Політичний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Типи політичних конфліктів

Політичний конфлікт є од­ним із різновидів соціального конфлікту, специфіка якого зумовлюється особливостями розвитку політичної дійсності. В основі політичного конф­лікту є змагання учасників політичного процесу за вплив у системі по­літичних відносин, за доступ до прийняття політичних рішень, розпоряд­ження ресурсами. Для виникнення політичного конфлікту необхідно, щоб дія конфліктуючих сторін була спрямована на досягнення несумісних чи взаємовиключних цілей. При політичному конфлікті завжди йдеться про досягнення, зміну, збереження суспільної могутності. Особливістю со­ціально-політичного конфлікту в умовах перехідного періоду є його верти­кальний характер (боротьба за режим), у той час як в умовах стабільності він має переважно горизонтальний характер (боротьба в рамках режиму).

Зовнішньополітичні конфлікти- це конфлікти між двома чи кількома суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені.Внутрішньополітичні конфлікти можуть виникати між елітою та масами, якщо правляча верхівка не виражає інтересів більшості. Також до внутрішньополітичних відносяться конфлікти між різноманітними об'єднаннями політичних еліт, які змагаються між собою з приводу певних конкретних питань, але мають шерег спільних інтересів.

Крайньою формою прояву конфлікту єкризи. До внутрішньополітич­них криз відносяться урядова, парламентська, конституційна, загально­національнакризи. Урядова криза виражається у втраті урядом авторите­ту. Коли рішення парламенту не співпадають з волею більшості громадян країни, наступаєпарламентська криза, котра призводить до розпуску парламенту й призначення виборів. Конституційна криза пов'язана із фактичним припиненням дії Основного закону держави, що викликає по­требу перегляду і якісної зміни попередньої конституції; зволікання з вирі­шенням цієї проблеми може спричинити ріст негативних соціальних тен­денцій. Загальнонаціональна криза є найнебезпечнішою і може включати у себе усі три попередні. Ця криза зачіпає основи суспільного устрою і призводить до зміни політичної влади, революцій, радикальних реформ.