Проведення заняття

ПЛАН

з модуля “Тактика (в тому числі інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів, організація зв’язку)”

ТЕМА 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Завдання 7. РУХОМІ ТА СИГНАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ.

Вид заняття: групове заняття.

Метод проведення заняття: усне викладання.

Час: 2 години.

Місце проведення: навчальний клас згідно розкладу занять.

Навчально-виховні цілі:

1. Ознайомити студентів з питаннями щодо організація зв'язку в різних видах бою.

2. Ознайомити студентів з порядком складання та ведення схеми організації радіозв’язку та проводового зв’язку підрозділу.

Час: 2 години. (90 хвилин).

Місце: навчальний клас

Приблизний розрахунок часу:

Навчальні питання	Час (хв.)
І. Вступна частина
ІІ. Основна частина Навчальні питання: 1. Організація зв’язку у наступальному бою. 2. Організація зв’язку в оборонному бою. 3. Відпрацювання схеми організації радіозв’язку та схеми організації проводового зв’язку в підрозділах.
ІІІ. Заключна частина
Завдання для самостійної роботи.«Робота на засобах зв’язку підрозділів».

Матеріальне забезпечення: LСD проектор Epson; матеріали для проведення поточного контролю в обсязі зрізу №7; презентація (8 Презентація Т5-7 інші набір 2012.ppt); роздавальний матеріал для самостійної роботи (перелік питань для підготовки до підсумкового заняття).

Література:

- Підручник „Связь, как средство управления подразделениями в бою.” М.: Воениздат, 1991.

- Підручник „Подготовка офицеров запаса Сухопутных войск.» М. Воениздат, 1991.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Викладання матеріалу даного заняття провести лекційно - пояснювальним методом.

2. Ознайомлення студентів з навчальним матеріалом заняття супроводжувати демонстрацією слайдів, які відображають основні положення матеріалу, що розглядається для збільшення можливостей студентів щодо конспектування.

3. Викладання навчальних питань проводити використовуючи технічні засоби навчання (дидактичний матеріал) та класну дошку, основні положення навчального матеріалу даного заняття дати під запис.

Хід заняття:

Навчальні питання	Методика викладання
І. Вступна частина - 10 хв.	Прийняти рапорт чергового взводу про готовність до заняття. Роздати студентам завдання для поточного контролю в обсязі зрізу №7. Провести перевірку наявності особового складу. Заповнити класний журнал. Зібрати відпрацьовані завдання поточного контролю.
П.Основна частина - 75 хв.	Оголосити тему заняття та його навчальні цілі. Оголосити назву заняття та навчальні питання
1. Організація зв’язку у наступальному бою - 30 хв.	Оголосити і висвітити слайд з найменуванням першого навчального питання. Навчальний матеріал викласти лекційно – пояснювальним методом Для наглядності засвоєння питань щодо організації зв’язку в батальйоні в наступі додатково використати класну дошку. Дати пояснення і показати схематично питання що стосується застосування радіозв’язку на різних етапах наступального бою. Дати записати тим, хто навчається основні положення матеріалу навчального питання.
2. Організація зв’язку в оборонному бою - 15 хв.	Оголосити і висвітити слайд з найменуванням другого навчального питання. Навчальний матеріал викласти лекційно – пояснювальним методом, використовуючи дидактичний матеріал з навчального питання. Дати пояснення і показати схематично питання що стосується застосування радіозв’язку на різних етапах оборонного бою. Дати записати тим, хто навчається основні положення матеріалу навчального питання…
3. Відпрацювання схеми організації радіозв’язку та схеми організації проводового зв’язку в підрозділах – 30 хв.	Оголосити і висвітити слайд з найменуванням третього навчального питання. Навчальний матеріал викласти лекційно-пояснювальним методом, використовуючи дидактичний матеріал з навчального питання. Дати записати тим, хто навчається основні положення матеріалу навчального питання.
ІІІ. Заключна частина – 5 хв.	Нагадати студентам тему заняття, зробити короткі висновки щодо проведення заняття та досягнення поставленої мети; відповісти на запитання студентів; дати завдання для самостійної роботи над навчальним матеріалом

Завдання студентам на самостійну роботу.

Завдання 8. «Робота на засобах зв’язку підрозділів».

Література: перелік питань з підготовки до контрольного заняття з визначеної тематики на 2 сторінках.

Методичні вказівки:

Навчальні питання	Час (хв.)	Завдання студентам
1. Робота на засобах радіозв’язку. 2. Робота на засобах проводового зв’язку.		Ознайомитися обсягом завдань, що виносяться на контрольне заняття. Підготуватися з визначеного матеріалу для відповіді по одному практичному та чотирьом теоретичним питанням.

Викладач кафедри ЗВП

працівник ЗС України І.В.Дейнега

III. НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

3аняття сьоме

організація зв’язку підрозділів в бою

1 Організація зв'язку у наступальному бою

Найбільш впливовим на організацію зв’язку є спосіб переходу в наступ. Наприклад, при наступі с ходу зв’язок повинен бути організований таким чином, щоб забезпечити управління підрозділами у вихідному районі при підготовці наступу (при розташування на місці), в ході висування та ведення наступу, а під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – у вихідному районі та в ході наступу.

1.1 Організація зв'язку в наступі у вихідному районі

Зв’язок у вихідному районі в батальйоні забезпечується проводовими, рухомими, сигнальними та радіозасобами.

Для забезпечення зв’язку проводовими засобами на КСП батальйону розгортається вузол зв’язку (ВЗ), від якого прокладаються лінії зв’язку до підлеглих, приданих та сусідніх підрозділів. Основний спосіб організації проводового зв’язку – напрямок проводового зв’язку. Розгортає та обслуговує ВЗ та польові лінії особовий склад вузла зв’язку (польового) батальйону

Проводовий зв’язок з вищестоящим командиром (штабом) встановлюється силами та засобами роти зв’язку старшого командира.

Рухомими засобами зв’язку у вихідному районі здійснюється передача розпоряджень та донесень, доставка бойових документів та поштових відправлень. Документи, що перелічені від КП бригади до КСП батальйону доставляються засобами бригади (відділення ФПЗ), а в середині батальйону – організується робота 1-2 піших зв’язківців за круговим маршрутом або напрямком.

Сигнальні засоби зв’язку при розташуванні на місці використовуються для передачі сигналів оповіщення (про радіаційне, хімічне та бактеріологічне забруднення, напад повітряного противника, початок застосування високоточної зброї) та окремих сигналів управління.

Радіозв’язок командира і штабу батальйону з командиром і штабом бригади як правило організується по двох УКХ радіомережах управління старшого командира в які залучаються радіостанції командира батальйону Р-173 (Р-123М) та начальника штабу батальйону Р-173 (Р-123М).

До першої радіомережі входять: командир бригади, командири механізованих і танкових батальйонів, артилерійського дивізіону та інших підрозділів бригади.

До другої мережі входять: начальник штабу бригади, начальники штабів механізованих і танкових батальйонів. При діях командира (начальника штабу) поза командирської машини до цих радіомереж можуть підключатися переносні радіостанції Р-159.

Радіозв'язок командира батальйону з підлеглими підрозділами організують у радіомережі командира батальйону на радіостанціях Р-173 (Р-123М) чи Р-159. До неї входять: командири механізованих рот, командир мінометної батареї, командир взводу забезпечення і командир танкової чи роти батальйону (доданого).

Робота радіостанцій на передачу у вихідному районі забороняється. Режим роботи радіомережі - "черговий прийом". Дозволяється передача сигналів оповіщення, а також команд і сигналів управління у випадку раптового нападу противника або порушення проводового зв'язку.

У радіомережах управління зенітними засобами робота на передачу дозволяється при відбитті ударів авіації.

1.2. Організація зв'язку в наступі при висуванні до рубежу переходу в атаку.

Проводовий зв'язок у вихідному районі згортається з таким розрахунком, щоб до моменту початку висування батальйону вузол зв'язку (польовий) зайняв своє місце в похідному порядку. Радіозв'язок до цього часу повинен бути готовий забезпечити командиру і штабу батальйону управління підлеглими і доданими підрозділами, а також передачу даних командиру і штабу бригади при висуванні до рубежу переходу в атаку, з початком атаки і в ході бою.

Висування батальйону до рубежу переходу в атаку починається у встановлений час, здійснюється в похідному порядку (колоні) з максимальною швидкістю і приховано.

Управління підлеглими і доданими підрозділами у визначений період командир батальйону здійснює, як правило, сигнальними засобами, призначеними для передачі заздалегідь обумовлених зорових (прапорцями), світлових (ліхтарями) і звукових (гудками машин) сигналів оповіщення і управління.

Зв'язок по радіо при висуванні повинен забезпечити управління підрозділами на всіх етапах дій батальйону і здійснюватися в радіомережі командира батальйону на радіостанціях Р-173 (Р-123М). До неї входять командир батальйону, командири рот і доданих підрозділів, мінометної батареї і всіх бойових машин.

Робота радіозасобів на передачу в ході висування забороняється. Режим роботи радіомережі - "черговий прийом". Дозволяється передача тільки сигналів оповіщення.

Зв'язок командира батальйону з командиром і штабом бригади здійснюється по системах зв'язку комендантської служби, що розгортається вищестоящим штабом.

1.3. Організація зв'язку в наступі з початком атаки й у ході бою.

При виході підрозділів бригади на рубіж розгортання в батальйонні колони (з цього моменту, як правило, уводиться режим роботи радіостанцій на передачу без обмеження) командир батальйону одержує можливість керувати підлеглими, доданими, підтримуючими підрозділами і здійснювати зв'язок з командиром і штабом бригади по радіо.

Радіозв'язок забезпечується з КСП, до якого входять командирські машини командира та начальника штабу батальйону, машина бойового управління (МБУ) командира артилерійського дивізіону, БМП (БТР) начальника вузла зв'язку(польового) батальйону.

Зв'язок командира і штабу механізованого батальйону з командиром і штабом бригади здійснюється по двох радіомережах: командира бригади і начальника штабу бригади на радіостанціях на УКВ радіостанціях Р-173 (Р-123М).

До складу першої радіомережі входять радіостанції командира і начальника штабу бригади, командирів механізованих і танкових батальйонів.

До складу другої радіомережі входять радіостанція начальника штабу бригади та радіостанції начальників штабів батальйонів. У радіомережу можуть бути включені інші підрозділи (елементи бойового порядку) бригади (рухомий загін загородження, загін забезпечення руху і т.п.).

Радіозв'язок командира батальйону з заступником командира бригади - начальником тилу забезпечується взаємним входженням у радіомережу тилу бригади радіостанцією Р-173 з командирської машини (на одній зі ЗПЧ).

Для рішення задач управління підлеглими і доданими підрозділами в батальйоні створюються дві радіомережі командира батальйону:

- радіомережа управління підрозділами при дії на БМП (БТР) у складі танкових УКХ радіостанцій Р-173 (Р-123М) командира батальйону, начальника штабу, командирів рот, мінометної батареї (Р-159), розвідувального, гранатометного і протитанкового взводу (у батальйоні на БТР), а також усіх радіостанцій бойових машин піхоти (БТР) батальйону;

- радіомережа управління підрозділами при дії їх у пішому порядку в складі радіостанцій Р-159 командирів рот, мінометної батареї, протитанкового взводу (Р-158, Р-123), взводу забезпечення і Р-173 (Р-123М) командира батальйону.

Для одержання розвідувальних даних від органів розвідки батальйону і управління ними на період їхніх дій у батальйоні створюється радіонапрямок начальника штабу батальйону, куди входять радіостанції Р-173 (Р-123М) (із БМП-1К) начальника штабу і командира розвідувального взводу (з бойової розвідувальної машини БРМ-1К). У радіомережу командира батальйону входженням у радіомережу можуть включатися командир бригади, начальник штабу бригади при втраті зв'язку з командиром і начальником штабу батальйону у своїх радіомережах або для зв'язку з командирами рот (на інстанцію нижче). Командири підрозділів батальйону повинні знати постійний позивний командира і начальника штабу бригади. У ці ж радіомережі для взаємодії можуть входити радіостанції командирів сусідніх батальйонів (як правило, сусіднього бригади).

У ході бою батальйон може взаємодіяти з танковими й артилерійськими підрозділами, батальйонами свого і сусіднього полків, з підрозділами спеціальних військ.

Радіозв'язок командира механізованого батальйону з командиром взаємодіючого танкового підрозділу здійснюється взаємним входженням у його радіомережу.

Якщо танкова рота додана батальйону, то доцільно включати в радіомережу доданих танків радіостанцію Р-159 із БМП-1К чи станцію Р-159 (Р-123) начальника штабу батальйону.

Зв'язок з командиром доданого артилерійського дивізіону командир батальйону здійснює особистим спілкуванням при спільному розміщенні їх на КСП, а при дії на машинах (відповідно БМП-1К и МБУ) по радіо, включенням радіостанції командира дивізіону (чи передового спостережного пункту) у радіомережу командира механізованого батальйону. Командир артилерійського дивізіону керує вогнем дивізіону зі своєї машини бойового управління

Радіозв'язок з батальйонами свого бригади забезпечується по радіомережах командира (начальника штабу) бригади, а також взаємним входженням у радіомережі командирів взаємодіючих батальйонів; зв'язок з батальйонами сусіднього бригади - взаємним входженням у їхні радіомережі.

Для цього начальники зв'язку батальйонів забезпечуються відповідними радіоданними.

Командир батальйону керує доданими підрозділами родів військ (инженерно-саперним взводом, відділенням радіаційної та хімічної розвідки і т,п,) по своїй радіомережі на радіостанціях Р-173 (Р-123М) чи Р-159 у яку включаються радіостанції даних підрозділів.

При втраті зв'язку командира батальйону з командиром і штабом бригади і неможливості його відновлення по обхідних каналах радіозв'язок може бути встановлений з командиром бригади включенням радіостанції Р-173 (Р-123М) у чергову радіомережу штабу бригади. Для цього начальник зв'язку батальйону повинний мати радіоданні радіомереж. При втраті зв'язку командиром батальйону з командирами рот передбачається входження в радіомережі командирів рот.

Для управління підрозділами в наступі можуть використовуватися і сигнальні засоби.

Зв'язок у механізованому батальйоні при наступі на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним здійснюється виходячи з конкретних умов переходу військ у наступ.

Система зв'язку батальйону повинна будуватися так, щоб забезпечувалося управління підрозділами в ході перегрупування, у вихідному районі й у ході наступу.

Для забезпечення скритності підготовки до наступу в період перегрупування чи заняття вихідного району батальйоном робота радіостанцій на передачу, як правило, забороняється. Управління підрозділами здійснюється по системі проводового зв'язку, створеної для оборони, рухомими (зв'язковими) і сигнальними засобами.

По мірі виходу підрозділів у вихідне положення (вихідний район) для наступу проводовий зв'язок у районі оборони батальйону поступово згортається, одночасно включається радіомережа командира батальйону на Р-159. Режим роботи радіомережі - черговий прийом. Радіостанції в ротних радіомережах у період перегрупування можуть працювати тільки на прийом, командир роти керує сигнальними і рухомими засобами.

Робота радіостанцій на передачу без обмежень дозволяється тільки з початком вогневої підготовки атаки.

З початком атаки й у ході бою система зв’язку в батальйоні нічим не відрізняється від розглянутої раніше.

2 Організація зв'язку в оборонному бою.

В оборонному бою система зв'язку батальйону, умови її функціонування, а також порядок використання різних засобів зв'язку залежать від способів переходу до оборона.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником управління підрозділами батальйону і зв’язок з старшим командиром і штабом забезпечуються по радіо, рухомими і сигнальними засобами в рамках тієї системи, що була створена для наступального бою.

З переходом до оборони механізованого батальйону силами вузла зв'язку (польового) розгортається вузол зв'язку КНП, від якого прокладаються лінії проводового зв'язку, і забезпечується телефонний зв'язок з командирами механізованих рот, мінометною батареєю, гранатометним, протитанковим взводами, взводом забезпечення і медичним пунктом. У першу чергу вона встановлюється з підрозділами першого ешелону й артилерією, у наступному - з іншими підрозділами. Якщо від батальйону виділяється бойова охорона, то при наявності часу з ним організується проводовий зв'язок. По мірі встановлення проводового зв’язку робота радіо засобів з метою радіомаскування до переходу противника у наступ забороняється.

Зв’язок командира і штабу батальйону з старшим командиром (штабом) організується на радіостанціях Р-159 (Р-173) в радіомережах старшого командира (штаба).

У батальйоні радіозв'язок командира батальйону з підлеглими підрозділами організується в радіомережі командира батальйону на радіостанціях Р-173(Р-159). Вони, як правило, включаються при виході з ладу ліній проводового зв'язку та працюють тільки на прийом. З початком наступу противника у всіх радіомережах встановлюється режим роботи радіостанцій на передачу без обмеження.

Зв'язок з командиром доданого танкового підрозділу здійснюється по радіо (Р-159, Р-123М) взаємним входженням у радіомережу командира танкової роти (батальйону) або включенням радіостанції Р-159 у радіомережу доданих танків.

При наявності часу та засобів проводового зв'язку може організовуватися проводовий зв'язок з КСП танкового підрозділу силами і засобами вузла зв'язку батальйону, із сусідніми батальйонами, тиловими та іншими підрозподілами своєї частини.

Для підвищення стійкості проводового зв'язку і взаємодії старший штаб може планувати проводовий зв'язок по фронту. Лінії зв'язку прокладаються від правого сусіда до лівого силами і засобами батальйону, який обороняється праворуч. Сигнали попередження про безпосередню загрозу застосування противником зброї масового ураження і усіх видів оповіщення передаються по всіх діючим каналах зв'язку та сигнальними засобами.

При переході до оборони поза зіткненням з противником для організації і встановлення зв'язку, як правило, є більш сприятливі умови. Під час заняття і організації оборони керування в батальйоні в основному забезпечується рухливими засобами (зв'язковими) і особистим спілкуванням.

Проводовий зв'язок організується так само, як і при перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із супротивником. Зв'язок з бойовою охороною звичайно забезпечується по проводовому зв'язку роти, від якого виділена бойова охорона. Це зменшує витрати кабелю й дає можливість командирові взводу, виділеному в бойову охорону, підтримувати зв'язок і з командиром своєї роти.

Радіозв'язок командира батальйону з командиром бойової охорони та підпорядкованими підрозділами організується в радіомережі командира батальйону на радіостанціях Р-159. Командир бойової охорони для цієї мети використовує свої радіостанцію Р-158 або Р-123М своєї БМП (БТР).

У підрозділах батальйону зв'язок організується по радіо, посильними та сигнальними засобами. Система радіозв'язку, як правило, не відрізняється від системи радіозв’язку, яка створена для наступу.

Командир механізованої роти управляє боєм в основному по радіо в ротній радіомережі на радіостанціях Р-158 (Р-173), з командиром батальйону зв'язок підтримується на радіостанції Р-159 (Р-173), в радіомережі командира батальйону.

В ході оборонного бою система зв'язку батальйону повинна забезпечити управління при знищенні противника на підступах до переднього краю оборони, відбиття його і знищення противника, що уклинився в оборону. Тому з зав’язуванням бою (з початком вогневої підготовки противника) для управління використовуються всі засоби зв'язку, дозволяється робота радіостанцій на передачу без обмежень. Взаємодія з передовим загоном, що відходить через район оборони батальйону, здійснюється через старшого командира або входженням у радіомережу командира передового загону.

Після відбиття або знищення противника, що уклинився в оборону, приймаються заходи до якнайшвидшого відновлення проводового зв'язку, уточнюється організація радіозв'язку у зв'язку з можливими втратами засобів зв'язку і змінами в бойовому порядку.

3 Відпрацювання схеми організації радіозв'язку та схеми проводового зв’язку в підрозділах.

Питання організації зв’язку можуть відпрацьовуватись на робочій карті або окремими документами.

Схема радіозв’язку складається на чистому аркуші паперу.

На схему радіозв’язку схематично наносять:

· командно-спостережні пункти старшого начальника, підлеглих, приданих, підтримуючих та взаємодіючих підрозділів;

· засоби зв’язку, що є в наявності на цих КСП та на рухомих засобах;

· перелік радіомереж, що мають застосовуватися;

· відомості щодо порядку підтримання зв’язку у радіомережах.

В розрахунку сил і засобів враховують всі засоби зв'язку, що в роті мають графи (номер за рахунком) підрозділи або пункти управління і засоби зв'язку по типах. На схемі зв'язку відображаються всі радіомережі і радіонапрямки, що організовуються в підрозділі. Радіомережі зображаються силовими лініями.

КСП роти та батальйону зображаються у вигляді прямокутника штриховими або суцільними лініями В прямокутнику зображаються бойові або командирські машини, що входять до складу КСП. В командирських машинах зображаються радіостанції. Радіостанції бронеоб'єктів зображаються у вигляді зменшених умовних знаків машин. Переносні радіостанції зображаються колом, більш потужні радіостанції - трикутником. Суцільними лініями радіостанції зображаються в тих радіомережах, де вони працюють основний час, штриховими - в тих, радіомережах де вони працюють тимчасово. В значках радіостанції вказуються їх тип цифрами.

В розрахунок сил і засобів враховуються всі засоби зв’язку взводу зв’язку батальйону видані в роту.

Розрахунок буде мати таку форму: (варіант).

підрозділи	Р-159	Р-158	Р-173
КСП мр
1 мв	-
2 мв	-
3 мв	-
Резерв	-		-

Схема проводового зв’язку складається, як правило на карті і ведеться протягом всього бою. За відсутності карти схема проводового зв’язку може бути викресленою у вільному масштабі на чистому аркуші паперу.

На схему проводового зв’язку наносять:

– передній край своїх військ та противника;

– розмежувальні лінії;

– командно-спостережні пункти батальйону, роти, та старшого начальника;

– телефонні станції та дротові лінії зв’язку.

Викладач кафедри ЗВП

працівник ЗС України І.В.Дейнега