Прочитайте діалог матері та Килини (Дія 3) та монолог Мавки (Дія 1) від слів «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?»

План дослідження

       1. Порівняння поведінки та рис характеру Мавки і Лукаша, інших персонажів:

- Поведінка в ситуації вибору

- Здатність боротися за власне щастя

- Вміння поступатися

- Ставлення до праці

- Мова та жести

2. Повага до свободи інших у вільних та невільних людей

3. Рівень прийняття суспільних норм і правил

Інсценізація (сцена на початку 3 дії)

- За що так розгнівався Лісовик на Мавку?

 (На думку Лісовика, людина, яка відвернулася від високих ідеалів вільного, духовно багатого життя, стає подібною до вовкулаки і мусить вовкулаком залишатися. Він не міг пробачити Мавці її легковажності, адже  застерігав: «Минай людські стежки, дитино, там неволя тягар свій носить»)

-  Чому так легковажно поставилася до його застереження Мавка?    

(Для Мавки воля – природний стан. В її запитанні – наївне здивування і водночас віра в те, що воля не може зникнути: «Ну як-таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде?»)

 Отже, ми бачимо, що якщо вільна Мавка просто не уявляє життя без волі, то для людей і в тому числі для Лукаша її відсутність є головною причиною всіх нещасть. Починаємо заповнювати таблиці зробленими висновками для порівняння поглядів вільної Мавки і невільного у своєму виборі Лукаша.(В ході дослідження записи робляться постійно).

- І все ж не варто поспішати погоджуватися з Лісовиком. Спробуємо самі перш за все з’ясувати, що таке воля? У чому вона виражається?

Звернімося за консультацією до психолога   

Психолог:  В самому загальному розумінні свобода – це відсутність тиску, обмежень. Свобода людини виражається в свободі вибору. Вона поруч із іншими чинниками (спадковість, виховання, оточення) впливає на формування характеру людини, зокрема на її ставлення до людей, до роботи, формує власні погляди, переконання та навіть своєрідні неповторні зовнішні риси індивідуальності людини, зокрема жести, мову.  

Ще в першій дії Мавка дізнається від Лукаша, що люди часто не мають права на вільний вибір супутників життя, адже дядько обіцяв підібрати наречену й оженити його. Отже, Мавка починає розуміти, що з Лукашем вони представляють два різні світи.

Лукаш не мав свободи вибору ще й через тиск, який на нього чинила мати, змушуючи відмовитися від Мавки і одружитися з Килиною

 

Вчитель: Здогадуючись, що вони з Лукашем представляють два різні світи, вільна Мавка все ж намагається боротися за своє щастя, на відміну від Лукаша.

- Як саме?  Вільна, позбавлена будь-якої дріб’язковості, Мавка не може зрозуміти суті життя людей і тому спочатку не протистоїть їм, навіть поступається власними принципами – міняє пишні шати на бідняцький одяг Лукашевої сестри.

Поступаючись, Мавка хоче врятувати своє щастя, над яким нависають темні хмари буденщини. Вона готова на все, щоб зрозуміти людей і бути з ними.

- Чи можна вважати поступливість Мавки її слабкістю?

- І все ж поступливість – це слабкість чи сила? Хто уступить в конфліктній ситуації – вільна людина чи невільна, не свобідна?

Психолог: Для вільної людини поступка не є приниженням чи поразкою. Невільна людина буде сперечатися до хрипоти, вимагаючи, щоб їй поступилися дорогою, а вільна завжди поступиться, тому що для вільної людини не є базисною цінністю першість на перехресті.

Як психолог я впевнений: всі, хто не вміє поступатись і визнавати свою неправоту, дуже невільні люди, які залежать від своїх комплексів (неповноцінності та інших)

  Продовжимо дослідження. Які ще переваги вільної людини над невільною? Порівняйте ставлення до праці вільної Мавки і надто залежних від суспільних умов життя Лукаша та його матері.

Мавка перебуває в повній гармонії з природою. Для неї робота – це не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, діяння, нероздільне з красою. Вона насаджує квіток попідвіконню, живучи з Лукашем.

«Потрібні ті квітки!» - заявила Лукашева мати. Вона почала постійно дорікати синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи. Її повністю підкорив вбогий світ міщанства.

Лукаш намагається захистити себе і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись від матері породженими роками невільницького життя пороками: робота і краса – несумісні; невістка в сім’ї – невільниця, гірша наймички. І цінують її за придане. «Їм невістки треба, бо треба помочі – вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає. Наймички – не дочки».

- Чи можна з допомогою зовнішніх ознак розпізнати вільну і невільну людину? Давайте послухаємо мову матері та Килини, а також вільної Мавки і порівняємо:

Прочитайте діалог матері та Килини (Дія 3) та монолог Мавки (Дія 1) від слів «Нічого. Спала. Хто ж зимою робить?»

- Які можна зробити висновки про мову вільної Мавки та невільних людей?

(Мова матері і Килини така ж, як і вони самі, - груба. Вже перші репліки свідчать про їх убогий духовний світ.

Мова вільної Мавки демонструє духовну красу героїні, вона буквально зачаровує Лукаша).

Тепер послухайте, як про рухи і поведінку людей, що живуть в неволі, розповідає всесвітньо відомий російський співак Ф. Шаляпін.

Ф.І.Шаляпін відзначав у своїх спогадах: «Є іноді в руських людях така нездоланна фізична скутість, яка викликає в мені глибоку образу і біль. І все це тому, що вона є наслідком нашого тривалого рабства. Дивлюсь на європейців і заздрю їм – яка свобода і невимушеність жестів, яка легкість слова! Не завжди і не у всіх ця свобода і легкість високого стилю, але все ж відчуваю я в них якесь утвердження своєї особистості, своєї гідності. А ось наш чоловік, дивись, душа в нього вільніша вітру, в мізках у нього орли, в серці солов’ї співають, а в салоні обов’язково перекине стілець, розіллє чай, спіткнеться. Дати йому на якому-небудь банкеті слово – знітиться, двох слів не зв’яже, зніяковілий. Повторюю, це від того, швидше, що надто довго руський чоловік ходив під грізним оком то царя, то поміщика в якості раба. Надто часто йому говорили: «Мовчати, тебе не запитують»

      

      Отже, як бачимо, все: і наші рухи, і наша мова виказують нашу внутрішню несвободу. Про це, мабуть, здогадуються ті молоді люди, які у зв’язку з власною «неотесаністю» ведуть себе з напускною, демонстративною розкутістю або, можливо, з зайвою сором .

Чи означає це, що нам треба відмовитися від усіх норм і правил, вироблених людством, щоб почувати себе вільно, не чути ніяких докорів, тобто для досягнення абсолютної свободи. Послухаємо, що нам скаже психолог.

Психолог: Парадокс вільної людини в тому, що вона прекрасно знає, від чого вона не вільна і не може бути вільною в принципі. Скажімо, від морально-етичних норм та від соціальних умов.

Для вільної людини свобода і вседозволеність – зовсім різні речі. По-справжньому вільна людина поважає свободу інших. Тому і не дозволить собі, наприклад, бринькати на балконі після півночі так, що сусіди до міліції дзвонять.

Слід розрізняти вдавану свободу і справжню. Люди, які демонстративно ігнорують суспільні норми і правила, - це закомплексовані невротики, які за епатажною поведінкою приховують власні комплекси, невпевненість у собі.

Отже, ми за внутрішню свободу, за вільний вибір, звільнення від будь – якого тиску, але не за вседозволеність.

     У Святому Письмі є один не кожному зрозумілий епізод: «Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене»

- Як ця настанова стосується кожного з нас?

Якось одна жінка поскаржилася: чоловік під Новий рік зрубав блакитну ялинку, що прикрашала центр села, і за це його мали судити. «Та чим же винен батько, що захотів подарувати радість своїм дітям?» - ремствувала жінка.

Потішити на свято своїх дітей – намір, звичайно, благородний. Але ж чоловік забрав радість у інших дітей, у цілого села забрав. Отже, задля свого кревного вчинити зло іншим – це і є поставити свою приязнь над Ісусом Христом. Це і є та вседозволеність, яка недопустима в цивілізованому суспільстві

- Як ви можете пояснити співвіднесеність настрою героїв драми «Лісова пісня» з певною порою року в природі?

(Людина – частина природи. А це означає, що вона має бути, як Мавка, як усе в природі, вільною)

Я бажаю вам і всім нам бути вільними людьми, цінувати волю. Бо тільки вільна людина може «своїм життям до себе дорівнятись», тобто реалізувати свої таланти, вміння, одним словом, втілити Божий задум.

Не ховайтеся від життя, не соромтеся по-дурному, живіть повноцінним, вільним життям, але при цьому не впадайте в хамство, демонстративну розкутість, безсовісність.

         Таблиця з результатами дослідження

Вільна людина (Мавка)	Невільна людина (Лукаш)
Свобода вибору	Тиск. Обмеження свободи
Поступливість	Комплекс неповноцінності, впертість
Вільна, творча праця	Праця – засіб до існування, рабська повинність
Чарівна мова	Грубість, убогість мови
Невимушеність, легкість жестів	Фізична скутість, незграбність
Повага до свободи інших	Демонстративне ігнорування суспільних норм з метою приховати власні комплекси
Знає, від чого вона не вільна і не може бути вільною в принципі	Демонстративна вседозволеність

 

     Порівняйте власні записи з таблицею на екрані.

-  Чи переконали вас результати нашого дослідження у тому, що головною умовою людського життя є воля?

 І все ж пам’ятайте, що абсолютно незалежна людина – це біоробот. Їй нічого не потрібно, вона нікого не любить.

Домашнє завдання:

Підготувати матеріали до письмової роботи за творчістю В. Стефаника і Лесі Українки. Нагадую: контрольний твір позначаєте 06.04.2020р.