Технологія виконання робіт

4.1 Підготовка поверхні бетону.

Підготовка поверхні бетону до фарбувальних робіт є однією з основних і відповідальних технологічних операцій. Основні технологічні процеси підготовки бетонної поверхні наведені у ТР-218-02071168-362.

4.1.1 До початку робіт з влаштування нового покриття треба ретельно очистити бетонну поверхню від сторонніх нашарувань (цементної плівки, висолів, залишків прокородованого бетону, старого покриття, що втратило свої адгезійні і захисні властивості та інше). Підготовку поверхні виконують:

- вручну за допомогою дротяної щітки, що застосовують тільки на окремих дрібних пошкоджених ділянках;

- механічно із застосуванням круглих дротяних щіток чи корундових дисків для видалення бруду, незначних нерівностей та напливів з бетонної поверхні і різноманітних нашарувань сторонніх матеріалів, міцно зчеплених з бетонною основою. Для цього використовують фрезерну обробку поверхні спеціальною насадкою зі стальними пластинами (при наявності електричного або пневматичного агрегату);

- струменевими технологіями при очищені поверхонь великої площі.

4.1.2 Призначення по застосуванню і деякі характеристики струменевих способів наведені у таблиці 2.

4.1.3 Залишки піску і пилу з поверхонь, що оброблені за допомогою піскоструменевих пристроїв, видаляють стиснутим повітрям або чистою волосяною щіткою (протирати оброблені поверхні ганчір'ям забороняється). Для остаточного знепилення поверхні, застосовують промислові пилососи чи компресори.

4.1.4 Бетонна поверхня, що підлягає фарбуванню, повинна мати клас шорсткості не менш ніж 2-Ш (допуск коливань висоти нерівностей, від1,2 мм до 2,5 мм) переважно 3-Ш (нерівності від 0,6 мм до 1,2 мм).

4.1.5 Ребра, що підлягають фарбуванню, і гострі кути залізобетонних споруд повинні бути закруглені радіусом від 5 мм до 20 мм.

Таблиця 2

Спосіб	Склад струменю	Призначення по застосуванню	Оптимальна товщина шару бетону, що знімається	Шорсткість поверхні	Продуктивність, м2год, при видаленні шару
бетону	пилу
Газостру-меневий	Повітря	Знепилення	-	Не змінюється	-
Гідростру-меневий	Вода	Знепилення, видалення забруднень і очищення стиків збірних споруд	0,1 - 0,2	2-Ш	-
Гідроабра-зивний	Вода та пісок	Видалення продуктів корозії, поверхневого шару бетону, оголення зерен крупного заповнювача	0,5 - 5	3-Ш, 1-Ш	5 - 7	-
Піскостру- меневий	Повітря та пісок	Досягнення шорсткості, видалення продуктів корозії, оголення зерен крупного заповнювача	0,5 - 5	3-Ш, 1-Ш	8 - 10	-
Термостру- меневі	Газопо-дібні продукти згоряння	Видалення органічних речовин, снігу, льоду, сушіння і знепилення	1 - 0,2	3-Ш	-
Термоабра- зивні	Газопо-дібні продукти згоряння	Видалення продуктів корозії товщиною шару 15-20 мм, вирівнювання поверхні, оголення зерен крупного заповнювача та одержання шорсткості 2-Ш і нижче, очищення стиків збірних споруд	0,5 - 7	2-Ш, 1-Ш	20 - 22	-

 

4.1.6 Якщо в залізобетонній конструкції, що готують до захисту, зафіксована початкова корозія арматурної сталі, треба провести технологічні операції з підготовки поверхні, згідно ТР- 218-02071168-362:

- визначити за допомогою неруйнівних методів міцність бетону;

- провести діагностику корозійного стану бетону та арматури;

- повністю оголити арматуру, якщо вона вражена іржею; ділянки сталевих стержнів, що проіржавіли більш ніж на дві третини, слід вирізати і приварити на їх місце нові; не несучі елементи армування, що піддані корозії (наприклад хомути, арматура для сприймання напружень від усадки бетону), можуть бути видалені без заміни;

- провести піскоструменеву обробку бетонної поверхні і арматури;

- ремонт поверхні виконати за ТТР 218-31911658/03450778-370.

4.1.7 Для знов споруджених залізобетонних конструкцій з віком бетону до 28 діб не допускається піскоструменева обробка поверхонь, що порушує захисний шар бетону і знижує його товщину.

4.1.8 Для споруд з віком бетону більше двох місяців допускається застосування механічної очистки поверхонь (у тому числі піскоструменевої обробки) зі зняттям забрудненого поверхневого шару бетону товщиною не більш ніж 300 мкм.

4.1.9 Очистку поверхні бетону споруд, що експлуатуються, виконують любим з методів, які наведені вище.

4.2 Нанесення захисних лакофарбових матеріалів

4.2.1 Покриття, що отримані з лакофарбових матеріалів „Сілол", відносять до атмосферостійкої групи.

4.2.2 Всі операції з нанесення захисних шарів треба проводити при температурі повітря не нижче ніж мінус 5˚ С і не вище ніж плюс 35˚ С, за відсутності атмосферних опадів.

4.2.3 Перед початком нанесення захисних шарів необхідно проаналізувати стан поверхні. Поверхні конструкцій, які треба обробити захисними сумішами, повинні бути сухими, чистими, без плям з нафтопродуктів.

Нанесення захисних шарів проводять у безвітряну погоду. При швидкості вітру більш ніж 10 м/с виконувати нанесення забороняється.

Не допускається нанесення лакофарбових матеріалів на вологу поверхню.

4.2.4 Бетонна поверхня, що підлягає захисту, повинна бути сухою і мати вологість не більш ніж 4 %. Вологість бетону визначають безпосередньо перед нанесенням захисного складу за допомогою не руйнуючих методів з використанням поверхневого вологоміру (ВИМС-1У, Влагомер МГ4, ВСКМ-12 та інші).

4.2.5 При необхідності прискорення висихання мокрої поверхні бетону дозволяється застосування штучного підсушування потоком гарячого повітря.

4.2.6 До нанесення лакофарбового матеріалу майстер повинен ознайомити малярів з вимогами діючих норм щодо його застосування.

4.2.7 На бетонну поверхню наносять не менше двох шарів лакофарбового матеріалу для забезпечення перекриття мікропор (СНиП 2.03.11).

4.2.8 Перед застосуванням лакофарбові матеріали повинні бути ретельно перемішані у тарі за допомогою сухих обміднених металевих інструментів або промислових міксерів з малярною насадкою.

4.2.9 У випадку необхідності зниження в'язкості лакофарбового матеріалу, допускається ввести у нього не більше ніж 10 % (від маси) розчинника марки Р-4.

4.2.10 Перемішані лакофарбові матеріали наносять на поверхні за допомогою щіток, валиків. При об'ємах, більших за одиницю площі виміру, треба застосовувати механічні засоби нанесення, наприклад, пневморозпилювачі або апарати безповітряного розпилювання.

4.2.11 Для нанесення захисних шарів методом пневматичного розпилення використовується установка, що складається з розпилювача, шлангів для подання стисненого повітря і матеріалів захисних шарів, джерела стисненого повітря, масловідокремлювача і нагнітального баку з редуктором. Стиснене повітря від компресора через повітроочисник направляється до нагнітального баку, з якого лакофарбовий матеріал поступає через шланг у розпилювач.

4.2.12 В процесі нанесення захисних шарів розпилювач переміщують рівномірно на відстані від 0,8 м до 1,0 м від елементу, перпендикулярно до поверхні, яку обробляють. На вертикальні поверхні покриття наносять зверху вниз до зручного рівня, не припускаючи підтікань.

4.2.13 Технологія розпилення з підігрівом лакофарбового матеріалу дозволяє знизити його в'язкість і використовувати матеріал з підвищеним вмістом сухого залишку. Збільшується продуктивність праці, поліпшуються її санітарно-гігієнічні умови. Високоефективна установка УБР-3 - продуктивність 72 кг/год, витрата повітря 25 м³/год, тиск лакофарбового матеріалу від 4 МПа до 10 МПа, загальна маса не більш ніж 120 кг.

4.2.14 Для нанесення нагрітих лакофарбових матеріалів застосовують звичайні фарборозпилювачі (типу КРВД-110ф). Установка може бути додатково обладнана портативним нагрівачем типу УГО-5М.

4.2.15 Обладнання та інструменти, які використовують, після закінчення роботи треба промити органічними розчинниками (Р-4 чи сольвентом).

4.2.16 На робочих місцях лакофарбові матеріали зберігають у закритій тарі в кількості, що не перевищує змінного виробітку.

4.2.17 Калькуляцію трудових витрат з влаштування захисних шарів на основі лакофарбових матеріалів залізобетонних конструкціях виконують за допомогою ТК 218-03450778/31911658-050.

МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС

5.1 Витрати лакофарбового матеріалу залежать від методу нанесення та пористості бетонної поверхні.

5.2 Норми витрат матеріалів, що рекомендуються наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Метод нанесення	Витрати лакофарбових матеріалів, кг/м2
перший шар	другий шар
Пневморозпилювач	0,27	0,23
Апарат безповітряного розпилення	0,23	0,22
Щітка, валик	0,22	0,18

5.3 При механічному нанесенні сумарна норма витрати лакофарбового матеріалу від 0,45 кг/м² до 0,50 кг/м², при ручному - 0,40 кг/м².

5.4 Загальна кількість лакофарбового матеріалу необхідного на об'єкт розраховується на підставі норм витрати і площі поверхні, що фарбується, з урахуванням технологічних втрат.

5.5 Технологічні втрати складають від 5% до 7 % від загального об'єму лакофарбових матеріалів і залежать від стану обладнання і кваліфікації робітників.