До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксичний);б)злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичний), зміна значення слова (лексидо-семантичний).
Морфологічно-синтаксичним називається такий спосіб, при якому слово набуває нового значення внаслідок зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак. Розглянемо речення: Червоні козаки звільнили село від денікінців. Тут слово червоні називає ознаку осіб (козаків) за політичними переконаннями і відповідає на запитання: які козаки? — червоні (це його лексичне значення), в реченні воно є означенням (це його синтаксична функція), число і відмінок прикметника червоні залежать від числа і відмінка іменника козаки (це його морфологічні ознаки). Якщо опустити іменник козаки, то речення набуде такого вигляду: Червоні звільнили село від дені-кігщів. Тут слово червоні виконує вже іншу синтаксичну функцію — підмет речення (а не означення до іменника), воно набуло нових морфологічних ознак — стало іменником. Змінилося й лексичне значення слова червоні — тепер воно називає не ознаку, а осіб і відповідає на запитання: хто звільнив — червоні. Отже, слово червоні (червоний) набуло нового лексичного значення (назва особи, а не назва ознаки) внаслідок зміни синтаксичної функції (означення-> підмет) і морфологічних ознак (прикметник -»- іменник). Тому цей спосіб і називається морфологічно-синтаксичним.
|
|
До морфологічно-синтаксичного способу належать усі випадки перехід^ одних частин мови в інші: перехід прикметників та дієприкметників в- іменники (булочна, вартовий, лісничий, майбутнє, минуле, подорожній, шампанське, ланкова, пальне, трудящі, уповноважений, поранений, вчений, черговий тощо); перехід дієприкметників у прикметники (печений, сушений, вчений, лежачий, стиглий, мерзлий, освічений тощо); перехід іменників у прислівники (приїду весною, напишу листа днями, подався на танці бігом, кругом вода).
Лексико-синтаксичним називається такий спосіб словотвору, при якому похідне слово утворюється за допомогою зрощення всіх слів словосполучення. Наприклад: у давньому словосполученні сей день (цей день) займенник і іменник у родовому відмінку зрослися, внаслідок чого утворилося нове слово — прислівник сьогодні.
Лексико-синтаксичним цей спосіб називається тому, що похідні слова утворюються лише на основі словосполучень: перекотиполе (перекоти поле), натщесерце (на пгще серце), хтозна-дё (хто зна де), чортзна-де (чорт зна де), нижчеза-значений (нижче зазначений).}
181.
Лексико-синтаксичний спосіб має дещо спільне з осново-складанням: за обома способами похідні слова утворюються на основі словосполучень. Однак він докорінно відрізняється від основоскладання. При основоскладанні закінчення твір, них слів опускаються: дв(а) поверх(и) — двоповерховий. При лексико-синтаксичному способі вони застигають і зберігаються в новоутвореному слові: запанібрата, догоричерева, споконвіків, напередодні, донесхочу. При зрощенні додаткові засоби словотворення не застосовуються: викладений вище —- вищевикладений, зазначений нижче — нижчезазначений.
|
|
Лексико-семантичний спосіб словотвору полягає в переосмисленні уже існуючих слів. При лексико-семантичному способі в будові похідного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише лексичне значення. Наприклад: запорожець — житель м. Запоріжжя і «Запорожець-» —марка легкової автомашини; піонер — перший, першовідкривач і піонер — член дитячої організації ім. В. І. Леніна; правда — істина і «Правда» — назва газети; жовтень — назва місяця і Жовтень — назва Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Завдання. І. Поясніть, яким способом утворилися подані прислівники. Доберіть до них твірні слова. Побудуйте речення так, щоб подані слова вживалися в значенні то прислівника, то іменника.
Зразок: Додому йшли лісом. (Йшли як? — лісом. Це прислівник, у реченні виступає обставиною). Милувалися молодим дубовим лісом. (Милувалися чим? — лісом. Це орудний відмінок іменника, що виступає в реченні додатком.)
Авансом, бігцем, боком, бочком, верхом (пор. в§рх), живцем, викрутасом, гуртом, долом, жартом, загалом, кругом» ладком, вовком, зозулею, сорокою, степом, берегом, полем.
II. Знайдіть слова, утворені морфологічно-синтаксичним спосої ч. Поясніть, які зміни відбулися при переході твірних слів у похідні.
1. Сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками. 2. Кругом бори та болота, туман, туман і пустота. 3. У всякого своя доля IL свій шлях широкий (З те. Т. Шевченка).
III. Побудуйте речення так, щоб в одних випадках наведені с, чи вживалися як прикметники, а в інших — як іменники. Вкажіть, я 11| способом утворилися ці слова як прикметники (чи дієприкметники а яким — як іменники.
Зразок: Черговий учень стояв біля дверей. (Учень який черговий. Це прикметник, у реченні виступає означення утворився суфіксальним способом від іменника черга за допомогою суфікса -ов-ий: черг(а) + овий). Черговий стояв біля дверей. (Стояв хто? — черговий. Це іменник, у реченні виступає підметом; утворився морфологічно-синтаксичним спосо-
182.
бом від прикметника шляхом зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак).
Передова, ланкова, колискова, душова, братова, кохана, закохані, більярдна, вихідний, письменний, варене, печене, чайна, живе, минуле, майбутнє, сучасне, колишнє, прийдешнє, бобові, зернові, осетрові, хребетні, безхребетні, старші.
IV. До кожного слова відшукайте твірне слово. Визначте твірну основу. До першої колонки запишіть слова, утворені лексико-синтаксичним способом (зрощення). До другої — слова, утворені основоскладанням. Знайдіть у них спільні й відмінні риси в словотворенні.
Долічерева, утридешева, утридорога, держиморда, віддавна, донедавна, здавна, кіновиставка, лісосмуга, тернослива, вільновідпущена, звечора, впівголоса, запанібрата, торфорозробка, впівоберта, пів-аркуша, мати-й-мачуха, навтікача, соломорізка, кінофабрика, споконвіків, напередодні, донезмоги, щодекади, засвітла, варивода, паливода, допізна, досхочу, попідтинню, замолоду.
V. Від поданих слів утворіть похідні лексико-семантичним способом.
Складіть з ними речення.
Волга (ріка), Жигулі (гори), перемога (подолання ворога), перець (рослина), сіль (мінерал, що вживається у їжу), динамо (електричний мотор), ніс (людини), лоб (людини), крило (пташине), голова (людини), полотно (вид тканини), сковорода (посуд).