Перехід слів з однієї частини мови в іншу

Як відомо, лексика мови постійно змінюється, оновлюється. Хоч і дуже повільно, протягом тривалого часу відбува­ються певні зміни в граматичній будові і її звуковому складі, різноманітні зв'язки між словами подекуди спричиняються э того, що чимало слів можуть втрачати свої граматичні знаки, набувати нових ознак і нового змісту, а в зв'язку з цим — переходити з однієї частини мови в іншу. Зміною за певних умов лексичних і граматичних властивостей слова. пояснюється, наприклад, перехід іменника круг до розряду прийменників. У реченні Господиня викинула на стіл гарячий руг мамалиги (Гончар) слово круг називає неживий предмет, sдe форму чоловічого роду, знахідного відмінка, належить,о загальних конкретних назв і має залежне узгоджене ^значення. У реченні Навколо великих людей і круг їх' пам'яті завжди точиться... боротьба (Рильськ.) це саме слово втра­тило всі зазначені категорії іменника і виражає не предмет­ність, а відношення дії до предмета (боротьба точиться круг пам'яті).

У сучасній українській мові простежується перехід прикметників і дієприкметників в іменники (ланкова, учений), дієприкметників і числівників — у займенники (подані мате­ріали свідчать, поїхали в друге село, тобто ці матеріали, в інше село), іменників — у прислівники (літом, ранком), прислівників у прийменники (квіти навколо хати) тощо (див. § 141, 162, 187, 191).

Завдання. Вкажіть, у значенні якої частини мови вжито кожне з ви­ділених слів.

1. О г н є в. Суворов вчив військовим хитрощам, а ваші деякі доморощені військові забули про це (Корн.). 2.* Багато­го чубатого дівчина шанує; надо мною, сиротою, сміється, кепкує (Шевч.). 3. І сниться їй той син Іван і уродливий і багатий, уже засватаний, жонатий (Шевч.). 4. Я дуже близь­ко зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Кои,юб.). 5. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого любив і по­важав (Фр.). 6. Довго балакав, та мало сказав!.. (Крон.).

195.

Запитання і завдання для повторення

1. Що вивчає морфологія?

2. Які слова належать до повнозначних частин мови, а які до службових?

3. Визначте, чому вигуки становлять окрему частину мови, не вважа­ються ні повнозначними, ні службовими словами.

4. Назвіть чотири принципи (критерії), покладені в основу визначення при­належності слова до частини мови.

5. Чим пояснюється можливість вживання слів однієї частини мови в значенні іншої?