Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. В українській та російській мовах прийменники також використовуються по-різному. Щоб не помилитися у вживанні прийменників, слід пам’ятати такі правила перекладу.
1. Російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій із прийменниками:
за: по собственному желанию – за власним бажанням; по поручению – за дорученням; по приказу – за наказом; менеджер по профессии – менеджер за професією;
з: по вопросам коммерческой торговли – з питань комерційної торгівлі; по инициативе – з ініціативи; курс лекций по украинскому языку – курс лекцій з української мови; по многим причинам – з багатьох причин; по случаю – з нагоди (чогось);
на: по заказу – на замовлення; по требованию – на вимогу;
для: курсы по изучению – курси для вивчення; комиссия по составлению актов – комісія для складання актів;
після: по возвращении – після повернення; по рассмотрению - після розгляду (чогось);
у (в): по служебным делам – у службових справах; по выходным – у вихідні;
по: дежурный по району – черговий по району; приказ по отделению – наказ по відділенню; специалист по проектированию сооружений – спеціаліст по проектуванню споруд; коллеги по работе – колеги по роботі; по возможности – по можливості; комитет по содействию малым предприятиям – комітет по сприянню малим підприємствам.
2. Російському прийменнику в в українській мові відповідають прийменники:
у, в: тетрадь в клетку – зошит у клітинку;
до: принять во внимание – взяти до уваги;
на: в рассрочку – на виплат; три раза в день – тричі на день;
інші засоби: в пять часов – о п’ятій годині; в последнее время – останнім часом.
3. Російському прийменнику при в українській мові відповідають:
при: при скорости – при швидкості;
біля: при входе – біля входу;
за, під час: при условии – за умови; при исполнении служебных обязанностей – під час виконання службових обов’язків.
4. Російському прийменнику на в українській мові відповідають:
на: перевести на украинский язык – перекласти на українську мову;
орудний відмінок без прийменника: говорить на родном языке – розмовляти рідною мовою;
інші засоби: на следующий день – наступного дня.
Тема 4. Синтаксичні засоби сучасної української мови
У професійному спілкуванні
План
1. Особливості простого речення.
2. Особливості окремих синтаксичних категорій: однорідних членів речення, відокремлень, вставних і вставлених конструкцій.
3. Складне речення у професійному спілкуванні.
4. Оформлення цитат, непрямої мови.
Література
1. Степанюк О.В. Синтаксичний розбір речень: Посібник. – К.:
КиМУ, 2006.
2. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства
ім. О.О. Потебні; Ін-т української мови. – К.: Наук. думка, 2002.
3. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа,
2006.
4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Атіка, 2007.
Загальна грамотність документа досягається і за рахунок синтаксису.
Однією з основних вимог до речень будь-якого типу в офіційно-діловому та науковому стилях є вимога чітко й повно виражати значний за обсягом і складний за змістом матеріал. Речення повинно передавати інформацію в усій складності залежностей і зв’язків.
В офіційно-діловому та науковому стилях важливість питань, що висвітлюються, вимагає логічного, точного й послідовного викладу думки. Специфіка синтаксису зазначених стилів полягає в переважанні писемної форми, відсутності безпосереднього контакту зі слухачем (звідси – неможливість користування мімікою, жестами), відповідному до стилю тоні, монологічній формі. Тому ми приділимо увагу найдоцільнішому використанню різних синтаксичних конструкцій стосовно змісту й залежно від завдань тексту та його спрямування.