозитна ставка;
181; Кредитоспроможність підприємства – це:
+наявність у фізичної або юридичної особи передумов та можливостей взяти кредит й своєчасно виконувати прийняті на себе зобов'язання, в тому числі сплату відсотків, за рахунок власних коштів (активів);
спроможність сплати відсотків за кредит;
наявність можливості отримати кредит;
передумови отримання кредиту фізичною або юридичною особою;
У стратегічному фінансовому менеджменті обов’язково враховують фактор часу, оскільки:
+гроші інвестуються в проект та одержуються від його реалізації у різний час, а гроші змінюють свою вартість з часом;
з часом змінюються умови оподаткування;
з часом змінюються умови кредитування;
змінюється курс акцій на фондовій біржі;
Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент – це:
+оперативне управління грошовими коштами;
управління інвестиціями;
управління запасами;
управління виробництвом;
Приймати стратегічне фінансове рішення щодо інвестування капіталу в інвестиційний проект доцільно, якщо:
прибуток від вкладення капіталу в проект менший за прибуток, який можна отримати, поклавши ці гроші на банківський депозит;
рівень інфляції перевищує рентабельність інвестицій;
+чиста приведена вартість проекту є позитивною;
підприємство буде спроможним розрахуватися за кредитом, одержаним для реалізації інвестиційного проекту;
Міжнародна валютно-кредитна установа, що має статус спеціалізованого відділення ООН і створена на міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бретон-Вудсі в 1944 р;, називається:
Світовим банком;
Європейським банком реконструкції і розвитку;
+Міжнародним валютним фондом;
банком міжнародних розрахунків;
Міжнародні фінансова організація, основним завданням якої є налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними, називається:
Міжнародним банком реконструкції і розвитку;
Європейським банком реконструкції і розвитку;
Міжнародним валютним фондом;
+банком міжнародних розрахунків;
До валютних складових міжнародної валютно-фінансової системи (МВФС) належать:
валютний курс, національні та міжнародні механізми регулювання обмінного курсу, національні валюти, валютний паритет, міжнародні фінансові ринки;
національний паритет, національні валюти, валютний курс, центральні банки країн;
міжнародні фінансові ринки, механізм торгівлі кредитами, цінними паперами, міжнародні розрахунки;
+національні валюти, валютний курс і паритет, умови взаємної конвертації й обігу національних валют, національні та міжнародні механізми регулювання міжнародного курсу;
Валюта, яка характеризують стабільним валютним курсом:
+тверда;
вільно конвертована;
фіксована;
резервна;
Система валютних відносин, за якої діяв золотий паритет долара США:
Ямайська;
Паризька;
+Бреттон-Вудська;
Генуезька;
Резервна валюта – це:
+валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;
платіжний засіб інших країн, що законно або незаконно використовується на території певної країни;
валюта, яка має здатність вільно обмінюватися для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватися в угодах із реальними та фінансовими активами;
законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;
Національна валюта – це:
валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються з метою покриття від'ємного сальдо платіжного балансу;
платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;
валюта, що має здатність вільно обмінюватися для резидентів і нерезидентів на національну валюту і використовуватися в угодах із реальними та фінансовими активами;
+законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;
Використання долару США іншими країнами як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу збереження називають:
+доларизацією;
валютним заміщенням;
конвертованістю;
правильна відповідь відсутня;;
Поняття "міжнародна ліквідність" означає:
+спроможність держави своєчасно виконувати свої міжнародні фінансові зобов’язання;
склад валютного курсу та валютних паритетів;
складний економічний механізм, що забезпечує купівлю та продаж окремих валют;
готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки;
За класифікацією МВФС всі валюти залежно від ступеня гнучкості поділяються на:
тверді, фіксовані, резервні;
+тверді, обмежено гнучкі, гнучкі;
фіксовані, обмежено гнучкі, гнучкі;
конвертовані, неконвертовані, зовнішньо-, внутрішньоконвертовані;
На валютний курс впливає:
темп інфляції;
стан платіжного балансу;
політична та економічна стабільність у країні;
+всі відповіді правильні;
Зменшення курсу національної валюти відносно іноземних валют – це:
ревальвація;
валютна інтервенція;
+девальвація;
політика валютних обмежень;
Валюта, яку називають вільно конвертованою:
валюта, яку вільно обмінюють на товари на світовому ринку;
валюта, яку вільно обмінюють на резервну валюту;
+валюта, яку вільно обмінюють на інші валюти;
валюта, яку вільно обмінюють лише на тверді валюту;
Операція, що передбачає переведення на рахунок покупця обумовленої в контракті суми іноземної валюти через певний строк після здійснення угоди за курсом на момент її підписання – це:
операція своп;
+операція форвард;
опціон;
арбітраж;
Основною функцією Національного банку України визначено:
нагляд за діяльністю комерційних банків
+забезпечення стабільності грошової одиниці України;
забезпечення конвертованості грошової одиниці України на інші валюти;
забезпечення встановленого обсягу валютних резервів країни;
Кредитна експансія – це:
діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні кредитних зобов’язань;
сума державних кредитів за певний проміжок часу;
+збільшення пропозиції позикового капіталу шляхом зниження державою обов’язкових резервів та облікової ставки;
гарантування платоспроможності позичальників;