Словник – упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заготовлених слів, лексикографічно опрацьованих.
Два типа словників: енциклопедичні та лінгвістичні.
Словники - це не лише довідники, але й елемент національної культури - адже в слові втілено багато граней народного життя. Все багатство й різноманіття лексичних запасів мови зібрано в словниках. Створення словників - завдання особливої галузі лінгвістичної науки - лексикографії.
Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють поняття,
- Філологічні словники містять інформацію про слова. Існують різні типи філологічних словників. Більшості людей відомі двомовні словники:
-Орфографічний
-Орфоепічний
Етимологічні та історичні словники описують походження слова, його шлях у мові, всі зміни, які відбулися з ним на цьому шляху.
Граматичні словники містять інформацію про морфологічні та синтаксичні властивості слова;
Існують також словники іншомовних слів, термінологічні, діалектні, словники мови письменників, словники мовленнєвих помилок та труднощів. Словник може охоплювати не всю лексику мови, а певні групи слів: такими є словники синонімів, антонімів, омонімів або паронімів.
Цей перелік був би неповним без двох типів словників, що мають найдавнішу лексикографічну традицію. Це тлумачні та ідеографічні словники.
Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
Соціопсихолінгвістика – це поєднання двох наук – соціолінгвістики і психолінгвістики, що вивчають процеси мовної діяльності, функціонування мови в суспільстві, збереження самобутності національних мов, дотримання норм літературного мовлення, статус національної мови у зв’язку з мовною політикою в державі, а також особливість вивчення рідної мови та мов інших національностей громадян держави або іноземних мов міжнародного спілкування.
Психолінгвістика – наука, яка вивчає вивчає процеси мовної діяльності, сприймання й творення мови, тобто сприйняття новостворених слів.
Соціолінгвістика – галузь мовознавства, що вивчає функціонування мови в суспільстві, вплив соціальних чиниів на мову, стан і статус національної мови у зв’язку з мовною політикою.