Студопедия


Авиадвигателестроения Административное право Административное право Беларусии Алгебра Архитектура Безопасность жизнедеятельности Введение в профессию «психолог» Введение в экономику культуры Высшая математика Геология Геоморфология Гидрология и гидрометрии Гидросистемы и гидромашины История Украины Культурология Культурология Логика Маркетинг Машиностроение Медицинская психология Менеджмент Металлы и сварка Методы и средства измерений электрических величин Мировая экономика Начертательная геометрия Основы экономической теории Охрана труда Пожарная тактика Процессы и структуры мышления Профессиональная психология Психология Психология менеджмента Современные фундаментальные и прикладные исследования в приборостроении Социальная психология Социально-философская проблематика Социология Статистика Теоретические основы информатики Теория автоматического регулирования Теория вероятности Транспортное право Туроператор Уголовное право Уголовный процесс Управление современным производством Физика Физические явления Философия Холодильные установки Экология Экономика История экономики Основы экономики Экономика предприятия Экономическая история Экономическая теория Экономический анализ Развитие экономики ЕС Чрезвычайные ситуации ВКонтакте Одноклассники Мой Мир Фейсбук LiveJournal Instagram

Формули, рівняння, графіків та діаграми




 

Формули й рівняння в курсовій роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули чи рівняння складається з номера розділу та порядкового номеру формули чи рівняння в межах цього розділу курсової роботи, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку. Формула чи рівняння розташовуються по центру симетрично тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій їх подано у формулі чи рівнянні.

Пояснення кожного символу й числового коефіцієнта слід надавати з нового рядка з абзацного відступу. Перший рядок пояснень має починатися з початку строки без абзацного відступу словом «де» без двокрапки. Перше умовне позначення має бути розташоване на рівні абзацного відступу у тому самому рядку.

Приклад. Оптимальний обсяг виробництва повинен бути прирівняний з витратами на фактори виробництва, тобто

 

(4.1)

 

де р - ціна продукції;

Р- обсяг продукції;

n - кількість факторів виробництва;

i - порядковий номер фактора виробництва;

Vi - обсяг i-го фактору виробництва;

рi - ціна i-го фактора виробництва.

Якщо у формулі використовуються умовні позначення, пояснення до яких були подані за текстом раніше, ці пояснення не дублюються. Допускається наведення формул без пояснень умовних позначень, символів та скорочень, якщо усі вони були раніше наведені за текстом.

Формули в курсовій роботі може бути виконано машинописним, машинним чи креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається. Рекомендується застосування редактора формул Місгоsoft Еquation або аналогічного з використанням текстового або математичного типу символів, розмір яких повинен знаходитися в межах 12-14 у перерахунку на символи основного тексту курсової роботи.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконаних операцій, причому знак операції на початку наступної рядка повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції «множення» застосовують знак «х».

Формули, що подаються одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою. Наприклад:

 

, (4.2)

 

(4.3)

 

Якщо формули наводяться в теоретичній частині курсової роботи, їх слід використовувати і при аналізі фактичного матеріалу.

Не припустимим є розрив формули й пояснень умовних скорочень в ній основним текстом, графічним або табличним матеріалом.




Знаки (математичні й ін.) варто застосовувати лише у формулах. У тексті вони пишуться словами. Виключення становлять знаки «+» і «-» при цифрах. Варто писати: «Температура змінюється від -150 до +150 °С».

Знаки «№», «%», і т.п. застосовується тільки при цифрі або буквеному знаку, в інших випадках вони пишуться словами. Допускається писати знаки «№», «%» не при цифрах - у заголовках таблиць, наприклад: «№ з/п», «в %».

Залежно від об'єкта, завдань і розмірів показників, що зіставляються, у курсовій роботі можуть бути використані різні графіки й діаграми

Найбільше застосування мають лінійні й площинні діаграми (стовпчасті, кругові, секторні й т.д.)

Стовпчасті (стрічкові) діаграми використовуються для зіставлення однойменних величин, для зображення динаміки, а також структури явища.

Стовпчасті (стрічкові) діаграми будуються у вигляді прямокутників, розташованих вертикально (горизонтально). Висота стовпчика (довжина стрічечки) повинна відповідати рівню зображуваного явища.

При побудові стовпчастих (стрічкових) діаграм необхідно дотримувати наступних правил:

- стовпчики (стрічечки) повинні бути однакової ширини;

- їх варто розташовувати на однаковій відстані друг від друга, або впритул друг до друга, або так, щоб вони частково накладалися один на одного;

- варто уникати розривів;

- поряд з масштабною шкалою варто поміщати цифрові написи.

Квадратні й кругові діаграми являють собою ряд квадратів або кіл, кожний з яких своєю площею виражає величину зображуваного явища. Вживаються квадратні й кругові діаграми для зображення динаміки явища й для зіставлення явищ.



Секторна діаграма являє собою коло, розділене на сектори, величина яких (по центральному куті або площі) відповідає порівняльним розмірам зображуваних величин. Цей тип діаграм використовується для характеристики структури й структурних зрушень. При побудові все коло приймається за ціле й розбивається по секторах пропорційно окремим частинам цілого.

Можна сполучити кругову й секторну діаграми. Така діаграма буде відбивати зміну, як складу сукупності, так і її обсягу.

Перевага кругової й секторної діаграм перед стовпчиковою повинна віддаватися в тих випадках, коли зображення величин різко відрізняються друг від друга.

Лінійні діаграми широко використовуються для характеристики виконання плану, розвитку явища за часом, при вивченні зв'язку між ознаками й законів розподілу.

Лінійні діаграми будуються на координатному полі або на числовій сітці. На осі абсцис відкладається у вибраному масштабі час або факторні ознаки, на осі ординат - значення показників на момент або період часу, або розміри результативної ознаки.

Координатні осі повинні бути розділені на інтервали або ділильними штрихами, або координатною сіткою. Поруч із діленнями сітки або ділильними штрихами повинні бути зазначені відповідні числа. Якщо початком відліку є нуль, то його варто вказувати один раз у точці перетинання шкал.

Частоту нанесених числових значень і проміжних ділень шкал вибирають із урахуванням зручності користування діаграмою.

Ділильні штрихи, що відповідають кратним графічним інтервалам, допускається подовжувати.

Якщо в одній діаграмі зображуються дві й більше функціональні залежності, допускається зображувати ці залежності лініями різних типів або кольорів.

Якщо в певній області збігається кілька ліній, варто вичерчувати одну з них. При збігу лінії, що зображує функціональну залежність, з віссю координат або лінією сітки варто вичерчувати лінію функціональної залежності.

Змінні величини варто вказувати одним з наступних способів: символом, найменуванням, найменуванням і символом.

При зображенні на графіку двох і більше залежностей у ліній, що зображують їх, допускається проставляти найменування або (і) символи, або порядкові номери, які повинні бути роз'яснені в пояснювальній частині.

Перетинання написів і ліній не допускається.

 

Титульний лист

 

Інформацію, яка подається на титульному листі курсової роботи необхідно розміщувати в відповідності з нижчевикладеними вимогами та наведеним прикладом (див.додаток А).

Відомості про вищий навчальний заклад (ВНЗ) містять:

- назву міністерства, у систему якого входить ВНЗ;

- повну назву ВНЗ із зазначенням назви структурного підрозділу;

- назву факультету;

- назву випускаючої кафедри.

Гриф допуску до захисту складається зі слів «ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНА», посади, ученого звання особи, що дає допуск, його особистого підпису, її розшифровки у вигляді ініціалів і прізвища, дати узгодження. Гриф допуску до захисту розташовується з правого боку сторінки.

Підписи й дати підписання рекомендується виконувати виключно синім чорнилом або пастою.

Слова «КУРСОВА РОБОТА» пишуть (друкують) великими буквами посередині рядка з використанням шрифту Times New Roman розміром 24. Назву роботи пишуть (друкують) великими літерами з використанням шрифту Times New Roman розміром 20. Усі інші елементи оформлення титульного листа друкуються тим самим типом шрифту виключно розміром 14.

Перенос слів у заголовках титульного листа не допускається.

Кожен структурний елемент оформлення титульного листу відділяється від попереднього двома полуторними інтервалами.

Усі елементи титульного листа не повинні мати графічних та символьних складових, текстових скорочень, окрім тих, що визначають учену ступінь, посаду, ознаку населеного пункту (міста) розташування ВНЗ або його підрозділу, шифр групи, ініціалів, абревіатур організаційно-правової форми або підпорядкованості підприємства (установи, організації), на базі якої виконувалася Курсова робота. Не допускається використання скороченого найменування підприємства (установи, організації) та використання рамок (графічного позначення меж титульної сторінки).

Елементи дати приводять арабськими цифрами в рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Наприклад, дату 9 листопада 2011 року варто оформляти так: 09.11.2011 або 09.11.11. Допускається словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 9 листопада 2011 року.

Підписи осіб оформляють у такий спосіб: ліворуч указують шифр академгрупи студента, вчене звання та посаду керівника роботи й інших осіб, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках поміщають ініціали й прізвища осіб, що підписали курсову роботу.

Місце й рік захисту курсової (випускний) роботи розміщують у центрі рядка в нижній частині титульного аркуша.

Приклад оформлення титульного листа наведено в додатку А.

 





Дата добавления: 2018-01-08; просмотров: 193; Опубликованный материал нарушает авторские права? | Защита персональных данных | ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ


Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Для студента самое главное не сдать экзамен, а вовремя вспомнить про него. 8989 - | 6796 - или читать все...

 

54.243.17.113 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.


Генерация страницы за: 0.006 сек.