Різновиди монополій. Барєри для вступу до галузі на монопольному ринку

Монополія – це така ринкова модель, в якій існує один продавець товару, що не має близьких замінників і підприємець має повну (абсолютну) владу над P внаслідок жорстких вхідних бар’єрів в дану галузь.

Характерні риси монополії:

1. Єдиний продавець (чистий монополіст являє собою всю галузь);

2. Нема близьких замінників (покупець повинен або купляти продукт монополіста, або відмовлятися від нього);

3. “Price maker”. Монополіст повністю контролює ціну і “диктує” її;

4. Наявність бар’єрів для входу на ринок.

Види бар’єрів: 1. Затратні, пов’язані з економією на масштабах. В деяких галузях (автомобільна, алюмінієва, сталеплавильна...) ефективне мало затратне виробництво може бути досягнуте тільки при великих Q бо ефект росту масштабу вир-ва дуже суттєвий. Нові фірми не можуть зразу ж досягнути такої ефективності вир-ва їм дуже важко конкурувати із монополістом.

2. Природні. В деяких галузях ефект економії на масштабах дуже суттєвий і до того ж конкуренція неможлива, утруднена або взагалі неприйнятна. Приклад: підприємства громадського користування (водо-, газопостачання, залізничний транспорт, телекомунікації...). Проведення додаткових ліній електропередач, газо- чи водопроводів було б для суспільства марнотратством р-сів. Переважно ці галузі повністю або частково контролюються державою.

3. Легальні: патенти та ліцензії. Перші призначені для захисту авторських прав винахідника, другі для контролю за важливими галузями чи природними монополіями.

4 Власність на найважливішу сировину. Фірмі, в руках якої зосереджені осн джерела сир-ни необхідної для її ж виробницва, дуже легко не допустити на ринок готової продукції конкурентів. 5. Нечесна конкуренція. Заниження P для усунення конкурентів, тиск на банки та постачальників.

Види монополій: 1) чиста – один єдиний продавець продукту, що немає замінників; 2) природна – з бар’єрами 2 виду;

3) проста - в кожний конкретний момент часу продає свою продукцію всім покупцям за однією і тією ж ціною;

4) дискримінаційна – різні P на той самий товар, коли ця різниця не обумовлена різницею C 5) відкрита - одна фірма на якийсь період часу стає єдиним постачальником продукту, але не має спеціального захисту від конкурентів.

6) закрита – захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

Чисті монополії – надзвичайна рідкість.
15. Структура ринку і умови повної конкуренції. Поняття монопсонії.

Певні особливості має формування заробітної плати в умовах монопсонії, коли один наймач володіє монопольною силою купувати (наймати). Монопсонії властиві такі риси: кількість зайнятих на такому підприємстві складає основну частину всіх зайнятих певним конкретним видом праці; цей вид праці відносно немобільний, і підприємство диктує заробітну плату в тому розумінні, що ставка заробітної плати, яку підприємство повинно виплачувати, перебуває у прямій залежності від кількості найманих робітників.

У деяких випадках монопсонічна влада наймачів, по суті, є повною в тому розумінні, що на ринку праці наявний лише один великий наймач. В інших випадках може переважати олігополія, тобто коли три або чотири підприємства можуть наймати велику частину пропонованої праці на конкретному ринку.

Припустимо, що є лише один наймач конкретного виду праці у певній місцевості. Якщо на конкурентному ринку рівноважна ставка заробітної плати і рівень зайнятості визначатимуться точкою перетину кривих попиту і пропозиції праці, то в умовах монопсонії крива граничних витрат на ресурс буде розташована вище кривої пропозиції ресурсу (рис. 17.2), оскільки монопсоніст повинен підвищувати ставку заробітної плати, наймаючи додаткових робітників, і платити цю підвищену заробітну плату всім робітникам. З рис. 17.2 видно, що монопсоніст найматиме менше робітників (Обм), ніж в умовах конкуренції (Обк), щоб домогтися такої ставки заробітної плати (витрат), що буде меншою за конкурентну ставку, і в результаті отримати більший прибуток. Зрівноваження ГВР з попитом на працю ГПЦ у точці в означає, що монополісту найвигідніше наймати Обм робітників і платити ставку Зм на відміну від конкурентної ставки.

Монопсо́нія (англ. Monopsony) — ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення.
Прикладом монопсонії є ситуація підприємства-міста, в якому є безліч домогосподарств, які пропонують робочу силу, але тільки одне підприємство — покупець робочої сили.

Причини виникнення:
на ринку з однієї сторони є значна кількість кваліфікованих робочих, не об’єднаних в профспілку, а з другої — одна фірма-монопсоніст, чи декілька фірм, об'єднаних в одну групу які виступають як єдиний покупець робочої сили;
дана фірма (група фірм) наймає левову частку із сумарної кількості наявних спеціалістів певної професії;
фірма-монопсоніст сама ставить ставку заробітної плати, а робочі або зобов’язані погодитися або шукати іншу роботу.

заємодія між попитом і пропозицією, як відомо, відбувається на ринку. У системі ринкових відносин покупці і продавці вільно обмінюються благами на багатьох конкурентних ринках. Конкуренція є механізмом, який вирішує всі економічні проблеми суспільства – у переводі з латинського вона означає «сходитися», «зіштовхуватися». Це вільне суперництво між виробниками і покупцями за одержання максимального дохіду.

Адже Ви самі слухали про таке «змагання» між продавцями комп’ютерів, ручок чи шоколаду? Або, прийшовши на базар, спостерігали за продавцями овочів, які умовляли покупця здійснити покупку саме у нього?

З врахуванням умов, у яких протікає конкуренція, економісти відрізняють декілька типів структури ринку. Ринкова структура передбачає облік кількості і можливостей продавців (покупців) у ціні і обсязі продаж (покупок). Тому в економічній теорії виділяють чотири типи ринкової структури: «досконала конкуренція», «монополія», «монополістична конкуренція», «олігополія».

Досконала конкуренція. Досконала конкуренція існує у таких сферах діяльності, де існує достатньо багато мілких продавців і покупців ідентичного (однакового) товару і тому ні один з них не у змозі вплинути на ціну товару.

16. Суть монополістичної конкуренції. Класифікація форм диференціації продукту

Найважливіше значення диференціації продукту – не дивлячись на наявність відносно великої кількості фірм, виробники, в умовах монополістичної конкуренції, володіють обмеженим степенем контролю над цінами на свою продукцію. Споживачі надають перевагу продукції певних продавців і в певних границях платять більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити свої потреби.

На ринках з монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в ДП, вказуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, які з використанням тих же ресурсів можна було б виготовити.

Більше того, на противагу фірмам, діючим в умовах чистої конкуренції, при монополістичній конкуренції фірми виробляють трохи менший, ніж найбільш ефективний об’єм продукції. Виробництво вимагає більш високих витрат на одиницю продукції, ніж досягаємий мінімум. Це, в свою чергу, означає встановлення ціни дещо нижчої, ніж в умовах чистої конкуренції.