2015-08-21
1088
7.1 Зубчасте колесо.
Конструкцію зубчастого колеса вибирають залежно від його діаметра, від масштабів виготовлення й від конкретних умов заводу-виготовлювача.
Найпоширеніша конструкція зубчастого колеса представлена на рисунку 7.1.
Рис.7.1. Зубчасте колесо.
мм.
мм.
мм.
7.2.Кришки підшипникових вузлів.
Вихідним параметром при визначенні розмірів накладних кришок підшипників є зовнішній діаметр циліндричної частини кришки D, який дорівнює зовнішньому діаметру підшипника.
Основні розміри кришок представлені на рисунку 7.2 й у таблиці 7.1.
Довжина циліндричної частини кришки L приймається конструктивно при компонуванні редуктора.
Рис.7.2. Накладні кришки підшипникових вузлів.
Таблиця 7.1. Основні розміри накладних кришок підшипників.
| Зовнішній діаметр підшипника D, мм | Діаметр болта d3,мм | Число болтів, n | Товщина фланця кришки h1, мм | Товщина кришки δ, мм |
| 40–62 | М6 | |||
| 62–95 | М8 | |||
| 95–145 | М10 | |||
| 145–220 | М12 |
Кришка швидкохідного вала:
D=72 мм, d3=8, n=4, h1=8мм, d=6мм.
Кришка тихохідного вала:
D=100 мм, d3=10, n=6, h1=10мм, d=7мм.
7.3. Корпус і кришка редуктора.
Корпус редуктора складається звичайно із власне корпуса й кришки, які, як правило, відливаються із чавуну.
Основними елементами корпуса є його стінки, опорна підошва або лабети, фланець корпуса, що прилягає до фланця кришки, і гнізда для підшипників. Ці гнізда часто підкріплюють ребрами, які створюють додаткові з'єднання між гніздами, стінкою корпуса і його підошвою, підвищують загальну твердість конструкції й зміцнюють перехід від стінки до підошви. У нижній частині корпуса є бобишка з різьбленням для маслоспускної пробки. Щоб забруднене масло зливалося повністю, дну корпуса варто додати ухил.
Кришка по конструкції аналогічна корпусу. У кришці звичайно передбачають люк, розміри якого достатні для огляду передачі. Люк закривають плоскою кришкою, що кріпиться болтами. У кришці редуктора встановлюється віддушина. Через неї з редуктора виходить повітря. Якщо в повітря немає легені виходу, то він пробивається через стики й ущільнення, що сприяє витіканню змащення.
Для підйому й транспортування корпусних деталей і редуктора в зборі його кришку постачають вушками, а корпус гаками.
Основні елементи корпусних деталей представлені в таблиці 7.2 і на рисунку 7.3.
Таблиця7.2. Основні елементи корпусних деталей.
| Найменування | Розрахункова формула |
| Товщина стінки корпуса редуктора | 
|
| Товщина стінки кришки редуктора | 
|
| Товщина верхнього фланця корпуса редуктора | 
|
| Товщина фланця кришки редуктора | 
|
| Товщина фундаментального фланца редуктора | 
|
| Товщина ребер жорсткості редуктора | 
|
| Діаметр фундаментальних болтів | 
|
| Діаметр отвору під фундаментальні болти | 
|
| Діаметр болтів кришки редуктора | 
|
| Діаметр отвору під болти підшипників | 
|
| Діаметр фланцевих болтів | 
|
| Діаметр отвору під фланцеві болти | 
|
| Ширина фланця кріплення кришки з корпусом по отвору | 
|
| Ширина фланців фундаментальних лап | 
|
| Висота під стяжні болти | 
|
| Діаметр отвору вушка | 
|
8. Вибір змащення редуктора .
Від правильності вибору мастильних матеріалів і способу змазування в значній мірі залежить працездатність і довговічність механізмів. Як мастильні матеріали для передач редукторів й їхніх підшипників використають рідкі нафтові й синтетичні масла, а також пластичні змащення.
Змащення циліндричної передачі редуктора проектуємо методом занурення колеса в масляну ванну на глибину 20-30 мм. Змащення підшипників здійснюємо масляним туманом.
Обсяг масляної ванни приймаємо з розрахунку забезпечення відводу теплоти, що виділяється в зачепленні, до стінок корпуса. Для одноступінчастих циліндричних редукторів обсяг масляної ванни приймаємо в межах 0,35...0,7 л масла на 1 кВт переданій потужності. Більше значення відповідає більшій в'язкості масла.
V=(0,525) 
=(0,525)∙5,5=2,89=3 літра (8.1)
Призначення сорту масла залежить від контактних напружень у зубцях й окружній швидкості колеса. Зі збільшенням контактних напружень масло приймати більшої в'язкості. Зі збільшенням окружної швидкості в'язкість масла повинна бути менше. Вибір сорту масла починають із визначення необхідної кінематичної в'язкості масла (табл. 8.1).
Таблиця 8.1. Рекомендовані значення в'язкості масла для змазування зубчастих передач при 50оС.
| Контактні напруження sн, МПа | Кінематична в'язкість, 10-6м2/з, при окружнійшвидкостіn, м/с | ||
| до 2 | понад 2 до 5 | понад 5 | |
| До 600 | |||
| Понад 600 до 1000 | |||
| Понад 1000 до 1200 |
За знайденим значенням в'язкості вибирають відповідне масло (табл. 8.2.).
Таблиця 8.2. Масла, застосовувані для змазування зубчастих передач.
| Сорт масла | Марка | Кінематична в'язкість, 10-6 м2/з | |
| Індустріальне | u – 12А | 10 – 14 | при 50°З |
| u – 20А | 17 – 23 | ||
| u – 25А | 24 – 27 | ||
| u – 30А | 28 – 33 | ||
| u – 40А | 35 – 45 | ||
| u – 50А | 47 – 55 | ||
| u – 70А | 65 – 75 | ||
| u – 100А | 90 – 118 | ||
| Авіаційне | МС – 14 | при 100°З | |
| МК – 22 | |||
| МС – 20 | 20,5 | ||
| Циліндрове | 44 – 59 | при 100°З |
Обираємо и‑30А.
Рис. 7.3. Основні елементи корпусних деталей.
Література
1. Гузенков П.Г. Деталі машин. М.: Вища школа, 1986, 356 с.
2. Деталі машин і механізмів. Курсове проектування: Учб. посібник /Д.В.Чернилевський. 2 ізд., перероб. і доп. -Київ.: Вища школа. Головне вид. 1987. -328с.
3. Цехнович Л.И., Петриченко И.П. Атлас конструкцій редукторів. Учб. посібник. -2 ізд., перероб і доп. –К.: Вища школа. 1990, -150с.
4. Чернавський С.А. й ін. Курсове проектування деталей машин. М.: Машинобудування, 1987, 415с.
