Ситуаційні завдання. Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП

Завдання 1

Україна продала в Німеччину казеїн, який виробляє українсько-німецьке СП. Які форми міжнародної економіки були задіяні в цій угоді?

Завдання 2

Припустимо, Україна продає в Німеччину сірку, а Німеччина в Україну обладнання. Чи можна вважати це міжнародним поділом праці, міжнародною кооперацією праці, міжнародним поділом інших факторів виробництва або першим, другим і третім разом?

Завдання 3

Україна протягом декількох років брала іноземні позики, строк оплати яких настав. Щоб платити за боргами, уряд України збільшує податки, внаслідок чого падає споживання. Як вплине на становище України наявність у її економіці неторгових товарів?

Тести

1. Міжнародний поділ праці – це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

2. Міжнародна спеціалізація виробництва – це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

3. Міжнародний поділ факторів виробництва – це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах;

б) стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю;

в) історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах.

4. Міжнародне виробниче кооперування – це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

5. Міжгалузева спеціалізація – це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

6. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:

а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера-Оліна;

б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;

в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.

7. Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:

а) він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

б) він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції;

в) він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше;

г) він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін;

д) на ньому діє особлива система цін – світові ціни;

е) на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв’язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав;

є) всі риси характерні для світового ринку.

8. Ознаками міжнародної економіки є:

а) розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

б) розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;

в) міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);

г) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва;

д) система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку;

е) всі відповіді правильні.

9. Що є формами міжнародних економічних відносин:

а) міжнародна торгівля;

б) міжнародна міграція капіталу;

в) міжнародна міграція робочої сили;

г) міжнародна передача технологій;

д) міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини;

е) міжнародна економічна інтеграція;

є) вирішення глобальних проблем;

ж) правильні відповіді а, б, в, г, д.

10. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:

а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера-Оліна;

б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;

в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.