Продовження таблиці 1

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольної робіти з дисципліни

„ Електронне та електричне обладнання автомобілів ”

для студентів спеціальності 8.090258

„Автомобілі та автомобільне господарство”

денної форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри автомобілі

та технології їх експлуатації,

протокол №__ від _________ р.,

та Методичною радою ЧДТУ,

протокол №__ від _________ р.

Черкаси

2012

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Дисципліна «Електронне та електричне обладнання автомобілів» є базовою профільною дисципліною при підготовці бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності 8.090258 – Автомобілі та автомобільне господарство.

Дисципліна навчає принципам дії, конструкції, основам теорії і характеристикам виробів та систем електрообладнання автомобілів. Вивчаються відомості про агрегати та пристрої електронного та електричного обладнання автомобілів. Несправності електрообладнання автомобілів, причини їх виникнення, характерні признаки, способи визначення та ремонту, технічне обслуговування та діагностика електрообладнання.

Вивчаються основні напрямки розвитку електроніки на автомобільному транспорті. На прикладах промислово-розвинених країн (Європи, Японії, США) вивчаються перспективи і якісні змінні електронних пристроїв і систем, що використовуються для підвищення ефективності роботи автомобільного транспорту.

У процесі вивчення дисципліни студенти виконують контрольну роботу.

Виконання контрольної роботи є завершальним етапом вивчення дисципліни "Електричне та електронне обладнання автомобілів" у рамках спеціальної підготовки студентів спеціальності "Автомобілі та автомобільне господарство".

Об'єктом контрольної роботи є системи електричного обладнання сучасного автомобіля: пуску, електропостачання, запалювання, освітлення, контрольно-вимірювальних приладів і допоміжного обладнання.

Метою контрольної роботи є:

- закріплення теоретичних знань на практиці при здійсненні розрахунку і

підбора електрообладнання;

- набування навичок використання нормативних документів, спеціальної

літератури і довідкових матеріалів по досліджуваному питанню;

- розвиток уміння читати і складати принципові схеми і зображувати їх у

графічному виді;

- придбання навичок інженерних розрахунків і складання розрахунково-

пояснювальної записки.

1. Зміст контрольної роботи.

Контрольна робота складається з розрахункової частина оформляється у виді розрахунково-пояснювальної записки. Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути надрукована на папері формату А4 (210 х 297 мм) на одній стороні листа. Усі сторінки записки нумеруються. Формули, використовувані в розрахунках, приводяться по тексту окремим рядком і, при подальшому використанні або посиланнях на них по тексту, нумеруються окремо по розділах.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

- зміст;

- завдання на контрольну роботу;

- розрахунок і вибір системи пуску двигуна внутрішнього згоряння і комутаційного обладнання для дистанційного керування системою;

- розрахунок параметрів системи запалювання;

- вибір фар і компонування системи освітлення;

- розрахунок системи електропостачання;

- вибір контрольно-вимірювальних приладів і систем автоматизації процесу роботи двигуна й автомобіля в цілому;

- опис функціонування системи електрообладнання;

- список використаної літератури.

2. Завдання до контрольної роботи.

Контрольна робота виконується у відповідності з наступними варіантами завдань (таблиця 1):

Таблиця 1 - Варіанти завдань до контрольної роботи з курсу "Електричне та електронне обладнання автомобілів"

№ п/п	Найменування параметра	Одиниці виміру.	Значення параметрів по варіантах
	Варіант		01	02
1	Максимальна потужність ДВЗ	К.с.(кВт)	ЗО (22)	41(30,2)
2	Частота обертання колінчастого вала при максимальній потужності	об/хв.	4000-4200	4200-4400
3	Робочий об'єм циліндрів	Куб. дм	0,887	1,197
4	Ступінь стиску		6,5	7,2
5	Кількість циліндрів		У4БК	V4BK
6	Модель двигуна		МеМЗ-966В	МеМЗ-968
7	Марка автомобіля		ЗАЗ-966В	ЗАЗ-968М

Продовження таблиці 1

№ п/п	Значення параметрів по варіантах
	03	04	05	06	07	08	09	10	11
1	50 (36,8)	51 (37,5)	47,6 (34,6)	58,0 (42,6)	63 (46,3)	70 (51,5)	ЗО (22)	36 (26,5)	79 (58)
2	4500	5300-5500	5300-5500	5300-5500	5300-5500	5200-5500	5600	5600	5600
3	1,197	1,091	1,091	1,197	1,299	1,299	0,644	0,75	1,596
4	8,4	9,5	7,9	9,5	9,5	9,8	9,6	9,9	10,9
5	V4BK	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БВ	Р2БК	Р2БК	Р4БВ
6	МеМЗ -968	МеМЗ 245.10	МеМЗ -2451	МеМЗ -2457	МеМЗ -ЗОЇ	МеМЗ -307	ВАЗ-1111	ВАЗ-1113	ВАЗ-11183
7	ЗАЗ-968М	ЗАЗ-1102	ЗАЗ-1102	ЗАЗ-11055	„Сенс"	„Сенс"	ВАЗ-1111	ВАЗ-1113	ВАЗ-1117

Продовження таблиці 1

№ п/п	Значення параметрів по варіантах
	12	13	14	15	16	17	18	19	20
1	58 (42,7)	64,9 (47,7)	70,1 (51,6)	73,7 (54,2)	63,4 (46,6)	70 (51,5)	100 (74)	50 (36,8)	75 (55,2)
2	5600	5600	5600	5400	5600	5600	5600	4750	5800
3	1,198	1,294	1,452	1,569	1,288	1,499	1,568	1,36	1,478
4	8,5	8,5	8,5	8,5	9,9	9,9	9,8	7	8,8
5	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК	Р4БК
6	ВАЗ-2101	ВАЗ-21011	ВАЗ-2103	ВАЗ-2106	ВАЗ-2108	ВАЗ-21083	ВАЗ-21083	4083	4123
7	ВАЗ-2101	ВАЗ-21011	ВАЗ- 2103	ВАЗ-2106	ВАЗ-2108	ВАЗ-21083	ВАЗ-21083	АЗЛК -2138	АЗЛК-412ИЗ

Продовження таблиці 1

№ п/п	Значення параметрів по варіантах
	21	22	23	24	25	26	27	28	29
1	85 (62,5)	75 (55,1)	112 (82,4)	195 (143,4)	300 (220,6	75 (55,1)	110 (80,9)	125 (92)	150 (110)
2	5300	4000	4000	4400	4400	2600	2800	3300	3200
3	1,815	2,445	2,89	5,526	6,96	3,485	5,38	4,25	6
4	7,2	6,7	8,2	8,5	9,5	6,7	6,5	7,6	7,1
5	Р4БК	Р4БК	Р4БК	V8EK	V8BK	Р6БК	Р6БК	У8БК	V8BK
6	УЗАМ-3313	ГАЗ-21А	УМЗ-412-10	ГАЗ- 13	ЗІЛ-114	ГАЗ-52-04	зіл- 157КД	ЗМЗ-511.10	ЗІЛ-508.10
7	АЗЛК -2141	ГАЗ-21Р	УАЗ-3160	ГАЗ- 13	ЗІЛ-114	ГАЗ-52-04	ЗІЛ- 157КД	ГАЗ- 3307	ЗІЛ-433410

Після номера варіанта в завданні вказуються кліматичні умови експлуатації автомобіля: Т - тропічний клімат, У - помірний і ХЛ - холодний клімат.

3. Розрахунок системи пуску ДВС.

3.1 Розрахунок і вибір стартера. Пускова потужність ДВС визначається з наступної залежності:

2 (3.1)

де: - мінімальна пускова частота обертання колінчастого вала, об/хв; визначається в залежності від гранично низької пускової температури (рисунок А.1, таблиця А.1);

- момент опору, що відповідає мінімальній пусковій частоті

обертання, Н м.

Момент опору пускові визначається по емпіричній формулі, що враховує основні фактори, що перешкоджають пускові:

(3.2)

де: - робочий об'єм циліндрів ДВЗ, ;

- ступінь стиску;

- коефіцієнт нерівномірності обертання колінчатого вала (рисунок А.2);

- коефіцієнт, рівний 3,8 для карбюраторних двигунів і 2,8 для дизель-

них;

- кінематична в'язкість оливи двигуна на початку пуску, Ст;

- середня частота обертання колінчастого вала в режимі сталого

обертання, об/с.

Під час пуску ДВЗ у формулі (3.1) .

Пускову потужність на валові стартера визначають по формулі:

(3.3)

де: - коефіцієнт корисної дії (ККД) механічної зубчастої передачі,

прийнятий для корегованого евольвентного зачеплення 0,85.

Електрична потужність, споживана стартером, визначиться як

(3.4)

де: - ККД стартера в режимі номінальної потужності. Як правило, значення змінюються від 0,4 у стартерів малої потужності (близько 10³ Вт) до 0,6 у стартерів потужністю до (10...12) 10³Вт.

Після визначення номінальної потужності стартера, вибирають стартер з числа стартерів, що випускаються вітчизняною і закордонною промисловістю (таблиця Б.1).

3.2 Розрахунок і вибір акумуляторної батареї.

При виборі акумуляторної батареї, використовують електричні характеристики обраного стартера.

Номінальна ємність акумуляторної батареї визначається з наступної залежності:

(3.5)

де: - максимальна розрахункова потужність пускової системи, кВт;

- відносна енергія акумуляторної батареї (визначається в залежності від значення малюнка А.З), Вт год/ кВт;

- номінальна напруга акумуляторної батареї, В.

З достатнім наближенням у якості можна використати значення з формули 3.4.

Після визначення необхідної номінальної ємності акумуляторної батареї, обирають акумулятор виходячи з характеристик автомобільних акумуляторних батарей (таблиця Б.2).

3.3 Розрахунок комутаційних дротів системи стартерного пуску.

Розрахунок комутаційних дротів здійснюють з умови максимально припустимого спадання напруги на контактах, дротах і масі. Максимальний опір електричному струму в комутаційнійному ланцюзі визначиться:

(3.6)

де: - максимально допустиме значення падіння напруги при 1000А постійному струмі, В; = 4 В;

= 1000 А.

Максимальний опір мідних дротів визначають за умови, що він складає не більш половини значення, отриманого з формули 3.6, тобто:

(3.7)

Після визначення значення по конструкційних параметрах і умовам компонування оцінюють сумарну довжину комутаційних дротів. Після цього, розраховують мінімальний переріз проводу:

(3.8)

де - сумарна довжина комутаційних дротів від акумуляторної батареї до стартера і від акумуляторної батареї до маси ДВС, м; (1,5...2,0м);

- питомий електричний опір міді (марка МО), 1,8- 10ˉ⁸Ом м при 18° С;

- площа поперечного перерізу дроту, м².

4. Розрахунок елементів батарейної системи запалювання.

З елементів батарейної системи запалювання в контрольній роботі розраховують котушку запалювання, параметри механізму, що перериває і відцентрового механізму системи випередження запалювання.

4.1 Визначення параметрів котушки запалювання.

Основними вимогами до котушки запалювання є: забезпечення високої напруги, достатньої для гарантованого пробою іскрового проміжку; забезпечення іскрового розряду між електродами свічки запалювання необхідної енергії і тривалості; простота конструкції і низька вартість.

Схема для розрахунку подана на малюнку 4.1 схема еквівалентного заміщення елементів системи запалювання.

Рисунок 4.1- Схема системи запалювання.

Напруга у вторинній обмотці котушки визначиться з умови:

(4.1)

де: - напруга, необхідна для пробою іскрового проміжку свічки

запалювання, кВ;

К₃ - коефіцієнт запасу по напрузі, для батарейної системи приймають

1,4-1,6;

1,5 - напруга, необхідна для подолання іскрового проміжку в

розподільнику запалювання, кВ.

Для визначення використовують залежності величини цього параметра від частоти обертання колінчастого вала двигуна при різних режимах його роботи: при пуску, при розгоні, при максимальній потужності (рисунок А.4).

Мінімально припустиме значення коефіцієнта трансформації визначають зі співвідношення:

(4.2)

де: - максимально допустима напруга на первинній обмотці котушки запалювання в момент розмикання контактів переривача, В; з умови працездатності контактів переривача не повинне перевищувати 300...400 В.

Використовуючи графік на малюнку А.4 і залежність (4.1), визначають необхідні значення пробивної напруги при мінімальних і максимальних обертах колінчастого вала двигуна.

Визначають постійну часу первинного ланцюга котушки запалювання:

де: - індуктивність первинної обмотки котушки запалювання, Гн;

- активний опір ланцюга первинної обмотки котушки запалювання.

Ом.

Постійну часу для системи з активним і індуктивним опором можна визначити з умови безперебійного іскроутворення на максимальних частотах обертання колінчастого вала двигуна

: - необхідна напруга у вторинній обмотці при максимальних

обертах двигуна, В;

- необхідна напруга у вторинній обмотці при мінімальних

обертах двигуна, В;

- коефіцієнт дуги, що враховує зниження сили струму розриву в результаті втрат на іскроутворення в контактах при мінімальних обертах; у розрахунку приймається ⁼ 0,85...0,9;

- час замкнутого стану контактів;

;

- відносний час замкнутого стану контактів; 0,6...0,7;

Т - період роботи переривника-розподільника,

де: z - число циліндрів;

— частота обертання колінчастого вала двигуна.

Сила струму розриву в первинній обмотці досягає значення:

, (4.4)

Граничні припустимі значення наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Гранично припустимі значення сили струму розриву

Номінальна напруга, В	Гранична сила струму розриву, А
	При пуску	У робочому режимі
6	8,0	5,5
12	6,0	3,5
24	4,0	2,0

З формули 4.4 визначають значення індуктивності первинної обмотки котушки запалювання, при цьому граничну силу струму розриву беруть з таблиці 4.1 при робочому режимі, a приймають рівним 1. Знаючи індуктивність первинної обмотки котушки запалювання і постійну часу, визначають опір ланцюга первинної обмотки

При сталому режимі роботи двигуна опір первинного ланцюга котушки запалювання складається з опору власне обмотки в гарячому режимі додаткового навантажувального опору, включеного послідовно з первинною обмоткою

(4.5)

Величину знаходять зі співвідношення:

де: - опір первинної обмотки при 20° С, Ом;

- температурний коефіцієнт опору міді, приблизно рівний град;

- робоча температура котушки запалювання в "гарячому" режимі

(100...120°С). Величину визначають по параметрах пускового режиму, коли :

де: - коефіцієнт дуги, що враховує зниження сили струму розриву в результаті втрат на іскроутворення в контактах при пуску ДВЗ; у розрахунку приймається 0,80...0,85;

- струм у первинній обмотці котушки запалювання в момент розмикання контактів у режимі пуску ДВЗ, А;

змінна використовує значення 0,8 І_р з таблиці 4.1. Далі по формулі 4.5 визначаємо: .

Коефіцієнт трансформації визначають у такий спосіб.

Будують графічну залежність = , причому перше значення приймають отриманим з формули 4.2, а потім збільшують кожне наступне значення на 10% від попередніх до моменту початку зниження . Після цього, здійснюють 4...5 додаткових розрахунків для остаточного визначення

де: k_m - коефіцієнт магнітного зв'язку, прийнятий для котушок з розімкнутим магнітним ланцюгом рівним 0,85...0,90;

- еквівалентна ємність, Ф;

- еквівалентний опір втрат.

де: - ємність у ланцюзі первинної обмотки котушки запалювання,

прийнятий (0.2...0.35) Ф;

- ємність у вторинній обмотці котушки запалювання, що дорівнює + (сумі ємностей котушки і шунтуючих елементів вторинного ланцюга: дроту, свічки, розподільник запалювання), Ф;

приймається (З0...50) Ф; може бути прийнята для четирьохциліндрового двигуна 35 Ф, для шестициліндрового - 50 Ф; для восьмицилиндрового - 75 Ф, для дванадцяти-циліндрового двигуна - 100 Ф.

де: - опір втрат у вторинному ланцюзі котушки запалювання за винятком шунтуючого опору нагару свічjr запалювання, Ом;

- шунтуючий опір нагару свіч запалювання. Ом. Величину приймають в межах 0,5...3 МОм.

Значення визначаються по емпіричній формулі:

, Ом.

Значення , при якому , максимально, приймається в якості оптимального для наступного визначення конструктивних параметрів котушки запалювання.

Оптимальним для існуючих систем запалювання при індуктивності

L₁ = 6,5...9,5 Гн коефіцієнт трансформації, що дорівнює відношенню числа витків вторинної обмотки до числа витків первинної обмотки, є 55...95.

За отриманими результатами обирають стандартну котушку запалювання (таблиця Б.5)

5 Розрахунок параметрів генератора.

Генератор - основне джерело електричної енергії на автомобілі, що забезпечує живлення споживачів і заряд акумуляторної батареї при роботі двигуна.

Генератор підбирається на основі сумарної потужності споживачів, причому при цьому враховується відносний час роботи споживачів. Значення потужності споживачів збільшується на коефіцієнт часу їхньої роботи .

Значення приведені в таблиці 5.1. Якщо споживач працює увесь час при русі = 1. До споживачів, постійно включених при русі вночі по місту відносять: систему запалювання, паливний насос, систему електронного впорскування, радіоприймач, фари ближнього світла, габаритні вогні, ліхтар висвітлення номерного знака і освітлення приладів, (потужність систем запалювання: контактно-транзисторної - при пуску 60 Вт, при максимальній частоті обертання 40 Вт; контактної- при пуску 18...20 Вт, при максимальній частоті обертання 7...9 Вт; тиристорної - при пуску 4 Вт, при максимальній частоті 28 Вт).

Таблиця 5.1 -Значення коефіцієнта , для різних споживачів

Найменування споживача		Найменування споживача
склоочисник вітрового скла	0,25	противотуманні фари	0,1…0,3
склоочисник заднього скла	0,15	противотуманні ліхтарі	0,5
сигнал гальмування	0,1	антиблокувальна система гальм	0,6
сигнал повороту	0,1	вентилятор нагріва	0,5
електроохолождення двигуна	0,1	обігрів заднього скла	0,5

Споживачі представлені у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Споживачі електричної енергії бортової мережі автомобіля.

Споживач		Споживана потужність, Вт	Споживана сила струму, А
Фари	1	2*60	2*5
Система запалювання	1	20	1,6
Протитуманні фари	0,2	2*100	2*8,5
…	…	…	…

Спочатку визначається сумарна сила споживаного струму постійно включеними споживачами при їзді вночі по місту і сила струму від короткочасно включеним споживачів .

По величині сумарного струму споживання вибирається генератор з номінальним струмом, зазначеним у таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Вибір генератора у відповідності до сили струму споживачів.

А	Менше 18	18-25	25-32	32-39	39-48	48-57	57-68
Номінальний струм генератора, А	28	35	45	55	65	75	90

Після вибору генератора потрібно перевірити, чи забезпечує він на частоті холостого ходу колінчастого валу потрібну силу струму. Вона повинна бути не менш 1,3 . Варто перевірити, чи не перевищить максимальна частота обертання ротора генератора припустиму величину. Характеристики деяких генераторів вітчизняного і закордонного виробництва приведені в додатку Б (таблиця Б.З, Б.4, Б.5)

Розрахунок пасової передачі крутного моменту на вал якоря генератора здійснюється відповідно до методики розрахунку пасової передачі курсу «Деталі машин». У розрахунку приймаємо, що мінімальна частота обертання вала генератора, при якій генератор працює з номінальною потужністю, складає 1200 . У результаті необхідно визначити геометричні параметри шківа генератора.

Література

1. Банников С.П. Электрооборудование автомобилей. - М.: Транспорт, 2010.-С. 176-207.

2. Ходасевич А.Г., Ходасевич Т.И. Справочник по устройству й ремонту электронных приборов автомобилей. Вып. 1. Электронные системы зажигания. -М.: Антелком, 2001. 208 с.

3. Теория, конструкция й расчет автотракторного электрооборудования. / Под редакцией М.Н.Фесенко. - М.: Машиностроение. 1979. - 344 с.

4. Ильин Н.М. Электрооборудование автомобилей. - М.: Транспорт. 1973, С. 132-143.

5. Ютт В.Е. Электрооборудование автомобилей. - М.; Транспорт, 2000.

ДОДАТОК А

Рисунок А. 1 - Пускові характеристики ДВЗ

Таблиця А. 1 - Мінімальні пускові частоти обертання колінчастого вала бензинових двигунів

Умови пуску двигуна	Темпера-тура пуску, °С	Мінімальні пускові частоти обер-тання, , при числі циліндрів
		4	6	8 і більше
Пуск холодного двигуна:
без застосування пристроїв полегшення пуску	-20	70	60	50
з застосуванням пристроїв полегшення пуску	-30	65	55	45
Пуск після передпускового підігріву двигуна	-45... -60	60	50	40

Рисунок А.2 - Залежність коефіцієнта нерівномірності обертання колінчастого вала від частоти обертання

пунктир - 12 В, суцільні - 24 В.

Рисунок А.З - Залежність відносної енергії акумулятора від потужності електростартерів

Рисунок А.4 - Залежність пробивної напруги U_np від частоти обертання двигуна при різних режимах роботи

ДОДАТОК Б Таблиця Б.1 - Технічні характеристики пускових електро- стартерів

Тип стартера	Номін. напр, В	Номін. потуж. кВт	Марки автомобілів, у яких використовуються стартери
СТ117-А	12	1,32	ИЖ-2125, ИЖ-2715 і модифікації
31142-Б1	24	8,2	КамАЗ, УралАЗ, КАЗ, ЗИЛ-133ГЯ, ЗИЛ-4331
СТ230-А1	12	1,5	ГАЗ-53-12, Газ-бб-11. ГАЗ-3201. КАвЗ
СТ230-Б1	12	1,5	УАЗ-469 і модифікації
СТ230-Б4	12	1,5	ГАЗ-24-10, ГАЗ-3102, ГАЗ-52-04
СТ230-И	12	1,6	ЗИЛ-130ДО. ЗИЛ-157КД модифікації
СТ230-К1	12	1,6	ЛАЗ-695Н. ЛиАЗ-677М модифікації
СТ230-Л	12	1,5	ГАЗ-69
СТ368	12	0,81	ЗАЗ-968МБ, ЛуАЗ-969М модифікації
СТ402	24	1,1	ЗАЗ-3402, ЗАЗ-4905 модифікації
СТ402-А	24	1,1	ГАЗ-41 модифікації
16.3708	24	12	БелАЗ-75402, БедАЗ-7548 модифікації
25.3708	24	8,2	МАЗ, КрАЗ
16.3708	12	1,13	ЗАЗ-1 102 модифікації
29.3708	12	1,3	ВАЗ-2108, ВАЗ-2109 модифікації
30.3708	24	7,7	ГАЗ-4301, ГАЗ-4509
301.3708	24	7,7	ГАЗ-3301, ГАЗ-3931, ГАЗ-393Т

Таблиця Б.2 - Технічні характеристики акумуляторних батарей

Тип АКБ	Номінальна ємність, А/година	Струм розряду А/година	Марки автомобілів, у яких використовуються
6СТ-453М	45	4.2	ЗАЗ-968, ЛуАЗ-969, «Москвич-412»
6СТ-55Е	55	5,0	ЗАЗ-368А, ВАЗ (усі модифікації)
6СТ-60М	60	5,4	ГАЗ-24, УАЗ (усі модифікації)
6СГ-75ТРС	75	6,8	ГАЗ-52-03. ГАЗ-53. ГАЗ-66
6СТ1323М	132	12,0	СК-5
6СТ-1823М	182	16,5	МАЗ, КрАЗ (усі модифікації)
6СТ-190ТР	190	17	КамАЗ (усі модифікації)

Таблиця Б.З - Технічні характеристики генераторів перемінного струму закордонного виробництва

Фірма, країна-виробник		Тип	Ток отдави при частоте вращения		Маса (без шківа), кг
			1500	6000
Bosch (Німеччина)		R1-14V20/25A	20	25	4
		23/55А	23	55	4,2
		23/65А	23	65	4,5
		28/70А	28	70	4,7
		30/85А	ЗО	85	5,1
		N1-14V36/80A	36	80	5,6
		34/90А	34	90	5,6
		40/1 15А	40	115	6,2
		25/140А	25	140	6,4
		GC-14V27-50A	27	50	4
		27-60А	27	60	4
		30-70А	ЗО	70	4,2
		KC-14V40-70A	40	70	4,9
		40-80А	40	80	4,9
		45-80А	45	80	5,4
		45-90А	45	90	5,4
		NC-14V50-100A	50	100	6
		60- 120 А	60	120	6,2
		40- 140 А	40	140	6,7
Valeo (Франція)		A13N14B50A	28	52	4Д
		60А	28	64	4,1
		70А	28	71	4,1
		80А	28	80	4,1
		A14N14V75A	35	77	5,6
Фірма, країна-виробник	Тип		Струм віддачі при частоті обертання ротора		Маса (без шківа), кг
			1500	6000
Valeo (Франція)	A14N14V80A		31	82	5,6
	90А		42	96	5,6
	105А		40	ПО	6,3
	A11V1 21		35	70	4,5
	All VI 22,23		30	60	4,5
	A13V140, 41		40	90	5,8
Magneti Marelli (Італія)	AA125R-14V-45		20	48	4...4,3
	-55		22	57	4... 4,3
	-65		35	68	4...4...4,3
Lucas (Англія)	А 127-45		19	45	4
	А127-55		24	55	4,2
	А-127-65		24	56	4,3
	А-127-70		25	70	4,3
	А1 27-72		25	72	4,4

Таблиця Б.4. Технічні характеристики генераторів змінного струму вітчизняного виробництва

Тип виробу	Номін. напруга, В	Випрямлений струм, А	Маса. кг	Рекоменд. регулятор напруги.	Область використання
Г221-А	14	42	4,4	121.3702	ВАЗ-2101,ВАЗ-21011, ВАЗ-2103 і модифікації
Г222¹	14	50	4,74	Я112-У	ВАЗ-2104, ВАЗ-2105, ВАЗ-2107, ЗАЗ-1102І модифікації
Г252-72	12	40	5,5	22.3702	ГАЗ-53-12 і модифікації
Г226-У	14	60	6,15	Я112-А1	РАФ-2203-01 і модифікації
Г273	28	80	6,34	Я120-М1	МАЗ-509А, МАЗ-5335 і модифікації.
Г287	14	90	11.0	РР132-А	Газ-66 і модифікації
Г288-І	28	47	11.0	111.3702	КамАЗ-4310 і модифікації
Г-290	28	150	21,9	РР361-А	ГАЗ -41 і модифікації
Г502-А	14	30	3,2	РР310-У	ЗАЗ-968М, ЛуАЗ-9б9М й модифікації

Таблиця Б. 5 - Технічні характеристики генераторів вітчизняного вироб

Автомобіль	Вт	В	A			A
ВАЗ-2101, -21011, -2103, -2106	600	14	42	1150	2500	30
ВАЗ-2105, -2107, ЗАЗ-1 102	700	14	50	1250	2400	35
КамАЗ-5320, МАЗ-5335	780	28	28	1050	2200	20
ВАЗ-2108, 2109, 21213, АЗЛК-214201	770	14	55	1100	2000	35
ГАЗ-24-10, -31029, -33021	900	14	65	1100	2500	45
«Москвич-2140», ИЖ-2125, -2715	700	14	50	1250	2250	32
ЗИЛ-431410	840	14	60	1050	2200	40
ЗИЛ-4331.-133ГЯ	1260	14	90	900	1800	60
«Москвич-21412», ИЖ-2125, -2715	730	14	52	1400	2400	32
БелАЗ	4200	28	150	1300	2500	150
ЛАЗ-4202, ЛиАЗ-5256	2500	28	90	1250	2400	60
ПАЗ-672М, -3201	840	14	60	1150	2600	40
ГАЗ-3110	1120	14	80	1100	2200	53
МАЗ, КамАЗ-5332	1260	28	45	1150	2100	30
ЗИЛ-53014	1260	14	90	1100	2400	60
УАЗ	800	14	57	1000	2050	40
ГАЗ-31029, -3302, -31 10	940	14	67	800	2200	45
ВАЗ-2104, -2105, -2108, -2109	770	14	55	1100	2200	37
ЗИЛ-53012	1150	14	82	1200	3000	55
ЗИЛ-4334	2240	28	80	1350	2600	53
ГАЗ-3302, ВАЗ-21 10	1000	14	70	900	1800	40
ВАЗ-2108, -2109	900	14	65	1050	2800	50