Земельний фонд України і його використання

Усі землі України становлять її єдиний земельний фонд - 60,4 млн. га. У Земельному кодексі України відповідно до цільового призначення земельний фонд поділяється на такі категорії:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі житлової та громад­ської забудови;

3) землі природно-заповідного та іншого природо­охоронного призначення;

4) землі оздоровчого призначення;

5) зем­лі рекреаційного призначення;

6) землі історико-культурного при­значення;

7) землі лісового фонду;

8) землі водного фонду;

9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборонного та ін­шого призначення.

За характером використання земельного фонду у виробничо­му процесі розрізняють дві групи категорій земель. До першої належать землі сільськогосподарського призначення і лісового фонду, де земля с головним засобом виробництва. Друга група - це землі всіх інших категорій, де земля є просторовим базисом для розміщення промисловості та інших галузей народного гос­подарства.

Сільськогосподарські угіддя України на кінець 2013 р. займали 41,526 млн. га, або 69,4 % всієї території країни. Земельний фонд характе­ризується великою часткою сільськогосподарських угідь, що є основою розвитку високоефективного аграрного виробництва.

У загальній площі сільськогосподарських угідь площа ріллі становить 32525,5 тис. га (78,3%), сіножатей – 2408,8 тис. га (5,8%), па­совищ – 5446,8 млн. га (13,1%). Структура сільськогосподарських угідь свідчить про ви­сокий рівень їхньої розораності, що з одного боку, характеризує інтенсивне використання землі в сільському господарстві, а з ін­шого, необхідність відповідних заходів щодо захисту земель від вітрової і водної ерозії.

У світі прийнято вважати доцільним, щоб у структурі земельного фонду 2/3 припадало на природні угіддя і 1/3 – на оброблювані сільськогосподарські землі.

Структура сільгоспугідь залежить від зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в сільському господарстві.

Землі сільськогосподарського призначення включають різні за продуктивністю угіддя. У складі с/г угідь най­більшу цінність мають рілля і багаторічні насадження - з підви­щенням їхньої частки підвищується якість земельних ресурсів і ефективність використання.

У господарствах України частка ріл­лі в сільськогосподарських угіддях зростає з півночі на південь, а площі природних сіножатей і пасовищ відповідно зменшуються.

Важливим показником національної економіки є землезабезпеченість (відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни, області, району, підприємства). Даний показник становить по Україні на початок 2014 р. 91,8 га сільськогосподарських угідь і 71,9 га ріллі на 100 жителів. Це досить високий рівень земле забезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), тоді як у Данії цей показник становить 50,1 га, Угорщині – 49,5, Фінляндії – 50, Іспанії – 39,1, Франції – 31,4, Великобританії – 11, Японії – 3 га.

Відносини щодо використання і охорони земельних ресурсів регулюються Земельним Кодексом України, який визначає їхні правові, економічні та організаційні принципи. Регулювання зе­мельних відносин передбачає також охорону прав громадян, під­приємств і організацій на землю.

Основними землевласниками і землекористувачами є с/г підприємства та громадяни, яким надано у власність і користування 36,5 млн. га сільськогосподарських угідь і в тому числі 30,9 млн. га ріллі, що відповідно становить 87,8% і 95,2% за­гальної площі цих угідь (табл. 4.2.1).

Таблиця 4.2.1

Загальна земельна площа і розподіл сільськогосподарських угідь за землевласниками і землекористувачами (на кінець 2010 р., тис. га)

Земельна площа в користуванні с/г під­приємств становить 20,6 млн. га с/г угідь, у тому числі 19,2 млн. га ріллі, що відповідно становить 56,4% і 62,2% земель с/г підприємств і громадян. Із числа с/г підприємств основними землевлас­никами і землекористувачами є недержавні с/г підприємства, які використовують 19,6 млн. га землі с/г угідь, або 95,0% земель аграрних підприємств. Част­ка с/г угідь у користуванні державних с/г підприємств становить всього 5,0%.

Сільськогосподарські підприємства України - це порівняно великі землекористувачі, на одне сільськогосподарське товарист­во припадає 1270 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1160 га ріллі.

Розміри землекористування підприємств різних ви­дів господарювання та різних природно-економічних зон України значно коливаються. Найбільшими землекористувачами є с/г підприємства зони Степу, а найменшими - Полісся.

Земля надається у приватну власність і користування громадя­нам України. На кінець 2014 р. в їхньому землекористуванні пе­ребувало 15958,2 тис. га с/г угідь, що становило відповідно 38,4 % земельної площі сільськогосподарських угідь.

Земельні ділянки передаються громадянам України для ведення фермерського господарства у приватну власність і надаються у користування, в тому числі на умовах оренди. Відповідно до Земель­ного кодексу України земельні ділянки передані безоплатно у при­ватну власність громадянам для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільсько­господарських підприємств, розташованих на даній території.

Фермерські господарства можуть додатково придбати або орен­дувати земельні ділянки для виробничих цілей, розмір яких обме­жується лише договором купівлі-продажу або оренди. Придбання громадянами земельних ділянок у власність для ведення фермер­ського господарства понад площу, що передана безплатно, прова­диться за відповідну плату.

Для ведення колективного садівництва кооперативам громадян передаються у власність земельні ділянки з розрахунку не більше 0,12 га на одного члена кооперативу. Ці земельні ділянки склада­ються із земель загального користування, що перебувають у колек­тивній власності кооперативу, та із земель, що є приватною влас­ністю його членів.

Усі власники і землекористувачі повинні забезпечувати вико­ристання земельних угідь згідно з їхнім цільовим призначенням, раціонально і ефективно використовувати земельні ресурси, підви­щувати родючість ґрунтів, здійснювати захист земель від ерозії, не допускати погіршення навколишнього середовища внаслідок своєї господарської діяльності.

Серед земельних ресурсів України економічно найважливіши­ми є орні землі, які займають 84,8% всіх сільськогосподарських угідь аграрних підприємств та громадян. Понад 84% ріллі цих землевласників і землекористувачів зайнято посівами, а решта - чистими парами.

Загальна посівна площа України характеризується тенденцією до зменшення. У 2005 р. порівняно з 2000 р. вона скоротилась з 27,2 млн. га до 26,0 мли га, або на 4,2%. При цьому посівні пло­щі зернових культур збільшились майже на 10%, технічних – на 25,6%, а площі кормових культур скоротились на 3,3 млн. га, або майже в 1,9 рази. Таке значне зменшення площ кормових культур зумовлено кризовим станом тваринницьких галузей та стрімким скороченням продуктивного поголів'я худоби і птиці.

У 2005-2010 рр. посівні площі збільшились з 26,0 млн. га до май­же 27 млн. га, або на 3,5%. Водночас посівні площі зернових куль­тур збільшились всього на 0,6 %, технічних - на 38,7%, а кормових культур зменшились на 30,5 % (табл. 4.2.2).

Таблиця 4.2.2