Підготовка й обробка матеріалів

Основним компонентом гумових сумішей є каучуки. При цьому природа каучуку впливає на умови його переробки. Синтетичні каучуки, що поступають на підприємство, використовуються у виробництві в основному без попередньої обробки. У той час як натуральний каучук піддається декристалізації і пластифікації. Декристалізацію здійснюють у розпіркових камерах, що обігріваються паром (при температурі 90-100 С). Після дикристалізації в камерах каучук пластифікують при температурі 150 С. Процес пластифікації здійснюється в гумозмішувачах і на вальцах. У процесі пластифікації в повітря виділяються різні органічні сполуки, що відносяться до насичених і ненасичених вуглеводнів, які вентсистемами організовано виділяються в повітря. Усі хімічні добавки при їхній підготовці до використання в процесі виробництва шин газоподібних речовин не виділяють. Але в процесі їх растарки і транспортування в повітря можуть виділяться зважені речовини (пил).

Пил має змішаний склад. Мінливий у залежності від застосованих матеріалів. Постійно в складі пилу присутні технічний вуглець, сірка, окис цинку і інші речовини. Пил інгредієнтів, що виділяється в технологічному процесі, системами аспірації направляється на фільтри (80-95 % пилу).

При обробці гумових сумішей на вальцах, у шприцмашинах є гази гумозмішування, до складу яких входять – ацетальдегід, пентан, гексан, ізопрен, ізопропілбензол, толуол, сірчистий ангідрид і ін. Газоподібні викиди системами вентиляції викидаються в атмосферне повітря.

Зниження обсягів шкідливих викидів регулюється і рецептурно-технологічними заходами. Так, при використанні полімерної сірки в рецептурі гумових сумішей поліпшуються адгезіонну здатність гуми, що дозволяє істотно скоротити споживання бензину при процесі складання покришок.

1.1.2 Каландровий цех

У цеху каландрів встановлене устаткування для просочення, сушіння, термообробки й обгумовування кордних тканин, що йдуть на розкрій для виготовлення деталей шин у складальних цехах. Основним джерелом забруднення виробничих приміщень і атмосферного повітря є лінії просочення і термообробки кордних тканин.

При проведенні технологічного процесу просочення, сушіння і термообробки кордної тканини в повітря виділяються: формальдегід, аміак, резорцин, окис вуглецю, окисли азоту та ін. При обгумовуванні тканин виділяються гази, подібні газам гумозмішування. Всі ці речовини знаходяться в складі газових викидів у дуже незначних концентраціях, тому не можуть бути рекуперовані відомими методами (конденсація, адсорбція, абсорбція).

1.1.3 Складальний цех

У складальних цехах виробляється деталей шин (вантажних, легкових і сільськогосподарських) і складання цих деталей у покришку, що надалі надходить у цехи вулканізації. Розкрій корду для вантажних покришок і накладення гумових прошарків і брекерних гум здійснюється на агрегатах із прослоечным каландром. Корд розкраюється на діагонально-різательних машинах під потрібним кутом, потім стики корду подаються на стикувальний транспортер пошарового агрегату Виготовлення гумових і тканевих бортових стрічок виробляється на ленторезачном агрегаті з трьох валковим прослоечным каландром. Розкрій тканин і корду для ділянки виготовлення крил виробляється на машині, установленої на ділянці виготовлення крил.

Для виготовлення протекторів передбачена установка з 2-х протекторних ліній і 2-х протекторних агрегатів ИРУ.

Виготовлення протекторів на протекторних агрегатах завершується процесом промазки клеєм нижньої частини і стиків протектора В цьому процесі виділяються в атмосферу пари бензину. Гумова суміш перед подачею в протекторний агрегат розігрівається на вальцах і в черв'ячному пресі. При цьому в атмосферу виділяються вуглеводні. Гумові клеї готуються розчиненням каучуку чи гумової суміші в бензині. Густі і рідкі клеї застосовуються для склеювання деталей при зборці покришок, виготовленні камер, обгумовуванні вентилів.

При виготовленні клеїв у клеєзмішувачах і в процесі їхнього використання в атмосферу виділяються пари бензину.

Для одержання обгумованого металокорду шириною полотна до 800 мм установлена лінія ЛОМК-800 –Б, для розкрою металокордних смуг лінії з різним кутом розкрою. Випуск металокордного полотна для легкових покришок здійснюється на лінії ЛОМК-800 вітчизняного виробництва. А його розкрій на імпортному устаткуванні фірми " Репіке". Ділянка розкрою текстильного корду оснащена устаткуванням фірми "Репіке". Весь технологічний процес по випуску профдеталей, шнурів, бортових кілець, крил, по зборці легкових покришок оснащена устаткуванням фірми "Піреллі". Виготовлення протекторних деталей здійснюється на устаткуванні фірми "Крупп". Фарбування покришок перед вулканізацією на устаткуванні фірми "Фата". Гумоперероблюючі агрегати імпортного виробництва легкових шин оснащені шприцмашинами холодного живлення, що забезпечують зменшення виділення газоподібних викидів при обробці гумових сумішей на 30-40 % у порівнянні з агрегатами вітчизняного виробництва, для живлення яких застосовуються підігрівальні вальци, що є джерелом виділення в навколишнє середовище газів гумозмішування.

1.1.4 Цех вулканізації

Основним технологічним обладнанням цехів вулканізації є форматори-вулканізатори різних типорозмірів 40", 55", 75". Форматори-вулканізатори працюють в автоматичному режимі. На різних форматорах завантаження і розвантаження автопокришок проходить вручну. При виробництві легкогрузових та грузових автопокришок механізована. Цикл вулканізації продовжується від 15 хвилин до 75 хвилин в залежності від типорозміру покришки.

Основне виділення забруднюючих речовин (газів вулканізації) відбувається в момент відкриття форматора-вулканізатора, потім виділення зменшується по мірі охолодження покришки на транспортних системах. До складу газів вулканізації входять – ацетальдегід, бензол, толуол, етилбензол, альфа-метилстирол та інші.

В цехах вулканізації на окремих дільницях виготовляють діафрагми, які використовуються як технологічне оснащення при вулканізації автопокришок. При виготовленні діафрагм в атмосферне повітря виділяються вуглеводні (гази гумозмішування та гази вулканізації).

1.1.5 Автокамерний цех

В автокамерному цеху виготовляють автокамери та обідні стрічки. Випуск автокамер здійснюється з гуми на основі бутилкаучуку. Бутилові камери володіють високим опором тепловому та озоновому старінню, низькою газопроникливістю в порівнянні з камерами з каучуків загального призначення. Застосування в рецептурі камерних сумішей стабілойла - 18 замість вазелінового мастила значно знижують виділення летких вуглеводнів від обладнання.

Камери виготовляють на камерних агрегатах, які укомплектовані черв’ячними машинами МЧТ. Деталі поступають на збереження, а потім на станки для розкрою та стиковці. Для виключення попадання сторонніх включень в готові камерні суміші, перед камерними агрегатами встановлені стрейнери.

Для запобігання склеювання камер на агрегатах шприцювання деталей застосовується тальк для внутрішньої поверхні автокамерного рукава. З ціллю виключення розпилення тальку в агрегатах є установка для його вловлювання. Зважені частинки тальку при барботуванні через воду осідають в цій установці. Також застосовується принцип мокрого талькування.

Вулканізація камер здійснюється на камерних вулканізаторах 45", 55", 75".

Вулканізовані камери подаються на заключні операції (іспит на герметичність, монтаж та ін.). В процесі шприцювання, вулканізації камер та обідних стрічок в повітряне середовище виділяються вуглеводні та сірчистий ангідрид.

Розділ 2. Вплив діяльності підприємтсва на атмосферне повітря

2.1 Аналіз викидів забруднюючих речовин підприємства

ЗАТ "РОСАВА" є джередлом забруднення атмосферного повітря зваженими речовинами, вуглеводними, окислом вуглецю, сірчистис ангідридом та інш.

На підприємстві проведена інвентаризація стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2004 році, яка виконана Інститутом гігієни та медичної екології АМНУ ім. Марзєєва. Звіт інвентаризації погоджений ДУЕПР Київської області в 2004 р. Одержаний дозвіл ДУЕПР Київської області № 326.17.029 від 17.11.2006 р. на викиди, який дійсний до 01.01.2008 р.

Підприємство взято на державний облік 27.10.2004 р. за № 320806/2004р.

Згідно проведеної інвентаризації на підприємстві всього джерел викидів – 557, в атмосферне повітря викидається 77 речовин, забезпечені ПГОУ – 44 джерела, що складає – 100% від кількості джерел викидів, які повинні бути забезпечені ПГОУ. З них 8 джерел технологічні, в резерві 7, паспортизовані та зареєстровано в ДУЕПР – 66. ПГОУ представлені циклонами, фільтрами.

Перелік речовин, що викидаються атмосферне повтіря підприємством представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря
№ пп	Найменування речовини	ГДК, м.р., ОБРВ, мг/м3	Клас небезпеки	Потужність викиду забруднюю-чої речови-ни, т/рік. *
1.	Алкілсульфат натрію	0,01	4	0,017
2.	Заліза оксид (в перерахунку на залізо)	0,4	3	0,022
3.	Марганець та його з"єднання в перерахунку (на діоксид марганцю)	0,01	2	0,034
4.	Міді оксид (в перерахунку на мідь)	0,02	2	0,000017
5.	Натрію гідроокис (натр їдкий, сода каустична)	0,01	2	0,55
6.	Нікелю окис (в перерахунку на нікель)	0,01	2	0,0000017
7.	Свинець та його з"єднання, окрім тетраетилсвинцю (в перерахунку на свинець)	0,001	1	0,00005
8.	Хром шестивалентний (в перерахунку на триокис хрому)	0,0015	1	0,0002
9.	Цинку окис (в перерахунку на цинк)	0,5	3	1,1961
10.	Азоту діоксид	0,085	2	9,1807
11.	Аміак	0,2	4	1,4548
12.	Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі HCL	0,2	2	0,001
13.	Кислота сірчана по молекулі H2SO4	0,3	2	1,8525
14.	Кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175)	0,02	3	2,8233
15.	Озон	0,16	1	0,00007
16.	Сажа	0,15	3	0,0042
17.	Селену діоксид (в перерахунку на селен)	0,0001	1	0,0018
18.	Ангідрид сірчистий	0,5	3	29,6823
19.	Сірка елементарна	0,07	4	2,1424
20.	Вуглецю оксид	5,0	4	38,2843
21.	Фториди, газоподібні з"єднання (фтористий водень, 4-фтор. кремній)	0,02	2	0,0016
22.	Фториди добре розчинні неорганічні (фториди і гекс.натрію)	0,03	2	0,0002
23.	Хлор	0,1	2	0,0097
24.	Гексан	60,0	4	3,1128
25.	Пентан	100,0	4	2,288
26.	Циклогексан	1,4	4	5,1208
27.	Циклопентан (пентаметилен)	0,1		1,8392
28.	1,3 - Бутадієн (дивініл)	3,0	4	1,587
29.	Гептен	0,35	3	0,97
30.	2 - Метилбутадієн (ізопрен)	5,0	3	5,6469
31.	Бензол	1,5	2	2,0168
32.	Ізопропілбензол (кумол)	0,014	4	5,2096
33.	Ксилол	0,2	3	7,7375
34.	Альфа-Метилстирол	0,04	3	11,1309
35.	Стирол	0,04	2	0,97
36.	Толуол	0,6	3	2,2179
37.	1,2,4 - Триметилбензол	0,04	2	1,3565
38.	Етилбензол	0,02	3	4,7231
39.	Дихлордифторметан (фреон-12)	100,0	4	1,5
40.	Трихлоретилен	4,0	3	0,084
41.	Епіхлоргідрин	0,2	2	0,0001
42.	1,3 - Дигідробензол (резорцин)	0,015	3	3,8342
43.	Спирт бутиловий	0,1	3	0,11
44.	Етиленгліколь (етадіол)	1,0	3	5,6884
45.	Ацетальдегід	0,01	3	2,0545
46.	Формальдегід	0,035	2	9,9136
47.	Ацетон	0,35	4	0,49
48.	Ангідрид фтальовий (пари, аерозоль)	0,1	2	0,093
49.	Кислоти жирні синтетичних фракцій С10-С16	0,1		0,042
50.	N-Циклогексил-2-бензтіазоліл-сульфенамід (сульфенамід Ц),	0,07	3	0,61
51.	2,2-Дибензтіазолілдисульфід (альтакс)	0,08	3	0,12
52.	2-Меркаптобензотіазол (каптакс)	0,12	3	0,11
53.	Бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку на вуглець)	5,0	4	864,0745
54.	Каніфоль талова (ГОСТ-14201-74)	0,5	3	0,13
55.	Масло мінеральне нафтове (веретенне, машинне, циліндрове та інш.)	0,05	3	0,84
56.	Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК-265 П та інш.)	1,0	4	12,5477
57.	Вулканізовані гази шинного виробництва (по амінам)	0,002	3	0,11
58.	Зважені речовини недеференційовані по складу	0,5	3	1,6913
59.	N-Ізопропіл-N-феніл-n-фенілендіамін (діафен ФП)	0,02	-	1,9824
60.	Кислота бензойна	0,03	3	0,18
61.	Пил фенолформальдегідної смоли резольного типу	0,04	-	0,017
62.	Емульсол (склад: вода-97,6 %, нітрат натрію - 0,2 % та інш.)	0,05	-	0,36
63.	Гексол	-	-	0,39
64.	Пил крейди	-	-	0,45
65.	Пил деревини	0,1	-	0,32
66.	Пил тальку	-	-	0,37
67.	Пил гуми	0,5	4	0,98
68.	Сантогард	-	-	0,44
69.	Пил легованої сталі	0,1	-	0,0025
70.	Пил абразивно-металічний	0,4	-	0,37
71.	Кислота щавелева	0,015	-	0,0066
72.	Вуглеводні	-	-	309,5744
73.	Фториди	-	2	0,0023
74.	Пил вуглецю технічний	0,15	3	22,7438
75.	Пил каоліну	-	-	18,4506
76.	Кремнію окис	-	-	0,0015
77.	Пил ворсу	-	-	0,26

На вуглеводні, зважені речовини недиференційовані по складу, пил крейди, пил тальку, сантогард, фториди, пил вуглецю технічного, пил каоліну, кремнію окис, пил ворсу та гексол встановлені тимчасові погоджені викиди до затвердження ГДК (ОБУВ) н.м.

Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Якісний склад пилу після першої стадії гумозмішування

Найменування речовини	%
Технічний вуглець	69,79
Цинкові білила	15,35
Діафен ФП	5,08
Ацетонаніл	3,75
Сажа біла БС-120	3,14
Модифіктор КС	1,69
Фталевий ангідрид	0,6
Крейда	0,6

Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування приведений в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Якісний склад пилу після другої стадії гумозмішування

Найменування речовини	%
Сірка	40,0
Сульфенамід	30,0
Гексол	10,0
Сантогард	7,0
Тіазол (альтакс)	6,0
Бензойна кислота	6,8
Каптакс	0,2

Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху приведений в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Якісний склад пилу після від аераційних лихтарів підготовчого цеху

Технічний вуглець	66,359
Цинкові білила	2,216
Сажа біла БС-120	8,298
Діафен ФП	6,340
Сірка	5,516
Ацетонаніл	4,871
Модифіктор КС	0,032
Сульфенамід Ц	0,365
Каолін	1,465
Сантогард	1,297
Гексол	0,597
Крейда	1,221
Тіазол (альтакс)	0,211
Фталевий ангідрид	0,421
Бензойна кислота	0,426
Каптакс	0,365

Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів приведений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Якісний склад пилу після від зважування інгредієнтів

Цинкові білила	26,786
Сірка	22,322
Сульфенамід Ц	14,732
Діафен ФП	9,822
Ацетонаніл	8,036
Сажа біла БС-120	6,696
Модифіктор КС	4,464
Гексол	3,125
Фталевий ангідрид	1,339
Крейда	0,893
Тіазол (альтакс)	0,893
Сантогард	0,446
Бензойна кислота	0,223
Каптакс	0,223

Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6Якісний склад пилу після від систем пилозбирання в підготовчому цеху

Найменування речовини	%
Технічний вуглець	83,55
Цинкові білила	4,48
Сірка	4,18
Сульфенамід Ц	1,86
Діафен ФП	1,04
Ацетонаніл	0,97
Сажа біла БС-120	0,97
Модифіктор КС	0,75
Гексол	0,6
Фталевий ангідрид	0,45
Крейда	0,3
Тіазол (альтакс)	0,22
Сантогард	0,22
Бензойна кислота	0,15
Каптакс	0,04

Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду приведений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при просушуванні корду

Найменування речовини	%
Резорцин	5,0-10,0
Етиленгликоль	3,0-5,0
Інші вуглеводні	92,0-85,0

Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду приведений в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Якісний склад вуглеводнів, які виділяються при термообробці корду

Найменування речовини	%
1	2
Резорцин	3,0-5,0
Етиленгликоль	15,0-20,0
Інші вуглеводні	82,0-75,0

Кількісні та якісні характеристики забруднюючих речовин представлені на основі лабораторних замірів.

Згідно приведеної в додатку статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2007 рік в атмосферне повітря було викинуто 625,814 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік.

Найменування забруднюючих речовин	Викид, т/рік
Метали та їх сполук	0,869
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)	30,433
Сполуки азоту	2,766
Діоксид та інші сполуки сірки	25,455
Оксид вуглецю	17,43
Озон	0,000
Органічні аміни	0,086
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)	371,321
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)	177,077
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)	0,012
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)	0,011
Фреони	0,354

Основними забруднювачами атмоферного повітря є:

- пари бензину – 325,463 т.

- сірчистий ангідрид - 22,186 т.

- оксид вуглецю – 17,43 т.

- оксиди азоту – 2,204 т.

- вуглеводні – 177,077 т.

В 2006 році в атмосферне повітря було викинуто 657,868 т. забруднюючих речовин, перелік яких приведений в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Сумарні викиди забруднюючих речовин та груп речовин від підприємства ЗАТ "РОСАВА" за 2006 рік.

Найменування забруднюючих речовин	Викид, т/рік
Металів та їх сполук	0,847
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)	31,468
Сполуки азоту	3,417
Діоксид та інші сполуки сірки	26,422
Оксид вуглецю	21,187
Озон	0,000
Органічні аміни	0,088
Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)	372,310
Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)	201,182
Хлор та його сполуки (в перерахунку на хлор)	0,012
Фтор та його сполуки (в перерахунку на фтор)	0,014
Фреони	0,921

Зменшення викидів забруднюючих речовин за період 2006-2007 рр. відбулось в зв’язку зі зменьшенням об’ємів виробництва та змінами в технологічному процесі виготовлення шин, проведенням ряду заходів по зменшенню впливу виробництва на атмосферне повітря та навколишнє природне середовище в цілому. Даний процес відображено на рис. 1 та рис. 2.

Рис.1 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ "РОСАВА" за період 2006-2007 рр.

Рис.2 Динамика викидів забруднюючих речовин підприємства ЗАТ " РОСАВА" за період 2006-2007 рр.

2.2 Характеристика газоочисних споруд підприємства ЗАТ "РОСАВА"

Характеристика газоочисних споруд, які встановлені на підприємстві приведена в таблиці 2.11. Перевірка ефективності проводиться вентиляційним бюро відділу головного механіка та екологічною лабораторією відділу охорони праці та екології, КПД в середньому 85-95%. ПГОУ підприємства представлені циклонами, фільтрами. Швидкість повітря в аспіраційних системах першої стадії гумозмішування становить 4,2-5,1 м/с. в аспіраційних системах другої стадії гумозмішування – 2,81-3,64 м/с.

Таблиця 2.11 Характеристика пилогазоочисного обладнання підприємства ЗАТ "РОСАВА"

Цех, дільниця, номер джерела, найменування ГОУ	Діам. труби до ф. м	Діам. труби після ф., м та О мі/с	Найменува-ння ЗР	Концентра-ція ЗР, мг/мі	Дозволений обсяг викидів, г / сек	Ефект. ПГОУ, %
Підготовчий цех. Дж №1 (А-1) СМЦ-166А	0,5	0,5 2,2	Пил інгред. Вуглеводні	9,7 48,64	0,0213 0,107	96,83
Дж. № 2 (А-3) СМЦ-166А	0,4	0,3 2,06	Пил інгред. Вуглеводні	11,7 29,61	0,0240 0,061	95,0
Дж. № 3 (А-5) СМЦ-166А	0,4	0,78 2,25	Пил інгред. Вуглеводні	11,6 34,67	0,0260 0,078	90,67
Дж. № 4 (А-6) РЦІЕ 23,4-36-01	0,38	0,45 0,39	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	14,1 15,38 2,05	0,0055 0,006 0,0008	89,65
Дж. № 5 (А- 7) СМЦ-166А	0,45	0,58 3,53	Пил інгред. Вуглеводні	7,93 10,76	0,0280 0,038	84,1
Дж. № 6 (А- 8) РЦІЕ 31,2-48-01	0,32	0,45 0,37	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	11,89 27,02 5,4	0,0044 0,01 0,002	90,06
Дж. № 7 (А-9) СМЦ-166А	0,53	0,55 2,04	Пил інгред. Вуглеводні	14,71 38,24	0,030 0,078	89,97
Дж. № 11 (А-13) СМЦ-166А	0,42	0,8 2,31	Пил інгред. Вуглеводні	12,99 20,78	0,030 0,048	91,1
Дж. № 12 (А- 14) РЦІЕ 23,4-36-01	0,3	0,45 0,27	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	12,22 11,11 1,48	0,0033 0,00298 0,0004	90,67
Дж. № 13 (А- 15) СМЦ-166А	0,3	0,3 2,55	Пил інгред. Вуглеводні	9,8 23,14	0,0250 0,059	92,05
Дж. № 14 (А- 17) СМЦ-166А	0,4	0,45 2,35	Пил інгред. Вуглеводні	14,04 20,85	0,0330 0,0049	90,65
Дж. № 15 (А-18) РЦІЕ 23,4-36-01	0,3	0,44 0,58	Пил інгред. Вуглеводні	9,66 12,07	0,0056 0,007	92,1
Дж. № 16 (А-19) СМЦ-166А	0,4	0,48	Пил інгред. Вуглеводні	11,81 24,89	0,0280 0,059	85,31
Дж. № 17 (А-20) РЦІЕ 23,4-36-01	0,32	0,32 0,35	Пил інгред. Вуглеводні Діоксид сірки	13,71 20,0 1,71	0,0048 0,007 0,0006	89,06
Дж. №18 (А-21) СМЦ-166А	0,4	0,5 2,44	Пил інгред.	3,73	0,0091	95,9
Дж. № 356 (А-22) Пакетування	0,32	0,35 --	Пил інгредієнтів	4,29	0,0021	82,1
Дж. № 27 (В-105)		2,4 23,0	Пил каоліну Вуглеводні	4,4 45,22	0,1010 1,040	84,0
Дж. № 29 (В-107)		2,4 24,8	Пил каоліну Вуглеводні	4,27 45,16	0,1060 1,120	85,1
Дж. № 32 ПП-1 ГЦ-4К-ФР-15-01	0,16	0,26 0,74	Пил інгред.	18,24	0,0135	98,13
Дж. № 33 ПП-2 ГЦ-4К-ФР-15-01	0,16	0,26 0,72	Пил інгред.	15,28	0,0110	98,34
Автокамерний цех Стикування рукавів дж. № 51СМЦ-166А	0,32	0,4 1,03	Пил тальку	7,77	0,008	90
Шероховка пятки вентиля. Дж. № 56 ЦН-6-45	0,15	0,35 0,77	Пил гуми	25,19	0,0194	80
Піскоструйний агрегат Дж. № 57 СИОТ № 2	0,15	0,25 0,48	Пил металево- абразивний	1,04	0,0005	84
Ц П С Просів сірки Дж. № 219 ФРКН-30В	0,32	0,35 1,03	Пил сірки	10,1	0,0104	95
Ц П С Подрібнення каніфолі Дж.220 ФРКН-30В	0,2	0,4 1,03	Пил каніфолі	6,31	0,0065	95

Низька ефективність більшості місцевих викидів, низькі об"єми повітря, призводять до малої ефективності аспіраційних систем,так як пил та гоазоподібні речовини, що викидаються в процесі роботи, вловлюються не повністю і значна їх кількість поступає в приміщення цеху.

Для збільшення ефективності роботи аспіраційних систем на підприємстві проводиться ряд заходів по поліпшенню їх роботи, а саме реконструкція аспіраційних систем 1 та 2 стадії гумозмішування, проведення систематичних чисток фільтрів, налагодження і модернізація систем пилозбирання в підготовчому цеху. Результати проведення реконструкції 2 стадії гумозмішування приведені в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 Стан виконання заходів щодо знижекння обсягів викидів забруднюючих речовин до нормативного рівня.

№ пп	Номер джерела	Найменування заходів	Найменування речовини	Обсяг викидів до виконання заходу, г/с	Обсяг викидів після виконання заходу, г/с	Гранично допустимий обсяг викидів, г/с	Ефекитивність впровадженого заходу, т/рік
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	4	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,055	0,002442	0,0027	0,065
2.	6	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0044	0,0017	0,0022	0,042
3.	8	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,004	0,0022	0,0022	0,058
4.	10	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0025	0,00106	0,00106	0,069
5.	12	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0033	0,00155	0,00177	0,033
6.	15	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0056	0,0034	0,0035	0,048
7.	17	Реконструкція аспраційної системи 2 стадії гумозмішування	Зважені речовини	0,0048	0,0021	0,0022	0,061
8.	250	Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю	Пил технічного вуглецю	0,038	0,0216	0,0216	0,799
9.	251	Впровадження системи пилозбирання на бункерном скалді технічного вуглецю	Пил технічного вуглецю	0,038	0,0216	0,0216	0,799

2.3 Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

Заходу щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах виконані згідно РД 52.04.52.-.85.

Розглянуто три режими роботи підприємства.

Перший режим роботи підприємства передбачає здійснення комплексу мір, що забезпечують скорочення викидів забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно на 10 %.

Ці заходи носять організаційно-технічний характер, їх можна швидко здійснити і вони приводять до зниження продуктивності підприємства:

1. Підсилити контроль за точним дотриманням технологічного регламенту виробництва.

2. Підсилити контроль за роботою контрольно-вимірювальних приладів і автоматично систем керування технологічними процесами.

3. Підсилити контроль за герметичністю місць пересипання матеріалів, що пилять, газоходних систем і агрегатів та інших джерел пилу, газох викидів.

4. Забезпечити безперебійну роботу всіх пилоочисних систем і споруджень та їх окремих елементів. Не допускати в ці дні їх відключення на профілактичні огляди, ревізії і ремонтні роботи, а також зниження продуктивності цих систем і споруджень.

5. Забезпечити посилений контроль за технологічним станом і експлуатацією всіх газоочисних установок.

6. Обмежити вантажно-розвантажувальні роботи, зв'язані зі значними виділеннями в атмосферу забруднюючих речовин.

7. Інтенсифікувати вологе збирання виробничих приміщень підприємства, де це допускається правилами техніки безпеки.

8. Забезпечити інструментальний контроль ступеня очищення газів на пилогазоочисних установках, викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах і на границі санітарно-захисної зони.

Другий режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого режиму, а також заходу, розроблені для джерел викидів 2 стадії гумозмішування (підвищення ефективності пилогазоочисних установок до 95 % у підготовчому цеху), для джерел, які відносяться до транспортних системи гранул (заміна каолінової суспензії на ізолюючий розчин на основі ПАР в підготовчому цеху), для джерел каландрового цеху (упровадження термокаталитического знешкодження газоподібних речовин каландрового цеху).

Третій режим роботи підприємства містить у собі всі заходи, розроблені для першого і другого режиму роботи. Крім цього:

- забороняється робити розвантаження, затарювання технічного вуглецю, розвантажування білої сажі, заправлення машин мастилами;

- зменшити роботу вулканізаційних пресів;

- забороняється в'їзд автотранспорту на територію підприємства;

- забезпечити ретельне прибирання цехів і території підприємства.

2.4 Лабораторний контроль за досягнення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві

Відділу охорони праці та екології підпорядкована екологічна лабораторія, яка атестована на право виконання вимірювань величин наведених в паспорті лабораторії.

Атестат атестації № 07А062/480, виданий 17.10.2006 р., термін дії до 17.10.2008 р. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ ведеться як на межі СЗЗ так на джерелах викидів.

Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться згідно " Положення про організацію системи контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з джерел підприємств шинної, гумопереробної та азбесто-технічної промисловості".

Об’єктами безпосереднього контролю викидів є окремі джерела. В кожному корпусі підприємства вибрано однотипне обладнання, від якого відбираються пилогазові проби повітря,при цьому вибрані джерела викидів, які по можливості знаходяться на певній відстані один від одного.

В шинній промисловості використовуються експериментальні методи контролю. Контроль за викидами забруднюючих речовин здійснюється по найбільш поширеним забруднювачам атмосферного повітря зігдно затвердженого плану-графіку. Вибір забруднювачів для контролю проводиться на основі підрахунку кількості викиду даної речовини та її токсикологічної оцінки (максимально-разове ГДК цих речовин в атмосферному повітрі).

В таблиці 2.13 приведені результати лабораторного контролю деяких джерел викидів підприємства.

На підприємстві також проводиться відомчий лабораторний контроль атмосферного повітря на межі СЗЗ східного промвузла, в житловій забудові.

Ситуаційна карта підприємства представлена на рис.

В 2007 році, згідно погодженого з міськСЕС плану графіку, дослідження проводились на межі СЗЗ по 8 інгредієнтам (вуглецю оксид, вуглеводні, сірчистий ангідрид, діоксид азоту, фенол, формальдегід, аміак, завислі речовини). Перевищення ГДК не виявлено.

Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ представлені в таблиці 2.14.

Таблиця 2.13 Результати лабораторного контролю джерел викидів підприємства за 2007 рік.

Місце відбору проби. № джерела, цех, дільниця	Темпера-тура,°С	Р, дина- мічний тиск, мм.в. ст	Швидкість газу в газоході, м / сек	Обґєм газоповітряної су міші, мі / сек	Найме-нування шкідливої речовини	Концентрація шкідливих речовин, мг / мі	Фактичний викид г / сек	Г Д В г / сек			Метод визначення
Автокамерний цех. Дж. № 51 Стикув. А/к	19	5,71	9,7	1,14	Пил тальку	5,11 ± 0,15	0,005825	0,0080			Гравіметричн.
Дж. № 56 Шеро ховка пґятки /в	20	0,97	4,0	0,35	Пил гуми	42,11±0,52	0,01474	0,01940			Гравіметричн.
втокамерний цех. Дж. № 46	18		12,8	1,48	Пил тальку Вуглеводні	2,62 ±0,16 4,9	0,00388 0,00725	0,0044 0,045			Гравіметричн. ГАУ 623 ПИ-05
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 191	21		10,1	0,66	Бензин	163,04	0,10760	0,890			Колориметр.
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 194	21		22,6	1,29	Бензин	65,22	0,08413	0,9832			Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 121	21		11,7	0,85	Бензин	164,84	0,14011	3,044			Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 113	24		8,0	3,6	Вуглеводні Бензин Діоксид сірки	17,48 66,89 6,697	0,06293 0,24080 0,02411		0,097 0,300 0,040	ГАУ 623 ПИ 05 Колориметр. Колориметр.
Складальний цех №1. Дж. № 120	24		5,0	0,88	Вуглеводні	14,3	0,01260		0,0870	ГАУ 623 ПИ 05
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 162	26		2,6	0,89	Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю	6,22 ±0,76 12,8 0,45	0,00554 0,01139 0,00040		0,0094 0,023 0,0017	Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05 ГА ГХ - 4
Цех вулкані-заціі № 1 Дж. № 166	22		3,2	1,38	Діоксид сірки Вуглеводні Оксид вуглецю	5,66 ±0,08 9,9 0,52	0,00781 0,01366 0,00072		0,008 0,019 0,0013	Колориметр. ГАУ 623 ПИ-05 ГА ГХ -4
Складальний цех № 2 Дж. № 142	22		16,8	4,58	Бензин	10,0	0,0458		0,05	Колориметр.
Складальний цех № 2 Дж. № 157	22		8,6	1,3	Вуглеводні Діоксид сірки Оксид вуглецю	6,22 4,8 ±0,76 0,25	0,0081 0,0062 0,00033		0,0186 0,0078 0,0005	ГАУ 623 ПИ-05 Колориметр. ГА ГХ - 4
Цех вулканізації №2 Дж. № 202	22		12,8	1,33	Вуглеводні Діоксид сірки	5,2 2,15 ±0,23	0,00572 0,00286		0,006 0,003	ГАУ 623 ПИ-05 Колориметр.

Таблиця 2.14 Результати досліджень атмосферного повітря на границі СЗЗ лабораторії ВОП та Е ЗАТ "РОСАВА" за 2007 рік.

№ пп	Точка відбору	Шкідливі речовини	Мінімальний вміст, мг / мі	Максимальний вміст, мг/мі	Кіль-кість ана- лізів	ГДК, мг / мі	Кіль- кість перевищень
1	ССЗ. Точка № 11 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в 0,021 Нижче м/в Нижче м / в 1,6 0,2 0,013 2,2	0,0029 0,021 0,0077 0,26 2,1 0,3 0,025 2,2	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
2	СЗЗ. Точка №11 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,006 0,021 0,008 Нижче м / в 1,1 0,3 0,013 4,0	0,0086 0,031 0,023 0,26 4,3 0,4 0,025 4,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
3	ССЗ. Точка № 7 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м/в 0,0043 Нижче м/в Нижче м/в 1,0 0,047 0,026 2,8	0,0006 0,0043 Нижче м/в 0,26 1,5 0,059 0,052 3,4	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
4	СЗЗ. Точка № 7 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0018 Нижче м/в Нижче м / в Нижче м / в 3,5 0,059 0,012 3,0	0,0023 0,021 Нижче м/в 0,26 3,8 0,059 0,024 3,1	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
5	ССЗ. Точка № 6 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в 0,021 0,0077 Нижче м / в 1,1 0,2 0,013 3,1	Нижче м/в 0,031 0,0077 0,26 1,1 0,4 0,019 3,8	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
6	ССЗ. Точка № 6 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м / в Нижче м / в 0,26 1,0 0,3 Нижче м/в 3,0	Нижче м/в 0,021 Нижче м/в 0,26 1,1 0,5 0,019 3,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
7	СЗЗ. Точка № 10 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0015 Нижче м / в 0,008 Нижче м / в 0,5 0,047 Нижче м/в 2,6	0,0029 Нижче м/в 0,016 0,26 0,9 0,047 0,052 2,9	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
8	СЗЗ. Точка № 10 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини	Нижче м / в Нижче м/в 0,008 Нижче м /в	0,0015 Нижче м/в 0,008 0,26	3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5	Не виявлені
		Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,2 0,012 Нижче м / в 2,5	0,5 0,035 0,026 2,9	3 3 3 3	5,0 0,5 0,085 5,0
9	СЗЗ. Точка № 13 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0014 0,083 0,0076 0,25 2,9 0,2 Нижче м/в 3,5	0,0057 0,1 0,0076 0,5 3,6 0,5 Нижче м/в 4,0	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
10	СЗЗ. Точка № 13 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0014 0,062 0,0076 0,25 1,0 Нижче м / в Нижче м/в 2,2	0,0028 0,1 0,0076 0,5 1,1 Нижче м/в Нижче м/в 2,9	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
11	СЗЗ. Точка №9 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0059 Нижче м / в 0,007 Нижче м / в 2,5 0,3 0,011 3,4	0,0088 Нижче м/в 0,0078 0,26 3,0 0,4 0,013 3,4	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
12	СЗЗ. Точка №9 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,003 Нижче м / в Нижче м/в 0,26 1,6 0,2 0,013 2,9	0,003 Нижче м/в Нижче м/в 0,5 2,8 0,5 0,025 3,2	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
13	СЗЗ. Точка № 8 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,0027 Нижче м/в 0,0075 Нижче м/в 2,9 0,2 Нижче м / в 3,8	0,0055 Нижче м/в 0,022 0,24 3,6 0,4 Нижче м / в 3,8	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
14	СЗЗ. Точка № 8 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м/в Нижче м/в Нижче м / в Нижче м/в 1,0 0,1 Нижче м / в 4,1	0,0027 Нижче м/в Нижче м/ в 0,24 1,6 0,4 Нижче м/в 4,1	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені Не виявлені
15	СЗЗ. Точка № 12 Підвітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,006 Нижче м/в 0,023 0,26 1,5 0,3 0,012 4,4	0,009 0,042 0,031 0,5 1,9 0,44 0,012 4,7	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
16	СЗЗ. Точка № 12 Навітряна сторона	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	0,003 Нижче м / в 0,023 0,26 0,6 0,2 0,025 4,2	0,006 Нижче м/в 0,031 0,5 0,7 0,5 0,025 4,3	3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
17	Селітебна зона Точка № 14	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м/в Нижче м/в Нижче м/в 1,1 0,3 Нижче м / в 4,3	0,003 Нижче м/в 0,0078 0,26 1,2 0,5 Нижче м / в 4,6	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені
18	Селітебна зона Точка № 15	Фенол Аміак Формальдегід Завислі речовини Оксид вуглецю Діоксид сірки Діоксид азоту Вуглеводні	Нижче м / в Нижче м / в Нижче м / в Нижче м/в 1,4 0,2 Нижче м/в 4,6	Нижче м/ в Нижче м/ в 0,015 0,25 1,7 0,4 0,037 4,6	3 3 3 3 3 3 3 3	0,01 0,2 0,035 0,5 5,0 0,5 0,085 5,0	Не виявлені

Розділ 3

3.1 Платежі за забруднення атмосферного повітря

Забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України проголошено ст. 16 Конституції серед обов'язків нашої держави.

З метою реалізації державної політики в цій сфері прийнято Закон № 1264, яким, зокрема, запроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 44 цього Закону вказаний збір установлюється на підставі фактичних обсягів викидів у навколишнє природне середовище. Існування зазначеного збору зумовлено необхідністю часткової компенсації негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, що виникають у процесі господарської діяльності. Розуміючи, що згаданий вплив є об'єктивно неминучим, Закон № 1264 передбачає економічне стимулювання суб'єктів підприємництва до скорочення забруднення навколишнього середовища. Передбачено, що збори підприємств, установ, організацій, а також громадян за викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та інші види шкідливого впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів стягуються з прибутку, що залишається в розпорядженні перелічених суб'єктів.

Згідно правил встановлення нормативів збору та справляння зборів за забруднення навколишнього природного середовища збір сплачується за:

– викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – це підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

До пересувних джерел забруднення відносить транспортні засоби, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

При цьому об'єктом обчислення збору є обсяги фактично використаних такими пересувними джерелами видів пального, унаслідок спалювання яких утворюються забруднюючі речовини.

Так, за 2006 рік підприємством сплачено за забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами від стаціонарних та пересувних джерел забруднення 19 020,4 грн. В 2007 році було сплачено - 41071,81 грн. Збільшення платежів відбулось в зв"язку з введенням нового коефіцієнту до норматива плати з 1,082 до 2,37, коригуючі коефіцієнти 1,2 та 1,25. Дані приведені в таблицях 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.1 Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 2006 рік.

Назви забруднюючих речовин, видів пального та їх технологічні ознаки

Фактичні обсяги викидів використаного пального, тонн (одиниць)

Нормативи збору згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 01.03.99 №303 грн./т (грн. / 1 одиницю)

Коефіцієнт установ.в остан.абз

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями: