Визначити послідовність

Відповідність

1. Встановити відповідність технологічного аспекту соціально-педагогічного процесу та його змісту

Технологічний аспект соціально-педагогічного процесу	Зміст технологічного аспекту соціально-педагогічного процесу
науковий	теоретично розроблене рішення певної проблеми, що ґрунтується на досягненнях соціально-педагогічної теорії і практики
формально-описовий	модель, опис цілей, змісту, методів і засобів, алгоритмів дій, що застосовуються для досягнення запланованих результатів
процесуально-дієвий	алгоритм реалізації діяльності, послідовність та порядок функціонування всіх його компонентів, в тому числі об'єктів і суб'єктів діяльності

2. Встановити відповідність між структурними компонентами та особливостями технологічного підходу до соціально-педагогічних процесів

Мета	Оптимальний результат, мінімізація затрат
Зміст	Вирішення соціальної чи особистісної проблеми
Діяльність	Алгоритмізована
Результат	Прогнозований
Засади	Наукові
Об'єкт	Структурований
Суб'єкт	Має високий рівень професіоналізму
Відносини	Суб'єкт-суб'єктні
Застосування	Можливість відтворюваності і повторюваності

 

3. Встановити відповідність між функцією технології соціально-педагогічної роботи та її змістом:

Функція технології соціально-педагогічної роботи	Зміст функції технології соціально-педагогічної роботи
діагностична	аналізі соціальних проблем, з’ясуванні їх причин, дослідженні проблемного простору соціальної ситуації конкретних клієнтів
прогностична,	виявлення і облік окремих громадян чи спільнот, які відносяться до груп соціального ризику і прогнозування можливих змін;
системно-моделююча	з’ясування об’єму, форм і методів соціально-педагогічної допомоги людям і групам, що опинилися у важкій життєвій ситуації
організаційна	розробка, ресурсне забезпеченні, реалізація і оцінка соціальних проектів, спрямованих на розв’язання соціально-педагогічних проблем певних категорій клієнтів
практична	надання різноманітних видів допомоги в ситуаціях життєвих труднощів
активаційна	активізація потенціалу власних можливостей індивіда, сім’ї, групи а також організація само- і взаємодопомоги
розпорядчо-управлінська	координація діяльності державних і недержавних організацій і закладів соціального спрямування, участь у формуванні соціальної політики, менеджмент органів соціального управління

 

4. Визначити відповідність етапів використання соціально-педагогічних технологій та їх змісту:

Єтап	Зміст етапу
теоретичний	обґрунтування мети і об’єкту технологічного впливу, виділення складових компонентів соціального процесу та з’ясування зв’язків між ними;
методичний	підбор методів та засобів впливу, збір та аналіз інформації, визначення принципів перетворення результатів аналізу у висновки та рекомендації;
процедурний	практична діяльність по апробації розробленого алгоритму використання методів і засобів.

 

5 Встановити відповідність між принципом діагностування соціально-педагогічної проблеми та його змістом:

Принцип діагностування соціально-педагогічної проблеми	Зміст принципу
клієнтоцентризму	розгляд всіх сторін соціальної дійсності, всіх зв'язків і опосередкувань соціальної ситуації з так званих інтересів і прав індивідуального чи групового клієнта
системності	Аналіз соціально-педагогічної проблеми на основі полікаузальності - зародження і розвиток визначається як правило не однією, а сукупністю причин
верифікації соціальної інформації	встановлення її достовірності, можливості перевірки за допомогою інших процедур чи інших джерел даних
ефективності	пропонування людині таких рекомендацій, які за результатами діагнозу корисні, можуть призвести до позитивних наслідків
об'єктивності	висновки дослідження повинні робитися на основі науково обґрунтованих даних і не повинні залежати від установок тих, хто проводить дослідження чи користується його результатами
конфіденційності	нерозголошення діагнозу без персонального дозволу на це особи, яка є об'єктом дослідження
наукової обґрунтованості	результати аналізу повинні бути достовірними і надійними;

 

6. Встановити відповідність між стадіями соціальної адаптації особистості та її змістом:

Стадії соціальної адаптації	Зміст стадії соціальної адаптації
Початкова стадія,	індивід, який адаптується, лише вловлює правила поведінки, але система цінностей соціуму ним ще не визнається.
Стадія терпимості	соціальне середовище і індивід визнають рівноцінність еталонів поведінки у ставленні один до одного
Стадія пристосування, "акомодації"	пов'язана із взаємними поступками: індивід визнає і приймає систему цінностей середовища, але й представники цього середовища визна­ють деякі його цінності
Стадія повної адаптації, "асиміляції"	індивід відмовляється від попередніх зразків та цінностей і повністю приймає нові

 

7. Встановити відповідність між моделями роботи з групою та ролями, що виконуються соціальним педагогом.

 

Моделі соціальної роботи з групою	Провідна роль соціального педагога
модель соціальних цілей	роль помічника
медико-соціальна модель	роль учасника взаємодії
модель взаємодопомоги	роль посередника

 

 

Визначити послідовність

1. Визначити послідовність впровадження соціально-педагогічних технологій

1. професійна підготовка виконавців та організація їхньої роботи;

2. координація роботи суб'єктів (окремих виконавців чи груп);

3. надання науково-методичної допомоги спеціалістам;

4. контроль за діяльністю суб'єктів впровадження соціально-педагогічних технологій;

5. коригування результатів соціально-педагогіч ної діяльності.

 

2. Визначити послідовність етапів реалізації інноваційних соціально-педагогічних технологій:

 

1. Оцінка наявних соціально-педагогічних ресурсів з метою їх збереження, збагачення, оптимізації.

2. Визначення можливих варіантів позитивного розвитку і прогнозів на майбутнє, ймовірних моделей їх реалізації.

3. Підготовка свідомості суб’єктів до впровадження інновацій, зміни системи ціннісних орієнтацій, висунення лідерів-новаторів, які несуть в собі елементи майбутнього.

 

3. Визначити послідовність етапів соціальної адаптації особистості:

1) стадія початкова (етап формування адаптаційних навиків і розвитку здібностей, які покликані в подальшому полегшити соціальну адаптацію);

2) стадія терпіння (пристосувальницький етап, у ході якого і соціальне середовище, і індивід визнають рівноцінність еталонів поведінки);

3) стадія пристосування (етап засвоєння соціально корисних ролей);

4) етап правової адаптації;

5) стадія повної адаптації (етап “асиміляції”, коли індивід відмовляється від попередніх зразків і цінностей і повністю визнає нові).

 

4. Визначити послідовність етапів соціально-педагогічного спостереження:

1. Визначення мети спостереження, вибір об'єкта, уточнення предмета.

2. Планування ситуації спостереження, визначення загальної тривалості* спостереження і кількості спостережень

3. Підбір способів спостережений, які найменше впливають на об'єкт і найкраще забезпечують збір необхідної інформації.

4. Прогнозування можливих помилок спостережень і пошук можливостей їх попередження.

5. Здійснення попереднього, пілотажного спостереження, необхідного для уточнення дій попередніх етапів.

6. Корекція програми дослідження.

7. Етап проведення спостереження.

8. Обробка та інтерпретація одержаних результатів.

 

Визначити алгоритм проведення дискусійної терапії

1) знайомство членів групи;

2) обговорення сподівань клієнтів, їх переживань, переживання і обговорення групового напруження;

3) наростання протистояння і агресії у відношенні до керівництва групою; виявлення істинного ставлення до керівника

4), вироблення групових норм поведінки стосовно керівника;

5) виявлення проблем, пов’язаних із самостійністю, відповідальністю і активністю;

6) формування адекватного ставлення до проблеми, яку необхідно розв’язати, активної мотивації до участі у роботі групи, норм і традицій групи;

7) аналіз групової динаміки з виходом на проблематику окремої людини;

8) обговорення результатів терапії, підведення підсумків.

 

5. Визначити послідовність етапів соціально-педагогічного проектування.

1) визначення проектної проблеми;

2) проведення проектних досліджень;

3) розробка проектної програми;

4) формування проектного цілого;

5) реалізація проектного зразка.

 

 

6. Визначити послідовність етапівпроцесу консультування соціального педагога

1) з’ясування причин, що змусили клієнта звернутись за допомогою;

2) аналіз, оцінка і діагностика проблеми;

3) формулювання проблеми і визначення цілей консультування;

4) визначення стратегії і плану дій;

5) виконання запланованих дій (рекомендації);

6) оцінка результатів консультації і висновки.

 

Дати визначення

1.	Соціальне явище, поява якого обумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків: 1. безпритульність; 2. соціальне сирітство; 3. сирітство; 4. жебрацтво; 5. не відповідність стандартам поведінки, що схвалюється товариством.	Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ капська, пінчук, толстоухова., 2000. – с.183 КапськаА.Й. Соціальна робота: навч. пос. – К., 2005. – С.94 Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С. 374	3
2.	Батьківська позиція – 1. психологічна та виховна спрямованість матері та батька, заснована на свідомій чи неусвідомлюваній оцінці дитини, що знаходить своє вираження в певних способах та нормах взаємодії з нею;	Соціальна педагогіка: підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 203 (Р.5, § 1)	1
3.	Соціальна проблема – це: 1. відсутність належних соціальних умов у суспільстві;  2. явища соціальної дезадаптації серед різних груп населення та окремих осіб; 3. такий стан життя, за якого під дією зовнішніх або внутрішніх чинників раніше сталі процеси способу життя, їхні динамічні зв'язки з соціальним оточенням виявляються порушеними; 4. iнтелектуальне утруднення, що викликає у людини, яка не знає, як пояснити те чи iнше явище, факт i не може досягти мети вiдомим їй способом дій. 5. Соціальне протиріччя, яке усвідомлюється суб’єктом діяльності як значуща для нього невідповідність між метою діяльності та її рерультатом	Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр.202	5
4.	Соціальне середовище – це 1. сукупність умов існування людини та суспільства; 2. сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, що впливають на її свідомість і поведінку з метою формування певних якостей; 3. сукупність соціальних структур, в межах яких індивід приймає й привласнює соціальні ролі та установки; 4. провідний фактор формування поведінки особистості; 5. механізм регулювання особистісних можливостей людини.	Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ Капська, Пінчук, Толстоухова., 2000. – с. 197 Соц. пед: теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.18 Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.23	2
5.	Соціальне виховання - це 1. створення умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій 2. вивчення впливу соціального середовища на формування рівня соціальної зрілості особистості 3. педагогічне доцільне використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину на різних вікових етапах її розвитку; 4. всебічний розвиток освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення; 5. формування особистості у відносно замкнутих педагогічних системах	Апсп, с.6.	1
6.	Ресоціалізація - це 1. вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості; 2. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 3. вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 4. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих груп; 5. комплекс заходів, спрямований на відновлення соціального статусу особи, втрачених чи несформованих соціальних навичок переорієнтацію соціальних та референтних орієнтацій за рахунок включення її в нові позитивно орієнтовані відносини та види діяльності.	Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ капська, пінчук, толстоухова., 2000. – с.174 = Соціально-педагогічні технології/ харченко, краснова, харченко, луганськ, 2005.- с.159	5
7.	Соціальна допомога - це 1. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 2. Комплекс дій, державних, громадських організацій спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 3. вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості; 4. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих груп; 5. комплекс заходів стосовно осіб девіантної поведінки, спрямований на відновлення їх соціального статусу, втрачених чи несформованих соціальних навичок.	Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ капська, пінчук, толстоухова., 2000. – с.190	2
8.	Соціальний супровід – це: 1. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 2. комплекс заходів, спрямований на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій людей з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу. 3. інтегрований, універсальний вид діяльності, спрямований на задоволення соціально-гарантованих інтересів і потреб людей; 4. сукупність форм, методів, прийомів, соціальної роботи, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню чи загостренню негативних соціальних явищ та їх небезпечним наслідкам.	Соціальна педагогіка: підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 411 (Р.8, § 2)	2
9.	Маргінали – це: 1. люди, які не відповідають стандартам поведінки, що схвалюється суспільством; 2. індивіди, які втратили ознаки належності до стабільного соціального прошарку, групи в межах сформованих соціальних стосунків, перебувають у проміжному, «пограничному» стані між групами; 3. особи з такою поведінкою, що не узгоджується з нормами, не відає сподіванням соціальної групи або всього товариства.		2
10.	Соціально-педагогічна діяльність - це: 1. різновид професійної діяльності, спрямований на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб; 2. всебічний розвиток освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення; 3. галузь виховання, яка охоплює виховну діяльність позашкільних установ, школи і педагогів з батьками; 4. підтримка та соціальна реабілітація клієнтів.	Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр 264	1
11.	Соціалізація - це: 1. свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних; 2. процес соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації; 3. пристосування індивіда до групових норм, діяльність щодо засвоєння стабільних соціальних норм; 4. набуття певних знань, умінь, навичок для задоволення власних потреб, усвідомлення власних цінностей та можливостей; 5. двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення в систему суспільних відносин шляхом засвоєння соціального досвіду і самостійного відтворення цих відносин.	Соціальна педагогіка: підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 46 (Р.2, § 1)	5
12.	Соціальна реабілітація 1. комплекс заходів стосовно осіб девіантної поведінки, спрямований на відновлення їх соціального статусу, втрачених чи несформованих соціальних навичок, 2. вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості; 3. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 4. вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 5. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращання умов життєдіяльності особистості чи окремих груп.	3 ЗУ «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» ст. 1 Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.39	3
13.	Соціальне обслуговування- це 1. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 2. вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 3. система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності; 4. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих груп; 5. комплекс заходів стосовно осіб девіантної поведінки, спрямований на відновлення їх соціального статусу, втрачених чи несформованих соціальних навичок.	ЗУ ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ст. 1.	3
14.	Соціальна допомога - це 1. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 2. Комплекс дій, державних, громадських організацій спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 3. вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості; 4. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих груп; 5. комплекс заходів стосовно осіб девіантної поведінки, спрямований на відновлення їх соціального статусу, втрачених чи несформованих соціальних навичок.	Словник довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників/ капська, пінчук, толстоухова., 2000. – с.190	2
15.	Соціальні послуги - це 1. комплекс заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених індивідом суспільних зв'язків та відносин; 2. вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, що знаходяться в кризовій ситуації; 3. вид соціальної діяльності державних та недержавних органів, спрямований на забезпечення матеріальних, оздоровчих, освітніх, естетичних та інших потреб особистості; 4. комплекс дій державних, громадських організацій, спрямованих на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості чи окремих груп; 5. комплекс заходів стосовно осіб девіантної поведінки, спрямований на відновлення їх соціального статусу, втрачених чи несформованих соціальних навичок.	Соц. пед: теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.141 =ЗУ «про соціальні послуги» ст. 1 Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.41	4
16.	Соціальний діагноз - збір інформації про клієнтів і умови їх життєдіяльності, визначення соціально-причинних зв'язків, породжених умовами життя клієнтів соціального обслуговування з метою розроблення програми соціальної допо­моги.