2018-01-08
195
Індивідуальне завдання має форму есе.
Вимоги до написання есе:
Есе – це письмова робота, в якій надано свободу творчості. Есе пишеться у вільному стилі. Есе може носити історико-біографічний, літературно-критичний, філософський, науково-популярний характер. В есе, в першу чергу, оцінюються особисті погляди автора — його світогляд, думки, почуття, цінності й ідеї.
Есе покликане розкрити одну – дві ідеї автора з певної проблеми, як аргументи використовуються положення першоджерел. Есе – це спроба створення первинного тексту. Для написання есе не потрібно перечитувати всю літературу, яка написана з цієї теми, досить скористатися 3 - 5 першоджерелами. Обсяг есе – 5 сторінок друкованого тексту (14 кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman, поля – 2 см з усіх боків).
Теми для есе пропонуються викладачем, а також можуть бути ініційовані студентами.
Есе - це цілісний текст, в який не ділиться на розділи та підрозділи. До структурних елементів есе належать: Титульна сторінка Текст Список літератури.
Процес підготовки та написання есе включає в себе такі етапи:
• вибір теми есе; • осмислення проблеми; • визначення характеру есе;
• визначення ключових ідей есе; • побудова логічної схеми; • збір матеріалу; • написання тексту есе.
Теми для написання есе:
1. Політологія та міждисциплінарні галузі наукового знання
2. Мова політології та мова політики
3. Національні школи політології
4. Політична наука як соціальний інститут
5. Характер взаємозв’язку методології та методів політичної науки
6. Кількісні та якісні методи у політичних дослідженнях
7. Межі коректного використання кількісних методів в політології
8. Перспективи використання якісних методів у політичній науці
9. Специфіка методів порівняльного аналізу
10. Порівняльний аналіз концептуальних моделей політичних систем Д. Істона та Г. Алмонда
11. Умови стабільності політичної системи та методи її забезпечення
12. «Структурні альтернативи» політичних систем
13. Структури «входу» та структури «виходу» політичної системи
14. Сучасні теорії політичної влади
15. Теорії влади М. Фуко та М. Крозьє
16. Способи легітимації влади в сучасній Україні
17. Специфіка політичної влади
18. Політичний вплив та політичне маніпулювання як методи здійснення влади
19. Мотиви владного впливу
20. Влада і конфлікт: співвідношення понять
21. Сила авторитет та примус у структурі влади
22. Особливість реалізації принципу поділу влади в Україні
23. Державна влада: конституційні межі і порядок здійснення
24. Умови ефективності федеративного устрою держави в сучасному світі
25. Переваги та недоліки республіканських форм правління
26. Різновиди та причини збереження сучасних монархічних держава
27. Ідеологічні інтерпретації концепції соціальної держави
28. Принципи успадкування влади за різних типів монархій
29. Причини утвердження бюрократично-авторитарних форм державного правління
30. Характеристика держав поліцейського типу
31. Моделі взаємодії метрополії та провінцій в різних типах імперій
32. Теорія та практика віртуальних урядів
33. Теоретико-методологічні засади дослідження сучасної української держави
34. Антична та сучасна демократія: порівняльний аналіз
35. Парадигми та теорії демократії
36. Порівняльне дослідження моделей демократії А. Лейпхарта
37. Теорія поліархії Р. Даля
38. Демократія з позиції теорії раціонального вибору
39. Пряма та представницька форми демократії
40. Ідеї демократії в історії політичної думки
41. ХХ століття: демократія vs диктатура
42. Порівняльний аналіз партійних систем: методологія дослідження та результати
43. Партійна система сучасної України
44. Етапи історичного розвитку партій
45. Теорія «кризи партій» та її інтерпретації
46. Політичні партії та демократія
47. Функції партій у недемократичних та постколоніальних державах
48. Джерела та напрями трансформацій політичних партій
49. Ідеології політичних партій
50. Фактори, що визначають конфігурацію партійної системи
51. Характеристика головних типів багатопартійних систем
52. Оптимальний для України тип виборчої системи
53. Вплив виборчої системи на структуру законодавчого органу
54. Виборчі цензи: поняття та різновиди
55. Історія становлення
56. Теорія «безшумної революції» Р.Інглхарта
57. Базові соціальні та політичні цінності українського суспільства
58. Традиційність та новаційність в політичній культурі українського суспільства
59. Особливості політичної культури тоталітарного суспільства
60. Homo soveticus: політико-культурний «портрет», політичні орієнтації
61. Постмодерна політична культура інформаційних суспільств
62. Еволюція української політичної культури в останні десятиліття
63. Українська політична культура у порівняльному вимірі
64. Політична культура сучасної української молоді
65. Феномен харизматичного лідера у ХХ столітті
66. Політичне лідерство та політичні інститути
67. Психологічні аспекти політичного лідерства
68. Образ ідеального політичного лідера в свідомості українця
69. Українська історія крізь призму концепції «зміни еліти»
70. Моделі циркуляції політичної еліти
71. Еволюція української політичної еліти (90-ті рр. ХХ ст. – ХХІ ст.)
72. Політичні еліти Сходу і Заходу: порівняльний аналіз
73. Особливості регіональної еліти сучасної України
74. Політична конфліктологія: предмет та суб’єкти
75. Політичні конфлікти в умовах «транзитних» суспільств
76. Ціннісний конфлікт в Україні в кінці ХХ – на початку ХХІ століття
77. Конфлікт в теорії політичних груп А.Бентлі
78. Політичне вирішення конфліктів: методологічні підходи та технології врегулювання
79. Проблема інституціоналізації політичних конфліктів
80. Досягнення і прорахунки теорії модернізації
81. Громадянське суспільство та політична еліта в країнах на шляху модернізації
82. Моделі переходу до демократії
83. Конфлікти та кризи епохи модернізації
Питання на іспит
1. Сутність та причини виникнення політики.
2. Концепції політики.
3. Суб’єкти та об’єкти політики. Структура політики.
4. Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя (економікою, мораллю, правом, релігією).
5. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології, її взаємодія з іншими науками.
6. Особливості розвитку політичної думки Стародавнього Сходу та античної доби.
7. Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя. Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформації.
8. Характеристика політичної думки періоду Нового часу та доби Просвітництва
9. Основні напрямки розвитку політичної думки XIX – першої половни XX ст.
10. Основні етапи розвитку політичної думки України
11. Сутність політичної влади. Її ознаки.
12. Концепції політичної влади.
13. Принцип поділу влади.
14. Поняття «політичної система».
15. Структура політичної системи.
16. Структура політичної системи.
17. Функції політичних систем.
18. Типологія політичних систем.
19. Основні теорії виникнення держави.
20. Ознаки та функції держави.
21. Форма державного правління.
22. Форма державного устрою.
23. Концепції правової та соціальної держави.
24. Поняття політичного режиму.
25. Авторитарний режим: ознаки, різновиди.
26. Тоталітарний режим.
27. Основні принципи демократії.
28. Теорії демократії.
29. Походження та сутність політичних партій. Їх функції та типи.
30. Партійна система: поняття, типи.
31. Становлення партійної системи незалежної України. Правовий статус політичних партій в Україні
32. Поняття виборчих систем та принципи їх функціонування.
33. Основні види виборчих систем.
34. Мажоритарна система: її види, переваги та недоліки.
35. Пропорційна система: її види, переваги та недоліки.
36. Змішані виборчі системи.
37. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
38. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
39. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
40. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
41. Марксизм
42. Соціал-демократична доктрина.
43. Анархізм
44. Націоналізм
45. Фашизм і неофашизм.
46. Новітні політичні ідеології.
47. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
