2015-10-22
1698
1) витрати праці на формування його цілісного майнового комплексу;
2) структура його капіталу;
3) рівень його фінансового ризику.
48. Практичне здійснення інвестицій підприємства забезпечується його:
1) інвестиційною ідеологією;
2) інвестиційною культурою;
3) інвестиційною позицією;
4) інвестиційною діяльністю.
49. Головною стратегічною метою інвестиційної діяльності підприємства на конкретний період можна вважати:
1)забезпечення високих темпів інвестування;
2) диверсифікацію форм інвестування;
3)забезпечення зростання власного капіталу в n разів.
50. До основних показників оцінки реальних інвестиційних проектів відносяться:
1) чистий приведений дохід, період окупності, коефіцієнт рентабельності;
2) коефіцієнт автономії, коефіцієнт дохідності, період окупності;
3) коефіцієнт дохідності, внутрішня ставка дохідності, коефіцієнт фінансування.
51. Прибуток до оподаткування, сплати відсотків за кредитами і позиками та амортизаційних відрахувань являє собою:
1) показник ЕВІТ;
|
|
|
2) показник ЕВІТDA;
3) показник ОIBDA;
4) показник NOPAT.
52. До варіантів фінансування великих реальних інвестиційних проектів не відноситься:
1)акціонування;
2) кредитне фінансування;
3) змішане фінансування.
53. Реструктуризація портфеля фінансових інвестицій представляє собою:
1) формування нового інвестиційного портфеля;
2) коригування сформованого інвестиційного портфеля;
3) зменшення відсоткового ризику портфеля.
54. До основних характеристик фінансового ризику не відноситься:
1) економічна природа;
2) ймовірність реалізації;
3) невизначеність наслідків;
4) об’єктивність оцінки.
55. Серед можливих джерел фінансування підприємства на рік не може розглядатися:
1) короткострокова банківська позика;
2) факторинг;
3) емісія акцій.
56. Заключним етапом оцінки ризиків реальних інвестиційних проектів є:
1) зіставлення рівнів їх ризику і дохідності;
2) ранжування проектів за рівнем ризику;
3) визначення методів оцінки ймовірності настання ризику;
4) оцінка рівня ризику.
57. Початковим етапом оцінки ризиків фінансових інструментів інвестування є:
1) зіставлення рівнів їх ризику і дохідності;
2) ідентифікація ризику;
3) оцінка ймовірності настання ризику;
4) оцінка рівня ризику.
58. До внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків не відноситься:
1) відмова від здійснення надмірно ризикованих фінансових операцій;
2) хеджування з використанням ф’ючерсних контрактів;
3) формування цільових резервних фондів;
4) страхування з використанням безумовної франшизи.
59. До форм самострахування фінансування фінансових ризиків не відноситься:
|
|
|
1) диверсифікація видів фінансової діяльності;
2) формування цільових резервних фондів;
3) формування страхових запасів матеріальних і фінансових ресурсів;
4) нерозподілений прибуток.
60. До недоліків використання показників, які відображаються в фінансовій звітності, належать:
1) їх уніфікованість;
2) регулярність їх формування;
3) використання вартісних показників.
61. До моделей прогнозування банкрутства підприємства не відносять…
1) модель Альтмана;
2) модель Ліса;
3) модель Спрінгейта;
4) модель Модільяні-Міллера.
62. До завдань аналізу фінансової звітності не відносять:
1) визначення точки беззбитковості;
2) виявлення резервів ефективного розвитку підприємства;
3) планування фінансової діяльності підприємства.
63. До складових фінансового аналізу належить:
1) аналіз беззбитковості;
2) аналіз грошових потоків;
3) аналіз ризику;
4) кредитний аналіз.
64. Фінансовий аналіз, у процесі якого досліджується динаміка фінансових показників та вплив на них окремих факторів, називається:
1) трендовим;
2) структурним;
3) інтегральним;
4) R-аналізом.
65. До коефіцієнтів обертання власного капіталу не відноситься:
1) кількість оборотів власного капіталу;
2) період обороту власного капіталу;
3) коефіцієнт маневреності власного капіталу.
66. Система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та найефективніші шляхи її досягнення являють собою:
1) фінансову ідеологію;
2) фінансову стратегію;
3) фінансову політику.
67. До передумов розробки поточних фінансових планів не відноситься:
1) фінансова стратегія підприємства;
2) фінансова політика підприємства;
3) система розроблених на підприємстві норм і нормативів;
4) планові фінансові показники, встановлені на рік.
68. До поточних фінансових планів підприємства не відносять:
1) балансовий план;
2) план доходів і витрат по операційній діяльності;
3) план надходження та використання грошових коштів;
4) план податкових платежів.
69. Яка з перелічених форм бюджету не є платіжним календарем:
1) план розрахунків з постачальниками;
2) план обслуговування боргу;
3) план податкових платежів;
4) план придбання нематеріальних активів.
70. Алгоритм усунення негативного «допустимого» відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачуваних є:
1) «нічого не здійснювати»;
2) «усунути відхилення»;
3) «змінити систему планових або нормативних показників».
71. До причин банкрутства підприємства не відноситься:
1) низька ліквідність його активів;
2) поширення інформації про його неплатоспроможність;
3) біржові спекуляції;
4) посилення конкуренції.
72. Система антикризового фінансового управління підприємством не включає:
1) діагностику банкрутства на ранніх стадіях;
2) приведення в дію внутрішніх механізмів фінансової стабілізації;
3) проведення реорганізаційних процедур;
4) проведення ліквідаційних процедур.
73. До індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства у процесі його експрес-діагностики не відноситься:
1) ринкова вартість;
2) склад активів;
3) темп інфляції.
74. До ознак можливого банкрутства підприємства не відноситься:
1) тривалий термін його діяльності на ринку;
2) падіння ринкової ціни його цінних паперів;
3) зменшення дивідендів по його акціях;
4) збільшення його змінних витрат.
75. Стійкий економічний розвиток підприємства не може бути забезпечений за рахунок:
1) зростання рентабельності;
2) зростання капіталізації прибутку;
3) зростання тривалості обертання активів.
