Вибіркове завдання

з дисципліни «Поведінка споживачів» на тему:

«Яким чином в сучасному маркетингу використовуються відмінності між „споживачем” та „людиною – суб’єктом потреб”?»

Роботу виконала

студентка 4 курсу 1 групи

спеціальності Маркетинг 6507

заочної форми навчання

Ананченко Лідія

Викладач:

Шафалюк А.К.

Київ – 2013

«Яким чином в сучасному маркетингу використовуються відмінності між „споживачем” та „людиною – суб’єктом потреб”?»

Довгий час маркетинг недооцінювався підприємствами і великими компаніями. Але сьогодні, в умовах жорсткої конкуренції, насиченості ринку і перевищення пропозиції над попитом, маркетинг став незамінною частиною розвитку компаній. Кожен може визначати маркетинг по-своєму, і буде правим. Адже все, що нас оточує можна назвати продуктом маркетингу. Але про головне потрібно пам’ятати завжди – маркетинг покликаний задовольняти потреби споживачів. У процесі життя у людини постійно виникають нужди, задоволення яких необхідне для розвитку організму й особистості. Ці нужди і називаються потребами. Потреба - це нужда в будь-чому, яку людина переживає і усвідомлює.

Маркетинг створений для задоволення потреб споживачів. Споживач – це проста людина, яка має потреби, а отже є суб’єктом потреб. То в чому ж відмінність між споживачем та людиною, як суб’єктом потреб?

Однією з умов існування ринку - присутність на ньому покупця чи споживача товару, який купується. Роль споживача для розвитку ринку та ринкових відносин виключно велика, так як нею визначаються об'єми продажу та виробництва, а також асортиментний склад товарів, на які є попит. Умови існування суспільства настійно потребують пошуку шляхів та можливостей здійснення маркетингового дослідження поведінки споживачів для забезпечення ринкової рівноваги між попитом та пропозицією.

Підприємство в сучасному світі може домогтися успіху лише в тому випадку, коли воно враховує і прагне задовольнити потреби споживачів. Для підвищення ефективності потрібно дослідження постійно зростаючих вимог покупця. Маркетинг займається дослідженням споживача, що включає його потреби і вимоги, мотивацію купівлі або відмови від неї. Вивчення споживачів безперечно починається з вивчення їхніх потреб. Найбільшу поширеність одержала ієрархія потреб по А. Маслоу. По цій системі потреби зростають від фізіологічних (голод, холод, спрага), через потребу самозбереження (безпека, захист), соціальні потреби, потреби самоповаги (соціальний статус, визнання) до потреб у самоствердженні (самореалізація і саморозвиток). Виявлення потреб - одна з ключових цілей маркетингового дослідження. Коли маркетолог буде знати потребу споживача, він може спрогнозувати політику дій щодо її задоволення. Важливу роль у дослідженні споживачів грають мотиваційні фактори покупки товару. До таких факторів відносяться: мотив вигоди (бажання людини розбагатіти), мотив зниження ризику (потреба в безпеці), мотив визнання (потреба в статусі, престижі), мотив зручності (прагнення скрасити своє існування), мотив волі (потреба в незалежності) і, нарешті, мотив пізнання (потреба в розвитку).

Метою вивчення покупця є виявлення і детальне дослідження тих категорій осіб (покупців і споживачів), котрим адресована продукція магазину (фірми), а також їхніх звичок і мотивів, якими вони керуються у своїй поведінці на ринку. Дослідження такого типу передбачають аналіз основних суб'єктивних і об'єктивних чинників, що формують смак і надання покупцем переваги тому чи іншому товару. Вивченню підлягають демографічна характеристика покупців, розподіл прибутку, соціальні чинники, що впливають на поведінку даної групи населення, психологію. Ці напрямки аналізу звичайно об'єднуються в поняття "дослідження мотивацій".

Успішна реалізація політики ринкової сегментації передбачає знання того, хто саме є споживачем продукції магазину (фірми). Тому необхідно виокремити з усієї маси споживачів найтиповіші групи, що мають однакову чи подібну споживацьку поведінку і репрезентують особливий спектр суспільного попиту на даний товар. При цьому головним критерієм часто береться розподіл споживачів за рівнем прибутку і соціального стану, а додатковими - вік покупця, склад його родини, місце проживання тощо. Таким чином, вивчення споживача припускає досить широке коло досліджень. Це вивчення покупців продукції фірми (реальних і потенційних), і дослідження чинників, що формують попит на даний товар.

Споживання є основою формування потреб і поведінки споживачів на ринку. Тут криється деякий парадокс у змішанні споживання і потреби у споживанні. Економічну категорію "споживання" породжує цілісна взаємодія наступних факторів: потреби; сфера їхнього розподілу - через механізм виробництва благ і їхнього обміну; формування потреб у вигляді реалізації та соціального становлення людини; ринкова організація функціонування потреб у господарюванні.

Усвідомлення потреб як мотивації до діяльності здобуває конкретну форму - форму інтересу. Реалізація інтересу на практиці знаходить своє втілення у здійсненні різних видів діяльності. У схемі "потреби - інтерес - діяльність" відбивається причинно-наслідковий зв'язок виникнення і реалізації спонукальних мотивів. На споживчому ринку схема реалізується за допомогою еквівалентного відшкодування отриманої частини вартості на відповідну кількість матеріальних і нематеріальних благ. Для більш детального аналізу змісту наведеної схеми розроблено ієрархічну структуру потреб, що представлена їхньою сукупністю.

Складовими споживчого ринку виступають, з одного боку, товари і послуги, призначені для задоволення потреб членів суспільства, з іншого - кількість чи маса грошей, що можуть бути використані для їхнього придбання. У взаємодії обидві ці складові знаходяться під впливом закону попиту та пропозиції, у результаті чого складається стереотип поведінки кожного з учасників ринку.

Визначаючи споживчий ринок як систему економічних взаємин, в якій знаходять своє задоволення потреби всіх учасників за допомогою відповідних товарів і послуг певної властивості чи характеристики, необхідно вказати на той факт, що взаємини економічних потреб у виробництві, обміні та споживанні можуть здійснюватися в будь-якій суспільній формації, будь то рабовласницький лад, феодальний, капіталістичний чи соціалістичний, без обмежень. Розподіл благ як неодмінна складова споживчого ринку може відбуватися за двома напрямками: соціальним і економічним. Соціальний канал представлений необхідністю допомоги суспільства індивідуумам, що через ряд причин і обставин (вік, здоров'я тощо) не можуть задовольняти всі свої потреби в повному обсязі, а економічний канал являє собою власне ринковий механізм розподілу результатів господарювання. В сучасних умовах економіки саме соціальний канал починає відігравати провідну роль і потребує першочергових перетворень.

Поведінка споживачів - відносно нова науково-прикладна дисципліна, яка виникла на стику економіки, менеджменту, маркетингу та психології, поступово вбрала в себе колосальну кількість методів не тільки з цих, але й багатьох інших галузей знань. За останнє десятиріччя в світі вийшла велика кількість книг, які присвячені даній проблемі. Спеціальні звертання до розробки теорії споживання спостерігалися що попередньому столітті і були пов'язані з цілим рядом всесвітньо відомих суспільствознавців.

Поведінка споживача - це діяльність, яка направлена безпосередньо на (отримання, споживання та розпорядження продуктами та послугами, включаючи процеси прийняття рішення, які передують цим діям та випливають за ними. Спочатку для маркетингових досліджень поведінки споживача було характерно фокусування уваги на окремому індивіді-споживачу. "При такому підході потреби споживачів розглядаються як вроджені, а не сформовані суспільством або ринком, тому фірми намагаються піймати споживача "на гачок" пропонуючи товари чи послуги. Які задовольняють ці потреби краще, ніж те, що пропонують конкуренти".

Досліджування споживачів - складний трудомісткий процес. Він потребує участі досвідченого спеціаліста з маркетингу, якій володіє економічними знаннями, володіє аналітичним складом ума і має добру загальну гуманітарну підготовку, а також великий соціальний досвід. Разом з тим він повинен мати базу даних спеціалістів-експертів інших галузей наук.

Якість досліджень поведінки споживачів передбачає застосування системного аналізу, так як він дозволяє розглядати будь-яку ринкову ситуацію як деякий об'єкт для вивчення з великим діапазоном внутрішніх та зовнішніх причинно-наслідкових зв'язків.

Споживачі - це люди, групи людей, а також різноманітні організації, які використовують товари, послуги, ідеї. Окремі громадяни, домогосподарства, малі фірми та глобальні компанії, країни, нації, а також всесвітнє суспільство в цілому - всі вони можуть розглядатися як споживачі конкретних товарів, послуг, ідей.

Споживач незалежний в своєму виборі, однак можна вплинути на його та поведінку, якщо запропонований виріб чи послуга розраховані на задоволення потреб та сподівань споживача. Потреби споживачів реальні, і пропозиція дійсно корисних товарів, безперечно, принесе прибуток.

На теперішній час одна із умов існування ринку - присутність на ньому покупця та споживача. Роль споживача для розвитку ринку та ринкових відносин виключно велика, так як за допомогою неї визначаються об'єми продаж та виробництва, а також асортиментний склад товарів, на які є попит.

Вивчення споживача стало найважливішою задачею в діяльності відомих фірм. Коли воно виконується грамотно, професійно, то приносить реальну користь. Вчені та практики рекомендують спеціалістам з маркетингу чати свого споживача та прислуховуватись до нього. Давно відомо, що прибуток можна отримати лише тоді, коли знаєш свого споживача та задовольняє його потреби. У маркетинговій діяльності велике значення мають знання про особливості поведінки споживачів і чинники, які визначають цю поведінку. При цьому слід враховувати, що метою поведінки споживачів є прагнення оптимізувати задоволення своїх потреб з урахуванням диференціації й індивідуалізації їх.

Кожному типу поведінки споживача на ринку відповідає своя структура потреб та ієрархія переваг. Кожний покупець сам визначає, який товар з його погляду найбільш корисний. В умовах ринкової економіки споживач та його поведінка і купівельні переваги визначають напрями, обсяг і структуру виробництва товарів для задоволення платоспроможної потреби.

Розуміння різноманітних мотиваційних чинників, що формують поведінку споживачів, значною мірою сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємств. У широкому значенні поведінку покупців можна визначити як дії, пов'язані з отриманням, споживанням і розпорядженням товарами і послугами, а також як процеси прийняття рішень, які передують і слідують за цими діями. Маркетинг може виливати на мотивацію і поведінку покупців, якщо товар, що пропонується, і послуги справді є засобом для задоволення його потреб.

Не викликає сумніву думка про те, що дослідження середовища, зокрема пріоритетів і психології покупців, має велике значення для успішного розвитку бізнесу на зовнішніх ринках. Вивчення споживача передбачає досить широке коло досліджень. Це і вивчення покупців продукції фірми (реальних і потенційних), і дослідження чинників, що формують попит на даний товар. З'ясовуються також різноманітні соціально-психологічні фактори, які визначають особливості поведінки різних груп і категорій покупців.

Грані між визначенням споживач і людина – суб’єкт потреб поступово стираються. Споживач – людина, яка керується своїми потребами і яка їх задовольняє. Людина – суб’єкт потреб, тобто людина, що має потреби, керується ними і задовольняє їх. У маркетингу прийнято називати людей з потребами – споживачами. Споживач стає найголовнішим для будь-якої компанії, вся її діяльність обертається навколо споживача і його потреб. Потреби зробили людину споживачем.