Види та знаряддя макроекономічної політики

ТЕМА 11. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

 

План:

11.1. Суть державного регулювання економіки

11.2. Види макроекономічної політики

 

 

Суть державного регулювання економіки

У періоди виникнення найбільших економічних криз стало зрозумілим, що без втручання держави вийти з них практично неможливо. Держава повинна регулювати економіку, сприяючи її піднесенню в періоди спадів та дещо стримуючи в періоди піднесення.

До середини 30-х років ХХ ст.. не існувало теорії, яка обґрунтовувала б методи такого регулювання. Теорія, викладена Дж. М. Кейнсом у книзі «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936), допомогла економістам-теоретикам глибше зрозуміти природу макроекономічної нестабільності й водночас сприяла розробленню державних заходів запобігання несприятливим явищам у національній економіці.

Нині своєю макроекономічною політикою уряд може уповільнити або прискорити економічне зростання, зменшити рівні безробіття чи інфляції.

 

Макроекономічна політика – це діяльність держави щодо створення передумов, необхідних для досягнення стабільності національної економіки.

 

У своїй макроекономічній політиці уряд спирається на ринковий механізм та низку державних інструментів. Усі державні інструменти можна поділити на три види: правові, адміністративні та економічні.

Правові інструменти – це законодавчі та підзаконні документи, які регламентують основні правила економічної діяльності учасників ринкового процесу. Вони встановлюють права та обов’язки юридичних і фізичних осіб, а також можливі санкції за їх порушення. Серед правових інструментів найбільше значення мають закони при власність, підприємство, інвестиційну та зовнішньоекономічну діяльність, податки та соціальний захист населення, банківську діяльність тощо.

Адміністративні інструменти – це укази, постанови, розпорядження виконавчих органів, які дозволяють, забороняють, обмежують чи нормують окремі види господарської діяльності. Наприклад, установлення квот, екологічних норм, видання ліцензій тощо.

Економічні інструменти – це державний бюджет, податки, процентні ставки тощо. Найважливішу роль у проведенні макроекономічної політики відіграють саме економічні інструменти.

Види макроекономічної політики

 

З усіх макроекономічних завдань найскладніші два – забезпечення повної зайнятості та стабільних цін. Досягнення цих цілей підвищує заробітну плату та ціни. Тому в періоди економічного піднесення інфляція посилюється. Для приборкання інфляції урядовці змушені уповільнювати розвиток економіки, коли рівень зайнятості надто високий, а це збільшує безробіття. Тому кожна країна стикається з цією дилемою макроекономічної політики – вибором між інфляцією та безробіттям. Політика стимулювання обсягу виробництва та зростання зайнятості веде до посилення інфляції; антиінфляційна політика спричинює спад виробництва та зростання безробіття.

Існують і інші дилеми вибору між завданнями макроекономічної політики.

 

Основні види макроекономічної політики перелічені в табл. 11.2.

 

Таблиця 11.2.

 

Види та знаряддя макроекономічної політики

Види	Знаряддя
Фіскальна	державні видатки податки
Монетарна	облікова ставка норма резервування операції на відкритому ринку
Політика доходів	контроль заробітної плати і цін орієнтири зарплати і цін
Зовнішньоекономічна політика	митні та немитні бар’єри валютні інтервенції

Усі види макроекономічної політики (фіскальна, монетарна, політика доходів та зовнішньоекономічна) спрямовані на досягнення макроекономічної стабільності.

Макроекономічна політика доповнюється структурною, науково-технічною, промисловою, антимонопольною, аграрною тощо.