Поняття та склад активів підприємства

Кожне підприємство створюється з метою отримання прибутку. Ця мета реалізовується через ефективне використання активів підприємства. Активи являють собою економічні ресурси підприємства у різних видах, вони формуються для конкретних цілей, місії та стратегії економічного розвитку підприємства, та характеризують основу його економічного потенціалу. Активи повинні відповідати функціональній діяльності та обсягам діяльності конкретного підприємства. Вони являються майновими цінностями підприємства, що формуються за рахунок інвестованого у них капіталу. Капітал, направлений на формування активів підприємства, може інвестуватися не тільки у грошовій формі, а й в реальній.

До активів відносяться тільки ті економічні ресурси, які повністю контролюються підприємством. Під цим контролем, слід розуміти право власності на економічні ресурси, що використовуються.

Активи являються економічним ресурсом, що генерує дохід в процесі операційної,фінансової чи інвестиційної діяльності. Цей дохід активи генерують перш за все, як економічні ресурси, що мають продуктивність. Активи підприємства, які використовуються у господарській діяльності, знаходяться в процесі постійного обороту. Під час цього обороту одні види активів переходять в інші їх види (запаси сировини – в запаси готової продукції, а запаси готової продукції – в дебіторську заборгованість або грошові активи). Процес обороту активів супроводжується і вартісною їх зміною (вартість основних фондів може знизитись в процесі їх експлуатації).

В економічній теорії розрізняють такі види активів:

За формами функціонування:

- матеріальні активи – це засоби підприємства, які мають матеріально речову форму (будинки, споруди, сировина, готова продукція тощо);

- нематеріальні активи – це особливий вид необоротних активів, вони не мають матеріальної основи, але мають вартість, та можуть приносити дохід (патенти, відкриття, ноу-хау та ін.);

- фінансові активи – майнові цінності підприємства у формі готівкових грошових коштів, грошових та фінансових інструментів, які належать підприємству.

За характером участі в господарському процесі:

- необоротні – це сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності;

- оборотні – це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують його поточну господарську діяльність і котрі повністю споживаються протягом одного операційного циклу.

За характером участі у різних видах діяльності:

- операційні активи – це активи, які використовуються у виробничо-комерційній діяльності для одержання операційного прибутку;

- інвестиційні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, пов’язаних із його інвестиційною діяльністю.

За характером володіння:

- власні – активи підприємства, що знаходяться в постійному його володінні та відображаються в складі його балансу;

- орендовані – активи, що знаходяться в тимчасовому володінні відповідно до укладених договорів оренди (лізингу).

За ступенем ліквідності:

- активи в абсолютно ліквідній формі – активи, що не потребують реалізації і є готовими засобами платежу;

- високоліквідні активи – активи, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості для поточних платежів;

- середньо ліквідні активи - активи, які швидко можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості для платежів на строк від 1 до 6 місяців;

- низько ліквідні активи – активи, що можуть бути конвертовані в грошову форму через півроку і більше;

- неліквідні активи – активи, що не можуть бути реалізовані самостійно.

Сукупний комплекс активів підприємства характеризує загальний їх склад, який використовується ним і визначається, як господарський об’єкт з закінченим циклом виробництва та реалізації продукції. Активи мають і свої характерні відмінності, зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна їх відмінність полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації протягом кожного операційного циклу. Необоротні активи в порівнянні з оборотними мають менший ризик інфляційного зменшення та можливе збільшення ринкових цін швидкими темпами, але вони мають і недоліки: низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів, низький рівень ліквідності.

Оборотні ж активи мають більш високу ліквідність, більша їх частина надходить у вигляді засобів платежу, можна підвищити швидкість їх обігу шляхом раціонального управління. Оборотні активи також мають свої недоліки: можливе інфляційне знецінення грошових активів, додаткові витрати на утримання зайвих оборотних активів, більш високий рівень фінансових ризиків.