Ротової порожнини

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Лекція

Тема: «Орган травлення. Обмін речовин. Імунна система. Ендокринні залози і залози внутрішньої секреції. Нирки, сечові шляхи.»

Кількість годин: 2

Навчальна дисципліна: «Медсестринство в педіатрії»

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

План лекції:

1. Ротова порожнина. Вікові морфологічні особливості ротової порожнини.

2. Анатомо-фізіологічні особливості стравоходу.

3. Анатомо-фізіологічні особливості шлунка.

4. Анатомо-фізіологічні особливості кишок.

5. Анатомо-фізіологічні особливості підшлункової залози, печінки, жовчного міхура.

6. Водний, електролітний, білковий, вуглеводний, жировий, вітамінний обмін.

7. Імунна система.

8. Лімфатичні вузли.

9. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза, щитоподібної та при щитоподібний, загруднинної (тимуса) і надниркових залоз.

10. Анатомо-фізіологічні особливості нирок, сечоводів, сечового міхура.

Література: Педіатрія / За ред.. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко. – К.: Здоров’я, 2003.

Педіатрія: навч. посіб. / За ред. О.В. Тяжкої. – К.: «Медицина», 2009.

Додаткова: Интенсивная терапия в педиатрии. Практическое руководство / Под ред. В.А. Михельсона. – М., 2003.

Майданник В.Г. Педиатрия: ученик. – К., 1999.

Петрушина А.Д. Неотложные состояния

у детей. – М., 2001.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Дидактична: засвоїти анатомо-фізіологічні особливості органів травлення, ендокринних залоз, імунної та сечовидільної системи.

Виховна: виховати у студентів відчуття поваги, співчуття, доброти до дітей з патологією.

Ротова порожнина. Вікові морфологічні особливості

ротової порожнини

Ротова порожнина в новонародженого і немовляти 1-го року життя відносно мала, язик дещо більших розмірів, піднебіння сплощене. Слизова обо­лонка ротової порожнини ніжна, сухувата, багата на кровоносні судини, дуже вразлива. Секрецію слини забезпечують піднижньощелепні, під'язикова, привуш­ні і численні дрібні залози (губні, щічні, піднебінні, язикові, глоткові). Ці залози функціонують з перших днів життя дитини, проте в перші 3 міс. секреція слини незначна. З 3—6-го місяця вона посилюється, настає фізіологічна слинотеча, оскі­льки дитина ще неспроможна ковтати слину. Кількість слини збільшується за умови змішаного, а особливо штучного вигодовування дитини. Виділення її рефлекторне, залежить від подразнення слизової оболонки і діяльності мозкових цен­трів. У ротовій порожнині переважно здійснюється механічне оброблення їжі, формування харчової грудки, яка в процесі ковтання проштовхується у стравохід. У слині міститься фермент амілаза, що розщеплює вуглеводи. Розчинені в слині хімічні речовини їжі впливають на реакцію ротової порожнини, яка тісно пов'язана з харчовим центром. Реакція слини переважно лужна. Лізоцим, що міститься в ній, забезпечує бактерицидні властивості і запобігає карієсу зубів.

Дитина перших місяців життя вживає їжу тільки внаслідок смоктання — складного природженого безумовного рефлексу. Основні параметри пристосуван­ня до акту смоктання:

· дещо мала ротова порожнина;

· у центрі верхньої губи виступає валик розміром 3—4 мм;

· поперечна складчастість губ новонародженого;

· добре розвинені жувальні м'язи і м'язи губ;

· добре кровопостачання слизової оболонки ротової порожнини;

· з 4—6-го місяця з'являється фізіологічна слинотеча;

· по краю щелепних відростків розташована дуплікатура слизової оболонки (під час смоктання дитина щільно охоплює груди матері);

· щільні жирові подушечки в товщі щік;

· відносно великий язик під час акту смоктання створює негативний тиск.

Акт смоктання складається з трьох фаз: аспірації, стискування соска, проков­тування молока.

У фазі аспірації дитина щільно охоплює грудний сосок губами і частину груд­ного кружальця. Язик притискується до піднебіння, нижня частина його опус­кається, що створює негативний тиск у ротовій порожнині, розслаблює м'язи грудного кружальця, сприяє активному розкриттю молочної протоки.

У фазі стискування соска завдяки активній роботі язика і м'якого піднебіння молоко з грудної залози надходить у ротову порожнину.

Третя фаза — проковтування молока.

В акті смоктання беруть участь нижня щелепа і м'язи лиця. Це підкріплюється ще й умовними рефлексами. У разі недоношеності, пологових травм, вад розвитку, захворювань дитини (нежить, кашель, задишка, запальні процеси в ротовій порожнині тощо) акт смоктання утруднюється, дитина смокче мляво, часом відмовляється від гру­дей. Плоскі чи запалі грудні соски перешкоджають нормальному акту смоктання. Недоношеність, яка становить 29 тиж. і менше, тяжкі ураження центральної не­рвової системи супроводжуються відсутністю рефлексів смоктання й ковтання.