Засідання «круглого столу» у 1989р в Польщі та його значення

Грюнвальська битва 1410р та її значення

Починаючи з 1401р між Орденом і Литвою напружуються відносини через прагнення Литви повернути собі Жемантію. 1409p в Жемантії знову спалахнуло повстання під гаслом повернення її Литві. Стало очевидним, що війна Литви з орденом неминуча. Переконавшись у тому, що польсько-литовський союз розірвати не вдасться, орден у серпні 1409 р. оголосив війну Польщі й одразу після цього окупував Добжинську землю.Оголошувати війну Литві орден не вважав за потрібне.

Розпочалася велика війна Польщі і Литви з Тевтонським орденом. Бойові дії не встигли по-справжньому розгорнутись, як у жовтні 1409 р. Польща й орден уклали перемир'я, протягом якого, за домовленістю між ними, Вацлав IV повинен був їх розсудити. У травні 1410 р. Вацлав IV видав вердикт: Жемантія, яку на той час Вітовт встиг відібрати в ордену, має бути йому повернута і лише після цього орден мав повернути Польщі Добжинську землю. Після такого вердикту про примирення ворогуючих сторін без війни не могло бути й мови. Війна тривала до 1411 р.

Найважливішою стала битва 15 липня 1410 р. на території ордену біля села Ґрюнвальда. У ній проти хрестоносців спільно билися поляки і литовці. Їм вдалося вщент розгромити орденське військо.

Перемога мала велике значення. З цього часу розпочався занепад ордену. Хрестоносці змушені були повернути ряд захоплених польських і литовських земель(Жемайтія, Добжицька земля), виплатити велику контрибуцію, зобов'язались не перешкоджати вільній торгівлі Польщі і Литви. В 1466 році Тевтонський орден признав себе васалом Польщі.

 

Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791

 На 5 травня 1791 р. було призначено обговорення проекту основного закону РП. "Патріоти", становлячи меншість, скористалися з того, що більшість роз'їхалася на пасхальні канікули, перенесли засідання на 3 травня, проект більшістю голосів був прийнятий. Основний закон називався Закон про управління. За ним уже тоді в польському суспільстві закріпилася неофіційна назва - Конституція З травня.

1. В основу Конституції 3 травня було покладено засаду поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. 2. Конституція скл. зі вступу, 11 статей і 3 додатків.

3. Королівська влада проголошувалася спадковою, встановлювалася виборність королівської династії.

4. Вищий орган законодавчої влади - сейм - мав скликатися королем щодва роки

5. Рішення на сеймі могли прийматися більшістю голосів -   liberum veto (право кожного депутата своїм вето зупинити діяльність сейму)  було скасовано

6. раз на 25 років слід було скликати сейм для внесення істотних змін в "Закон про управління".

7. Вищу викон. владу здійснювали король та очолювана ним рада — сторожа законів.

8. Королю заборонялося втручатись у повноваження палат сейму.

9. Католицька віра проголошувалася панівною, але проголошувалась свобода совісті.

Основний закон фактично запроваджував у країні конституційну монархію.

Конституція 3 травня - документ величезної політичної ваги. Упродовж багатьох років вона істотно впливала на розвиток польського суспільства, надихала патріотичні кола на боротьбу за незалежність. Цей

документ був другим за часом появи основним законом у світі - після прийняття конституції США 15 листопада 1777 р.

 

Польське повстання 1863-1864 рр. в Рос. імперії

Польське повстання 1863-1864 рр. – нац. - визвольне повстання поляків проти Рос. імперії, яке охопило терени Королівства Польського, Литви, частково Білорусі та Правобережної України.

Причиною повстання стало прагнення передової частини польського суспільства здобути незалежність і відновити державність. До кін.1661 пол. суспільство розкололось на 2 політ. табори:

1.«білі»- на чолі з Замойським та Вельопольським – сподівались, що автономію Королівства з приєднаними до нього укр., білор. І лит. Землями мирним шляхом.

2. «червоні» -орієнтувались на збройне повстання і активно його готували. «праві» відстоювали ідею відродження Польщі за кордонами 1772, а «ліві» визнавали право укр.., білор. і лит.на самовизначення.

Великопольський, якого призначили головою уряду, дізнався, що «червоні» готують повстання, щоб перешкодити цьому, було проголошено проведення навесні 1863р рекрутського набору до армії, до якого мали потрапити змовники. За таких обставин ЦНК (керівний орган «червоних») вирішив вивести до лісу всіх, хто підлягав призову, й прискорити підготовку повстання. Воно поч. 22 січні 1863р (звідси й назва-січневе).

22 січня 1863р. ЦНК оголосив Маніфест, який закликав народи Польщі, Литви та Русі до повстання проти царського уряду в імя спільного визволення і утв. незалежної Польщі. Повстання поч. в несприятливих зимових умовах, без опанування великих міст. Бл.6 тис. озброєних повстанців утв. партизанські загони. Повстання фактично перетворилось на партизанську війну.

Влітку 1863 повстання охопило все Кор. Польське, частину Литви, Білорусі та України. Поступово рос. Уряд зосередив каральні війська на основних стратегічних об єктах на чолі з Муравйовим. У Польщі та Литві привселюдно страчували цілі групи людей, у повстанців конфісковували майно, відправляли на заслання.

Восени 1863 Нац.уряд передав усю владу генералу Р. Траугутту (одноосібний диктатор). Він намагався врятувати повстання, аби протриматись до весни, але все більше давалась взнаки втомленість суспільства.

Олександр 2 завдав значного удару повстанню, коли навесні 1864р проголосив земельну реформу у Кор. П.

2 БЕРЕЗНЯ 1864 – опубліковані 4 царські укази, за якими, за яким селяни ставали власниками ділянок, якими користувались, були збережені сервітути, а безземельним селянам обіцяли надати землю. Польські селяни були задоволені реформою і відмовились у підтримці повстання.

           Наслідками повстання були численні людські і матеріальні втрати. Загинуло бл.40тис. осіб, тисячі повстанців відіслано до Сибіру. Але жертви не були даремними. Січневе повстання сприяло зростанню сусп.. свідомості поляків. Польське питання здобуло широку підтримку народів Європи.

 

Засідання «круглого столу» у 1989р в Польщі та його значення

6 лютого 1989 р. у будинку Ради міністрів у Варшаві почалися засідання Круглого столу. За спеціально виготовленим для цього круглим столом розмістилися 57 осіб, які представляли правлячу коаліцію - 27 осіб, "Солідарність" - 25, костел - 5. Головуючими на пленарних засіданнях були Ч. Кіщак і Л. Валенса.

 Засідання і наради тривали вісім тижнів і закінчилися 5 квітня. Змістом переговорів є знаходження консенсусу основних політичних сил країни щодо вибору шляхів і засобів виходу з глибокої кризи, проведення політичних і соціально-економічних реформ.

Робота Круглого столу проходила в нервовій обстановці, на яку впливало погіршення економічного

становища населення, бойкот переговорів радикальними опозиційними силами, які не довіряли владі.

І все ж 5 квітня 1989 р. учасники Круглого столу підписали пакет документів, який публіцисти назвали Контрактом століття.   

  1 Документ Позиція в справі політичних реформ стверджував невідкладність реформування політичних інститутів країни, яке може відбутися на засадах компромісу. Основою компромісу служили свобода слова та інформації, незалежність судівництва, територіальне самоврядування. Було схвалено провести в червні 1989 р. вибори до нового парламенту, в якому створюється вища палата - сенат; вибори до нього повинні відбутися на повністю демократичних засадах. Замість Державної ради запроваджувалася посада президента, який обирався на спільному засіданні сейму і сенату строком на 6 років.

2 документ - Позиція в справі соціальної та економічної політики і системних реформ. У ньому містилися побажання виходу країни з кризи, обмеження інфляції, рівноправності всіх секторів економіки, підвищення зарплати, самоврядування трудових колективів.

3 документ - Позиція в справі профспілкового плюралізму. Він стверджував право працівників об'єднуватися у вільних професійних спілках, зобов'язував державні структури поновити на роботі працівників, звільнених у 1981-1989 pp.

 7 квітня 1989 р. сейм ухвалив запропоновані поправки до Конституції. Через кілька днів Державна рада призначила вибори на 4 червня 1989 р. Розпочиналася виборча кампанія. Головний бар'єр уже було подолано: ідея демократизації країни, закладена в документах Круглого столу, починала здійснюватися.