Демпінг: сутність та види

План

 

1. Сутність, напрямки та інструменти міжнародної торгової політики.

2. Тарифне та нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі.

3. Демпінг: сутність та види.

 

Сутність, напрямки та інструменти міжнародної торгової політики.

 

Зовнішньоторгова політика держави — це система загальнодержавних заходів, спрямованих на оптимізацію торговельного та платіжного балансів країни.

Головні напрямки зовнішньоторгової політики держави:

протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання інструментів тарифного і нетарифного регулювання;

фритредерство — політика вільної торгівлі та обмеження втручання держави в зовнішньоторговельну діяльність.

Інструменти торгової політики:

митні тарифи — систематизований перелік митних ставок, що нараховуються при експорті або імпорті товару;

імпортні квоти — кількісне обмеження обсягів імпорту на певний період;

ліцензування — регулювання зовнішньої торгівлі за рахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі;

«добровільне» обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, визначене обов’язками одного з партнерів в обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару;

дискримінація імпорту в межах митного союзу — диференціація торговельних обмежень для країн-учасниць митного союзу та інших країн;

експортні субсидії — державні виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів;

антидемпінгове регулювання — заборона необґрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових.

 

Тарифне та нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі.

 

Класичним інструментом регулювання зовнішньоторгової політики є митні тарифи, які нараховуються при імпорті або експорті товару. Митний тариф — це систематизований перелік митних ставок, які нараховуються при імпорті або експорті товару на його вартість.

Тарифні методи спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Митні тарифи виконують три основні функції:

фіскальну — забезпечують поповнення доходної частини державного бюджету та поліпшують стан платіжного балансу;

протекціоністську — захищають національного виробника від іноземної конкуренції;

балансуючу — запобігають небажаному експорту товарів, внутрішні ціни яких нижчі від світових.

Види митних тарифів

Нетарифне регулювання — це комплекс заходів обмежувально-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

До інструментів нетарифного регулювання належать:

Імпортні квоти — це кількісні обмеження обсягів імпортованої продукції.

«Добровільне» обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, визначене обов’язками одного з партнерів, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.

Антидемпінгове регулювання — заборона необґрунтованого зменшення ціни нижче рівня світової.

Технічні бар’єри — це перешкоди для імпорту іноземних товарів, зумовлені їхньою невідповідністю національним стандартам систем виміру та інспекції якості, вимогам техніки безпеки, санітарно-ветеринарним нормам, правилам пакування, маркування та іншим вимогам.

Експортний податок — оподаткування експорту, що зменшує його прибутковість, сприяє поверненню частини товару на внутрішній ринок.

 

Демпінг: сутність та види.

Демпінг — ввіз на митну територію країни імпортного товару за ціною, нижчою від порівняльної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному виробнику; необґрунтоване зменшення ціни нижче від рівня світової.

Види демпінгу:

ціновий демпінг — продаж на експортному ринку товару за ціною, нижчою його ціни на національному ринку;

вартісний демпінг — продаж товару на експортному ринку за ціною, нижчою його вартості.

Демпінг може здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, що хочуть заволодіти зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам.

У комерційній практиці демпінг може приймати одну з таких форм:

спорадичний демпінг — епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами;

навмисний демпінг — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін;

постійний демпінг — постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

зворотний демпінг — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку;

взаємний демпінг — зустрічна торгівля двох країн за заниженими цінами товарів.

Для захисту від демпінгу держава-імпортер може впроваджувати антидемпінгове мито, що сприяє підвищенню внутрішніх цін на товар.