Метод розрахунку приведених витрат

Метод розрахунку приведених витрат використовується для оцінки ефективності тих інвестиційних рішень, які не передбачають отримання прибутку при наявності декількох варіантів проекту.

Показником порівняльної ефективності виступає сума поточних і капітальних витрат, приведених до порівняльного вигляду за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності, у якості якого може бути використана дисконтна ставка, і який не може бути нижчим від ставки банківського депозитного відсотка за вкладами з урахуванням інфляції та ризиків проекту.

Розрахунок здійснюється за формулою

З= S_і + К_і Е_n, (19)

де S_і - поточні витрати виробництва (собівартість); К_і – капіталовкладення (інвестиції за обраним варіантом); Е_n - нормативний коефіцієнт приведення (нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень). Для приведення витрат виробництва до єдиного річного розміру за допомогою коефіцієнта Е_n враховують тільки частину інвестицій.

Прийнятним вважається варіант у якого приведені витрати мінімальні.

Якщо порівняння здійснюється для нового процесу і старого (базового), то можна розрахувати і економічний ефект від упровадження інновації, який буде дорівнювати різниці приведених витрат за старим виробничим процесом і новим.

Розрахунок показника річного економічного ефекту для інновацій, спрямованих на зниження витрат виробництва та експлуатації