Місце подій, описаних у творі
«Бондарівна» — у Богуславі;
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського — під Полтавою;
«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького – у Семигорах;
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – у Пісках;
«Сон» Т.Шевченка – в Україні, в Сибіру, в Петербурзі;
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша – на хуторі Хмарище, у Києві, у Ніжині;
«Intermezzo» М.Коцюбинського – біля Кононівки;
«Лісова пісня» Лесі Українки — на Волині;
«Камінний хрест» В. Стефаника — на Західній Україні;
«Подвійне коло» Юрія Яновського — під Компаніївкою;
«Шаланда в морі» Юрія Яновського — біля Одеси;
«Місто» Валер’яна Підмогильного — у Києві;
«Сом» Остапа Вишні — на річці Оскіл;
«Мина Мазайло» М. Куліша – у Харкові;
«Україна в огні» О.Довженка – у Тополівці;
«Зачарована Десна» О.Довженка — на березі Десни;
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — у Полтаві, Києві;
«За мить щастя» Олеся Гончара — у Рангуні;
«Тигролови» Івана Багряного — Сибір, праліси Сіхоте-Аліня.
Кому присвячено твір
Т.Шевченко «Катерина» – В.А.Жуковському;
Т.Шевченко «Кавказ» – Якову де Бальмену;
М.Коцюбинський «Intermezzo» – Кононівським полям;
О. Кобилянська «Земля» – Батькові письменниці;
М. Хвильовий «Я (Романтика)» – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського;
Гр.Тютюнник «Три зозулі з поклоном» – Любові Всевишній;
М. Вовчок «Інститутка» – Т.Шевченку.
Псевдоніми письменників
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович
Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович
Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович
Григорій Квітка-Основ'яненко – Квітка Григорій Федорович
Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна
Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович
Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович
Остап Вишня – Павло Губенко, П. Грунський, П. Чечвянський
Іван Багряний – Лозов’ягін Іван Павлович
Леся Українка - Косач (Квітка) Лариса Петрівна
Юрія Клен – Бурґгардт Освальд
Цитати про письменників
Про кого цитата | Текст цитати | Автор цитати |
Іван Вишенський | «Наближається до кращих взірців барокового стилю» | Д. Чижевський |
Григорій Сковорода | «Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп». | |
Григорій Квітка-Основ’яненко | «Засновник нової української прози». | Т.Шевченко |
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні» | слова Т.Шевченка до Основ’яненка | |
Іван Котляревський | «Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння», «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей» | О. Гончар |
«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір». | І. Карпенко-Карий | |
«І. Котляревський — Коперник українського слова». | М. Рильський | |
«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла». | Є. Кирилюк | |
«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло». | В. Сосюра | |
«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові». | Є. Кирилюк | |
«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце». | М. Коцюбинський | |
«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється». | М. Вороний | |
Тарас Шевченко | «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» | І. Франко |
«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.» | М. Костомаров | |
Пантелеймон Куліш | «Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів». | І. Франко |
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння». | Юрій Шерех | |
Марко Вовчок | «Основоположниця дитячої української прози» | |
І.Нечуй-Левицький | «Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України». | І. Франко |
«Арена людських пристрастей» | Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю». | |
Панас Мирний | «Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози» «В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста». | О. Гончар |
І.Франко | «Написав другий заповіт українському народові» | Ю.Шевельов про «Гімн» |
«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» | П. Тичина | |
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…». | М. Рильський | |
Леся Українка | «Дочка Прометея» | |
«...єдиний мужчина» | І. Франко | |
«...геніальна жінка» | М. Павлик | |
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства». | П. Тичина | |
Ольга Кобилянська | «Гірська орлиця» | |
«Пишна троянда в саду української літератури» | М. Старицький | |
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі». | В. Земляк | |
«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови». | О. Кобилянська | |
Михайло Коцюбинський | «Великий сонцепоклонник» | |
В. Стефаник | «Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом». | І. Франко |
«Бетховен українського села» | ||
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» | Максим Горький | |
В.Винниченко | «Майстер психологічного аналізу» | |
«І відкіля ти взявся у нас такий» | І. Франко | |
Павло Тичина | «Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» | О. Гончар |
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної». | М. Зеров | |
М. Рильський | Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя». | М. Стельмах |
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». | М. Зеров | |
Володимир Сосюра | «Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень». | М. Стельмах |
М. Хвильовий | «Основоположник української прози ХХ ст.» | |
Є. Маланюк | «Поет залізних строф» | |
Ю. Яновський | «Поет людської чистоти» | О. Гончар |
«Яновський у прозі був поетом» | Юрій Смолич | |
Остап Вишня | «Король українського тиражу» | |
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» | М. Рильський | |
«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні | ||
А. Малишко | «Солов'їне серце України» | |
Іван Драч | «Сонячний поет» | |
В. Симоненко | «Витязь молодої української поезії» | О. Гончар |
«Поет з горніх Шевченкових вершин» | В. Захарченко | |
Василь Стус | «Різьбяр власного духу» | І. Дзюба |
Григір Тютюнник | «Один із найвидатніших наших новелістів» | В. Шевчук |
Ліна Костенко | «…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності». | В. Симоненко |
Автор, твір, жанр, головні герої, особливості
Автор | Назва твору | Жанр | Головні герої Особливості (поезії) |
Давня українська література | «Повість минулих літ» | Літопис | |
«Слово про похід Ігорів» | Героїчна поема | Князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак. | |
Григорій Сковорода | «De libertate» | Ліричний вірш | Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. |
«Всякому місту – звичай і права» | Ліричний вірш, що став народною піснею | Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. | |
«Бджола і Шершень» | Байка | Бджола, Шершень | |
Іван Котляревський | «Енеїда» | Бурлескно-травестійна поема | Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн. |
«Наталка Полтавка» | Соціально-побутова драма (малорос. опера) | Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко. | |
Тарас Шевченко | «До Основ’яненка» | Послання | Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий» |
«Катерина» | Соціально-побутова поема | Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван. | |
«Гайдамаки» | Історико-героїчна поема | Наймит Ярема+Оксана Жид Лейба Гонта й Залізняк на чолі повстання | |
«Кавказ» | Сатирична поема з елементами лірики та героїки | Монолог колонізатора, звернений до горця. | |
«Сон» («У всякого своя доля») | Сатирична поема (політична сатира) | Форма сну. Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург. | |
«І мертвим, і живим» | Послання | ||
«Заповіт» | Ліричний вірш | Вірш.розмір – хорей. | |
«Мені однаково» | Ліричний вірш (медитація) | Вірш.розмір – ямб. Цикл «У казематі». | |
Г.Квітка-Основ’яненко | «Маруся» | Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова) | Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена. |
Пантелеймон Куліш | «Чорна рада» | Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман | Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік. |
Марко Вовчок | «Максим Гримач» | Родинно-побутове оповідання | Заможний козак Максим Гримач, старша дочка Катря, молодша Тетяна; Семен – кріпак, коханий Катрі. |
Іван Нечуй-Левицький | «Кайдашева сім’я | Соціально-побутова повість | Маруся й Омелько Кайдаші; Карпо+Мотря; Лаврін+Мелашка; Баба Палажка |
Панас Мирний | «Хіба ревуть воли, як ясла повні» | Соціально-психолог. роман | 4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький) Співавторство з братом Іваном Біликом. |
Іван Карпенко-Карий | «Мартин Боруля» | Трагікомедія | Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим. |
Іван Франко | «Гімн» | Гімн (ліричний вірш) | Збірка «З вершин і низин» Вірш.розмір – хорей. Римування – суміжне. |
«Чого являєшся мені у сні?» | Ліричний вірш | Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма) Вірш.розмір – ямб. | |
«Мойсей» | Філософ. поема | Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель. | |
Михайло Коцюбинський | «Тіні забутих предків» | Повість | Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра (мольфар), матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир. |
«Intermezzo» | Новела | Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. | |
Ольга Кобилянська | «Земля» | Повість | Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій. |
Леся Українка | «Лісова пісня» | Драма-феєрія (пролемно-філософ. драм. поема) | Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля. |
«Contra spem spero!» | Ліричний вірш | Вірш. розмір – анапест. Римування- перехресне. Без надії сподіваюсь. Збірка «На крилах пісень» | |
Василь Стефаник | «Камінний хрест» | Псих. новела (студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя) | Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни. |
Володимир Винниченко | «Момент» | Новела | Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. |
Микола Вороний | «Блакитна панна» | Ліричний вірш | Хорей. Театр корифеїв. |
Олександр Олесь | «Чари ночі» | Романс | Ямб. Збірка «З журбою радість обнялась» |
«О слово рідне! Орле скутий!» | Ліричний вірш | Ямб. Збірка «Будь мечем моїм» | |
Павло Тичина | «Ви знаєте, як липа шелестить» | Ліричний вірш | Ямб. Збірка «Сонячні кларнети» |
«Арфами, арфами…» | Ліричний вірш | Збірка «Сонячні кларнети» | |
«О, панно Інно…» | Ліричний вірш | Ямб. | |
Максим Рильський | «Молюсь і вірю…» | Ліричний вірш | Ямб. |
Володимир Сосюра | «Любіть Україну!» | Ліричний вірш | Амфібрахій. 1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста. |
Б.-І. Антонич | «Різдво» | Ліричний вірш | Хорей |
Микола Хвильовий | «Я (Романтика)» | Новела | «Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; Мати «Я». |
Юрій Яновський | «Подвійне коло» | Новела | Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний командир Іван; їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт. |
«Шаланда в морі» | Новела | Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко. | |
Валер’ян Підмогильний | «Місто» | Урбаністичний роман | Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський. |
Остап Вишня | «Моя автобіографія» | Гумореска | Іронія. Три частини. |
«Сом» | Усмішка | Збірка «Мисливські усмішки» Чотири частини. | |
Микола Куліш | «Мина Мазайло» | Сатирична комедія (філолог.) | Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля. |
Олександр Довженко | «Україна в огні» | Кіноповість | Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг. |
«Зачарована Десна» | Кіноповість (автобіогр. кінооповідання) | Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен. | |
Ліна Костенко | «Маруся Чурай» | Історичний роман у віршах | Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха. |
Олесь Гончар | «За мить щастя» | Новела | Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура. |
Григір Тютюнник | «Три зозулі з поклоном» | Новела | Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко. |
Іван Багряний | «Тигролови» | Пригодн. роман | Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин. |
Андрій Малишко | «Пісня про рушник» | Пісня | Анапест. Перехресне римування. Народна пісня літературного походження. |
Василь Симоненко | «Лебеді материнства» | Ліричний вірш (колискова) | Хорей. Суміжне римування. |
Василь Стус | «Як добре те, що смерті не боюсь я…» | Ліричний вірш | Ямб. |
«О земле втрачена, явися!...» | Ліричний вірш | Ямб. Невольницька лірика. | |
Іван Драч | «Балада про соняшник» | Балада (модерна) | Верлібр. |
Євген Маланюк | «Стилет чи стилос?...» | Ліричний вірш | Ямб. Еміграційна література. |