А. Підрахунок частоти дихання

І. Місце проведення:

дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Фонендоскоп.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

У новонароджених і дітей раннього віку діафрагмальний тип дихання. З 5-6 років з'являється грудний тип дихання, а з періоду статевого дозріван­ня у хлопчиків змінюється тип дихання на черевний. Підрахунок дихання краще проводити, коли дитина спить.

IV. Основний етап виконання:

1. У дітей раннього віку підрахувати кількість дихань за 1 хвилину за допо­могою фонендоскопа. Приставити фонендоскоп до носа дитини і рахува­ти кількість дихань. Такий спосіб зручний, бо не потрібно роздягати ди­тину.

2. Покласти свою руку на грудну клітку дитини, на місце проекції діафраг­ми. Підрахувати кількість дихань за 1 хвилину.

3. У дітей старшого віку можна рахувати кількість дихань, спостерігаючи за
екскурсією грудної клітки або черевної стінки живота.

4. Визначити зміни між частотою дихання і пульсу. У здорових дітей раннього віку на одне дихання відбувається 3-3,5 ударів пульсу, а у дітей після одного року на одне дихання - 4. При ураженнях органів дихання ці співвідношення стають 1:2; 1:2,5.

5. Порівняти підраховану у дитини кількість дихань з середніми показника­ми частоти дихання, що залежить від віку дитини.

6. Якщо кількість дихань збільшена, треба визначити, до якого виду належить задишка:

а) інспіраторна задишка - затруднення дихання при вдихові. Спостерігається при стенозуючому ларингіті;

б) експіраторна задишка - затруднення дихання на видихові. Спосте­рігається при обтураційному бронхіті, астматичному стані;

в) змішана задишка - експіраторно-інспіраторна. Спостерігається при бронхітах і пневмонії.